Рішення № 138950095, 10.08.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/71/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2026 Справа № 908/1334/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель», 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК», 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 12

про стягнення коштів

без повідомлення (виклику) учасників справи

установив

02.06.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» про стягнення пені за державним контрактом (договір) про закупівлю № 494/12-24-РМ від 30.12.2024 в розмірі 1 627 960,61 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2026, справу № 908/1334/26 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 05.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1636/26. Присвоєно справі номер провадження 15/68/26. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Запропоновано відповідачу в строк не пізніше 09.07.2026 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, позивачу запропоновано у строк не пізніше 24.07.2026 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк не пізніше 10.08.2026 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Позов заявлено з тих підстав, що з відповідачем було укладено державний контракт про закупівлю. Відповідачем поставлено товар із простроченням. За порушення строків поставки товару просить стягнути з відповідача пеню.

Відповідач щодо позову заперечив з тих підстав, що дійсно прострочив поставку товару. Прострочення строків поставки товару по договору зумовлено істотними обставинами і відповідач заявив клопотання про зменшення неустойки згідно із статтею 551 ЦК України. Відповідач в обґрунтування клопотання посилається на сертифікат ТПП, що підтверджує обставини непереборної сили, (постійні масовані атаки ракетно-дронові обстріли), збільшення кількості та тривалості повітряних тривог, що стало перешкодою здійснення основної діяльності підприємства, як наслідок унеможливлення вчасного виконання зобов`язань за державним контрактом (договором). Незначне прострочення поставки не заподіяло позивачу збитків або шкоди у заявленій до стягнення чи іншій сумі. Позивач не заявляє та не підтверджує документально понесені майнові збитки. Порушення договірних зобов`язань не мали жодних негативних наслідків для позивача та не порушили його майнові інтереси. Заявлений розмір штрафних санкцій є значним, набуває ознак каральної функції та є надмірним тягарем для відповідача, і такий розмір неустойки можна розцінювати як джерело отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем. Просить зменшити розмір неустойки до 90%.

Позивач надав відповідь в якій зазначив, що у пунктах 10.1, 10.2 договору сторони дійшли згоди, що воєнний стан та пов`язані з ним негативні наслідки не вважаються форс-мажорними обставинами при виконанні державного контракту (договору) про закупівлю № 494/12-24-РМ від 30.12.2024. Отже, наданий відповідачем Сертифікат прямо суперечить вказаним пунктам договору, що є порушенням п. 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промислової палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5). На момент участі у процедурі закупівлі та укладення договору відповідач був обізнаний із загальною без пековою ситуацією в країні та пов`язаними з нею ризиками здійснення господарської діяльності, в тому числі можливим перервами в електропостачанні та оголошення повітряних тривог. Обставини воєнного стану, обстріли, повітряні тривоги та відключення світла існували на дату укладення договору та були достовірно відомі відповідачу. В сертифікаті мітиться перелік документів, які не були долучені відповідачем до матеріалів справи та зміст яких невідомий. Відповідач не повідомляв позивача в порядку та строки встановлені в договорі, про настання обставин, які він вважає форс-мажорними. Відповідач згідно з п. 10.7 договору втратив право посилатись на такі обставини, як на підставу звільнення від відповідальності. Відповідач має декілька об`єктів виробничої потужності, однак доказів виготовленні спірного товару саме у м. Запоріжжя відповідачем не надано. Відповідач систематично порушує строки поставки продукції. Будь-які затримки в поставці товару ставлять під загрозу належне виконання Силами Оборони своїх завдань та обов`язків із стримування наступу ворога. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків. Розмір до якого відповідач просить зменшити неустойку є безпідставним та необґрунтованим. Просить позов задовольнити повністю та відмовити у зменшенні неустойки.

Враховуючи приписи ч. ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням обставин справи та наданих доказів, суд щодо спору зазначає наступне.

Наказом Міністерства оборони України № 281 від 02.05.2025 реорганізовано юридичну особу Державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу», ідентифікаційний код 44830311 шляхом приєднання до державного підприємства міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель», ідентифікаційний код 44725823.

Визнано Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» правонаступником усіх прав та обов`язків Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу».

