Рішення № 138950373, 28.05.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2295/25

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, Бориспіль-7, "БОРИСПІЛЬ" МІЖНАРОДНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АЕРОПОРТ)

про стягнення 12132914,90 грн. заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 02.09.2015 р. № 02.5-14/1-63,

секретар судового засідання: Одинцов О.С.

Представники сторін:

представник позивача: Юрченко Н.П.;

представник відповідача: Дубравська Ю.В. - в режимі відеоконференції

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Міжнародний аеропорт Бориспіль (далі позивач, ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль, ДП МА Бориспіль) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" (далі відповідач, ТОВ "Аерохендлінг") про стягнення 12132914,90 грн. заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 02.09.2015 р. № 02.5-14/1-63, у тому числі - 8568983,56 грн. основної заборгованості, 2242760,78 грн. пені, 231570,48 грн. 3% річних, 1089600,08 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належно свої зобов`язання щодо відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та оплати комунальних послуг за договором від 02.09.2015 р. № 02.5-14/1-63, що і спричинило звернення ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль до суду з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.07.2025 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та призначено підготовче засідання на 01.09.2025 р.

Підготовче засідання відкладалося.

11.08.2025 р. через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 08.08.2025 р. (вх. № 11031/25 від 11.08.2025 р.), за яким відповідач проти позову заперечував з огляду на те, що з 24.02.2022 р. господарська діяльність відповідача зупинена з незалежних від нього причин і до цього часу не відновлена, працівники відповідача не перебувають на свої робочих місцях на території орендованих за договором оренди приміщень. Відповідно, орендоване майно не використовується за його цільовим призначенням ані працівниками відповідача, ані відповідачем в цілому, з огляду на що відповідач не використовує воду, теплову та електричну енергію, не користується послугами із забезпечення санітарно-гігієнічних умов працівників (туалет), а також не має потреби у прибиранні та вивезенні твердих побутових відходів через їх відсутність. Щодо послуги створення та підтримання позивачем відповідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення відповідачем господарської діяльності в ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль, відповідач зазначає, що розмір плати за послугу прямо пов`язаний із фактичним доходом відповідача, отриманим в результаті господарської діяльності на території аеропорту Бориспіль, якого (доходу) останній не отримував, починаючи з 24.02.2022 р. Окрім того, відповідач у відзиві поставив позивачу запитання в порядку приписів ст. 90 ГПК України, а саме 1. Чи виконувались в період з 24.02.2022 р. по 30.04.2025 р. авіаційні рейси до/з аеропорту «Бориспіль»? 2. Чи здійснював відповідач господарську діяльність на території аеропорту «Бориспіль» у період з 24.02.2022 р. по 30.04.2025 р., в тому числі в сфері обслуговування авіакомпаній та авіапасажирів? 3. Чи зупиняв позивач виробничу діяльність у період з 24.02.2022 р. по 30.04.2025 р.? 4. Чи оголошував позивач простій у період з 24.02.2022 р. по 30.04.2025 р.? 5. В процесі яких дій чи діяльності у період з 24.02.2022 р. по 30.04.2025 р. відповідач споживав послугу зі створення та підтримання позивачем відповідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення відповідачем господарської діяльності в ДП МА «Бориспіль»? 6. Які витрати поніс позивач на надання у період з 24.02.2022 р. по 30.04.2025 р. послуги зі створення та підтримання позивачем відповідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення Відповідачем господарської діяльності в аеропорту «Бориспіль» та якими доказами підтверджуються такі витрати? 7. Які саме послуги зі створення та підтримання відповідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення відповідачем господарської діяльності в аеропорту «Бориспіль» позивач надав, а відповідач спожив у період з 24.02.2022 р. по 30.04.2025 р.? 8. Які витрати поніс позивач на оплату електричної енергії у період з 24.02.2022 р. по 30.04.2025 р. для забезпечення функціонування обладнання відповідача в орендованих приміщеннях?

