Рішення № 138950099, 12.08.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/56/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 Справа № 908/783/26

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши матеріали справи № 908/783/26

за позовною заявою: заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 14) в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, (69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39Б)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю РССЦ Медздравниця, 69114, м. Запоріжжя, вул. Воронезька, буд. 22

про стягнення 2 603 768,28 грн

За участю представників сторін:

від прокуратури: Кузьмина А.С., посвідчення від 22.06.26 № 085950

від позивача: Соколов Ю.К., довіреність від 30.12.25 № 01.01-24/26

від відповідача: Серебрянников Д.В., ордер серії АР № 1313254 від 28.04.26

СУТЬ СПОРУ:

27.03.26 до Господарського суду Запорізької області в системі Електронний суд надійшла позовна заява за вих. від 27.03.26 № 53-95-2444вих-26 заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах департаменту освіти і науки Запорізької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю РССЦ Медздравниця (надалі ТОВ РССЦ Медздравниця) про стягнення заборгованості на користь департаменту освіти і науки Запорізької міської ради за договором оренди нерухомого майна по вул. Воронезькій, 22 що належить до комунальної власності та передається в оренду за результатами проведення аукціону від 28.01.21 № 03/21 у розмірі 2 603 768,28 грн, а саме: 1 858 147,78 грн заборгованості з орендної плати та 745 620,50 грн заборгованості з відшкодування витрат за комунальні послуги.

30.03.26 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/783/26 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 31.03.26 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/783/26. Підготовче судове засідання призначено на 28.04.26 о/об 10 год. 30 хв.

Представник відповідача в судове засідання 28.04.26 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 28.04.26 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 01.07.26 включно та відкладено підготовче засідання у справі № 908/783/26 на 26.05.26 об 11 год. 50 хв.

29.04.26 до суду в системі Електронний суд від представника позивача надійшла заява про виконання вимог п. 7 резолютивної частини ухвали суду від 31.03.26.

25.05.26 до суду в системі Електронний суд від прокурора надійшла заява про виконання вимог п. 7 резолютивної частини ухвали суду від 31.03.26.

26.05.26 до суду в системі Електронний суд від представника відповідача надійшли письмові пояснення.

В засіданні 26.05.26 судом оголошено перерву до 17.06.26 об 11 год. 30 хв. Явку в судове засідання уповноважених представників учасників справи було визнано обов`язковою.

08.06.26 до суду в системі Електронний суд від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

16.06.26 до суду в системі Електронний суд від представника відповідача надійшли:

- клопотання з проханням залучити до участі у справі № 908/783/26 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Заклад позашкільної освіти Станція юних техніків Запорізької міської ради (вул. Українська, 29, м. Запоріжжя, 69095, ЄДРПОУ 36836167);

- пояснення щодо додаткових пояснень позивача;

- клопотання з проханням призначити колегіальний розгляд справи № 908/783/26 у складі трьох суддів, а у зв`язку із призначенням колегіального розгляду, підготовче провадження у справі розпочати спочатку.

В засіданні 17.06.26 судом прийнято до розгляду заяви представника позивача та прокурора (сформовані в системі Електронний суд 29.04.26 та 25.05.26) про виконання вимог п. 7 резолютивної частини ухвали суду від 31.03.26, письмові пояснення представника відповідача (сформовані в системі Електронний суд 26.05.26), окрім документів (додатків) перелічених у пунктах №№ 4-10, пояснення представника позивача (сформовані в системі Електронний суд 08.06.26), окрім доданих до них документів (додатків) та пояснення представника відповідача (сформовані в системі Електронний суд 16.06.26) щодо додаткових пояснень позивача, окрім доданих до них документів (додатків).

Представник відповідача в засіданні 17.06.26 підтримав власне клопотання (сформоване в системі Електронний суд 16.06.26) про залучення до участі у справі №908/783/26 - Заклад позашкільної освіти Станція юних техніків Запорізької міської ради як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (проти якого заперечила прокурор, представник позивача віддав вирішення на розсуд суду).

В засіданні 17.06.26 судом, через необґрунтованість, відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача (сформованого в системі Електронний суд 16.06.26) про залучення до участі у справі № 908/783/26 - Заклад позашкільної освіти Станція юних техніків Запорізької міської ради як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, виходячи з наступного:

- між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (як орендодавцем), Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради (як балансоутримувачем) та з ТОВ РССЦ Медздравниця (як орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна від 28.01.21 № 03/21;

- представник відповідача не надав суду доказів, належного обґрунтування, яким чином рішення у справі № 908/783/26 вплине чи може вплинути на права та обов`язки Закладу позашкільної освіти Станція юних техніків Запорізької міської ради у цій справі щодо позовної вимоги прокурора та Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради у цій справі за договором оренди нерухомого майна від 28.01.21 № 03/21;

- представником відповідача не доведено наявності підстав для залучення Закладу позашкільної освіти Станція юних техніків Запорізької міської ради, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача;

- відсутність безпосереднього правового зв`язку між третьою особою та предметом спору.

Також в засіданні 17.06.26 представник відповідача заявив усне клопотання про залишення без розгляду клопотання відповідача (сформоване в системі Електронний суд 16.06.26) про призначення колегіального розгляду справи по справі № 908/783/26 (проти якого не заперечили представник позивача та прокурор).

Судом за усним клопотанням представника відповідача, клопотання відповідача (сформоване в системі Електронний суд 16.06.26) про призначення колегіального розгляду справи по справі № 908/783/26 - залишено без розгляду.

Крім того, в засіданні 17.06.26 судом з`ясовано положення ст. ст. 182, 185 ГПК України та повноту виконання запропонованих вимог, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.

Прокурором, представниками позивача та відповідача повідомлено суду, що до матеріалів справи надані всі документи, необхідні для вирішення даної справи по суті спору.

Ухвалою від 17.06.26 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/783/26. Вирішено розпочати розгляд справи по суті з 02.07.26. Призначено справу до судового розгляду по суті на 14.07.26 о 12 год. 30 хв.