Відповідно до наказу Міністерства оборони України № 647 від 30.09.2025 внесено зміни до абзацу шістнадцятого пункту 6 наказу Міністерства оборони України від 02 травня 2025 року №281 «Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу», виклавши його в наступній редакції: «до 31 грудня 2025 року завершити заходи з реорганізації державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу».

Наказом Міністерства оборони України № 281 від 02.05.2025 реорганізовано юридичну особу - Державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (ідентифікаційний код 44830311) шляхом приєднання до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (ідентифікаційний код 44725823). У зазначеному наказі визначено, що Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» є правонаступником усіх прав та обов`язків державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу».

Наказом Міністерства оборони України № 647 від 30.09.2025 внесено зміни до наказу Міністерства оборони України № 281 від 02.05.2025, якими продовжено строк завершення заходів з реорганізації Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» до 31 грудня 2025 року.

Наказом Міністерства оборони України № 7/нм від 06.01.2026 затверджено передавальний акт приймання-передачі справ, документів та майна Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» його правонаступнику - Державному підприємству Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель».

З моменту затвердження передавального акта усі права та обов`язки Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» перейшли до державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (ДП «Агенція оборонних закупівель»).

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Виходячи з приписів ст. 107 ЦК України, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.

В разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц дійшов висновку про те, що у статтях 104 Цивільного кодексу України та 107 Цивільного кодексу України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2023 у справі № 910/16900/19 зазначив, що передавальний акт є підтвердженням факту та допустимим доказом переходу прав та обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання до іншої юридичної особи.

Таким чином, з урахуванням наказів Міністерства оборони України про реорганізацію, затвердженого передавального акта та положень чинного законодавства, ДП «Агенція оборонних закупівель» є належним правонаступником усіх прав та обов`язків ДП «Державний оператор тилу», у тому числі прав та обов`язків за договорами, укладеними останнім.

30 грудня 2024 року між Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» правонаступником якого є Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (ДП «Агенція оборонних закупівель», Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІК» (TOB «МІК», Постачальник) укладено державний контракт (договір) про закупівлю № 494/12-24-РМ (договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується поставити Замовнику «Сумка транспортна індивідуальна, тип 2 (ДК 021:2015: 18920000-4: Сумки)» (товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені в Специфікації (додаток № 1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID: UA-2024-12-09-006275-a), а замовник - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що Отримувачами Товару за договором є об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання товару (Отримувач) для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни.

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.1.1 договору, постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару за цим договором у строк, визначений замовником у заявці на поставку складеній замовником за формою, визначеною у додатку № 2 до цього договору (заявка на поставку товару), але у будь-якому випадку не пізніше строку, визначеного у Специфікації (додаток № 1). Дострокова поставка товару постачальником допускається за погодженням із замовником. У разі відсутності погодження від замовника, приймання товару може бути призупинене до дати, яка вказана у заявці на поставку товару та/або дати погодженої із замовником. Вказані у специфікації (додаток № 1) або заявках на поставку товару строки поставки товару можуть бути змінені за зверненням замовника.

Згідно з п. п. 1 та 5 Специфікації (додаток № 1 до договору) постачальник взяв на себе зобов`язання здійснити поставку товару:

- у кількості 20 000 штук за ціною за одиницю 1 180,00 грн без ПДВ в строк до 28.03.2025 року;

- у кількості 18 000 штук за ціною за одиницю 1 180,00 грн без ПДВ в строк до 30.05.2025 року;

- у кількості 8 500 штук за ціною за одиницю 1 180,00 грн без ПДВ в строк до 29.08.2025 року.

Додатковою угодою № 1 до договору від 11.02.2025, до пункту 1 Специфікації (додаток № 1 до договору) внесено зміни, та зменшено ціну за одиницю комплекту - 1600,40 грн.

Заявка на поставку товару подається замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, не менш ніж за 10 (десять) календарних днів до дати поставки, визначеної у Специфікації (додаток № 1) або в заявках на поставку товару (пункт 4.3 договору).

23.01.2025 замовником направлено заявку на поставку № R000760, № R000761 та № R000762 із зазначенням Отримувача товару і відповідної кількості товару та строків поставки.