19.08.2025 р. через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву № 35-22/1-328 від 18.08.2025 р. (вх. № 11369/25 від 19.08.2025 р.), за якою позивач відхиляє заперечення відповідача проти позову, зазначаючи, що пунктом 5.2 договору сторони погодили, що сторона, для якої склалась неможливість виконання обов`язків за договором, зобов`язана у письмовій формі повідомити іншу сторону протягом 14 календарних днів з моменту настання форс-мажору. Відсутність такого повідомлення позбавляє відповідну сторону права посилатись на форс-мажор у майбутньому. Якщо дія форс-мажору триває більше 30 календарних днів, кожна зі сторін має право на розірвання договору і не несе відповідальності за таке розірвання за умови, що вона повідомить про це іншу сторону не пізніше, як за 20 календарних днів до розірвання (п. 5.3 договору). Достатнім доказом дії форс-мажору є документ, виданий Торгово-промисловою палатою України (п. 5.4 договору). Позивач зазначає, що відповідач не направляв позивачу ані повідомлення про неможливість виконання обов`язків, ані сертифікату Торгово-промислової палати України. Також позивач звертає увагу, що згідно з п. 2.2.2 договору (в редакції додаткової угоди № 6 до договору) відповідач зобов`язується, щомісяця, з 10 (десятого) числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії орендодавця рахунок, акт та раз на рік рахунок-фактуру на оплату земельного податку згідно з пунктом 1.1.3 договору. Орендар несе відповідальність за вчасне отримання рахунку та акту. Датою отримання рахунку та акту вважається 10 (десяте) число кожного місяця незалежно від дати його фактичного отримання. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 25 (двадцять п`ятого) числа того ж місяця. Підписаний акт орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів акт не буде повернутий балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами. Як зазначає позивач, відповідач не дотримувався умов договору та не отримував рахунки та акти самостійно в бухгалтерії позивача, тому ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль додатково, з метою уникнення заборгованості у відповідача, направляло рахунки-фактури та акти відповідачу через програмне забезпечення Me.Doc., а відповідач, отримавши такі рахунки-фактури та акти, не підписав їх та не повернув позивачу. При цьому, ТОВ Аерохендлінг мало можливість скористатись умовами п. 2.2.2 договору та надати вмотивовану відмову від підписання актів протягом 5-ти робочих днів з дати їх отримання, якщо вважало, що послуги не надавались, або відповідач мав зауваження до їх надання, але відповідач не надавав будь-яких відмов від підписання актів в порядку п. 2.2.2 договору. Поряд з цим, за твердженням позивача, факт створення і забезпечення позивачем правових, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення орендарями господарської діяльності на території аеропорту підтверджується тим, що вся територія аеропорту, увесь комплекс споруд, що призначений для приймання, відправлення повітряних суден, обслуговування повітряних перевезень, поштових перевезень, проведення робіт з технічного обслуговування, всі наземні споруди та необхідне обладнання перебуває у придатному для використання за призначенням стані. Окрім того, позивач зазначає, що наведені у відзиві на позовну заяву питання не спростовують позовних вимог ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль, не свідчать про відсутність порушень договірних зобов`язань зі сторони відповідача, не стосуються предмету спору, а також зміст відповіді на відзив спростовує доводи відповідача у відзиві, які є аналогічними заданим питанням, тому надання відповідей на поставлені питання, на думку позивача, є недоцільним.

26.08.2025 р. через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 25.08.2025 р. (вх. № 11689/25 від 26.08.2025 р.), за змістом яких останній зазначає, що первинною ознакою господарської операції є її реальність, а не формальне оформлення документів. Позивач, стверджуючи про надання відповідачу послуг, не надав жодних доказів споживання їх відповідачем, що є обов`язковою умовою для виникнення обов`язку з оплати послуг.

26.08.2025 р. через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 26.08.2025 р. (вх. № 11751/25 від 26.08.2025 р.), за яким відповідач просить суд визнати відсутніми підстави для відмови у наданні відповідей на поставлені запитання та зобов`язати позивача надати відповіді на питання, поставлені відповідачем у відзиві на позовну заяву, яке було задоволено судом з підстав, зазначених в ухвалі від 09.10.2025 р., та зобов`язано позивача надати відповіді на питання, поставлені відповідачем у відзиві.

26.08.2025 р. через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява б/н від 26.08.2025 р. (вх. № 11751/25 від 26.08.2025 р.) про участь в судовому засіданні представника ТОВ "Аерохендлінг" Дубравської Ю.В. в режимі відеоконференції, яка була задоволена ухвалою Господарського суду Київської області від 27.08.2025 р.

09.10.2025 р. через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 25.09.2025 р. (вх. № 13239/25 від 25.09.2025 р.), за змістом яких останній зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу, який би свідчив про неможливість доступу чи перешкоджання з боку позивача в доступі працівників відповідача на територію ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль.

06.11.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему Електронний суд від представника позивача надійшли пояснення № 35-22/1-444 від 06.11.2025 р. (вх. № 15480/25 від 06.11.2025 р.), відповідно до яких остання надає аргументи на підтвердження позиції позивача та спростування позиції відповідача, викладеної останнім у поясненнях від 09.10.2025 р.

10.11.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему Електронний суд від позивача надійшла заява свідка № 35-22/1-446 від 07.11.2025 р. (вх. № 15602/25 від 10.11.2025 р.), за якою позивачем надано відповіді на питання відповідача на виконання вимог ухвали суду від 09.10.2025 р.

11.11.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему Електронний суд від позивача надійшли доповнення до заяви свідка № 35-22/1-449 від 10.11.2025 р. (вх. № 15702/25 від 11.11.2025 р.).