02.07.26 до суду в системі Електронний суд від представника відповідача надійшла заява про виконання вимог п. 7 резолютивної частини ухвали суду від 31.03.26.

03.07.26 до суду в системі Електронний суд від представника позивача надійшла заява про виконання вимог п. 7 резолютивної частини ухвали суду від 31.03.26.

13.07.26 до суду в системі Електронний суд від представника відповідача надійшло клопотання з проханням перенести судове засідання, призначене на 14.07.26 о 12 год. 30 хв. по справі № 908/783/26 на іншу дату, у зв`язку із перебуванням на лікарняному.

Ухвалою від 14.07.26 судом задоволено клопотання відповідача про перенесення судового засідання, розгляд справи відкладено на 28.07.26 об 11 год. 30 хв.

В судовому засіданні 28.07.26 судом задоволено клопотання представника позивача та представника відповідача про виконання вимог п. 7 резолютивної частини ухвали суду від 31.03.26.

В судовому засіданні 28.07.26 розпочато розгляд справи по суті. У вступному слові прокурор в усній формі стисло виклав зміст та підстави свої вимог щодо предмета позову. Представники позивача та відповідача у вступному слові підтримали раніше викладені ними доводи та заперечення.

Суд перейшов до з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами. Судом оголошено перерву в розгляді справи по суті до 03.08.26 об 10 год. 30 хв.

В судовому засіданні 03.08.26 суд продовжив стадію з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами. Присутні у судовому засіданні прокурор та представника позивача та відповідача надали пояснення на запитання суду, що виникли в розгляді справи по суті спору. Судом завершено стадію з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд перейшов до судових дебатів.

В судовому засіданні 03.08.26 відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 12.08.26 о 12 год. 10 хв.

У засіданні 12.08.26, на підставі ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурор заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. За змістом позовної заяви, підставою для звернення до суду є неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди №03/21 від 28.01.2021, укладеним за результатами проведення аукціону з Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради як Орендодавцем та Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради як Балансоутримувачем, щодо сплати орендних платежів у визначеному договором поряду та строку. Звертає увагу, що невиконання відповідачем умов договору було предметом розгляду Господарського суду Запорізької області у справі №908/1676/24, за результатом розгляду якої рішенням від 10.03.2025, яке постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.08.2025 залишено без змін, стягнуто з ТОВ «РССЦ Медздравниця» на користь Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради 2 148 807, 47 грн. заборгованості з орендної плати за користування комунальним майном; 1 168 013, 50 грн. - заборгованості з відшкодування витрат з утримання орендованих приміщень; 6 259,58 грн - штрафу у розмірі 3% річних від простроченої суми орендних платежів щодо яких було допущено відповідне порушення та судові витрати. Окрім цього, з підстав несвоєчасної та не у повному обсязі сплати орендної плати окружною прокуратурою в інтересах Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради було подано позов до Господарського суду Запорізької області про розірвання договору оренди від 28.01.2021 № 03/21 та зобов`язання ТОВ «РССЦ Медздравниця» повернути орендоване майно. Ухвалою суду від 01.12.2025 по справі №908/3536/25 відкрито провадження у справі. Станом на дату подання позовної заяви Господарським судом Запорізької області 19.03.2026 по справі № 908/3536/25 ухвалено рішення про задоволення позову у повному обсязі. За твердженням прокурора, оскільки належним чином ТОВ «РСС Медздравниця» умови п. п. 3.1, 3.3., 6.2. Договору оренди та п. п. 2.3-2.5 Договору про відшкодування витрат №01/2021 не виконувало, утворилися заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі всього 1 858 147, 78 грн та витрат на відшкодування комунальних послуг всього у розмірі 745 620, 50 грн. Посилаючись на приписи ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» ст.ст. 15, 156, 509, 526, 626-628, 759, 762 ЦК України, прокурор просив позов задовольнити.

Позивач позовні вимоги прокурора підтримав у повному обсязі. Посилаючись на преюдиціальність судових рішень у справах № 908/2259/24 та № 908/1676/24, позивач вважає доводи відповідача про звільнення його від орендних платежів з підстав неможливості використання ним орендованого майна з незалежних від нього причин необґрунтованими. Доказів того, що ІНФОРМАЦІЯ_1 перешкоджав господарській діяльності ТОВ «РССЦ Медзравниця» відповідачем не надано, негаторний позов відповідачем до цього підрозділу не подавався, до орендодавця (Департаменту управління активами Запорізької міської ради) з приводу наявності таких перешкод ТОВ «РССЦ Медзравниця» не зверталось. За Договором оренди нерухомого майна по вул. Воронезькій, 22, що належить до комунальної власності та передається в оренду за результатами проведення аукціону від 28.01.21 № 03/21, ТОВ «РССЦ Медздравниця» користується нежитловими приміщеннями № 183-186, 188-198, 200, 201, 204-242 третього поверху будівлі (літ А-3) за адресою вул. Воронезька, 22 у м. Запоріжжі, однак доказів використання цих приміщень саме військовослужбовцями ЗСУ з травня 2024 року по лютий 2026 року (період виникнення заборгованості, у справі що розглядається) до суду - не надано. Відсутнє жодне листування між сторонами з приводу нарахування орендної плати і, як наслідок, нарахування відшкодування комунальних витрат, у період з травня 2024 року по лютий 2026 року.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив повністю. Зазначив про відсутність правових підстав для застосування ст. 23 Закону України «Про Прокуратуру», оскільки прокурором не надано доказів об`єктивних та вузьких підстав «виключного випадку», окрім формальної констатації того, що орган не звернувся до суду, він не набув належної процесуальної легітимації. Вважає, що позовні вимоги прокурора ґрунтуються на формальному нарахуванні платежів без урахування факту повної відсутності у відповідача фізичного доступу до майна та неможливості його використання з вини самого Балансоутримувача. Крім того, відповідач звертає увагу на наступне: 05.04.22 відповідач звернувся до позивача із заявою (за вх. позивача від 27.06.22 № 01.01-20/1325), де повідомив про неможливість функціонування медичного кардіоцентру в умовах війни та просив призупинити нарахування платежів. Жодної відповіді на це звернення надано не було. 17.05.22 Балансоутримувач об`єкта (ПНЗ «Станція юних техніків» ЗМР) направив відповідачу офіційну вимогу, в якій зазначено, що на виконання рішень виконкому ЗМР та спільного рішення з ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо формування роти оборони, будівлю по вул. Воронезькій, 22 визнано об`єктом стратегічної значимості, тому Балансоутримувач висунув вимогу щодо припинення діяльності відповідача на орендованій площі до окремого розпорядження. 18.05.22 на виконання цього розпорядження відповідач видав наказ № 11, яким повністю зупинив діяльність медичного центру за вказаною адресою та перевів персонал на дистанційну роботу. Відповідач стверджує про наявність підстав для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України, оскільки доступ до приміщень третього поверху площею 2 015,9 кв.м було заблоковано за ініціативою та рішенням уповноважених органів влади для потреб оборони, що звільняє його від обов`язку сплачувати орендну плату за весь спірний період. Крім того відповідач вказує на недоведеність заявлених прокурором до стягнення 632 351,91 грн за теплопостачання та інші послуги. Представник відповідача просив суд в задоволені позову відмовити повністю.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