Згідно з п. 6.7 договору після здійснення перевірки товару відповідно до пунктів 6.3, 6.4 договору, у разі відсутності зауважень Отримувача до товару, постачальник та Отримувач підписують Акт приймання товару, що підтверджує перехід права власності на товар від постачальника до Отримувача, та Постачальник передає підписаний Акт приймання товару на підпис замовнику разом з оригіналом товарно-транспортної накладної, після чого замовник повертає належні екземпляри Акту приймання товару Постачальнику та Отримувачу.

Постачальник за заявкою № 13000760 порушив строки виконання поставки, що підтверджується Актами приймання товару, а саме за заявкою № 11000760:

- товар у кількості 4250 штук товар поставлений 14.04.2025 відповідно до акту приймання товару № 81 від 14.04.2025 (прострочення 17 днів);

- товар у кількості 4250 штук товар поставлений 14.04.2025 відповідно до акту приймання товару № 80 від 14.04.2025 (прострочення 17 днів);

- товар у кількості 3000 штук товар поставлений 14.04.2025 відповідно до акту приймання товару № 79 від 14.04.2025 (прострочення 17 днів);

- товар у кількості 3750 штук товар поставлений 15.04.2025 відповідно до акту приймання товару № 85 від 15.04.2025 (прострочення 18 днів);

- товар у кількості 4750 штук товар поставлений 15.04.2025 відповідно до акту приймання товару № 84 від 14.04.2025 (прострочення 18 днів).

Відповідно до пункту 8.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, що виникають з цього договору, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України.

У зв`язку з неналежним виконанням постачальником покладених на нього зобов`язань, замовником нараховано пеню відповідно до умов пункту 8.2 договору та направлено повідомлення-вимоги про стягнення штрафних санкцій за вих. № 2165/3396/06-2025 від 14.05.2025.

Відповідно до п. 8.5 договору у разі застосування пені/штрафу постачальник зобов`язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 7 (семи) банківських днів від дати направлення Замовником письмового повідомлення Постачальнику.

25.05.2025 замовником направлено на адресу постачальника уточнення до повідомлення-вимоги за вих. № 2165/3396/06-2025 від 14.05.2025 з коригуванням розрахунку пені на суму 1 627 960,61 грн.

Відповідачем штрафні санкції не сплачено.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Приписами частини 1 статті 624 Цивільного кодексу України встановлено, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у . разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 квітня 2018 року по справі № 916/804/17 сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша ст. 252 ЦК України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (ч. 3 ст. 6 ЦК України) (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.06.2017 у справі 910/2031/16).

Згідно з п 8.2 договору, у разі порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором) товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань,включаючи день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки Товару понад 20 (двадцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії Товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими).

Відповідно до п. 8.2.1. договору Замовник залишає за собою право не нараховувати штрафні санкції, передбачені п. 8.2. договору протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня кінцевої дати поставки товару, передбаченої у заявці на поставку товару складеній Замовником за формою, визначеною у додатку № 2 до цього договору та Специфікації (додаток № 1) до договору. У разі прострочення поставки товару, понад 5 (п`ять) робочих днів від дати поставки вказаної в заявці на поставку Товару, штрафні санкції, передбачені п. 8.2. договору нараховуються Замовником з першого дня прострочення виконання зобов`язань.

Позивачем у позові наведено наступний розрахунок пені:

1. За Актом приймання-передачі № 80 від 14.04.2025 прийнято товар на суму 6 018 000,00 грн. Погодженою датою поставки визначено 28.03.2025. Період прострочення з 29.03.2025 по 14.04.2025 (17 днів).

Розрахунок пені: 6 018 000,00 грн х 0,2% х 17 днів = 204 612,00 грн.

2. За Актом приймання-передачі № 81 від 14.04.2025 прийнято товар на суму 6 018 000,00 грн. Погодженою датою поставки визначено 28.03.2025. Період прострочення з 29.03.2025 по 14.04.2025 (17 днів).

Розрахунок пені: 6 018 000,00 грн х 0,2% х 17 днів = 204 612,00 грн.

3. За Актом приймання-передачі № 79 від 14.04.2025 прийнято товар на суму 4 248 000,00 грн. Погодженою датою поставки визначено 28.03.2025. Період прострочення 29.03.2025 по 14.04.2025 (17 днів).