13.11.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему Електронний суд від відповідача надійшли заперечення на заяву свідка б/н від 13.11.2025 р. (вх. № 15866/25 від 13.11.2025 р.), за якими відповідач, серед іншого, просить суд зобов`язати позивача надати повні відповіді на всі поставлені відповідачем питання та викласти їх в заяві свідка в порядку та в формі, передбачених ч. 2 ст. 88 ГПК України, а також зобов`язати позивача надати докази, що підтверджують відповідні обставини, про які позивач зазначає у свої відповідях, зокрема, але не виключно: документи, що підтверджують простій у позивача у спірний період, документи, що підтверджують понесені позивачем витрати на оплату електричної енергії у спірний період для забезпечення функціонування обладнання відповідача в орендованих приміщеннях тощо. Також відповідач просив врахувати ці заперечення як обґрунтування правової позиції відповідача.

Розглянувши клопотання відповідача про зобов`язання позивача надати повні відповіді на всі поставлені відповідачем питання та викласти їх в заяві свідка в порядку та в формі, передбачених ч. 2 ст. 88 ГПК України, а також зобов`язання позивача надати докази, що підтверджують відповідні обставини, про які позивач зазначає у свої відповідях, яке міститься в запереченнях на заяву свідка б/н від 13.11.2025 р. (вх. № 15866/25 від 13.11.2025 р.), суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Згідно з приписами статті 90 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п`ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - за п`ять днів до першого судового засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом із заявою свідка надає такі докази. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання: 1) з підстав, визначених статтями 67, 68 цього Кодексу; 2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи; 3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань.

Дослідивши мотиви заявника та надані до матеріалів справи документи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, враховуючи наявність у справі заяви свідка та доповнення до заяви свідка, наданих позивачем до матеріалів справи на виконання ухвали суду від 09.10.2025 р., а також враховуючи, що за приписами ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона самостійно доводить обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, суд вбачає відсутніми підстави для задоволення клопотання відповідача про зобов`язання позивача надати повні відповіді на всі поставлені відповідачем питання та надати докази, що підтверджують відповідні обставини.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.12.2025 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.01.2026 р.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошувалися перерви.

У судовому засіданні 28.05.2026 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

16.04.2015 р. між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" (орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності (далі договір оренди).

Відповідно до пункту 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно частини приміщень на 1, 2, 3-му поверсі пасажирського терміналу D, загальною площею 152,5 кв.м, а саме:

- частину приміщення № 1.1.4 (частину приміщення № 2 - згідно технічного паспорту БТІ) на першому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частину приміщення № 201 (частину приміщення № 327 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу D, площею 14,0 кв.м;

- частину приміщення № 201 (частину приміщення № 327 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частину приміщення № 201 (частину приміщення № 327 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частину приміщення № 205 (частину приміщення № 311 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частину приміщення № 205 (частину приміщення № 311 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частину приміщення № 205 (частину приміщення № 311 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частину приміщення № 205 (частину приміщення № 311 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частину приміщення № 2.1.1 (частину приміщення № 278 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частину приміщення № 2.1.1 (частину приміщення № 278 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частину приміщення № 2.1.1 (частину приміщення № 278 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частину приміщення № 2.1.1 (частину приміщення № 278 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частину приміщення № 3.2.1 (частину приміщення № 78 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 28,1 кв.м;

- частину приміщення № 3.1.27 (частину приміщення № 226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 3,4 кв.м;

- частину приміщення № 3.1.4 (частину приміщення № 226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 15,0 кв.м;

- частину приміщення № 3.1.4 (частину приміщення № 226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 15,0 кв.м;

- частину приміщення № 3.1.4 (частину приміщення №є 226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 15,0 кв.м;

- частину приміщення № 3.1.4 (частину приміщення № 226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 30,0 кв.м;

- частину приміщення № 3.1.4 (частину приміщення № 226 - згідно технічного паспорту БТІ третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 30,0 кв.м;

- частину приміщення № 3.1.4 (частину приміщення № 226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частину приміщення № 3.1.4 (частину приміщення № 226 - згідно технічного паспорту БТІ) третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частину приміщення № 3.1.4 (частину приміщення № 226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частину приміщення № 3.1.4 (частину приміщення № 226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частину приміщення № 3.1.4 (частину приміщення № 226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частину приміщення № 3.1.4 (частину приміщення № 226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м., схеми розташування яких додаються до цього договору та є його невід`ємною частиною, надалі - всі частини приміщень - майно, що розміщене за адресою: 08307, Київська область, Бориспільський район, Бориспіль-7, термінальний комплекс D (земельна ділянка місця розташування загальною площею 570094, кадастровий номер земельної ділянки 3220883200:02:004:0065), та перебуває на балансі Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", загальна вартість якого визначена згідно висновком про вартість станом на 31.10.2014 р. і становить без врахування ПДВ 11091516,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору оренди орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (зі змінами і доповненнями), і за базовий місяць розрахунку жовтень 2014 року, без врахування ПДВ становить 137658,96 грн.

Згідно з п. 3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщуються на веб-сайті Фонду державного майна України.

Пунктом 3.6 договору оренди встановлено, що орендна плата за користування майном за договором нараховується та індексується орендодавцем відповідно до діючих методик Кабінету Міністрів України, орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та орендодавцю у співвідношення 30% до 70% відповідно, щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Як вбачається із акту приймання-передачі орендованого майна від 15.05.2015 р., орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно частини приміщень на 1, 2, 3-му поверхах пасажирського терміналу D, загальною площею 152,5 кв.м, передбаченого договором оренди.