При цьому, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САС № 378320, виданого виконавчим комітетом Запорізької міської ради 23.12.09, будівля міської станції юних техніків літ. А-3 інв. № 10310002 загальною площею 10 662,1 кв.м., розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Воронезька, 22, є власністю територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

Наказом Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від 01.12.20 № 319р Про включення об`єктів права комунальної власності до Переліку першого типу включено до Переліку першого типу такі об`єкти комунальної власності, а саме приміщення № 183-186, 188-198, 200, 201, 204-242 третього поверху будівлі (літ. А-3) загальною площею 2 015,9 кв.м по вул. Воронезькій, 22, які перебувають в оперативному управлінні департаменту освіти і науки Запорізької міської ради.

Відповідно до наказу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від 14.12.20 № 356р оголошено аукціон на передачу в користування за договором оренди нежитлових приміщень № № 183-186, 188-198, 200, 201, 204-242 третього поверху будівлі (літ. А-3) загальною площею 2015,9 кв.м по вул. Воронезькій, 22, строком на 5 років.

За результатами проведеного аукціону, 28.01.21 між департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець), департаментом освіти і науки Запорізької міської ради (Балансоутримувач) та товариством з обмеженою відповідальністю РССЦ Медздравниця (Орендар) укладено договір оренди № 03/21 нерухомого майна по вул. Воронезькій, 22 що належить до комунальної власності та передається в оренду за результатами проведення аукціону (Договір).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що Орендодавець і Балансоутримувач шляхом проведення аукціону, на підставі протоколу електронного аукціону від 03.01.21 № UA-PS-2020-12-15-000003-1 передають, а Орендар приймає у строкове платне користування комунальне майно нежитлові приміщення №№ 183-186, 188-198, 200, 201, 204-242 третього поверху будівлі (літ. А-3) загальною площею 2 015,9 кв.м. по вул. Воронезькій, 22 м. Запоріжжя (Майно), які перебувають в оперативному управлінні департаменту освіти і науки Запорізької міської ради.

Майно передається в оренду для розміщення медичного кардіологічного реабілітаційного центру (п. 1.4. Договору).

За змістом п. 3.1. Договору, орендна плата становить суму визначену за наслідками проведення аукціону (протокол електронного аукціону від 03.01.21 №UA-PS-2020-12-15-000003- 1) і становить 46 700,00 грн без ПДВ. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч.: покрівлі фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем або напряму із постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.9. цього Договору.

Згідно із п. 3.2. Договору, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.

Відповідно до п. 3.3. Договору, орендна плата розраховується та спрямовується Орендарем самостійно на розрахунковий рахунок № UА938201720314211026203078446 Державної Казначейської служби України м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 37573094 щомісячно не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним та підтверджується Орендарем шляхом надання Балансоутримувачу інформації про перерахування орендної плати (копії документів про сплату орендної плати). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Пунктом 6.2. Договору передбачено обов`язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату з урахуванням її індексації незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

За умовами п. 6.9. Договору Орендар зобов`язаний у місячний термін укласти відповідні договори з постачальниками комунальних послуг або з Балансоутримувачем будівлі договір про відшкодування Орендарем Балансоутримувачу витрат останнього за отримані комунальні послуги, послуги з утримання будівлі та прибудинкової території, витрат на відшкодування земельного податку (у разі оформлення земельної ділянки) тощо та своєчасно вносити платню за ці послуги у встановленому законодавством порядку, про що повідомити Орендодавця, надавши у 10-ти денний термін засвідчені належним чином копії відповідних договорів.

У відповідності до п. 10.1. Договору, цей договір укладено строком на 5 років та діє з 28.01.21 по 28.01.26. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Договір набирає чинності в день його підписання Сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання договору та Акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.

Згідно із п. 10.6.3. та п. 10.6.6. Договору, договір припиняється на вимогу Орендодавця у разі, якщо Орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців та на вимогу будь-якої із Сторін цього Договору за рішенням суду з підстав, передбачених законодавством.

28.01.21 між сторонами договору підписано акт прийому-передачі, що є додатком № 1 до договору оренди від 28.01.21 № 03/21, за яким Орендар прийняв у строкове платне користування комунальне майно нежитлові приміщення №№ 183-186, 188-198, 200, 201, 204-242 третього поверху будівлі (літ. А-3) загальною площею 2015,9 кв.м. по вул. Воронезькій, 22 м. Запоріжжя.

На виконання пункту 6.9. Договору, 28.01.21 між ТОВ «РССЦ Медздравниця» (Користувач) та департаментом освіти і науки Запорізької міської ради (Балансоутримувач) укладено Договір про відшкодування витрат за комунальні послуги від 28.01.21 № 01/2021 (Договір про відшкодування витрат № 01/2021).