Розрахунок пені: 4 248 000,00 грн х 0,2% х 17 днів = 144 432,00 грн.

4. За Актом приймання-передачі № 85 від 15.04.2025 прийнято товар на суму 5 310 000,00 грн. Погодженою датою поставки визначено 28.03.2025. період прострочення з 29.03.2025 по 15.04.2025 (18 днів).

Розрахунок пені: 5 310 000,00 грн х 0,2% х 18 днів = 191 160,00 грн.

5. За Актом приймання-передачі № 84 від 15.04.2025 прийнято товар на суму 6 726 000,00 грн. Погодженою датою поставки визначено 28.03.2025. Період прострочення з 29.03.2025 по 15.04.2025 (18 днів).

Розрахунок пені: 6 726 000,00 грн х 0,2% х 18 днів = 242 136,00 грн.

Сума пені: 204 612,00 грн + 204 612,00 грн + 144 432,00 грн + 191 160,00 грн + 242 136,00 грн = 986 952,00 грн.

Загальна сума пені позивачем зазначена розмірі 1 627 960,61 грн.

Перерахувавши загальний розмір пені, судом установлено, що сума нарахованої пені за порушення строків поставки товару становить 986 952,00 грн. Отже, позивачем помилково визначено суму пені у розмірі, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач просить зменшити пеню на 90 відсотків, оскільки прострочення строків поставки товару по договору зумовлено істотними обставинами і відповідач заявив клопотання про зменшення неустойки згідно із статтею 551 ЦК України. Відповідач в обґрунтування клопотання посилається на сертифікат ТПП, що підтверджує обставини непереборної сили, (постійні масовані атаки ракетно-дронові обстріли), збільшення кількості та тривалості повітряних тривог, що стало перешкодою здійснення основної діяльності підприємства, як наслідок унеможливлення вчасного виконання зобов`язань за державним контрактом (договором). Незначне прострочення поставки не заподіяло позивачу збитків або шкоди у заявленій до стягнення чи іншій сумі. Позивач не заявляє та не підтверджує документально понесені майнові збитки. Порушення договірних зобов`язань не мали жодних негативних наслідків для позивача та не порушили його майнові інтереси. Заявлений розмір штрафних санкцій є значним, набуває ознак каральної функції та є надмірним тягарем для відповідача, і такий розмір неустойки можна розцінювати як джерело отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідач, зокрема надав Сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати № 3200-25-1507 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

У Сертифікаті № 3200-25-1507 зазначено, що Київська обласна (регіональна) торгово-промислова палата на підставі ст. ст. 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5), із змінами та доповненнями, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, введення воєнного стану в Україні, продовження дії правового режиму воєнного стану, ведення воєнних (бойових) дій, постійні масовані атаки (ракетно-дронові обстріли), збільшення кількості та тривалості повітряних тривог, що стало перешкодою здійснення основної діяльності підприємства, як наслідок унеможливлення вчасного виконання зобов`язань за Державним контрактом (договором) про закупівлю № 494/12-24-РМ від 30.12.2024 з Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу»; Товариству з обмеженою відповідальністю «МІК» місцезнаходження: вул. Північне шосе, буд. 69а, м. Запоріжжя, 69006, Україна, ідентифікаційний код 30105738, щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: поставити Сумки транспортні індивідуальні, тип 2 (ДК 021:2015:18920000-4: Сумки) у кількості 20 000 штук, у термін: до 28.03.2025, за державним контрактом (договором) про закупівлю № 494/12-24-РМ від 30.12.2024, укладеним з Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (ідентифікаційний код 44830311), відповідно до:

- Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015р. № 389-УІІІ (із змінами),

- Указу Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, (та інших Указів Президента України про продовження строку дії воєнного стану…);

- Копії державного контракту (договору) про закупівлю № 494/12-24-РМ від 30.12.2024 з додатками укладеного між ТОВ «МІК» (Постачальник) та Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (Замовник) на постачання Сумок транспортних індивідуальних, тип 2 (ДК 021:2015 Л 8920000-4. Сумки);

- Копії Довідки управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської Ради № 1096/06-04 від 29.05.2025 щодо сигналів про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій (сигналу «Повітряна тривога») за період з 13.12.2024 по 28.05.2025;