02.09.2015 р. між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" був укладений договір № 02.5-14/1-63 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі договір відшкодування витрат балансоутримувача), відповідно до п. 1.1 якого у зв`язку з наданням орендарю в строкове платне користування державного окремого індивідуально визначеного нерухомого майна частин приміщень на 1, 2, 3-му поверхах пасажирського терміналу D, загальною площею 152,5 кв.м, а саме:

- частини приміщення № 1.1.4 (частини приміщення № 2 - згідно технічного паспорту БТІ) на першому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частини приміщення № 201 (частини приміщення № 327 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу D, площею 14,0 кв.м;

- частини приміщення № 201 (частини приміщення № 327 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частини приміщення № 201 (частини приміщення № 327 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частини приміщення № 205 (частини приміщення № 311 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частини приміщення № 205 (частини приміщення № 311 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частини приміщення № 205 (частини приміщення № 311 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частини приміщення № 205 (частини приміщення № 311 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частини приміщення № 2.1.1 (частини приміщення № 278 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частини приміщення № 2.1.1 (частини приміщення № 278 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частини приміщення № 2.1.1 (частини приміщення № 278 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частини приміщення № 2.1.1 (частини приміщення № 278 - згідно технічного паспорту БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частини приміщення № 3.2.1 (частини приміщення № 78 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 28,1 кв.м;

- частини приміщення № 3.1.27 (частини приміщення № 226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 3,4 кв.м;

- частини приміщення № 3.1.4 (частини приміщення № 226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 15,0 кв.м;

- частини приміщення № 3.1.4 (частини приміщення № 226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 15,0 кв.м;

- частини приміщення № 3.1.4 (частини приміщення №є 226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 15,0 кв.м;

- частини приміщення № 3.1.4 (частини приміщення № 226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 30,0 кв.м;

- частини приміщення № 3.1.4 (частини приміщення № 226 - згідно технічного паспорту БТІ третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 30,0 кв.м;

- частини приміщення № 3.1.4 (частини приміщення № 226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частини приміщення № 3.1.4 (частини приміщення № 226 - згідно технічного паспорту БТІ) третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частини приміщення № 3.1.4 (частини приміщення № 226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частини приміщення № 3.1.4 (частини приміщення № 226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частини приміщення № 3.1.4 (частини приміщення № 226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м;

- частини приміщення № 3.1.4 (частини приміщення № 226 - згідно технічного паспорту БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу D, площею 1,0 кв.м., орендодавець надає, а орендар отримує наступні послуги:

1. Забезпечення теплом (теплова енергія);

2. Забезпечення санітарно-гігієничних умов праці (розміщення кафе з правом продажу товарів підакцизної групи, розміщення пунктів обслуговування пасажирів, діяльність з обслуговування пасажирів, розміщення автоматів з продажу снекової продукції, терміналів самообслуговування, платіжних терміналів);

3. Використання води для прибирання орендованого майна самостійно орендарем;

4. Прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів (розміщення кафе з правом продажу товарів підакцизної групи, розміщення пунктів обслуговування пасажирів, діяльність з обслуговування пасажирів, розміщення автоматів з продажу гарячих напоїв розміщення автоматів з продажу снекової продукції, терміналів самообслуговування, платіжних терміналів);

5. Вода холодна;

6. Вода гаряча;

7. Вода стічна;

8. Підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під?їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування (автомати з продажу гарячих напоїв, автомати з продажу снекової продукції, пункти обслуговування пасажирів, термінали самообслуговування пасажирів, платні термінали, кафе з правом продажу товарів підакцизної групи, здійснення діяльності з обслуговування пасажирів)

Відповідно до п. 1.1.2 договору відшкодування витрат балансоутримувача орендодавець забезпечує технічну можливість для під?єднання обладнання орендаря до електричних мереж орендодавця з метою передачі орендарю електричної енергії, а орендар відшкодовує витрати орендодавця за тарифами електропостачальної організації.

Відповідно до п. 1.4 договору відшкодування витрат балансоутримувача розмір плати за послуги залежить від фактичного їх об`єму, тарифів та витрат балансоутримувача, пов`язаних з обсягом послуг в період їх надання, якості послуг та інших випадків, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 договору балансоутримувач зобов`язується надавати орендарю визначені договором послуги.

За змістом підпункту 2.1.6 пункту 2.1 договору балансоутримувач зобов`язується щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, виставляти орендарю рахунок за надані послуги за звітний місяць та складати акт приймання-здачі виконаних послуг, який є контрольним та звітним документом сторін щодо надання-отримання послуг та їх якості.

Орендар зобов`язується своєчасно здійснювати розрахунки за договором (підпункт 2.2.1 пункту 2.2 договору).