Пунктом 1.2. Договору про відшкодування витрат № 01/2021 визначено, що Користувач зобов`язується щомісячно відшкодовувати Балансоутримувачу витрати, пов`язані з утриманням нежитлових приміщень №№ 183-186,188-198,200,201,204-242, які знаходяться за адресою вул. Воронезька, 22, загальною площею 2 015,9 кв.м третього поверху будівлі (літ.А-3), що надані Користувачу в оренду, відповідно до договору оренди нерухомого майна від 28.01.21 № 03/21 (договір оренди).

Згідно із п. 1.3. Договору про відшкодування витрат № 01/2021, Користувач відшкодовує Балансоутримувачу витрати з утримання приміщення за наявності приладів обліку: за електроенергію - відповідно до фактично отриманих послуг; за водопостачання та водовідведення - відповідно до фактично отриманих послуг; за відсутності приладів обліку: за теплопостачання згідно з тепловим навантаженням, визначеним пропорційно площі, яка надана в користування. За вивезення твердих побутових відходів визначеним пропорційно площі, яка надана в користування.

Відповідно до п. п. 2.3.-2.5. Договору про відшкодування витрат № 01/2021, сума відшкодування за послуги, перелічені у п. 1.3. даного договору, розраховується Балансоутримувачем щомісячно по кожному об`єкту оренди. Загальна сума відшкодування складається з суми відшкодувань по кожному об`єкту оренди за кожну комунальну послугу. Періодичність відшкодування витрат за спожиті послуги, з урахуванням проведених розрахунків, встановлюється як щомісячна. Балансоутримувач зобов`язаний до 15 числа місяця, який є наступним після розрахункового, надавати Користувачу розрахунки та Акти про відшкодування витрат за комунальні послуги. Користувач проводить відшкодування послуг на підставі акту про відшкодування витрат за комунальні послуги протягом 7 банківських днів, з дня його підписання обома Сторонами, але в будь якому разі не пізніше 5 банківських днів з дня отримання фінансування.

Пунктом 4.2. Договору про відшкодування витрат № 01/2021 встановлено, що Користувач повинен своєчасно проводити оплату відшкодування за послуги, перелічені в п. 1.3. даного договору Балансоутримувачу.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до закінчення терміну дії договору оренди, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 6.1. Договору про відшкодування витрат № 01/2021).

Листом-зверненням за вих. від 24.02.22 генеральний директор ТОВ РССЦ Медздравниця звернувся до директора департаменту освіти і науки Запорізької міської ради з проханням про те, що у зв`язку з введенням воєнного стану на території України, тимчасово не нараховувати орендну плату та відшкодування витрат за комунальні послуги Користувачу за договором оренди від 28.01.21 № 03/21 та договором про відшкодування витрат за комунальні послуги від 28.01.21 № 01/2021 на час воєнного стану, починаючи з 24.02.22.

Листом за вих. від 17.05.22 № 34 позашкільний навчальний заклад «Станція юних техніків» департаменту освіти і науки Запорізької міської ради повідомив ТОВ РССЦ Медздравниця, що (дослівно): «В умовах правового режиму воєнного стану беручи до уваги запровадження Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на виконання рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 24.02.2022 №110 «Про вжиття додаткових заходів у м. Запоріжжі у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, рішенням місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій м. Запоріжжя від 24.02.2022 №09, від 28.02. №10, керуючись наказом департаменту освіти і науки Запорізької міської ради від 02.03.2022 №68р «Про організацію роботи деяких закладів освіти міста Запоріжжя в умовах правого режиму воєнного стану» та спільного рішення адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району та начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо формування роти оборони, приміщення по вулиці Воронезькій буд. 22, де ваше підприємство орендує частішу приміщення на третьому поверсі, визнано об`єктом стратегічної значимості. У зв`язку з цим, прошу припинити вашу діяльність па орендованій площі до окремого розпорядження.».

Відповідно до Актів про відшкодування витрат на комунальні послуги згідно договору про відшкодування витрат за комунальні послуги від 28.01.21 № 01/2021 у ТОВ РССЦ Медздравниця виникла заборгованість, а саме:

1. Послуги з постачання теплової енергії (умовно-змінна частина тарифу, умовно-постійна частина тарифу та умовно-змінна частина тарифу):

- від 28.06.24 № 5/1 за травень 2024 року у розмірі 8 063,18 грн;

- від 31.07.24 № 6/1 за червень 2024 року у розмірі 8 063,18 грн;

- від 30.08.24 № 7/1 за липень 2024 року у розмірі 8 063,18 грн;

- від 30.09.24 № 8/1 за серпень 2024 року у розмірі 8 063,18 грн;

- від 01.10.24 № 9/1 за вересень 2024 року у розмірі 8 063,18 грн;

- від 01.11.24 № 10/1 за жовтень 2024 року у розмірі 11 580,38 грн;

- від 30.12.24 № 11/1 за листопад 2024 року у розмірі 63 874,63 грн;

- від 30.12.24 № 12/1 за грудень 2024 року у розмірі 66 940,27 грн;

- від 20.02.25 № 1/1 за січень 2025 року у розмірі 86 065,90 грн;

- від 27.03.25 № 2/1 за лютий 2025 року у розмірі 79 139,79 грн;

- від 25.04.25 № 3/1 за березень 2025 року у розмірі 62 112,13 грн;

- від 02.05.25 № 4/1 за квітень 2025 року у розмірі 8 364,65 грн;

- від 27.06.25 № 5/1 за травень 2025 року у розмірі 8 364,65 грн;

- від 30.07.25 № 6/1 за червень 2025 року у розмірі 2 648,48 грн;

- від 29.08.25 № 7/1 за липень 2025 року у розмірі 8 364,65 грн;

- від 30.09.25 № 8/1 за серпень 2025 року у розмірі 8 364,65 грн;

- від 01.11.25 № 9/1 за вересень 2025 року у розмірі 8 364,61 грн;

- від 01.11.25 № 10/1 за жовтень 2025 року у розмірі 8 617,74 грн;

- від 05.12.25 № 11/1 за листопад 2025 року у розмірі 34 135,82 грн;

- від 16.02.26 № 12/1 за грудень 2025 року у розмірі 41 355,50 грн;

- від 16.02.26 № 1/1 за січень 2026 року у розмірі 113 119,90 грн. Разом: 651 729,65 грн.

