Рішення № 138951892, 06.08.2026, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/145/25

пров. 2/393/13/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді Добрострой О.С.,

за участю секретаря судового засідання Бадеги І.А.,

представника позивача Бурлаченка С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні дистанційно у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи виконавчий комітет Металургійної районної у місті ради, як орган опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, військова частина НОМЕР_1 , про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини разом з батьком,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить: 1)позбавити відповідача батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 2) визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 . Позов мотивований тим, що позивач та відповідач спільно проживали і ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася донька ОСОБА_4 . З 2018р. відповідач перестала займатися вихованням доньки ОСОБА_4 , не цікавиться її долею, матеріально не забезпечує, не проявляє до неї материнської турботи, не створює належних умов для її розвитку, тобто ухиляється від виконання батьківських обов`язків. 31.08.2020р. відповідач засуджена вироком Дзержинського районного суду міста Кривогу Рогу за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. З 2020р. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з позивачем, та перебуває на повному його матеріальному утриманні. 30.07.2021р. позивач одружився та перебуває у шлюбі з ОСОБА_5 . Дитина забезпечена необхідними умовами проживання. Позивач добросовісно виконує свої батьківські обов`язки. Позивач вважає, що доньці краще проживати у його сім`ї, так як він є відповідальним батьком, є військовослужбовцем, тобто має стабільний заробіток. При цьому, позивач не заперечує щодо спілкування доньки з матір`ю.

Ухвалою суду від 17.03.2025р. відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.04.2025р. зобов`язано виконавчий комітет Металургійної районної ради у місті Кривому Розі, як орган опіки та піклування, надати до суду висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

Ухвалою суду від 24.07.2025р. залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, орган опіки та піклування Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області. Цією ж ухвалою витребувано докази в органу опіки та піклування Кам`янецької селищної ради Кіровоградської області, а саме - висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно її доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 11.08.2025р. залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, військову частину НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 01.12.2025р. підготовче провадження у справі закрито та призначено її до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Заяв, клопотань, відзив до суду не подавала.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У заяві від 04.06.2025р. представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_4 Рогу Жук О. просить суд розглянути справу без його участі. У заяві від 18.07.2025р. представник третьої особи виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради, як орган опіки та піклування, ОСОБА_6 просить суд розглянути справу без її участі. У клопотанні від 05.08.2025р. та від 12.03.2026р. представник третьої особи органу опіки та піклування Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області Щербина В.С. просить суд розглянути справу без його участі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_4 , батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 , що відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , яке видано повторно 09.09.2020р. (а.с.7).

Місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 , що відповідно до копії довідки про реєстрацію місця проживання особи №4560 від 23.04.2019р. (а.с.8).

З копій актів ТОВ ''Житлосервіс-КР'' від 22.05.2020р. та від 28.04.2023р. слідує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає без реєстрації по АДРЕСА_1 (а.с.11, 12).

30.07.2021р. ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб. Прізвище після державної реєстрації шлюбу чоловіка ОСОБА_8 , дружини ОСОБА_8 , що відповідно до копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 , виданого 30.07.2021р. (а.с.6).

З копії декларації №0001-Т248-Р3А0 про вибір лікаря, який надає первину медичну допомогу від 06.11.2021р., слідує, що надавачем первиної медичної допомоги ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є КНП ''Центр первинної медико-санітарної допомоги №5'' Криворізької міської ради. Адреса фактичного місця проживання або перебування ОСОБА_4 АДРЕСА_1 (а.с.10).

З копії характеристики КЗ ''ДНЗ (ясла-садок) №249'' КМР від 24.04.2023р. слідує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у 2018р. була зарахована до 4 групи дітей старшого віку. У 2018р. протягом 2 місяців у дошкільний заклад приводила та забирала мати ОСОБА_2 , а далі батько ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_9 . За цей період мати не цікавилася навчанням , вихованням та поведінкою дитини, не приймала участі у загальних батьківських зборах (а.с.13).

Відповідно до копій характеристик Криворізької гімназії №17 від 20.02.2023р. та від 22.05.2024р. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 01.09.2020р. була зарахована до 1-А класу гімназії. Дівчинку виховують батько ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_5 (а.с.14, 15, 20, 21).

Відповідно до копій довідок Криворізької гімназії №17 від 20.10.2023р. та від 22.05.2024р. ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні та навчанні доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16, 19).

ОСОБА_4 з 28.12.2023р. по теперішній час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що відповідно до копії довідки військової частини НОМЕР_1 (а.с.94). Військовослужбовець ОСОБА_4 регулярно отримує заробітну плату, що підтверджується копією Форми ОК-5 (а.с.17-18).

Щодо позовної вимоги про позбавлення батьківських прав.

У ст.51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України ''Про охорону дитинства'' кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч.1,2 ст.12 Закону України ''Про охорону дитинства'' виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з ч.1 ст.14 Закону України ''Про охорону дитинства'' діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (ч.2 ст.15 Закону України ''Про охорону дитинства'').

У ч.7 ст.7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.1-4 ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

У ч.1,2,4 ст.155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У ст.165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно зі ст.166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

У пунктах 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16 (провадження №61-29266св18) зазначено, що судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч.1 ст.164 СК України. Зокрема, п.2 ч.1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76, 77 ЦПК України).

