Ухвала суду № 138950423, 13.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" серпня 2026 р. м. Київ Справа № 911/760/26

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП МАЛОПОЛОВЕЦЬКЕ»

про розгляд справи за правилами загального позовного провадження

за позовом керівника Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кожанської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП МАЛОПОЛОВЕЦЬКЕ»

про стягнення 367 594, 52 грн

Суддя В.М. Антонова

Без виклику сторін

УСТАНОВИВ

Керівник Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кожанської селищної ради (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП МАЛОПОЛОВЕЦЬКЕ» (надалі - відповідач) про стягнення 367 594, 52 грн безпідставно збережених грошових коштів за користування земельною ділянкою за кадастровим номером: 3224984000:01:006:0058 площею 0,6163 га.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі, визнано справу малозначною та її розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

20.04.2026 від прокуратури надійшло письмове підтвердження, що станом на 20.04.2026 ціна позову залишається незмінною.

22.04.2026 від відповідача надійшов відзив до якого долучено клопотання про поновлення строку на подання відзиву.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.04.2026 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву та поданий останнім відзив повернуто без розгляду.

22.04.2026 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке обґрунтоване тим, що справа має значну складність та важливе значення для відповідача.

24.04.2026 від прокуратури надійшли заперечення на клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, оскільки відсутні підстави для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження.

27.04.2026 від відповідача надійшли додаткові пояснення в справі, в яких просить задовольнити клопотання про розгляд справи за правила загального позовного провадження, оскільки в іншому випадку він буде позбавлений можливості надати суду обґрунтовані заперечення, письмові докази заперечень та додаткові докази, яких не мав на час подання відзиву.

28.04.2026 від відповідача надійшли пояснення.

01.05.2026 від прокуратури надійшли заперечення на пояснення відповідача.

Постановою Північного апеляційного Господарського суду від 02.07.2026 ухвалу Господарського суду Київської області від 22.04.2026 у справі №911/760/26 залишено без змін.

12.08.2026 матеріали справи №911/760/26 повернулись до Господарського суду Київської області.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін;

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд У відповідності до ч.3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму.

Відповідно до ч.2, 3 ст.247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в заявах, письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини" (Axen v. Germany), заява N 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії" (Varela Assalino v. Portugal), заява N 64336/01.

Так, Європейський суд з прав людини вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із вищевказаних справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії, а тому обставина відсутності відкритого розгляду не є порушенням вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створює учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2019 у справі №924/174/18 та від 18.02.2019 у справі №756/5081/14-ц.

Відносно посилань відповідача на те, що необхідно провести підготовче засідання для врегулювання спору до судового розгляду, то згідно із частиною 7 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу, крім цього, провадження в даній справі було відкрито ще 23.03.2026, тобто у сторін було достатньо часу для врегулювання даного спору.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 18.06.2024 у справі №909/1179/23, питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не залежить від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а залежить від конкретних обставин справи.

Враховуючи ціну позову, яка не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму, приймаючи до уваги обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність даної справи, обсяг та характер доказів у справі та те, що справа не є складною з огляду на наявні в ній матеріали, а характер спірних правовідносин та предмет доказування в справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не підлягає задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу відповідача на положення ч.1 ст.252 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними в главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 232 - 235, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП МАЛОПОЛОВЕЦЬКЕ» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Антонова