- Копії наказу по ТОВ «МІК» від 14.03.2022 № 031422-01/0 Про заборону праці та порядок дій під час повітряної тривоги;

- Копії Доповідної записки від 26.03.2025 заступника директора по виробництву ТОВ «МІК» Суховольської О.Л. генеральному директору ТОВ «МІК» Рябову С.М. щодо неможливості своєчасного виконання Державного контракту;

- Копії Довідки № 08-15-03/ю від 15.08.2025 про втрати ТОВ «МІК» у виробництві індивідуального обмундирування для ДП МОУ «ДОТ» по державному контракту (договору) про закупівлю № 494/12-24-РМ від 30.12.2024;

- Копії повідомлення вих. № 032705/ю від 27.03.2025 ТОВ «МІК» до державного підприємства міністерства оборони України «державний оператор тилу» щодо обставин настання форс-мажорних обставин, які унеможливили йог виконання в зазначений термін.

Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 25.03.2025; дата закінчення 24.04.2025.

Відповідно до ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97, Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Сторони у договорі № 494/12-24-РМ передбачили Розділ 10 Обставини непереборної сили.

У даному розділі сторони погодили наступні умови договору:

10.1 Укладаючи цей договір, Сторони розуміють та усвідомлюють, що на момент його підписання:

і) в Україні введений особливий правовий режим воєнного стану;

іі) відповідно до загального офіційного листа Торгово-промислової палати України (надалі - ТПП України) від 28.02.2022р. № 2024/02.0-7.1 військова агресія Російської Федерації проти України, що стала підставою для введення воєнного стану засвідчена ТПП України як форс-мажорна обставина (обставина непереборної сили); цим листом ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили); строк дії воєнного стану може бути змінений та/або подовжений в будь-який час після укладання цього договору.

Таким чином, Сторони свідомо укладають договір, який буде виконуватися протягом строку дії офіційно встановленого і визнаного воєнного стану, який не буде вважатися Сторонами форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у розумінні цього розділу договору.

10.2 Враховуючи той факт, що під час погодження та підписання цього договору Сторони максимально врахували наявність в Україні специфічних обставин, перерахованих у п. 10.1. цього договору, Сторони не будуть у майбутньому посилатися на ці обставини як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) в розумінні цього розділу договору. Винятки можуть становити лише істотні зміни об`єктивних обставин під час дії воєнного стану, які можуть вплинути на виконання цього договору, зокрема: збої в роботі платіжних систем, що унеможливлює вчасне перерахування коштів; прийняття нормативно-правових актів органами державної влади або місцевого самоврядування, які впливають на строки та умови виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору; критичне пошкодження об`єктів інфраструктури (доріг, складів), критичне пошкодження/знищення баз/складів постачальника, де виготовляється/зберігається товар для Замовника, знищення виробничих потужностей, товару, сировини та матеріалів, аварія, пожежа, заборона (обмеження) експорту/імпорту сировини та матеріалів, що впливає на строки та умови виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору, тощо. У разі настання таких обставин, Сторони діють відповідно до положень п. 10.6. цього договору та без застосування положень п. 10.7. цього договору.

10.3 У разі настання під час строку дії воєнного стану або після його завершення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), передбачених п. 10.4. цього договору, до них застосовуються положення п. п. 10.4.-10.9. цього договору.

10.4 При настанні надзвичайних та невідворотних форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема тих, які передбачені в частині другій статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», які об`єктивно унеможливлюють повне або часткове виконання Сторонами зобов`язань, передбачених умовами договору, строк виконання таких зобов`язань може бути відкладений на час, протягом якого діятимуть такі обставини, за умови, якщо Сторони не знайдуть інших прийнятних альтернативних способів виконання таких зобов`язань, як це передбачено п. 10.6. цього договору.

10.5 Протягом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), передбачених п. 10.4. цього договору, та за умови дотримання вимог цього розділу, Сторони не несуть відповідальності за невиконання умов договору, якщо це невиконання стало наслідком форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), причин, що знаходяться поза сферою контролю Сторони, яка не виконує свої зобов`язання.