2. Послуги з водопостачання та водовідведення:

- від 28.06.24 № 5/2 за період з 23.04.24 по 22.05.24 у розмірі 85,10 грн;

- від 28.06.24 № 6/2 за період з 22.05.24 по 24.06.24 у розмірі 85,10 грн;

- від 31.07.24 № 7/2 за період з 24.06.24 по 25.07.24 у розмірі 85,10 грн;

- від 30.08.24 № 8/2 за період з 25.07.24 по 26.08.24 у розмірі 113,46 грн;

- від 30.09.24 № 9/2 за період з 26.08.24 по 26.09.24 у розмірі 94,63 грн;

- від 20.02.25 № 1/2 за період з 23.12.24 по 24.01.25 у розмірі 152,88 грн;

- від 27.03.25 № 2/2 за період з 24.01.25 по 25.02.25 у розмірі 209,28 грн;

- від 19.05.25 № 4/2 за період з 25.03.25 по 28.04.25 у розмірі 261,60 грн;

- від 27.06.25 № 5/2 за період з 28.04.25 по 26.05.25 у розмірі 209,28 грн;

- від 30.06.25 № 6/2 за період з 26.05.25 по 26.06.25 у розмірі 209,28 грн;

- від 30.07.25 № 7/2 за період з 26.06.25 по 25.07.25 у розмірі 156,96 грн;

- від 30.09.25 № 9/2 за період з 25.08.25 по 25.09.25 у розмірі 209,28 грн;

- від 01.11.25 № 10/2 за період з 25.09.25 по 25.11.25 у розмірі 366,24 грн;

- від 16.02.26 № 1/2 за період з 25.12.25 по 26.01.26 у розмірі 175,49 грн. Разом: 2 413,68 грн.

3. Послуги з відшкодування витрат за енергопостачання та розподіл електричної енергії:

- від 31.07.24 № 7/3 за період з 24.06.24 по 25.07.24 у розмірі 8 075,21 грн;

- від 30.08.24 № 8/3 за період з 25.07.24 по 26.08.24 у розмірі 12 822,84 грн;

- від 28.11.24 № 11/3 за період з 25.10.24 по 26.11.24 у розмірі 7 381,05 грн;

- від 20.02.25 № 1/3 за період з 23.12.24 по 24.01.25 у розмірі 7 182,45 грн;

- від 27.03.25 № 2/3 за період з 24.01.25 по 25.02.25 у розмірі 7 170,64 грн;

- від 19.05.25 № 4/3 за період з 25.03.25 по 28.04.25 у розмірі 6 564,28 грн;

- від 27.06.25 № 5/3 за період з 28.04.25 по 26.05.25 у розмірі 3 855,22 грн;

- від 30.06.25 № 6/3 за період з 26.05.25 по 26.06.25 у розмірі 6 214,36 грн;

- від 30.07.25 № 7/3 за період з 26.06.25 по 25.07.25 у розмірі 6 529,48 грн;

- від 29.08.25 № 8/3 за період з 25.07.25 по 25.08.25 у розмірі 9 312,37 грн;

- від 30.09.25 № 9/3 за період з 25.08.25 по 25.09.25 у розмірі 8 202,69 грн;

- від 01.11.25 № 10/3 за період з 25.09.25 по 24.10.25 у розмірі 8 489,08 грн;

- від 28.11.25 № 11/3 за період з 24.10.25 по 25.11.25 у розмірі 6 364,40 грн;

- від 30.12.25 № 12/3 за період з 25.11.25 по 25.12.25 у розмірі 5 167,40 грн;

- від 16.02.26 № 1/3 за період з 25.12.25 по 26.01.26 у розмірі 4 149,54 грн. Разом: 107 481,01 грн.

4. Послуги з поводження з побутовими відходами:

- від 01.11.24 № 9/5 за вересень 2024 року у розмірі 23,48 грн;

- від 28.11.24 № 11/5 за листопад 2024 року у розмірі 52,82 грн;

- від 30.12.24 № 12/5 за грудень 2024 року у розмірі 52,82 грн;

- від 19.05.25 № 3/5 за травень 2025 року у розмірі 52,82 грн;

- від 30.06.25 № 4/5 за червень 2025 року у розмірі 52,82 грн;

- від 30.09.25 № 7/5 за вересень 2025 року у розмірі 52,82 грн;

- від 01.11.25 № 8/5 за жовтень 2025 року у розмірі 52,82 грн. Разом: 340,40 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.03.25 у справі № 908/1676/24, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.08.25, позов задоволено частково. Вирішено:

- стягнути з ТОВ РССЦ Медздравниця на користь департаменту освіти і науки Запорізької міської ради 2 148 807,47 грн заборгованості з орендної плати за користування комунальним майном, 1 168 013,50 грн - заборгованості з відшкодування витрат з утримання орендованих приміщень (з яких: 1 167 703,44 грн - відшкодування витрат за теплопостачання; 310,06 грн - відшкодування витрат на водопостачання та водовідведення), 6 259,58 грн - штрафу у розмірі 3% річних від простроченої суми орендних платежів щодо яких було допущено відповідне порушення та 40 553,00 грн судового збору;

- відмовити у задоволені позову щодо стягнення 56 336,23 грн штрафу.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.03.25 у справі № 908/1676/24 набрало законної сили 06.08.25, на його виконання Господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ від 20.08.25.

Листом за вих. від 05.11.25 № 01.01-21/3454 департамент освіти і науки Запорізької міської ради повідомило департамент управління активами Запорізької міської ради та ТОВ «РССЦ Медздравниця», що керуючись положеннями ст. 19 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», а також п. 10.6.1. договору оренди від 28.01.21 № 03/21, департамент освіти і науки Запорізької міської ради просить департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради прийняти рішення про відмову у продовженні вказаного договору оренди.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.03.26 у справі № 908/3536/25, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.26, позов задоволено повністю. Вирішено:

- розірвати договір оренди нерухомого майна по вул. Воронезькій, 22, що належить до комунальної власності та передається в оренду за результатами проведення аукціону № 03/21 від 28.01.21, укладений між департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець), департаментом освіти і науки Запорізької міської ради (Балансоутримувач) та товариством з обмеженою відповідальністю РССЦ Медздравниця щодо оренди нежитлових приміщень № 183-186, 188-198, 200, 201, 204-242 третього поверху будівлі (літ. А-3) загальною площею 2015,9 кв.м., розташованих у м. Запоріжжя по вул. Воронезька, 22;

- зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю РССЦ Медздравниця повернути департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, департаменту освіти і науки Запорізької міської ради за актом прийому-передачі нежитлові приміщення № 183-186, 188-198, 200, 201, 204-242 третього поверху будівлі (літ. А-3) загальною площею 2015,9 кв.м., розташовані у м. Запоріжжя по вул. Воронезька, 22;

- стягнути з ТОВ РССЦ Медздравниця на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя 4 844,80 грн судового збору.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 19.03.26 у справі № 908/3536/25 набрало законної сили 27.05.26, на його виконання Господарським судом Запорізької області видано відповідні накази від 11.06.26.

Статтею 75 ГПК України передбачено підстави звільнення від доказування.

Зокрема, господарським процесуальним законодавством визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 3 ст. 75 ГПК України).

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.18 у справі № 910/9823/17.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Оскільки рішення Господарського суду Запорізької області від 10.03.25 у справі № 908/1676/24 та від 19.03.26 у справі № 908/3536/25 набрали законної сили, такі судові рішення мають преюдиціальне значення, а встановлені у них факти повторного доведення не потребують.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.03.25 у справі № 908/1676/24 встановлено, що в порушення п. 6.2. Договору оренди №03/21 від 28.01.21 ТОВ РССЦ Медздравниця несвоєчасно і не у повному обсязі сплачено орендну плату, у зв`язку з чим, виникла заборгованість в сумі 2 148 807, 47 грн, з них: ПДВ 358 134, 57 грн; відповідно до розрахунків заборгованості, доданих до уточненого позову, за період з березня 2021 року по квітень 2024 року.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.03.26 у справі № 908/3536/25 суд дійшов висновку, що тривале (протягом березня 2021 року квітня 2024 року) неналежне виконання відповідачем умов договору оренди від 28.01.21 № 03/21 щодо сплати орендної плати за користування комунальним майном, внаслідок чого заборгованість відповідача, яка встановлена рішенням Господарського суду Запорізької області по справі № 908/1676/24, і складає 2 148 807,47 грн, у розумінні положень ч. 2 ст. 651 ЦК України, є істотним порушенням наймачем договору оренди і є достатньою підставою для його дострокового розірвання та повернення наймодавцеві речі з найму.

В позовній заяві за вих. від 27.03.26 № 53-95-2444вих-26 прокурор зазначає, що в порушення умов п. п. 3.1, 3.3., 6.2. Договору оренди нерухомого майна від 28.01.21 № 03/21 та п. п. 2.3-2.5 Договору про відшкодування витрат за комунальні послуги від 28.01.21 № 01/2021, ТОВ «РССЦ Медздравниця» зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати орендної плати та витрат на утримання орендованого майна не здійснювалися, через що утворилася заборгованість.

Згідно з наданим Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради листом за вих. від 26.02.26 № 01.01-21/629, наявна наступна заборгованість:

1. Заборгованість зі сплати орендної плати 1 858 147,78 грн, з яких: за період з травня 2024 року по грудень 2024 року 608 244,48 грн; за період з січня 2025 року по грудень 2025 року 1 065 850,76 грн; за період з січня 2026 року по лютий 2026 року 184 052,54 грн.

2. Заборгованість зі сплати витрат на відшкодування комунальних послуг:

2.1. Заборгованість за послуги теплопостачання 632 351,91 грн., з яких: за період з травня 2024 року по грудень 2024 року 182 711,18 грн; за період з січня 2025 року по грудень 2025 року 336 520,83 грн; за січень 2026 року 113 119,90 грн.

2.2. Заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення 3 483,15 грн., з яких: за період з травня 2024 року по грудень 2024 року 831,66 грн; за період з січня 2025 року по грудень 2025 року 2 476,00 грн; за період з січня 2026 року по лютий 2026 року 175,49 грн.

2.3. Заборгованість за послуги електропостачання та розподіл електричної енергії 109 025,55 грн.

2.4. Заборгованість за послуги з поводження з побутовими відходами 759,89 грн.

Не здійснення протягом тривалого часу відповідачем сплати заборгованості і стало підставою для звернення до суду прокурора з даним позовом.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані сторонами письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про аграрні ноти» (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своєю правовою природою договори, за якими між позивачем і відповідачем склалися господарські правовідносини у цій справі, є договором найму та надання послуги.

Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна, орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Як вже зазначалось судом, відповідно до п. 3.3. Договору, орендна плата розраховується та спрямовується Орендарем самостійно на розрахунковий рахунок № UА938201720314211026203078446 Державної Казначейської служби України м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 37573094 щомісячно не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним та підтверджується Орендарем шляхом надання Балансоутримувачу інформації про перерахування орендної плати (копії документів про сплату орендної плати). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Пунктом 6.2. Договору передбачено обов`язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату з урахуванням її індексації незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Укладаючи договір оренди нерухомого майна від 28.01.21 № 03/21 кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак орендна плата відповідачем в обумовлені укладеним ним з позивачем договором розмірі та строки не внесена, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за договором оренди нерухомого майна від 28.01.21 № 03/21 за період з травня 2024 року по лютий 2026 року в розмірі 1 858 147,78 грн.

