Рішення № 138951137, 30.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/2356/26

Провадження № 2/127/609/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 липня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бойко В.М.,

за участю секретаря судових засідань Іщенко А.С.,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулось ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.05.2020 року в електронній формі, згідно вимог ст.ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», між позичальником ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» був укладений кредитний договір № 2384606, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 6 400,00 грн. на умовах повернення, сплати процентів за користування кредитом, в порядку та строки, визначені договором.

Сторони погодили, що договір діє до повного виконання ними своїх зобов`язань.

Відповідачу кредитні кошти були перераховані в обсязі та у строк, визначені умовами договору.

ТОВ «Авентус Україна» умови договору виконало в повному обсязі, відповідач ОСОБА_1 умов договору не виконала, коштів не повернула.

26.02.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021, згідно з умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги відносно боржників, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2384606 від 13.05.2020 року.

На дату подання позову заборгованість відповідача за кредитним договором № 2384606 від 13.05.2020 року становить 20 992,00 грн.

Дана сума складається з: заборгованості за тілом кредиту - 6 400 грн., заборгованості за відсотками - 14 592 грн.

Заборгованість відповідач не погасив, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

На підставі ст.ст. 526, 530, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2384606 від 13.05.2020 року в загальному розмірі 20 992,00 грн. та судові витрати: 2 662, 40 грн. судового збору та 8 000 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.01.2026 цивільну справу прийнято до свого провадження, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено розгляд справи по суті. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

29.04.2026 ухвалою суду було витребувано докази по справі.

Представник позивача - адвокат Усенко М.І. в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримав, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся в порядку, встановленому законом, завчасно. Відзиву на позов, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутності не надавав. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явились в судове засідання.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 13.05.2020 року ОСОБА_1 за допомогою електронного сервісу звернулась до ТОВ «Авентус Україна» з метою укладення кредитного договору № 2384606 і був ідентифікований одноразовим ідентифікатором М270492 на номер тел. НОМЕР_1 . (а.с.9-14).

Згідно паспорту споживчого кредиту (інформації, що надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), кредит - 6 400 грн. надається на 30 днів на споживчі (особисті) потреби шляхом перерахування грошових коштів за реквізитами платіжної картки, зазначеної споживачем, тип процентної ставки - фіксована; знижена - 660,63 % річних (1, 81% в день), застосовується протягом строку кредитування, стандартна процентна ставка - 695, 40 % (1, 90 % в день) застосовується в період прострочення. Загальні витрати за кредитом за зниженою процентною ставкою - 3 465,60 грн., за стандартною процентною ставкою - 3 648,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту за зниженою процентною ставкою за весь строк користування кредитом (тіло, відсотки, інші платежі) - 9 865,60 грн., за стандартною процентною ставкоюза весь строк користування кредитом (тіло, відсотки, інші платежі) - 10 048,00 грн. Річна процентна ставка за зниженою ставкою - 660,63 % річних, за стандартною ставкою - 695,40 %.

При підписанні договору ОСОБА_1 була ідентифікована одноразовим ідентифікатором М270492, погодила умови згідно з паспортом та графік платежів.

Згідно п.9.2 договору, він діє до повного виконання сторонами договору своїх зобов`язань.

Сторонами договору погоджено у п. 5.1 право Товариства, зокрема, укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.

Відповідач отримав кредит в сумі 6 400 грн. за договором № 2384606 від 13.05.2020 року, безготівково, згідно повідомлення ТОВ ФК «ВейФорПей», на картку НОМЕР_2 , код авторизації 355051, номер транзакції НОМЕР_3 . (а.с.15).

При укладенні договору сторони домовились, що, цей договір прирівнюється до такого, що укладений в письмовій формі.

Згідно листа АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260512/55250-БТ від 19.05.2026, який надійшов до суду 29.05.2026, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . В період 13.05.2020-13.05.2020 було зарахування коштів на суму 6 400,00 грн.

ТОВ «Авентус Україна» умови договору виконало в повному обсязі, відповідач ОСОБА_1 умов договору в повному обсязі не виконала, кредитні кошти, відсотки не повернула.

26.02.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021, згідно з умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги відносно боржників, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2384606 від 13.05.2020 року. (а.с. зворотній бік 22-26).

На дату подання позову заборгованість відповідача за кредитним договором № 2384606 від 13.05.2020 року становить 20 992 грн.

За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1046 ЦК України визначено: за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що за умовами кредитного договору № 2384606 від 13.05.2020 року кредит в сумі 6 400 грн. був наданий відповідачу ОСОБА_2 шляхом перерахування коштів на його банківський картковий рахунок.

Договір укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт пропозиції) та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач надав належні і допустимі докази укладення 13.05.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 кредитного договору № 2384606 та отримання позичальником кредитних коштів в сумі 6 400 грн., а також переходу права вимоги за вказаним договором до позивача.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, який не був оспорений відповідачем, заборгованість ОСОБА_2 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором № 2384606 від 13.05.2020 року становить 20 992 грн. Дана сума складається із: заборгованості за тілом кредиту - 6 400 грн., заборгованості за відсотками - 14 592 грн. (а.с.16-22).

Станом на день розгляду справи заборгованість за кредитним договором відповідачем не погашена, тому з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 2384606 від 13.05.2020 року в загальному розмірі 20 992 грн.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив (із застосуванням коефіцієнта 0,8) судовий збір в сумі 2 662,40 грн., про що надав платіжну інструкцію від 20.01.2026 року.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при зверненні до суду даним позовом судовий збір сумі 2 662,40 грн.

Правнича допомога позивачу у даній справі була надана АО «Апологет» на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року; акту наданих послуг від 12.01.2026 року по боржнику ОСОБА_1 , в якому погоджена сума витрат на правничу допомогу 8 000 грн. і обов`язок клієнта зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок виконавця протягом 1 року з моменту підписання акту; детального опису наданих послуг від 12.01.2026 року, зокрема, усна консультація по боржнику - 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год., погодження правової позиції клієнта у справі - 30 хв., складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта - 3 год. 30 хв., подання заяви від імені клієнта 1 шт., витрачено на 1 заяву 6 год. 30 хв.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року в справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|West Aliance Limited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі №826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137та ч. 8 ст. 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року в справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року в справі №554/2586/16-ц.

Враховуючи вимоги ст. 137 ЦПК України, а також тривалість і складність справи та виконані адвокатом роботи, фактичний час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, предмет позовних вимог, а також враховуючи співмірність витрат на правничу допомогу із складністю даної справи, ціною позову, обсягом наданих послуг і значенням справи для сторін, суд вважає за необхідне зменшити розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн.

Керуючись ст.ст. 203, 204, 207, 526, 625, 629, 638, 1050, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, інд. 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, ІВАN: НОМЕР_5 в АТ «КредіАгріколь Банк», МФО 300614) заборгованість за кредитним договором № 2384606 від 13.05.2020 року в загальному розмірі 20 991 (двадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто одна) гривня 00 копійок, а також судові витрати: судовий збір - 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ; дата народженя: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 04.08.2026.

Суддя: