Рішення № 138914119, 15.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2026 р. м. Київ Справа № 911/649/26

Господарський суд Київської області в складі

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Остапчук В.В.

розглянувши справу № 911/649/26

за позовом Приватного підприємства Торговий Дім Поляков, м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю Вайн Поінт, с. Погреби Київської області

про стягнення 937 332,57 грн

представники

від позивача: Зозуля В.М., адвокат, ордер серії АМ № 111322 від 09.03.2026

від відповідача: не з`явився

обставини справи:

Приватне підприємство Торговий Дім Поляков (далі-позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Вайн Поінт (далі-відповідач) про стягнення 937 332,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 2506-25 від 25.06.2025 в частин своєчасної та повної оплати отриманого товару, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 863 654,12 грн, з огляду на наявність якої нараховані 60 657,62 грн пені, 7 072,89 грн інфляційних нарахувань та 5 947,94 грн 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.03.2026 відкрито провадження у справі № 911/649/26, постановлено розгляд справи здійснювати за привалами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засіданні на 20.04.2026.

17.04.2026 через «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач зазначав про часткове погашення заборгованості в сумі 150 000,00 грн.

20.04.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання можливості врегулювання спору мирним шляхом, в якому відповідач також повідомив про часткове погашення заборгованості у розмірі 150 000 грн., докази чого надав до клопотання.

Ухвалою суду від 20.04.2025 підготовче засідання у справі № 911/649/26 було відкладено на 04.05.2026.

Ухвалою суду від 04.05.2026 закрито підготовче провадження у справі № 911/649/26, розгляд справи призначений по суті на 03.06.2026.

Також, ухвалою суду від 04.05.2026 закрито провадження у справі № 911/649/26 в частині стягнення 150 000,00 грн. основної заборгованості.

Таким чином, судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 713 654,12 грн заборгованості, 60 657,62 грн пені, 7 072,89 грн інфляційних нарахувань та 5 947,94 грн 3 % річних.

В судовому засіданні 03.06.2026 закінчивши стадію судових дебатів, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, призначивши дату й час його проголошення на 15.06.2026 об 11:20, про що постановив ухвалу від 03.06.2026.

Під час розгляду справи, присутній в судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Відповідач жодного разу в засідання суду не з`явився. Водночас суд повідомляє, що відповідач належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку ухвал суду до електронного кабінету відповідача.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частини 6 вказаної статті якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Також, як було зазначено вище, 20.04.2026 через систему "Електронний суд" відповідачем було подано клопотання (вх. № 6605/26) про відкладення розгляду. Відзив на позовну заяву або інших клопотань відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2025 між Приватним підприємство Торговий Дім Поляков (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вайн Поінт (покупець) укладений Договір поставки № 2506-25, за умовами п. 1 спеціальної частини якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, та відповідно до замовлення покупця, поставити товар, якість та комплектність якого відповідає державним стандартам та діючим нормам законодавства, а покупець в свою чергу зобов`язується оплатити вартість товару за цінами, зазначеними в накладній та які не можуть перевищувати ціни, визначені у специфікації, які є додатком до цього договору.

Згідно з п. 7 спеціальної частини договору товар поставляється партіям. Постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару на умовах «DDP» (згідно офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс 2010») в місце поставки за адресами, визначеними покупцем у специфікації або видаткових накладних, силами та за рахунок постачальника.

Пунктами 4.6 загальної частини договору передбачено, що приймання передача товару здійснюється в пункті поставки, визначеному умовами цього договору, відповідно до накладної на товар, в якій зазначаються: номер накладної, номер договору, найменування, кількість, ціна товару.

Відповідно до п. 5.1 загальної частини договору встановлюється, що перехід права власності від постачальника до покупця на поставлений відповідно до цього договору товар здійснюється в момент підписання покупцем накладної про прийняття від постачальника партії товару, яку сторони складають та підписують в день фактичної передачі товару.

Відповідно до п. 3 спеціальної частини загальна вартість цього договору становить сумарну вартість товару, поставленого протягом строку дії договору.

У п. 4 спеціальних умов визначено, що покупець здійснює оплату товару в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок з відстроченням платежу на 60 календарних днів з моменту передачі товару у власність покупця.

Пунктом 2 спеціальної частини договору визначено, що договір укладено терміном до 31.12.2025 року.

Так, звертаючись із відповідним позовом, позивач твердить, що ним протягом строку дії договору, на замовлення відповідача, здійснювалась поставка товару, всього на загальну суму 1 806 499,84 грн.

Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару матеріали справи не містять, а отже товар прийнятий відповідачем без зауважень, що свідчить про повноту та якість виконання позивачем своїх зобов`язань згідно з договором, а тому товар вважається прийнятим без зауважень в повному обсязі.

Водночас, відповідач лише частково здійснив оплату товару в сумі 1 042 845,72 грн (частково вже під час розгляду справи в господарському суді), оплата товару в сумі 713 654,12 грн залишена відповідачем не сплаченою.

Зокрема, за твердженням позивача, що також підтверджується матеріалами справи за відповідачем рахується заборгованість:

- 19.08.2025 позивачем поставлено відповідачу товар, в кількості 749 одиниць, на загальну суму 311 071,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № КФ-0065094 від 19.08.2025 року та товарно-транспортною накладною № 65094 від 19.08.2025 року. По зазначеній накладній відповідачем здійснена часткова оплата товару;

- 15.09.2025 позивачем поставлено відповідачу товар, в кількості 648 одиниць, на загальну суму 305 846,64 грн., що підтверджується видатковою накладною № КФ-0074608 від 15.09.2025 року та товарно-транспортною накладною № 74608 від 15.09.2025 року;

- 26.09.2025 позивачем поставлено відповідачу товар, в кількості 420 одиниць, на загальну суму 190 011,96 грн., що підтверджується видатковою накладною № КФ-0077822 від 26.09.2025 року та товарно-транспортною накладною № 77822 від 26.09.2025 року;

- 24.10.2025 позивачем поставлено відповідачу товар, в кількості 372 одиниць, на загальну суму 195 542,64 грн., що підтверджується видатковою накладною № АКФ-062291 від 24.10.2025 року та товарно-транспортною накладною № 62291 від 24.10.2025 року.

Вказана заборгованість за твердженням позивача, станом на день звернення позивача із відповідним позовом лишається не сплаченою, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Оцінивши в сукупності надані до справи документи, проаналізувавши вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд зазначає наступне.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статті 599 ЦК України вказано, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача в частині оплати переданого позивачем на підставі договору та видаткових накладних товару, на час прийняття рішення лишається не сплаченою, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 713 654,12 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, як вбачається з матеріалів справи позивач просить суд стягнути з відповідача 7 072,89 грн інфляційнійних нарахувань, 5 947,94 грн 3 % річних та 60 657,62 грн пені, нарахованих від сум заборгованості по кожній видатковій накладній окремо.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних норм права, суд перевіривши доданий розрахунок інфляційних нарахувань та 3 % річних, враховуючи, що він проведений арифметично вірно, дійшов висновку про задоволення зазначених вимог в повному обсязі.

Що стосується вимоги позивача про стягнення 60 657,62 грн пені, суд відзначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч.ч. 1, 2 ст. 547 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2. ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З наведеного випливає, що обов`язковою умовою виникнення права на нарахування пені є викладення в договорі умови (пункту) про забезпечення виконання зобов`язання у вигляді пені, підстав для їх застосування та розмір, або наявність законодавчого акту, який визначає обов`язок та умови сплати пені.

Як вбачається із договору поставки, у ньому відсутні умови про забезпечення виконання зобов`язання у вигляді пені, підстави для їх застосування та розмір. Позивачем також не представлено інших правочинів, з яких би вбачалося, що сторони узгодили умову про забезпечення виконання зобов`язання у вигляді пені.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю укладеного між сторонами письмового правочину про забезпечення виконання зобов`язання у вигляді пені, відсутністю спеціального законодавчого акту, який визначає обов`язок боржника сплатити пеню за невиконання зобов`язання у правовідносинах, що склалися між сторонами, в задоволені вимоги про стягнення пені в сумі 60 657,62 грн слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вайн Поінт (07416, Київська область, Броварський район, с. Погреби, вул. Лісова, 4-А, літера А, поверх 3, нежитлове приміщення, 10, код ЄДРПОУ 41773015) на користь Приватного підприємства Торговий Дім Поляков (18005, м. Черкаси, вул. Чехова, 41, код ЄДРПОУ 32268131) 713 654 (сімсот тринадцять тисяч шістсот п`ятдесят чотири) грн 12 коп заборгованості, 7 072 (сім тисяч сімдесят дві) грн 89 коп інфляційних нарахувань, 5 947 (п`ять тисяч дев`ятсот сорок сім) грн 94 коп 3 % річних та 10 900 (десять тисяч дев`ятсот) грн 12 коп судового збору.

3. В іншій частині відмовити в задоволенні позовних вимог.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 11.08.2026

Суддя О.О. Христенко