Згідно із підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 договору орендар зобов`язується щомісяця, з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок, акт та раз на рік рахунок фактуру на оплату земельного податку згідно із п. 1.1.3 договору. Орендар несе відповідальність за вчасне отримання рахунку та акта. Датою отримання рахунку та акта вважається 15 число кожного місяця незалежно від дати його фактичного отримання. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів акт не буде повернутий балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами.

У пункті 4.2 договору сторони погодили що орендар зобов`язаний, в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення дебіторської заборгованості за цим договором.

Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків, передбачених договором, якщо це є наслідком обставин непереборної сили, що виникли після укладення договору в результаті подій надзвичайного характеру, які жодна з сторін не могла ні передбачити, ні попередити, включаючи, але не обмежуючись переліченим: пожежі, повені, землетруси, воєнні дії, страйки, що перешкоджають виконанню договірних зобов`язань у цілому та частково, якщо ті обставини безпосередньо вплинули на виконання обов`язків, передбачених договором, на період їх дії (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору сторона, для якої склалась неможливість виконання обов`язків за договором, зобов`язана у письмовій формі повідомити іншу сторону протягом 14 календарних днів з моменту настання форс-мажору. Відсутність такого повідомлення позбавляє відповідну сторону права посилатись на форс-мажор у майбутньому.

Якщо дія форс-мажору триває більше 30 календарних днів, кожна з сторін має право на розірвання договору і несе відповідальність за таке розірвання за умови, що вона повідомить про це іншу сторону не пізніше, як за 20 календарних днів до розірвання (п. 5.3 договору).

Достатнім доказом дії форс-мажору є документ, виданий Торгово-промисловою палатою (п. 5.4 договору).

12.02.2020 р. між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" було укладено додаткову угоду до договору № 02.5-14/1-63 від 02.09.2015 р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі додаткова угода до договору відшкодування витрат балансоутримувача), відповідно до якої п. 8 таблиці, яка містить перелік послуг, викладено в новій редакції: « 8. Створення та підтримання балансоутримувачем відповідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення орендарем господарської діяльності в Державному підприємстві "Міжнародний аеропорт "Бориспіль:

8.1 автомати з продажу гарячих напоїв щомісячна плата в розмірі 20% від чистого доходу отриманого від діяльності на орендованій площі, але не менше 5000,00 грн. з кожного автомату;

8.2 пункти обслуговування пасажирів оплата за кожну одиницю товару;

8.3 термінали самообслуговування, платні термінали щомісячна плата в розмірі 800,00 грн. без ПДВ за 1 термінал;

8.4 здійснення діяльності з обслуговування пасажирів;

8.5 кафе з правом продажу товарів підакцизної групи щомісячна плата в розмірі 18% від чистого доходу;

8.6 торгівельний заклад щомісячна плата в розмірі 18% від чистого доходу».

Як зазначав позивач, на виконання умов договору про відшкодування витрат балансоутримувача відповідачу у період з лютого 2022 року по квітень 2025 року були надані всі зазначені вище, передбачені договором послуги, за якими аеропортом орендарю було виставлено рахунки-фактури і складено відповідні акти здачі-приймання робіт (надання послуг).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач вказані послуги за період з лютого 2022 року по квітень 2025 року не оплачував.

Зазначена обставина відповідачем не заперечувалася.

При цьому, відповідач надіслав на адресу позивача лист № 01-12/184 від 22.08.2022 р. щодо зауважень до рахунків-фактур та актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за договорами про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, в якому повідомив позивача про те, що, починаючи із 24.02.2022 р., товариство з незалежних від нього причин не могло здійснювати свою господарську діяльність та не використовувало орендовані на території аеропорту приміщення, а тому і не могло отримувати послуги, передбачені договором про відшкодування витрат балансоутримувача.

Дослідивши наявні у справі матеріали, оцінивши подані докази в їх сукупності, вивчивши позиції учасників процесу та заслухавши пояснення їх представників, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України (чинного на час існування спірних правовідносин) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Поряд з цим, згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, за договором № 02.5-14/1-63 від 02.09.2015 р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" мало надавати ТОВ "Аерохендлінг" наступні послуги:

- Прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів за 1 куб.м.;

- Забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника;

- Вода, використана для прибирання 1кв. м приміщення самостійно;

- Відшкодування вартості спожитої електричної енергії;

- Створення та підтримання балансоутримувачем відповідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення орендарем господарської діяльності в Державному підприємстві "Міжнародний аеропорт "Бориспіль;

- Виробництво, транспортування та постачання теплової енергії;

- Компенсація земельного податку,

не оплата вартості яких за період лютий 2022 р. квітень 2025 р. на загальну суму 8568983,56 грн. (розрахунки долучено до матеріалів справи та досліджено судом під час розгляду справи по суті) і спричинила звернення ДП «МА «Бориспіль» з даним позовом до суду.

Слід зазначити, що Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX "Про затвердження указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено указ Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. строком на 30 діб, який у подальшому продовжувався і діє на даний час. Вказана обставина є загальновідомою.