Статтею 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин відповідач є боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання щодо сплати орендної плати за нерухоме майно згідно вищевказаного договору.

Відповідач доказів погашення заборгованості зі сплати орендної плати у повному обсязі, або доказів правомірності своїх дій чи бездіяльності щодо такої несплати суду не надав.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 858 147,78 грн заборгованості по орендним платежам за договором оренди нерухомого майна від 28.01.21 № 03/21 заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення 745 620,50 грн витрат на відшкодування комунальних послуг, а саме: 632 351,91 грн - відшкодування витрат за послуги теплопостачання, 3 483,15 грн - відшкодування витрат за водопостачання та водовідведення, 109 025,55 грн - відшкодування витрат за послуги електропостачання та розподіл електричної енергії та 759,89 грн - відшкодування витрат за послуги з поводження з побутовими відходами.

Як вже зазначалось судом, п. 1.2. Договору про відшкодування витрат № 01/2021, Користувач зобов`язується щомісячно відшкодовувати Балансоутримувачу витрати, пов`язані з утриманням нежитлових приміщень №№ 183-186,188-198,200,201,204-242, які знаходяться за адресою вул. Воронезька, 22, загальною площею 2 015,9 кв.м третього поверху будівлі (літ.А-3), що надані Користувачу в оренду, відповідно до договору оренди нерухомого майна від 28.01.21 № 03/21.

Пунктом 1.3. Договору про відшкодування витрат № 01/2021 сторони погодили, що Користувач відшкодовує Балансоутримувачу витрати з утримання приміщення за наявності приладів обліку: за електроенергію - відповідно до фактично отриманих послуг; за водопостачання та водовідведення - відповідно до фактично отриманих послуг; за відсутності приладів обліку: за теплопостачання згідно з тепловим навантаженням, визначеним пропорційно площі, яка надана в користування. За вивезення твердих побутових відходів визначеним пропорційно площі, яка надана в користування.

Відповідно до п.п. 2.3.-2.5. Договору про відшкодування витрат № 01/2021, сума відшкодування за послуги перелічені в п. 1.3. даного Договору розраховується Балансоутримувачем щомісячно по кожному об`єкту оренди. Загальна сума відшкодування складається з суми відшкодувань по кожному об`єкту оренди за кожну комунальну послугу. Періодичність відшкодування витрат за спожиті послуги, з урахуванням проведених розрахунків, встановлюється як щомісячна. Балансоутримувач зобов`язаний до 15 числа місяця, який є наступним після розрахункового, надавати Користувачу розрахунки та Акти про відшкодування витрат за комунальні послуги. Користувач проводить відшкодування послуг на підставі акту про відшкодування витрат за комунальні послуги протягом 7 (семи) банківських днів, з дня його підписання обома Сторонами, але в будь якому разі не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дня отримання фінансування.

Судом перевірено та встановлено, що в період з травня 2024 року по лютий 2026 року відповідачу було надано комунальні послугу на загальну суму 761 964,74 грн, що підтверджується актами про відшкодування витрат на комунальні послуги, які надані позивачем та наведені вище по тексту у цьому процесуальному рішенні.

Так, зокрема, судом встановлено, що у відповідності до актів про відшкодування витрат на комунальні послуги відповідачу були надані послуги з:

- теплопостачання на загальну суму 651 729,65 грн;

- водопостачання та водовідведення на загальну суму 2 413,68 грн;

- електропостачання та розподіл електричної енергії на загальну суму 107 481,01 грн;

- поводження з побутовими відходами на загальну суму 340,40 грн.

При цьому, судом прийнято до уваги ту обставину, що прокурором заявлено до стягнення відшкодування витрат на комунальні послуги, а саме з теплопостачання на загальну суму 632 351,91 грн, яка є меншою ніж встановлено судом.

Відповідач доказів погашення заборгованості зі сплати витрат на комунальні послуги орендованого майна у повному обсязі, або доказів правомірності своїх дій чи бездіяльності щодо такої несплати суду не надав.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача витрат на відшкодування комунальних послуг у розмірі 742 587,00 грн, а саме: 632 351,91 грн заборгованість з послуги теплопостачання, 2 413,68 грн заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення, 107 481,01 грн заборгованість за послуги електропостачання та розподіл електричної енергії та 340,40 грн заборгованість за послуги з поводження з побутовими відходами.

Відповідачем обґрунтованого контррозрахунку спірної суми вартості витрат на відшкодування комунальних послуг, яка підлягає відшкодуванню позивачеві за договором про відшкодування витрат від 28.01.21 № 01/2021 не надано, як і не надано відзиву на позовну заяву.

Площа нежитлових приміщень, яка надана в користування визначена чітко в п. 1.2. Договорі про відшкодування витрат № 01/2021, і для розрахунку на відшкодування за теплопостачання позивачем використане саме це значення 2015,9 кв.м., що відповідає п. 1.3. Договору про відшкодування витрат від 28.01.21 № 01/2021.

У даному випадку, прокурором частково доведено обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.05).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.08 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.19 у справі № 902/761/18, від 20.08.20 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

При цьому, в контексті положень ст. 55 Конституції України (кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань), а також вимог ст. 4 ГПК України (право на звернення до суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується …), судом, через надуманість та безпідставність, відхиляється твердження представника відповідача, які викладені в судових засіданнях та в письмових поясненнях за вих. від 26.05.26.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

При цьому, позивач (в даному випадку прокурор) самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також, у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Судом досліджено усі обставини даної справи та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам.

Крім того, враховуючи спірний характер правовідносин між сторонами суд вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового процесуального рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Отже, враховуючи предмет та визначені прокурором підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги у відповідній частині (а саме зазначеній вище в тексті цього рішення) є частково доведеними, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави суд зазначає наступне.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді до юрисдикції якого вона віднесена законом.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 3 ст. 4 ГПК України).

Згідно із ч. 3 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти висновку, що інтереси держави (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так й інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Інтереси держави та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - інтересів держави, про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру.

Отже, суду належить з`ясувати питання наявності уповноваженого органу та вжиття ним заходів із захисту порушених інтересів держави.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Статтею 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

За змістом ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності, поєднання місцевих і державних інтересів, державної політики та гарантії місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до умов Договору оренди Балансоутримувачем орендованого відповідачем комунального майна є Департамент освіти і науки Запорізької міської ради.

У п. п. 1.1 п. 1 Положення про Департамент освіти і науки Запорізької міської ради (далі - Положення) зазначено, що Департамент є виконавчим органом Запорізької міської ради, що утворюється Запорізькою міською радою, підзвітний і підконтрольний Запорізькій міській раді, підпорядкований виконавчому комітету Запорізької міської ради, міському голові, заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради за відповідним напрямом роботи, у здійсненні своїх повноважень підпорядкований державним органам управління освітою.

Як зазначено у п. п. 1.6 п. 1 Положення Департамент в межах своїх повноважень має право укладати від свого імені угоди, договори з юридичними та фізичними особами, набувати майнових прав, нести обов`язки, бути позивачем, відповідачем та третьою особою у судах усіх інстанцій.

Відповідно до п. 5.11 Положення Департамент має право діяти від імені Запорізької міської ради та виконавчого комітету Запорізької міської ради (самопредставництво органу місцевого самоврядування) в місцевих загальних судах (у т.ч. місцевих загальних судах як адміністративних), місцевих адміністративних судах, місцевих господарських судах, апеляційних судах, апеляційних господарських судах, апеляційних адміністративних судах, Верховному Суді, Вищих спеціалізованих судах, зокрема, у Вищому суді з питань інтелектуальної власності, Вищому антикорупційному суді з використанням всіх прав, наданих Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України стороні в процесі.

Таким чином, саме Департамент освіти і науки Запорізької міської ради, як виконавчий орган Запорізької міської ради та орендодавець за Договором оренди нерухомого майна від 28.01.21№ 03/21 в силу зазначених вище положень є уповноваженим органом у спірних правовідносинах, який наділений правом на звернення до суду з метою захисту порушених інтересів Запорізької територіальної громади щодо стягнення простроченої заборгованості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.20 у справі № 912/2385/18 наведено правовий висновок, відповідно до якого прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматись порядку, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як убачається з матеріалів справи, Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області на адресу департаменту освіти і науки Запорізької міської ради скеровано лист від 29.09.25 № 53-101-6924вих25.

З відповіді департаменту освіти і науки Запорізької міської ради від 23.10.25 № 01-01-21/3320 вбачається, що заборгованість ТОВ «РССЦ Медздравниця» зі сплати орендної плати у 2021 році становила 145 525,81 грн., у 2022 році 567 999,75 грн., у 2023 році 752 878,80 грн., у 2024 році 644 004,60 грн., у 2025 році 794 388,07 грн. Одночасно повідомлено, що заходи щодо стягнення заборгованості за період з травня 2024 по теперішній час не вживалися.

Окрім цього, Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області на адресу департаменту освіти і науки Запорізької міської ради був направлений повторний запит від 04.02.2026 № 53-95-805вих-26.

Згідно з наданою департаментом освіти і науки Запорізької міської ради листом від 26.02.2026 № 01.01-21/629 інформацією, останнім претензії/вимоги до ТОВ «РССЦ Медздравниця» не направлялися, позови не подавалися.

Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів територіальної громади органом місцевого самоврядування та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором.

Зважаючи на нездійснення департаментом освіти і науки Запорізької міської ради заходів для звернення до суду та враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов до висновку, що наявні підстави, передбачені ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, для звернення до суду прокурора.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру Дніпровська окружна прокуратура м. Запоріжжя Запорізької області листом (повідомленням) за вих. від 27.03.26 № 53-95-2424ВИХ-26 повідомлено департаментом освіти і науки Запорізької міської ради про намір звернутись до Господарського суду Запорізької області із вказаним позовом в інтересах держави.

При цьому, з огляду на наявність рішення Конституційного Суду України від 03.12.25 № 6-р(ІІ)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24) за конституційною скаргою ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу 1 ч. 3, абзаців 1, 2, 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.14 № 1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді), згідно із п. 3 резолютивної частини вказаного рішення, окремі приписи абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визнані не конституційними, втрачають чинність із 01.01.2027, а процесуальне рішення у справі № 908/783/26 ухвалено місцевим Господарським судом Запорізької області у цій справі 12.08.26, тобто до дати 01.01.2027, місцевим господарським судом визнаються надуманими, необґрунтованими посилання представника відповідача на наведене вище рішення Конституційного Суду України. А тому, як наслідок, судом відхиляються такі твердження відповідача з посиланням на ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 11-15, 20, 24, 42, 46, 53, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РССЦ Медздравниця» (69114, м. Запоріжжя, вул. Воронезька, 22, код ЄДРПОУ 43649915) на користь департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39Б, код ЄДРПОУ 37573094) - 1 858 147 (один мільйон вісімсот п`ятдесят вісім тисяч сто сорок сім) грн 78 коп. заборгованості з орендної плати та 742 587 (сімсот сорок дві тисячі п`ятсот вісімдесят сім) грн 00 коп. заборгованості з відшкодування витрат за комунальні послуги (з яких 632 351,91 грн - заборгованість з послуги теплопостачання, 2 413,68 грн - заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення, 107 481,01 грн - заборгованість за послуги електропостачання та розподіл електричної енергії та 340,40 грн - заборгованість за послуги з поводженням з побутовими відходами). Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РССЦ Медздравниця» (69114, м. Запоріжжя, вул. Воронезька, 22, код ЄДРПОУ 43649915) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 14, код ЄДРПОУ 02909973, р/р № UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету 2800) кошти, витрачені у 2026 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 31 207 (тридцять одну тисячу двісті сім) грн 73 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 13.08.2026.

Суддя В.Л. Корсун