Рішення № 138950349, 13.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.08.2026Справа № 910/7022/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імтек Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам-Трейд"

про стягнення 298 360,95 грн.,

Без виклику (повідомлення) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імтек Україна" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам-Трейд" (далі - відповідач) грошових коштів у загальному розмірі 298 360,95 грн., з яких: 278 725,68 грн. - основний борг за укладеним між сторонами у спрощений спосіб договором поставки, 4 648,83 грн. - 3 % річних, 14 986,44 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою від 12.06.2026 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/7022/26, вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін, а також встановив відповідачу строк на подання відзиву - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Слід зазначити, що ухвалою від 18.06.2026 року господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування у Головного управління ДПС у місті Києві інформації щодо використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Кам-Трейд" суми податку на додану вартість при формуванні податкового кредиту у відповідних звітних періодах за наявними у матеріалах справи податковими накладними (на загальну суму 295 979, 60 грн.), а також інформації щодо включення відповідачем, як покупцем товару, в таблицю 2.1 розділу 2 Податковий кредит додатка Д 1 до декларації (де зазначаються відомості про операції з придбання) (іншого документу), яка заповнювалась відповідачем при поданні податкової декларації з податку на додану вартість у відповідному звітному періоді, вищенаведених податкових накладних.

30.06.2026 року через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача від 30.06.2026 року, в якій останній, посилаючись на наявність реальної загрози невиконання або утруднення виконання майбутнього рішення суду, просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні Товариству з обмеженою відповідальністю "Кам-Трейд" грошові кошти, які знаходяться на всіх відкритих рахунках та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, у межах ціни позову в розмірі 298 360,95 грн. до набрання рішенням у даній справі законної сили.

Ухвалою від 02.07.2026 року господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Імтек Україна" від 30.06.2026 року про забезпечення позову в даній справі.

Інших заяв чи клопотань від сторін на адресу суду не надходило.

При цьому, суд зазначає, що частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

За умовами частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З огляду на викладене, копія ухвали суду від 12.06.2026 року про відкриття провадження у справі № 910/7022/26 у порядку, визначеному законом, була надіслана судом в електронній формі шляхом надсилання її до електронного кабінету відповідача, та доставлена останньому 12.06.2026 року о 17:24 год. Наведені обставини підтверджуються наявним у матеріалах справи повідомленням про доставку означеного електронного листа.

Дата отримання судом інформації про доставку означеного документа в кабінет ЕС відповідача - 12.06.2026 року о 17:26 год.

За умовами пункту 2 абзацу 1 частини 6, абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2026 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імтек Україна" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кам-Трейд" (далі - покупець) була досягнута згода про поставку товару - порошкової фарби.

Враховуючи наведене, позивач виставив відповідачу рахунки від 29.09.2025 року № СФ-0002511 на суму 67 679,75 грн., від 14.10.2025 року № СФ-0002676 на суму 3 902,40 грн., від 15.10.2025 року № СФ-0002695 на суму 1 911,74 грн., від 16.10.2025 року № СФ-0002704 на суму 17 892,00 грн., від 11.11.2025 року № СФ-0002946 на суму 8 272,20 грн., від 24.11.2025 року № СФ-0003059 на суму 16 421,40 грн., від 27.11.2025 року № СФ-0003112 на суму 18 070,80 грн., від 01.12.2025 року № СФ-0003135 на суму 38 406,43 грн., від 05.12.2025 року № СФ-0003194 на суму 51 231,60 грн., від 22.12.2025 року № СФ-0003328 на суму 33 332,40 грн., від 12.02.2026 року № СФ-0000228 на суму 29 898,60 грн., від 06.03.2026 року № СФ-0000482 на суму 2 615,28 грн., від 31.03.2026 року № СФ-0000708 на суму 6 345,00 грн. на оплату порошкової фарби (в асортименті). Загальна вартість товару за вищенаведеними рахунками склала 295 979,60 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання досягнутих між сторонами домовленостей постачальник (позивач) здійснив на користь покупця (відповідача) поставку погодженого між ними товару, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відповідних видаткових накладних від 30.09.2025 року № РН-0002503 на суму 67 679,75 грн., від 14.10.2025 року № РН-0002658 на суму 3 902,40 грн., від 15.10.2025 року № РН-0002690 на суму 1 911,74 грн., від 16.10.2025 року № РН-0002689 на суму 17 892,00 грн., від 11.11.2025 року № РН-0002936 на суму 8 272,20 грн., від 24.11.2025 року № РН-0003042 на суму 16 421,40 грн., від 27.11.2025 року № РН-0003092 на суму 18 070,80 грн., від 01.12.2025 року № РН-0003114 на суму 38 406,43 грн., від 05.12.2025 року № РН-0003180 на суму 51 231,60 грн., від 22.12.2025 року № РН-0003308 на суму 33 332,40 грн., від 12.02.2026 року № РН-0000285 на суму 29 898,60 грн., від 06.03.2026 року № РН-0000478 на суму 2 615,28 грн., від 31.03.2026 року № РН-0000699 на суму 6 345,00 грн., підписаних електронними підписами представників вищенаведених контрагентів та скріплених відбитками електронних печаток сторін. Суд зазначає, що відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам-Трейд" на вищенаведених видаткових накладних є свідченням участі цієї юридичної особи у здійсненні господарських операцій за означеними накладними та підтверджує отримання відповідачем вказаного у них товару.