10.6 У разі настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) Сторона, яка підпала під їх дію, має негайно упродовж 3 (трьох) робочих днів повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі (на електронну пошту, що зазначена в розділі 12 цього договору; одночасно з цим відповідне повідомлення дублюється та направляється в паперовій формі на фактичну адресу, що зазначена в договорі), вказавши характер цих обставин та очікуваний строк їхньої тривалості. Якщо інша Сторона не надає інших письмових інструкцій, Сторона, що підпадає під дію обставин непереборної сили, має докласти всіх можливих зусиль для того, щоб і надалі виконувати свої зобов`язання за цим договором, наскільки це буде можливо в конкретних обставинах, та шукати інших прийнятних альтернативних способів виконання своїх зобов`язань, яким би не заважала дія форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Після закінчення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) Сторона, яка підпала під дію таких обставин, повинна повідомити про це іншу Сторону протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту припинення дії таких обставин у порядку зазначеному вище.

10.7 Якщо Сторона, яка підпала під дію форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх настання не знайшла інших можливостей виконувати свої зобов`язання за цим договором, вона повинна підтвердити факт виникнення/існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідним документом, виданим торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (особою) країни (місцевості), де виникли/існували форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили). Такий документ надається іншій Стороні протягом 14 ( чотирнадцяти) робочих днів з дня виникнення таких обставин у порядку зазначеному у п. 10.6. вище. У випадку не надання Стороною для якої виникли форс-мажорні обставини, повідомлень та доказів виникнення таких обставин, у строк вказаний у п. п. 10.6 та 10.7 договору, Сторона втрачає право, у майбутньому, посилатись на такі форс-мажорні обставини, як на підставу звільнення від відповідальності.

10.8 Не зважаючи на будь-які інші положення цього розділу договору, неналежна якість наданих послуг не вважатиметься форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

10.9 Сторона не має права посилатися на форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), як на підставу звільнення її від відповідальності, якщо на момент виникнення таких обставин Сторона, яка підпала під їх дію, прострочила виконання своїх зобов`язань за договором. У разі наявності прострочення виконання зобов`язань за Договором станом на дату настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), нарахування штрафних санкцій припиняється з дати зазначеної в документі, виданим торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (особою) країни (місцевості), де виникли/існували форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили).

10.10 У разі, якщо постачальник підпав під дію форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з моменту їх настання не знайшов інших можливостей виконувати свої зобов`язання за цим договором, замовник може ініціювати дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 3.3. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішення Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року № 44(5) Сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

На рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільноправової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору. Очевидно, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема: застосування конструкції форс-мажору в своїх відносинах (на які випадки поширюється форс-мажор, які правові наслідки існування форс-мажору (наприклад, право на зміну чи розірвання договору); чим підтверджується форс-мажор; чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов`язання, яке виникло на підставі договору.

Наведена позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2024 року у справі № 686/16312/22.

Отже, у договорі сторони домовилися про те, що воєнний стан та пов`язані з ним негативні наслідки не вважаються форс-мажорними обставинами при виконанні державного контракту (договору) про закупівлю № 494/12-24-РМ від 30.12.2024.

У сертифікаті № 3200-25-1507 наявне посилання на копію повідомлення вих. № 032705/ю від 27.03.2025 ТОВ «МІК» до Державного підприємства Міністерства оборони України «Державного оператора тилу» щодо настання форс-мажорних обставин.

Сторонами до справи не надано вказаного документа, отже суд позбавлений можливості дослідити зміст вказаного документа та врахувати його під час вирішення спору по суті.

Не надано також відповідачем і довідки № 08-15-03/ю від 15.08.2025 про втрати ТОВ «МІК» у виробництві індивідуального обмундирування для ДП МОУ «ДОТ» по державному контракту (договору) про закупівлю № 494/12-24-РМ від 30.12.2024.

Поставка товару відбувалась 14 та 15 квітня 2025 року, тоді як сертифікат № 3200-25-1507 одержано 15.08.2025, тобто з порушенням строку погодженого сторонами у п. 10.7 контракту (договору) про закупівлю № 494/12-24-РМ, а саме: надання протягом 14 робочих днів документу на підтвердження форс-мажорних обставин, виданого торгово-промисловою палатою.

Воєнний стан на території України не означає, що підприємство не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відтак, суди дійшли висновку, що одне лише передбачене законом віднесення введеного воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану унеможливлює виконання конкретного договору, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02 листопада 2023 року у справі № 910/13000/22.

Верховний Суд у складі у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19 серпня 2022 року у справі № 908/2287/17 зазначив, що Сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних. Звідси ОП КГС ВС зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (схожий правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21.

З урахуванням наведеного, суд не вважає наданий відповідачем Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) належним доказом на підтвердження обставин за наявності яких є підстави для зменшення розміру нарахованої штрафної санкції за прострочення поставки товару.

Крім того, приймаючи участь у процедурі закупівлі, укладаючи договір, відповідач вже був обізнаний із без пековою ситуацією в Україні, веденням воєнних дій, з можливим ризиками здійснення господарської діяльності, у тому числі перервами в електропостачанні, постійним та тривалим оголошенням повітряних тривог, обстрілами території України із застосуванням ракет та без екіпажними літальним апаратами різного типу.

Додатково на підтвердження обставин неможливості своєчасного виконання умов договору відповідачем також надано наступні документи: лист Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 15.02.2023 № 1211/6/03-2023 щодо розгляду заяв за фактом захоплення будівель швейного цеху у м. Мелітополі військовим рф у 2022 році; лист Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 01.05.2023 № 4370/70-2023 щодо реєстрації факту руйнування внаслідок ворожих артилерійських обстрілів військовими рф, цільового майнового комплексу у м. Оріхів, яке орендувало ТОВ «МІК»; акт комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 29.11.2022; наказ № 031422-01/О від 14.03.2022 про заборону праці та порядок дій під час повітряної тривоги; акт обстеження об`єкту нежитлової нерухомості, пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації від 14.03.2023, документи на підтвердження втрати та пошкодження частини виробничих потужностей у м. Охтирка (сумська область), м. Оріхів, м. Токмак, м. Мелітополь (Запорізька область), а також зруйновані внаслідок ракетних обстрілів, перебування частини потужностей на тимчасово-окупованій території.

З урахуванням статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, суд не вважає наведені вище докази належними та допустимими, оскільки події на які в них іде посилання відбувалися у 2022 та 2023 роках, акти та листи датовані 2022 та 2023 роками, договір укладено 30.12.2024. Тобто, усі вказані обставини на які полається відповідач вже існували під час участі у процедурі закупівлі та укладенні договору, а отже відповідач повинен був їх враховувати під час погодження умов договору та строку поставки товару.

Відповідно до Специфікації додатку № 1 до державного контракту (договору) про закупівлю № 494/12-24-РМ від 30.12.2024 загальна ціна договору з урахуванням ПДВ становить 65 844 000,00 грн.

Відповідачем прострочено поставку товару на загальну суму 28 320 000,00 грн. Судом установлено, що правильним розміром пені за прострочення поставки товару є 986 952,00 грн, що у свою чергу від вказаної вартості поставленого товару із простроченням становить 3,49 %. Від загальної суми договору такий відсоток становить 1,50%.

Отже, розмір заявленої до стягнення пені не є значним та надмірним, та не є спробою одержання позивачем невиправданого прибутку.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 80 ГПК України, учасник справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

З урахуванням обставин справи, умов договору, наданих сторонами доказів суд не вбачає підстав для зменшення заявленого до стягнення позивачем розміру неустойки на 90%.

Майновий стан на який відповідач посилається, на думку суду, може бути підставою для розгляду заяви відповідача в порядку статті 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно із ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» (Північне шосе, будинок 12, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69006, Україна, ідентифікаційний код 30105738) на користь Державного підприємства міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (вулиця Автозаводська будинок 2, м. Київ, 04074, Україна, ідентифікаційний код 44725823) пеню у розмірі 986 952,00 грн (дев`ятсот вісімдесят шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві гривні 00 коп.). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» (Північне шосе, будинок 12, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69006, Україна, ідентифікаційний код 30105738) на користь Державного підприємства міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (вулиця Автозаводська будинок 2, м. Київ, 04074, Україна, ідентифікаційний код 44725823) судовий збір в сумі 11 843,43 грн (одинадцять тисяч вісімсот сорок три гривні 43 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.08.2026.

Суддя І. С. Горохов