24.02.2022 р. ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль на офіційному сайті оприлюднило інформацію про те, що у зв`язку із військовим вторгненням РФ згідно з вимогами Повітряного кодексу України та Положення про використання повітряного простору України органами ОЦВС та Державіаслужбою вжито заходів щодо закриття повітряного простору України, а також інформацію про те, що роботу Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль призупинено, аеропорт не працює, всіх пасажирів аеропорту евакуйовано, злітно-посадкова смуга заблокована.

Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 188-р Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю, тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 28.02.2022 р. пункт пропуску - Бориспіль, категорія пункту пропуску - Міжнародний.

Зі змісту укладеного сторонами договору оренди вбачається, що предметом оренди є частина приміщення, яке знаходиться на території ДП «Міжнародний аеропорт Бориспіль та передане в оренду відповідачу.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 1.4 договору про відшкодування витрат балансоутримувача розмір плати за послуги залежить від фактичного їх об`єму, тарифів та витрат балансоутримувача, пов`язаних з обсягом послуг в період їх надання, якості послуг та інших випадків, передбачених чинним законодавством України.

Проте, за висновком суду, ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували, що в період з 24.02.2022 р. надання ТОВ "Аерохендлінг" послуг з відшкодування вартості спожитої електричної енергії, що обліковується відповідно до обсягів фактично використаної електричної енергії в процесі здійснення господарської діяльності відповідача, прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів, що обліковується відповідно до об`єму створених відходів в процесі господарської діяльності відповідача, послуг із забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, що обліковуються в залежності від кількості працівників, а також кількості та можливості використання води для самостійного прибирання, було об`єктивно можливим, доступним для отримання відповідачем та фактично здійснювалося, що свідчить про недоведеність та безпідставність позовних вимог ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль щодо стягнення з відповідача їх вартості.

При цьому, судом враховано, що ТОВ "Аерохендлінг" повідомляло ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль, що у зв`язку з призупиненням роботи останнього майно не використовується орендарем згідно договору оренди.

Однак, ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль, незважаючи на вказані обставини, продовжило здійснювати нарахування, направляти акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та виставляти рахунки-фактури за послуги, які не могли бути використані ТОВ "Аерохендлінг".

Поряд з цим, суд зазначає, що решта послуг, які надавалися позивачем відповідачеві та не оплачувалися останнім, стягнення вартості яких є предметом спору у даній справі, не пов`язані із безпосереднім доступом працівників ТОВ "Аерохендлінг" до орендованого приміщення та фактичним користуванням ними водою, електроенергією, послугами з вивезення побутових відходів.

Щодо заперечень відповідача в частині ненадання позивачем та неспоживання відповідачем послуги зі створення та підтримання балансоутримувачем відповідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення орендарем господарської діяльності в Державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», суд звертає увагу на те, що умови здійснення господарської діяльності на території ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль регламентуються Правилами здійснення господарської діяльності на території аеропорту "Бориспіль" від 11.03.2019 р. № 01-35-16 (далі - Правила), які є актом, обов`язковим для виконання усіма суб`єктами, що здійснюють авіаційну/неавіаційну діяльність на території аеропорту "Бориспіль", на основі якого повинні укладатись усі договори з усіма суб`єктами господарювання, що здійснюють авіаційну/неавіаційну діяльність на території аеропорту "Бориспіль" (такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20.02.2020 р. у справі № 911/1098/19).

Вказані Правила розміщені на офіційному сайті позивача в мережі Інтернет і є загальнодоступними для ознайомлення.

Розділом 2 Правил № 01-35-16 від 11.03.2019 р. визначено, що вони є обов`язковими для виконання усіма суб`єктами господарювання, що знаходяться та/або здійснюють авіаційну/неавіаційну діяльність на території аеропорту "Бориспіль".

Кожен суб`єкт господарювання, який здійснює на території аеропорту "Бориспіль" як авіаційну, так і неавіаційну господарську діяльність, має сплачувати ДП "МА "Бориспіль" плату за право здійснювати свою діяльність в аеропорту "Бориспіль", за створення та підтримання відповідних майнових, інституційних, правових, організаційних та комерційних умов для здійснення такої діяльності, що встановлено пунктами 5.6.1 та 5.6.2 Правил.

Додатковою угодою від 12.02.2020 р. до договору про відшкодування витрат балансотримувача сторонами були внесені зміни в частині визначення послуги зі створення та підтримання балансоутримувачем відповідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення орендарем господарської діяльності в Державному підприємстві "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", плата за надання якої формується наступним чином:

8.1 автомати з продажу гарячих напоїв щомісячна плата в розмірі 20% від чистого доходу отриманого від діяльності на орендованій площі, але не менше 5000,00 грн. з кожного автомату;

8.2 пункти обслуговування пасажирів оплата за кожну одиницю товару;

8.3 термінали самообслуговування, платні термінали щомісячна плата в розмірі 800,00 грн. без ПДВ за 1 термінал;

8.4 здійснення діяльності з обслуговування пасажирів;

8.5 кафе з правом продажу товарів підакцизної групи щомісячна плата в розмірі 18% від чистого доходу;

8.6 торгівельний заклад щомісячна плата в розмірі 18% від чистого доходу.