Слід також зазначити, що позивач надав суду копії податкових накладних, складених ним за результатами здійснення вищенаведених господарських операцій з поставки відповідачу товару за означеними товаророзпорядчими документами.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань з поставки товару свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником своїх зобов`язань.

У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Імтек Україна" вказувало на те, що всупереч досягнутих між сторонами домовленостей відповідач вартість отриманого товару оплатив лише частково, перерахувавши постачальнику 31.03.2026 року грошові кошти у розмірі лише 17 253,92 грн. та заборгувавши таким чином позивачу 278 725,68 грн.

Враховуючи те, що відповідач у добровільному порядку не сплатив наявну в нього заборгованість, Товариство з обмеженою відповідальністю "Імтек Україна" для захисту своїх прав звернулося до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 статті 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина 1 статті 639 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом відповідно до статті 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі статтею 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина 2 статті 640 Цивільного кодексу України).

У свою чергу, відповідно до статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За умовами статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Суд зазначає, що поставкою Товариством з обмеженою відповідальністю "Імтек Україна" товару на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам-Трейд" та прийняттям його відповідачем, наведені юридичні особи вчинили фактичні дії щодо укладення договору поставки у спрощений спосіб. Відповідно, між цими контрагентами виникли зобов`язальні відносини, які регламентуються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Тобто, обов`язок покупця оплатити вартість поставленого йому постачальником товару, в разі відсутності окремо обумовленого сторонами строку оплати, виникає не протягом семиденного строку від дня пред`явлення вимоги на підставі частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, оскільки негайне виконання такого обов`язку прямо випливає з актів цивільного законодавства (статті 655, 692, 712 Цивільного кодексу України) і не залежить, зокрема, від факту виставлення постачальником рахунку на оплату вартості здійсненої поставки товару чи направлення відповідної претензії.

Отже, відповідач зобов`язаний був оплатити вартість поставленого йому за видатковими накладними від 30.09.2025 року № РН-0002503, від 14.10.2025 року № РН-0002658, від 15.10.2025 року № РН-0002690, від 16.10.2025 року № РН-0002689, від 11.11.2025 року № РН-0002936, від 24.11.2025 року № РН-0003042, від 27.11.2025 року № РН-0003092, від 01.12.2025 року № РН-0003114, від 05.12.2025 року № РН-0003180, від 22.12.2025 року № РН-0003308, від 12.02.2026 року № РН-0000285, від 06.03.2026 року № РН-0000478 та від 31.03.2026 року № РН-0000699 товару після його прийняття.

У той же час, відповідач отриманий від Товариства з обмеженою відповідальністю "Імтек Україна" за вищенаведеними видатковими накладними товар оплатив лише частково, заборгувавши позивачу 278 725,68 грн. Доказів на спростування цього факту відповідачем суду не надано.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Беручи до уваги вищенаведене, а також враховуючи, що загальна сума основного боргу відповідача за поставлений позивачем товар, яка складає 278 725,68 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Імтек Україна" до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у пред`явленому позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Імтек Україна" просило суд стягнути з відповідача 14 986,44 грн. інфляційних втрат та 4 648,83 грн. 3 % річних, нарахованих у період з 01.10.2025 року по 09.06.2026 року на відповідні суми основного боргу відповідача згідно з наданим постачальником розрахунком.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Оскільки нараховані позивачем суми 3 % річних у розмірі 4 648,83 грн. та інфляційних втрат у розмірі 14 986,44 грн. є арифметично правильними та відповідають приписам чинного законодавства, тоді як відповідачем контррозрахунку наведених компенсаційних виплат надано не було, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам-Трейд" 3 % річних та інфляційних втрат у вищевказаних розмірах.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надав належних доказів на підтвердження повної та вчасної оплати поставленого йому товару.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імтек Україна" підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам-Трейд" (02100, місто Київ, вулиця Будівельників, будинок 30; код ЄДРПОУ 37202887) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імтек Україна" (01010, місто Київ, вулиця Івана Мазепи, будинок 3-Б, офіс 197; код ЄДРПОУ 34240652) 278 725 (двісті сімдесят вісім тисяч сімсот двадцять п`ять) грн. 68 коп. основного боргу, 4 648 (чотири тисячі шістсот сорок вісім) грн. 83 коп. 3 % річних, 14 986 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят шість) грн. 44 коп. інфляційних втрат, а також 3 580 (три тисячі п`ятсот вісімдесят) грн. 33 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 13.08.2026 року.

Суддя В.С. Ломака