Рішення № 138952163, 13.08.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/6394/26

Провадження № 2-а/639/95/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Борисенка О.О.,

секретаря судового засідання Пивоварової Т. В.,

за участю представника позивача адвоката Багмата П.Д.,

представника відповідача Федюка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 639/6394/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

установив:

До Новобаварського районного суду міста Харкова надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якому позивач просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7448481 від 26.06.2026 стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, винесену інспектором 2 взводу 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Цьома Катериною Андріївною; закрити провадження у справі.

Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд та підписані представником позивача адвокатом Багматом Петром Дмитровичем, який діє на підставі ордеру (а.с.21).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідно до змісту оскаржуваної постанови, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом без ближнього світла фар у темну пору доби та під час перевірки документів встановлено, що водій не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п.2.1.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Позивач з вказаною постановою не погоджується, оскільки матеріали справи не містять факту керування Клименко А.Г. транспортним засобом. Під час винесення постанови працівник поліції не дотрималася процедури розгляду справи та фактично не надала позивачу скористатися правами, передбаченими ч. 1 ст. 268 КУпАП. Розгляду справи по суті не було, та працівник поліції одразу виніс постанову.

У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

21.07.2026 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання. Суд, на підставі ч. 3 ст. 80 КАС України витребував від Департаменту патрульної поліції Національної поліції України належним чином засвідчену копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення, за наслідками розгляду якої інспектор 2 взводу 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області старший лейтенант поліції Цьома Катерина Андріївна винесла постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7448481 від 26.06.2026 стосовно Клименко Анни Геннадіївни за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Встановлений строк на подання таких доказів до 03.08.2026 (а.с.25).

13.08.2026 суд на місці постановив ухвалу про долучення до матеріалів справи відзиву відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на позовну заяву, що сформований в системі «Електронний суд» 03.08.2026, та надійшов до суду 04.08.2026.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечення проти позову обґрунтовані тим, що з долучених до відзиву відеозаписів з автомобільного регістратора, можна чітко побачити рух транспортного засобу, в тому числі перед зупинкою, транспортний засіб під керуванням позивача рухався без ближнього світла в темну пору доби. Вбачається, що поліцейські підходять до транспортного засобу Volkswagen Jetta реєстраційний номер НОМЕР_1 , де на місця водія перебуває позивач, яка в подальшому не заперечує проти факту керування, отже, факт керування позивачем транспортним засобом доведений. Твердження позивача про те, що вона не зобов`язана пред`являти посвідчення водія у зв`язку з відсутністю факту керування є необґрунтованою. Позивач не заявляла жодних клопотань, постійно ухилялась від надання пояснень щодо посвідчення водія з метою приховування його відсутності, отже пасивна поведінка позивача, що виразилася у відсутності клопотань про необхідність залучення адвоката, не може визнаватись як порушення процесуального характеру з боку інспектора. Відповідач вказав, що у зв`язку з нестабільною роботою підсистеми «Електронний суд», відеозаписи будуть направлені учасникам справи та суду до судового засідання на компакт-диску за допомогою поштового оператора зв`язку «Укрпошта», а також буде надана відповідь Регіонального сервісного центру щодо відсутності у позивача права керування.

13.08.2026 суд на місці постановив ухвали: про відмову у задоволенні усного клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи відеозаписів на диску; про відмову у задоволенні усного клопотання представника відповідача про витребування від Регіонального сервісного центру інформації щодо відсутності у позивача права керування та про відкладення судового засідання.

За змістом пункту 1 ч. 4 ст. 162 КАС України, докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, додаються до відзиву.

У встановлений ухвалою суду від 21.07.2026 строк до 03.08.2026 сторона відповідача не подала до суду витребувані судом докази, а також зазначені у відзиві на позовну заяву відеозаписи та відповідь Регіонального сервісного центру щодо відсутності у позивача права керування, на підтвердження обставин, на які відповідач посилався у відзиві. Засобами Укрпошти такі докази на адресу суду та позивача теж надіслані не були, про що зазначив представник відповідача у судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.08.2026 просив долучити відеозаписи на диску, що мав при собі, проте жодних поважних причин пропущення строку на подання таких доказів не зазначив, а представник позивача заперечував проти долучення до матеріалів справи таких доказів. Крім того, представник відповідача зазначив, що надіслав запит у сервісний центр тільки за два дні до подання відзиву.

Суд зазначає, згідно з ч. 3 ст. 79 КАС України відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Оскільки усне клопотання представника відповідача заявлено з пропуском встановленого ч. 3 ст. 79 КАС України строку, та представник відповідача не обґрунтував неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, копії запиту відповідача до Регіонального сервісного центру суду не надано, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні усного клопотання сторони відповідача про витребування доказів.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Багмат П.Д. позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Федюк Д.В., який діє на підставі довіреності, просив відмовити у позові з підстав зазначених у відзиві.