Зі змісту даної послуги вбачається, що за п.п. 8.1 та 8.3 пункту 8 оплата послуг формується та здійснюється з кожного автомату та терміналу відповідно, тобто не залежить від кількості працюючих, фактичного здійснення діяльності з обслуговування пасажирів чи факту отримання доходу.

У додатку № 5 до договору № 02.5-14/1-63 від 02.09.2015 р. сторонами було затверджено перелік об`єктів ТОВ Аерохендлінг, розташованих на території ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль, відповідно до якого кількість автоматів з продажу гарячих напоїв становить 10 шт., а терміналів самообслуговування 4 шт.

Враховуючи викладене, за розрахунком суду, вартість наданих ТОВ Аерохендлінг за період з березня 2022 року по квітень 2025 року послуг зі створення та підтримання балансоутримувачем відповідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення орендарем господарської діяльності в Державному підприємстві "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", передбачених п.п. 8.1, 8.3 п. 8 договору про відшкодування витрат балансоутримувача, становить (5000,00 грн. х 10 шт. + 800,00 грн. х 4 шт.) х 38 місяців = 2021600,00 грн., і зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

Щодо решти наданих відповідачеві послуг суд відзначає, що відповідно до актів приймання-здачі, які містяться в матеріалах справи, ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль надано ТОВ Аерохендлінг послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на суму 41976,35 грн. (акти від 22.06.2022 р. на суму - 4535,82 грн., від 31.01.2023 р. на суму 4976,44 грн., від 28.02.2023 р. на суму 4443,92 грн., від 31.03.2023 р. на суму 2313,86 грн., від 30.11.2023 р. на суму 2067,38 грн., від 31.12.2023 р. на суму 5195,11 грн., від 31.01.2024 р. на суму 5526,13 грн., від 29.02.2024 р. на суму 4285,81 грн., від 31.03.2024 р. на суму 3492,89 грн., від 30.11.2024 р. на суму 2041,96 грн., від 31.12.2024 р. на суму 3491,06 грн., від 31.01.2025 р. на суму 4135,38 грн., від 28.02.2025 р. на суму 3381,24 грн., від 31.03.2025 р. на суму 1160,99 грн.) та компенсацію земельного податку на суму 160,08 грн. (акти від 12.09.2022 р. на суму 8,02 грн., від 30.06.2023 р. на суму 145,38 грн. та від 02.10.2024 р. на суму 9,68 грн.).

Судом враховано ту обставину, що в передбаченому пп. 2.2.2 п. 2.2 договору порядку відповідач не скористався правом надати вмотивовану відмову від їх підписання.

Таким чином, враховуючи все вищенаведене, дослідивши обсяги та вартість фактично наданих позивачем відповідачу послуг, які не були оплачені останнім, суд дійшов висновку, що сума основного боргу ТОВ «Аерохендлінг» становить 2063736,43 грн. (2021600,00 грн. вартості послуг зі створення та підтримання балансоутримувачем відповідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення орендарем господарської діяльності в Державному підприємстві "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" + 160,08 грн. компенсації земельного податку + 41976,35 грн. вартості наданих послуг з постачання теплової енергії).

З огляду на викладене, оскільки згідно з підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 договору строк оплати наданих послуг за період з березня 2022 року по квітень 2025 року та компенсації земельного податку за 2022, 2023, 2024 роки є таким, що настав, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовної вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 2063736,43 грн.

Також ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль заявлено до стягнення з ТОВ Аерохендлінг 3% річних та інфляційні втрати за загальний період з 26.04.2022 р. по 24.06.2025 р. в розмірах 231570,48 грн. та 1089600,08 грн. відповідно (розрахунки долучені до матеріалів справи та досліджені судом під час розгляду справи по суті).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сума 3% річних, яка підлягає стягненню, загалом складає 113305,57 грн., а саме: за період з 26.03.2022 р. по 24.06.2025 р., нарахованих за кожним актом на загальну суму 41976,35 грн. (виробництво, транспортування та постачання теплової енергії), що становить 2153,71 грн.; за період з 26.03.2022 р. по 24.06.2025 р., нарахованих за кожним актом на загальну суму 2021600,00 грн. (створення та підтримання балансоутримувачем відповідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення орендарем господарської діяльності в Державному підприємстві "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"), що становить 111142,70 грн.; за період з 26.10.2022 р. по 24.06.2025 р., нарахованих на суму 8,92 грн., за період з 26.07.2023 р. по 24.06.2025 р., нарахованих на суму 145,38 грн., за період з 26.11.2024 р. по 24.06.2025 р., нарахованих на суму 9,68 грн. (земельний податок), що становить 9,16 грн.

Окрім того, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача, за розрахунком суду, здійсненим: за період з 26.03.2022 р. по 24.06.2025 р. за кожним актом на загальну суму 41976,35 грн. (виробництво, транспортування та постачання теплової енергії), становить 62406,17 грн.; за період з 26.03.2022 р. по 24.06.2025 р., за кожним актом на загальну суму 2021600,00 грн. (створення та підтримання балансоутримувачем відповідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення орендарем господарської діяльності в Державному підприємстві "Міжнародний аеропорт "Бориспіль") становить 389364,06 грн.; за період з 26.10.2022 р. по 24.06.2025 р., нарахованих на суму 8,92 грн., за період з 26.07.2023 р. по 24.06.2025 р., нарахованих на суму 145,38 грн., за період з 26.11.2024 р. по 24.06.2025 р., нарахованих на суму 9,68 грн. (земельний податок), становить 32,77 грн., що загалом складає 460349,63 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумах 113305,57 грн. та 460349,63 грн. відповідно.

Крім цього, за порушення виконання грошового зобов`язання ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль просить стягнути з ТОВ Аерохендлінг пеню за період з 26.04.2022 р. по 24.06.2025 р. у сумі 2242760,78 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно зі ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

У пункті 4.2 договору про відшкодування витрат балансоутримувача сторони погодили, що орендар зобов`язаний, в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення дебіторської заборгованості за цим договором.

Враховуючи викладене вище, з огляду на заявлені позивачем періоди нарахування, судом здійснено розрахунок пені за період з 26.03.2022 р. по 24.06.2025 р., нарахованої на заборгованість за кожним актом на загальну суму 41976,35 грн. (виробництво, транспортування та постачання теплової енергії), яка становить 22871,62 грн.; за період з 26.03.2022 р. по 24.06.2025 р., нарахованої на заборгованість за кожним актом, за якими сума заборгованості загалом складала 2021600,00 грн. (створення та підтримання балансоутримувачем відповідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення орендарем господарської діяльності в Державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»), яка становить 1104381,10 грн., а також пені, нарахованої на заборгованість зі сплати земельного податку за період з 26.10.2022 р. по 24.06.2025 р. на суму 8,92 грн., за період з 26.07.2023 р. по 24.06.2025 р. нарахованих на суму 145,38 грн., за період з 26.11.2024 р. по 24.06.2025 р. нарахованих на суму 9,68 грн., яка становить 93,92 грн., що загалом складає 1127346,64 грн.

Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню в сумі 1127346,64 грн.

З приводу заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 99 % суд зазначає наступне.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначав, що позивач не поніс жодних збитків, а майновий стан відповідача полягає в неотриманні доходів через те, що останній три роки не веде господарську діяльність з незалежних від нього причин, тому вимоги про стягнення пені у разі задоволення позову будуть задоволені за рахунок майна відповідача, яке призначене для обслуговування пасажирів та авіакомпаній, що унеможливить відновлення діяльності відповідачем у разі скасування воєнного стану.

Слід зазначити, що на даний час право суду зменшити розмір штрафних санкцій передбачено статтею 551 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 р. у справі № 922/266/20).

Поряд з цим, обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.05.2022 р. у справі № 910/10675/21).

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 Цивільного кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 910/1199/19, від 04.02.2020 р. у справі № 918/116/19, від 21.09.2021 р. у справі № 910/10618/20).

Слід зазначити, що приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Суд констатує, що укладаючи договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 02.5-14/1-63 від 02.09.2015 р., його сторони погодили всі його істотні умови, в тому числі, штрафні санкції. Тобто відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань.

При цьому, за час невиконання зобов`язань відповідач не скористався ані передбаченим пунктом 2.2.2 договору правом на подання вмотивованих відмов від підсання актів надання послуг, ані передбаченою п.п. 5.1, 5.2 договору можливістю у встановленому законом та договором порядку заявити про настання для відповідача форс-мажорних обставин у спірних правовідносинах.

З урахуванням зазначеного вище та за наслідком дослідження долучених до матеріалів справи доказів, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності у даній справі виняткових обставин, що можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення з останнього штрафних санкцій, а саме - пені, нарахованої на заборгованість з оплати вартості послуг, наданих позивачем, які підлягали оплаті незалежно від фактичного здійснення відповідачем господарської діяльності на території ДП «МА «Бориспіль», у зв`язку з чим у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 99% слід відмовити.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для часткового задоволення позову не спростовує.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, Бориспіль-7, "БОРИСПІЛЬ" МІЖНАРОДНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АЕРОПОРТ, код 32614518) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код 20572069) 2063736 (два мільйони шістдесят три тисячі сімсот тридцять шість) грн. 43 коп. основного боргу, 1127346 (один мільйон сто двадцять сім тисяч триста сорок шість) грн. 64 коп. пені, 460349 (чотириста шістдесят тисяч триста сорок дев`ять) грн. 63 коп. інфляційних втрат, 113305 (сто тринадцять тисяч триста п`ять) грн. 57 коп. 3% річних, 45176 (сорок п`ять тисяч сто сімдесят шість) грн. 86 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 13.08.2026 р.

Суддя В.М. Бабкіна