Згідно з ч.1-3, 6 ст.81 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доводи позивача про те, що відповідач з 2018р. ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню доньки не підтвердженні належними і достатніми доказами.

Судом встановлено, що неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2020р. проживає разом з батьком, а мати дитини проживає окремо. Проте, один тільки факт окремого проживання одного з батьків не може свідчити про невиконання батьківських обов`язків.

Також суд зазначає, що позивач на підтвердження своїх позовних вимог надав такі докази: копію паспорту, копію картки платника податків, копію паспорта ОСОБА_5 , копію картки платника податків ОСОБА_5 , копію свідоцтва про шлюб, копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 , копію довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , копію витягу з реєстру територіальної громади про реєстрацію місця проживання ОСОБА_5 , копію декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, копії актів щодо місця проживання ОСОБА_4 , копії характеристик на ОСОБА_4 , копії довідок з місця навчання ОСОБА_4 , копію Форми ОК-5.

Однак, на думку суду, такі докази не підтверджують факт навмисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків та її винної поведінки в цьому.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зауважував, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу і залежить від специфіки обставин, які необхідно довести у конкретній справі. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

Відповідно до ч.5,6 ст.19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

З висновку виконкому Металургійної районної у місті ради, як органу опіки та піклування, про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 від 10.04.2024р. слідує, що відповідач не мешкав у Металургійному районі міста Кривого Рогу, а тому керуючись рішенням Криворізької міської ради від 31.03.2016р. №381 ''Про обсяг і межі повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів'' у виконкомі Металургійної районної у місті ради відсутні правові підстави для надання висновку про доцільність позбавлення його батьківських прав (а.с.69).

З листа Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 04.08.2025р. слідує, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована, але не проживає за адресою АДРЕСА_2 , а тому неможливо з`ясувати всі обставини спору та причини неналежного виконання матір`ю своїх обов`язків по вихованню дитини. Таким чином, орган опіки селищної ради немає можливості надати до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору та доцільності позбавлення батьківських прав відповідача відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.36, 87, 88)

Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню й оцінці судом на основі всіх наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв`язку (постанови Верховного Суду від 26 липня 2021 року у справі №638/15336/18, від 07 лютого 2022 року у справі № 759/3554/20, від 10 листопада 2023 року у справі № 401/1944/22, від 15 листопада 2023 року у справі № 932/2483/21, від 23 жовтня 2024 року у справі № 464/2040/23).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справ, має оціночний характер, залежить від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин (постанови від 12 лютого 2024 року у справі №202/1931/22, від 28 лютого 2024 року у справі № 303/4697/22, від 23 жовтня 2024 року у справі №464/2040/23 та інші).

У спірних правовідносинах, які стосуються вкрай чутливої сфери та долі дитини, інтереси якої превалюють над формальним тлумаченням норм права, питання про застосування крайнього заходу впливу на батьків - позбавлення батьківських прав - слід вирішувати у контексті кожної конкретної справи без формального та уніфікованого підходу лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, та вивчення і дослідження усіх доказів як у сукупності, так і кожного доказу окремо.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач не довів навмисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків та її винної поведінки в цьому, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених ч.1 ст.164 СК України, для застосування до відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення її батьківських прав. Таким чином, позов у цій частині не підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визначення місця проживання дитини разом з батьком.

Стаття 161 СК України закріплює правове регулювання вирішення спору між матір`ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини.

Так, відповідно до ч.1,2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У контексті суті поняття ''місце проживання'' відповідно до Закону України ''Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання'', місцем проживання дитини є місцем проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною і батькам.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якої є позивач, а матір`ю відповідач, з 2020р. проживає разом з батьком.

Суд зауважує, що захисту підлягає наявне законне порушене право/інтерес особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем. Самі по собі дії осіб чи висловлювання, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути заперечені в суді, допоки останні не доведуть, що цими діями порушуються їхні права. Отже, саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються відповідачем, а тому потребують захисту.

З принципу 6 Декларації прав дитини слідує, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.

Судом не встановлено обставин, у розумінні положень ст.161 СК України, та принципу 6 Декларації прав дитини, які б свідчили про наявність між сторонами неузгоджень щодо визначення місця проживання дитини. При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач порушила законне право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а саме щодо визначення місця проживання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом з ним із 2020р.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд встановив, що позивач не надав належні та допустимі докази того, що відповідач порушив його права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду. Тому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визначення місця проживання дитини разом з батьком з огляду на недоведеність факту наявності порушення, оспорювання чи невизнання відповідачем права позивача на проживання з ним доньки, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Аналізуючи вищезазначені норми права та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, так як позов задоволенню не підлягає, то судові витрати необхідно покласти на позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258268, 272, 354 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи виконавчий комітет Металургійної районної у місті ради, як орган опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, військова частина НОМЕР_1 , про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини разом з батьком відмовити повністю.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення щодо виконання обов`язків з виховання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ).

Третя особа: виконавчий комітет Металургійної районної у місті ради, як орган опіки та піклування (місцезнаходження просп.Металургів, 16, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 35600728).

Третя особа: орган опіки та піклування Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (місцезнаходження: вул. Криворізька, 11, с-ще Кам`янець Кропивницького району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04367111).

Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Третя особа: військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 13.08.2026р.

Суддя О.С.Добрострой