Суд, заслухавши представників сторін, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов такого висновку.

Суд установив, що 26.06.2026 о 23:50:44 Інспектор 2 взводу 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області старший лейтенант поліції Цьома Катерина Андріївна винесла постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7448481 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с.9-10).

Згідно змісту вказаної постанови, 26.06.2026 о 23:29:42 годині за адресою: м. Харків, вул. Станційна, буд. 3, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Volkswagen Jetta реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , без ближнього світла фар у темну пору доби, та під час перевірки документів було встановлено, що водій не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п.2.1.а ПДР керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП. До постанови додаються: відео з бк 472933 відеореєстратор Omai (п.7) (а.с.9).

За змістом пункту 1 ч. 4 ст. 162 КАС України, докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, додаються до відзиву.

У встановлений ухвалою суду від 21.07.2026 строк до 03.08.2026 сторона відповідача не подала до суду витребувані судом докази, а саме матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

За змістом ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 222 КУпАП розгляд справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху покладено на органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з вимогами Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії (п.2.1 а); реєстраційний документ на транспортний засіб (п.2.1.б); чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат Зелена картка (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка (п.2.1. ґ).

Відповідно до вимог п. 2.4.а ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Пунктом першим частини 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху .

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію», передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Частина друга ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Крім того, відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов`язаний мати при собі посвідчення водія, пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія; виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами. У випадку подання сигналу про зупинку водій зобов`язаний: зупинити транспортний засіб з дотриманням вимог Правил дорожнього руху та на вимогу поліцейського, пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії.

Відповідно до п. 1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Отже, передбачена ч.2 ст.126 КУпАП відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, настає виключно в тому випадку, коли особа керувала транспортним засобом, при такому керуванні була зупинена поліцейським та при собі не мала посвідчення водія на право керування таким транспортним засобом.

Згідно з п.1 ст.247 КпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Згідно з ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд зауважує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Належить зазначити, що Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення. Тобто, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз`яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

Крім того, в п.30 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Суд зауважує, що витребуваних судом матеріалів справи про адміністративне правопорушення відповідач у встановлений судом строк до відзиву не додав та суду не надав. У відзиві зазначив, що відеофайли, через технічні причини не додавалися у систему електронного суду тому вони будуть направлені до суду та стороні позивача засобами поштового зв`язку. Засобами поштового зв`язку, до судового засідання такі матеріали теж відповідачем не направлялися. Суд зауважує, що докази повинні подаватися разом із заявами по суті справи та у встановлені законом та/або судом строки. Посилання представника відповідача на те, що доказів того, що позивач не отримувала посвідчення водія, до суду він не надав, через те, що відповідь сервісного центру на його запит, на час розгляду справи, не надійшла є неспроможними, оскільки відсутність права керування транспортним засобом у певної особи не доводиться єдиним засобом доказування відповіддю Регіонального сервісного центру, адже під час складання постанови службова особа патрульної поліції перевіряє цю інформацію за допомогою відповідних державних реєстрів наявними технічними засобами, що підтвердив представник відповідача. Відтак відповідач мав можливість надати суду інші докази відсутності посвідчення водія у позивача. Таких доказів суду теж не надано. Суду не надано навіть копії запиту відповідача до сервісного центру, що ставить під сумнів взагалі наявність такого запиту. Водночас суд може допустити те, що через технічний збій відеодокази могли не завантажуватися до системи, однак для виправлення подібної ситуації відповідач повинен був направити такі докази до суду та позивачу у встановлені строки іншими засобами (зокрема через АТ «Укрпошта»), про що представник відповідача слушно зазначив у відзиві, але не виконав свого обов`язку.

За відсутності доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, беручі до уваги презумпцію невинуватості та наявності заперечень сторони позивача щодо вчинення позивачем правопорушення, суд дійшов висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір у розмірі 665,60 грн (а.с.6).

За змістом ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.03.2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2026 становить 665,60 грн.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовну заяву подано в електронній формі, розмір судового збору за цим позовом становить 532 грн 48 коп.

Враховуючи результат розгляду справи (задоволення позову), відповідно до ст. 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 532 грн 48 коп. Водночас позивач не позбавлений можливості додатково клопотати перед судом про повернення йому надмірно сплаченої частини судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 7, 9, 11, 44, 48, 73-78, 90, 132, 134, 139, 241-246, 268, 269, 271, 273-277, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7448481 від 26.06.2026, винесену інспектором 2 взводу 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Цьома Катериною Андріївною, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн.

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3.

Повне рішення складено 13.08.2026.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО