Рішення № 138950038, 29.07.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/495/26

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Сінкіна Е.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород та Ясінянської селищної ради, смт. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська

до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в особі: філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Ужгород

про стягнення суми 4 562 475,11 грн

За участю представників:

від прокуратури - Задорожко Світлана Сергіївна, прокурор Спеціалізованої екологічної прокуратури №083671 від 02.12.2025

від позивача 1 - Данч Наталія Орестівна, виписка з ЄДР

від позивача 2 - не з`явився

від відповідача - Буря В.В., в режимі відеоконференції

ВСТАНОВИВ:

Закарпатська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород та Ясінянської селищної ради, смт. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська звернулися до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення шкоди, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в сумі 4 562 475,11 грн., посилаючись положення ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 4, 53, 161-164 ГПК України, ст. ст. 1166, 1172 ЦК України, ст. ст. 19, 63, 64, 68, 69, 86, 90, 105 і 107 Лісового кодексу України, ст. ст. 3, 5, 40, 47 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища.

Ухвалою суду від 07.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.06.2026.

22.05.2026 до Господарського суду Закарпатської області через систему Електронний суд надійшов відзив по суті заявлених позовних вимог.

29.05.2026 до Господарського суду Закарпатської області через систему Електронний суд надійшла заява Державного спеціалізованого господарськеого підприємства «Ліси України», в особі: філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Ужгород (вх. №02.3.1-02/5129/26 від 29.05.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції представника Буря Василь Васильович.

Ухвалою суду від 03.06.2026 задоволено заяву Державного спеціалізованого господарськеого підприємства «Ліси України», в особі: філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Ужгород (вх. №02.3.1-02/5129/26 від 29.05.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції представника ОСОБА_1 .

29.05.2026 до Господарського суду Закарпатської області через систему Електронний суд від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у справі.

28.05.2026 до Господарського суду Закарпатської області через систему Електронний суд від позивача Ясінянської селищної ради надійшло клопотання про підтримання позову та розгляд справи за відсутності повноважного представника позивача.

01.06.2026 до Господарського суду Закарпатської області через систему Електронний суд прокурором подано суду відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 03.06.2026 відкладено підготовче засідання на 30 червня 2026 р.

03.06.2026 до Господарського суду Закарпатської області через систему Електронний суд від Ясінянської селещної ради надійшла відповідь на відзив.

29.06.2026 до Господарського суду Закарпатської області через систему Електронний суд від Державного спеціалізованого господарськеого підприємства «Ліси України», в особі: філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Ужгород надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Прокурор та представник позивача 1 висловились по справі, щодо закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті не заперечили.

Ухвалою суду від 30.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 29 липня 2026 р.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція прокурора

В позовній заяві прокурор зазначає, що у ході досудового розслідування кримінального провадження № 62023140160000059 від 17.03.2023, за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, встановлено, що внаслідок неналежного виконання лісничим Свидовецького лісництва ОСОБА_2 своїх службових обов`язків, в осінньо-зимовий період 2022-2023 років, невстановленими досудовим розслідуванням особами, в зоні природно-заповідного фонду на території кварталу 8 виділах 37, 48, 55, кварталу 9 виділах 8, 10, кварталу 12 виділ 20, кварталі 13 виділі 10 Свидовецького лісництва філії «Ясінянське лісомисливське господарство» Карпатського лісового офісу державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі за текстом Свидовецьке лісництво), проведено незаконну рубку дерев, що спричинило шкоду довкіллю, в особі Ясінянської селищної ради в розмірі 4 562 475,11 грн.

За результатами досудового розслідування обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України Спеціалізованою екологічною прокуратурою Закарпатської обласної прокуратури скеровано до суду першої інстанції для його розгляду по суті (справа № 305/2712/25).

Відповідно до розрахунків, які здійснено Департаментом безпеки ДП «Ліси України», на підставі протоколу огляду місця події від 27.03.2024, керуючись Постановою КМУ № 575 від 10.05.2022 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природньо заповідних фонд», розмір шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев в межах території: кварталу 8 виділу 37 становить 270 989,84 грн = 187 424 ,83 грн (4 дерева) + 83 565,01 грн (2 сухостій), кварталу 8 виділу 48 465 719,12 кварталу 8 виділу 55 670 947,89 грн (1 дерево) грн (7 пнів) 648 897,91 грн (5 дерев) + 22 049,98 грн (2 сухостій), кварталу 9 виділу 8 921 059,62 грн = 342 247,64 грн (6 дерев) + 578 811,98 грн (23 сухостій), кварталу 9 виділу 10 1 103 544,75 грн = 368 837,94 грн (2 дерева) + 734 706,81 грн (12 сухостій) Загальний розмір заподіяної шкоди становить 3 432 261,22грн. Згідно з висновком експерта № 605/25-28 від 23.05.2025 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 62023140160000059 від 17.03.2023, розмір шкоди, завданий внаслідок незаконної рубки сиро ростучих та сухостійних дерев на території кварталу 8 виділах 37, 48, 55, кварталу 9 виділах 8, 10 Свидовецького лісництва, яка відноситься до території ПЗФ, а саме «Карпатський біосферний заповідник» відповідно до протоколу ОПМ від 27.03.2024, становить 3 322 778,57 грн. За висновком експерта, рубка дерев здійснена у період лютий-липень 2022 року. Відповідно до дослідницької частини зазначеної експертизи не підтверджено розрахунок шкоди, завданої рубкою 1 сухостійного дерева на суму 121 453,56 грн. у кварталі 9 виділу 10.

Згідно з висновком експерта № 643/25-28 від 02.06.2025 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 62023140160000059 від 17.03.2023, дії посадових осіб філії «Ясінянське ЛМГ» Карпатського лісового офісу ДП «Ліси України» не відповідали вимогам нормативно-правових актів з охорони навколишнього природного середовища під час здійснення діяльності з лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Відповідно дії (бездіяльність) посадових осіб філії «Ясінянське ЛМГ» Карпатського лісового офісу ДП «Ліси України» знаходяться з технічної точки зору у причинному зв`язку з настанням досліджуваної події, а саме: незаконної рубки дерев на території кварталу 8 виділах 37, 48, 55, кварталу 9 виділах 8, 10 Свидовецького лісництва.

Протоколом огляду від 27.03.2024, проведеним старшим оперуповноваженим УСР в Закарпатській області ДСР НП України на виконання доручення процесуального прокурора у кримінальному провадженні № 62023140160000059 від 17.03.2023 за участю спеціалістів інспекторів Департаменту безпеки ДП «Ліси України» Майбороди О.В., Сойми А.Д., а також за участю лісничого Свидовецького лісництва Піпаша В.В., майстрів лісу Свидовецького лісництва Карабенюка В.Ю., Морзюка В.Ю.

В ході огляду на території кварталу 12 виділу 20, кварталу 13 виділу 10 Свидовецького лісництва виявлено факт самовільної рубки дерев, а саме виявлено 27 пнів незаконно зрубаних дерев. До протоколу огляду долучено лісотаксаціний довідник - відомість попневого переліку, фототаблицю, розрахунок збитків. Відповідно до розрахунків, які здійснено Департаментом безпеки ДП «Ліси України», на підставі протоколу огляду місця події від 27.03.2024, керуючись Постановою КМУ № 575 від 10.05.2022 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природньо заповідних фонд», загальний розмір шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням 27 дерев в межах території кварталу 12 виділу 20, кварталу 13 виділу 10 Свидовецького лісництва становить 1 239 696,54 грн.

Згідно з висновком експерта № 3520-Е від 30.07.2025 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 62023140160000059 від 17.03.2023, рубка дерев на території кварталу 12 виділу 20, кварталу 13 виділу 10 Свидовецького лісництва була проведена без дотримання вимог природоохоронного законодавства. Проведеним дослідженням (експертним вивченням) правильності розрахунку розміру завданої шкоди на території кварталу 12 виділу 20, кварталу 13 виділу 10 Свидовецького лісництва підтверджений. Розмір матеріальної шкоди, заподіяної територіям природно-заповідного фонду незаконною порубкою дерев, був проведений уповноваженим на це органом Державною лісовою охороною за чинними таксами, наведеними у додатку № 1 до постанови КМУ № 575 від 10.05.2022 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природньо заповідних фонд».

У зв`язку з чим прокурор вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в особі: філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Ужгород як лісокористувачем суми 4 562 475,11 грн збитків.

Прокурором згідно з поданою суду відповіддю на відзив викладено власні аргументи та міркування на спростування заперечень проти позову, які зазначені відповідачем у відзиві на позов. Зауважує, що факт незабезпечення лісокористувачем (відповідачем) охорони і збереження закріплених за ним території встановлено протоколами огляду місцевості від 27.03.2026, за участю працівників Управління безпеки Департаменту безпеки ДП «Ліси України», помічника лісничого, лісничого та майстрів лісу Свидовецького лісництва. Вказані протоколи огляду та додатки до протоколів огляду (лісотаксаційний довідник-таблиця, тобто попнева відомість), містять чіткі дані про кожен пень, його діаметр, породу. Вказані протоколи підписані учасниками слідчої дії, у тому числі працівниками ДП «Ліси України» без зауважень.

Крім того, у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 23.01.2025 у справі № 914/669/22 звернуто увагу, що для покладення на постійного лісокористувача обов`язку з відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу через незабезпечення охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, першочерговим є з`ясування обставини щодо встановлення факту порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, тобто у даному випадку, здійснення незаконної порубки дерев. Вина та протиправна поведінка ДП «Ліси України» полягає у тому, що всупереч вимог законодавства воно не виконало обов`язок щодо охорони і збереження лісового фонду, внаслідок чого відбулось незаконне вирубування дерев, чим спричинено шкоду, визначену розрахунками та підтверджена висновками експерта. Протиправна поведінка ДП «Ліси України» полягає у протиправних діях (бездіяльності) працівників державної лісової охорони.

Незаконна (самовільна) рубка великої кількості, а саме 84 дерев, здійснювалося на великій за площею території, зокрема кварталу 8 виділах 37, 48, 55, кварталу 9 виділах 8, 10, кварталу 12 виділ 20, кварталі 13 виділі 10 Свидовецького лісництва філії «Ясінянське лісомисливське господарство» Карпатського лісового офісу державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», а отже протягом тривалого часу, що не могло бути залишеним поза увагою державної лісової охорони ДП «Ліси України».

Позиція позивача 1

Позивач Державна екологічна інспекція у Закарпатській області, м. Ужгород письмово викладеної позиції по суті спору не висловила.

Представник позивача присутня в засіданні суду позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Позиція позивача 2

Позивач Ясінянська селищна рада, смт. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська позов підтримує, просить суд задовільнити позовні вимоги Закарпатської обласної прокуратури в повному обсязі.

Зауважує, що у порушення приписів ДП «Ліси України» не забезпечило охорону і збереження лісу від незаконної рубки дерев. Разом з тим, відповідачем не надано суду і доказів, які би свідчили про належне вчинення ним дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства, а також про відсутність його вини в означеній протиправній бездіяльності.

Враховуючи викладене, саме ДП «Ліси України», як постійний лісокористувач у зазначених правовідносинах є відповідачем та зобов`язано відшкодувати заподіяну шкоду.

Позиція відповідача

Відповідач Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», в особі: філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Ужгород щодо задоволення позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що викладені у позовній заяві обставини, якими Прокуратура обґрунтовує заявлені позовні вимоги, з урахуванням діючого нормативного регулювання та правових висновків Верховного Суду щодо підстав для покладення майнової відповідальності на учасника господарських відносин, свідчать про відсутність у спірних правовідносинах усіх елементів складу господарського правопорушення та, відповідно, про відсутність підстав для задоволення позову.

Ураховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу. Слід зазначити, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази. Отже, у спірних правовідносинах на Прокуратуру, яка звернулася в суд з відповідним позовом в інтересах держави, покладений обов`язок довести протиправність поведінки Відповідача, як постійного лісокористувача, а також те, що збитки у вигляді незаконної рубки 84 (вісімдесяти чотирьох) дерев різних порід та діаметрів є наслідком такої протиправної поведінки.

Однак, в порушення процесуальних вимог, Прокуратурою не надано жодного доказу на підтвердження протиправності поведінки Відповідача, як постійного лісокористувача, наявності причинно-наслідкового зв`язку між діянням (дією чи бездіяльністю) постійного лісокористувача та наслідками у вигляді незаконної рубки 84 (вісімдесяти чотирьох) дерев різних порід та діаметрів.

Зокрема, Прокуратурою не надано будь яких доказів того, що постійним лісокористувачем не вживалися заходи організаційного характеру, спрямовані на захист лісу від незаконних рубок, зокрема не було визначено особу, відповідальну за охорону конкретної ділянки лісу, не забезпечувалися рейдові патрулювання на ввірених ділянках, не забезпечувалася охорону лісу під час тимчасової відсутності відповідального працівника (відпустка, тимчасова непрацездатність). Сам факт вчинення незаконної рубки невстановленими особами за умови, коли громадяни мають вільний цілодобовий доступ до лісу, без доведення Прокуратурою належними доказами того, у чому саме проявилася протиправне діяння (дія чи бездіяльність) постійного лісокористувача, не дає підстави для покладення на нього цивільно правової відповідальності за завдану шкоду.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

У ході досудового розслідування кримінального провадження № 62023140160000059 від 17.03.2023, за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, встановлено, що внаслідок неналежного виконання лісничим Свидовецького лісництва ОСОБА_2 своїх службових обов`язків, в осінньо-зимовий період 2022-2023 років, невстановленими досудовим розслідуванням особами, в зоні природно-заповідного фонду на території кварталу 8 виділах 37, 48, 55, кварталу 9 виділах 8, 10, кварталу 12 виділ 20, кварталі 13 виділі 10 Свидовецького лісництва філії «Ясінянське лісомисливське господарство» Карпатського лісового офісу державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі за текстом Свидовецьке лісництво), проведено незаконну рубку дерев, що спричинило шкоду довкіллю, в особі Ясінянської селищної ради в розмірі 4 562 475,11 грн.

За результатами досудового розслідування обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України Спеціалізованою екологічною прокуратурою Закарпатської обласної прокуратури скеровано до суду першої інстанції для його розгляду по суті (справа № 305/2712/25).

Протоколом огляду від 27.03.2024, проведеним старшим оперуповноваженим УСР в Закарпатській області ДСР НП України на виконання доручення процесуального прокурора у кримінальному провадженні № 62023140160000059 від 17.03.2023 за участю спеціалістів: начальника відділу № 1 Управління безпеки Департаменту безпеки ДП «Ліси України» Гецко І.І., завідувача сектором № 1 відділу № 6 Управління безпеки Департаменту безпеки ДП «Ліси України» Кирилюка І.І., інспектора сектора № 1 відділу № 6 Управління безпеки Департаменту безпеки ДП «Ліси України» Шпака В.П., а також за участю помічника лісничого Свидовецького лісництва Зелінського Є.Й., майстра лісу Свидовецького лісництва Головчака Д.І.

В ході огляду на території кварталу 8 виділах 37, 48, 55, кварталу 9 виділах 8, 10, яка належить до території природно-заповідного фонду, а саме «Карпатський біосферний заповідник», виявлено факт самовільної рубки дерев, а саме виявлено 57 пні незаконно зрубаних дерев.

До протоколу огляду долучено лісотаксаціний довідник - відомість попневого переліку, фототаблиці.

Відповідно до розрахунків, які здійснено Департаментом безпеки ДП «Ліси України», на підставі протоколу огляду місця події від 27.03.2024, керуючись Постановою КМУ № 575 від 10.05.2022 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природньо заповідних фонд», розмір шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев в межах території: кварталу 8 виділу 37 становить 270 989,84 грн = 187 424 ,83 грн (4 дерева) + 83 565,01 грн (2 сухостій), кварталу 8 виділу 48 465 719,12 кварталу 8 виділу 55 670 947,89 грн (1 дерево) грн (7 пнів) 648 897,91 грн (5 дерев) + 22 049,98 грн (2 сухостій), кварталу 9 виділу 8 921 059,62 грн = 342 247,64 грн (6 дерев) + 578 811,98 грн (23 сухостій), кварталу 9 виділу 10 1 103 544,75 грн = 368 837,94 грн (2 дерева) + 734 706,81 грн (12 сухостій) Загальний розмір заподіяної шкоди становить 3 432 261,22грн.

Згідно з висновком експерта № 605/25-28 від 23.05.2025 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 62023140160000059 від 17.03.2023, розмір шкоди, завданий внаслідок незаконної рубки сиро ростучих та сухостійних дерев на території кварталу 8 виділах 37, 48, 55, кварталу 9 виділах 8, 10 Свидовецького лісництва, яка відноситься до території ПЗФ, а саме «Карпатський біосферний заповідник» відповідно до протоколу ОПМ від 27.03.2024, становить 3 322 778,57 грн. За висновком експерта, рубка дерев здійснена у період лютий-липень 2022 року.

Відповідно до дослідницької частини зазначеної експертизи не підтверджено розрахунок шкоди, завданої рубкою 1 сухостійного дерева на суму 121 453,56 грн. у кварталі 9 виділу 10. У зв`язку з чим, у таблиці дослідницької частини експертизи зазначено 11, а не 12 сухостійних дерев, відповідно розрахунок шкоди складає 613 253,26 грн. Крім цього, в експертизі зазначено, що шкода від порубки дерев у кварталі 8 виділу 37 складає 95 535,90 грн. Таким чином, загальний розмір шкоди, відповідно до висновку експерта № 605/25-28 від 23.05.2025 складає 3 322 778,57 грн.

Згідно з висновком експерта № 643/25-28 від 02.06.2025 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 62023140160000059 від 17.03.2023, дії посадових осіб філії «Ясінянське ЛМГ» Карпатського лісового офісу ДП «Ліси України» не відповідали вимогам нормативно-правових актів з охорони навколишнього природного середовища під час здійснення діяльності з лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Відповідно дії (бездіяльність) посадових осіб філії «Ясінянське ЛМГ» Карпатського лісового офісу ДП «Ліси України» знаходяться з технічної точки зору у причинному зв`язку з настанням досліджуваної події, а саме: незаконної рубки дерев на території кварталу 8 виділах 37, 48, 55, кварталу 9 виділах 8, 10 Свидовецького лісництва.

Протоколом огляду від 27.03.2024, проведеним старшим оперуповноваженим УСР в Закарпатській області ДСР НП України на виконання доручення процесуального прокурора у кримінальному провадженні № 62023140160000059 від 17.03.2023 за участю спеціалістів інспекторів Департаменту безпеки ДП «Ліси України» Майбороди О.В., Сойми А.Д., а також за участю лісничого Свидовецького лісництва Піпаша В.В., майстрів лісу Свидовецького лісництва Карабенюка В.Ю., Морзюка В.Ю.

В ході огляду на території кварталу 12 виділу 20, кварталу 13 виділу 10 Свидовецького лісництва виявлено факт самовільної рубки дерев, а саме виявлено 27 пнів незаконно зрубаних дерев.

До протоколу огляду долучено лісотаксаціний довідник - відомість попневого переліку, фототаблицю, розрахунок збитків.

Відповідно до розрахунків, які здійснено Департаментом безпеки ДП «Ліси України», на підставі протоколу огляду місця події від 27.03.2024, керуючись Постановою КМУ № 575 від 10.05.2022 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природньо заповідних фонд», загальний розмір шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням 27 дерев в межах території кварталу 12 виділу 20, кварталу 13 виділу 10 Свидовецького лісництва становить 1 239 696,54 грн.

Згідно з висновком експерта № 3520-Е від 30.07.2025 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 62023140160000059 від 17.03.2023, рубка дерев на території кварталу 12 виділу 20, кварталу 13 виділу 10 Свидовецького лісництва була проведена без дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Проведеним дослідженням (експертним вивченням) правильності розрахунку розміру завданої шкоди на території кварталу 12 виділу 20, кварталу 13 виділу 10 Свидовецького лісництва підтверджений.

Висновком науково-ботанічної експертизи також встановлено, що незаконна рубка дерев у кварталі 12 виділі 20 Свидовецького лісництва відбулася в осінньо-зимовий період 2022-2023 років. Висновком науково-ботанічної експертизи також встановлено, що незаконна рубка дерев у кварталі 13 виділі 10 Свидовецького лісництва відбулася в осінньо-зимовий період 2022-2023 років.

Прокурор вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в особі: філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Ужгород як лісокористувачем суми 4 562 475,11 грн збитків.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Щодо представництва прокурора то суд зазначає наступне.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано в статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII Про прокуратуру, який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає в здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, в випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави та відповідачем, не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, в якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу в протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Відповідно до інформації директора філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України», наданої на запит Закарпатської обласної прокуратури, встановлено, що територія, на якій здійснено незаконну порубку відноситься до Свидовецького лісництва та територіально належать до Ясінянської селищної ради (планово картографічні матеріали лісовпорядкування надані відповідачем долучаються до позовної заяви). Таким чином, одним з органів, уповноважених захищати інтереси держави у вказаній сфері, є Ясінянська селищна рада.

Територіальним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища на території Закарпатської області є Державна екологічна інспекція у Закарпатській області. Таким чином, одним з органів, уповноважених здійснювати захист інтересів держави у вказаній сфері, є Державна екологічна інспекція в Закарпатській області.

Обласною прокуратурою листами від 30.03.2026 повідомлено Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області та Ясінянську селищну раду про встановлені порушення інтересів держави, водночас з отриманих відповідей на вказані листи встановлено, що вказаними уповноваженими органами не вжито належних заходів до відновлення порушених інтересів держави, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом про стягнення заданих кримінальним правопорушенням збитків.

Закарпатською обласною прокуратурою до ДЕІ у Закарпатській області та Ясінянської селищної ради направлені повідомлення щодо вжиття заходів представницького характеру шляхом пред`явлення позовної заяви до Господарського суду Закарпатської області в інтересах держави в особі ДЕІ у Закарпатській області та Ясінянської селищної ради до ДСГП «Ліси України» про стягнення шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок вчинення кримінального правопорушення в розмірі 4 562 475,11 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород та Ясінянської селищної ради, смт. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська.

Щодо спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об`єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Частиною 1 ст. 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища (далі - Закон) визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Як визначено в абзацах 2, 3 статті 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

В силу приписів статті 16 та частини 1 статті 17 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з пунктом 5 статті 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

За змістом статті 105 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, зокрема, порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Статтею 107 Лісового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Відповідно до приписів статей 68, 69 Закон України Про охорону навколишнього природного середовища, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Пункт 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 за №761, передбачає, що підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов`язані, зокрема, забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев. Згідно з п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані 5 здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 86 та ст. 90 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

В свою чергу, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Як зазначено у ст. 107 цього Кодексу, підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 41 вказаного Закону економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Згідно з ч. 1 ст. 69 даного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

При цьому, як вказано у ч. 4 та 5 ст. 68 вказаного Закону, підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Матеріалами справи встановлено, що у ході досудового розслідування кримінального провадження № 62023140160000059 від 17.03.2023, за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, встановлено, що внаслідок неналежного виконання лісничим Свидовецького лісництва ОСОБА_2 своїх службових обов`язків, в осінньо-зимовий період 2022-2023 років, невстановленими досудовим розслідуванням особами, в зоні природно-заповідного фонду на території кварталу 8 виділах 37, 48, 55, кварталу 9 виділах 8, 10, кварталу 12 виділ 20, кварталі 13 виділі 10 Свидовецького лісництва філії «Ясінянське лісомисливське господарство» Карпатського лісового офісу державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі за текстом Свидовецьке лісництво), проведено незаконну рубку дерев, що спричинило шкоду довкіллю, в особі Ясінянської селищної ради в розмірі 4 562 475,11 грн.

За результатами досудового розслідування обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України Спеціалізованою екологічною прокуратурою Закарпатської обласної прокуратури скеровано до суду першої інстанції для його розгляду по суті (справа № 305/2712/25).

Протоколом огляду від 27.03.2024, проведеним старшим оперуповноваженим УСР в Закарпатській області ДСР НП України на виконання доручення процесуального прокурора у кримінальному провадженні № 62023140160000059 від 17.03.2023 за участю спеціалістів: начальника відділу № 1 Управління безпеки Департаменту безпеки ДП «Ліси України» Гецко І.І., завідувача сектором № 1 відділу № 6 Управління безпеки Департаменту безпеки ДП «Ліси України» Кирилюка І.І., інспектора сектора № 1 відділу № 6 Управління безпеки Департаменту безпеки ДП «Ліси України» Шпака В.П., а також за участю помічника лісничого Свидовецького лісництва Зелінського Є.Й., майстра лісу Свидовецького лісництва Головчака Д.І.

В ході огляду на території кварталу 8 виділах 37, 48, 55, кварталу 9 виділах 8, 10, яка належить до території природно-заповідного фонду, а саме «Карпатський біосферний заповідник», виявлено факт самовільної рубки дерев, а саме виявлено 57 пні незаконно зрубаних дерев. До протоколу огляду долучено лісотаксаціний довідник - відомість попневого переліку, фототаблиці.

Протоколом огляду від 27.03.2024, проведеним старшим оперуповноваженим УСР в Закарпатській області ДСР НП України на виконання доручення процесуального прокурора у кримінальному провадженні № 62023140160000059 від 17.03.2023 за участю спеціалістів інспекторів Департаменту безпеки ДП «Ліси України» Майбороди О.В., Сойми А.Д., а також за участю лісничого Свидовецького лісництва Піпаша В.В., майстрів лісу Свидовецького лісництва Карабенюка В.Ю., Морзюка В.Ю. В ході огляду на території кварталу 12 виділу 20, кварталу 13 виділу 10 Свидовецького лісництва виявлено факт самовільної рубки дерев, а саме виявлено 27 пнів незаконно зрубаних дерев. До протоколу огляду долучено лісотаксаціний довідник - відомість попневого переліку, фототаблицю, розрахунок збитків.

До матеріалів справи долучено висновок експерта № 605/25-28 від 23.05.2025 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 62023140160000059 від 17.03.2023, розмір шкоди, завданий внаслідок незаконної рубки сиро ростучих та сухостійних дерев на території кварталу 8 виділах 37, 48, 55, кварталу 9 виділах 8, 10 Свидовецького лісництва, яка відноситься до території ПЗФ, а саме «Карпатський біосферний заповідник» відповідно до протоколу ОПМ від 27.03.2024, становить 3 322 778,57 грн. За висновком експерта, рубка дерев здійснена у період лютий-липень 2022 року. Та висновок експерта № 643/25-28 від 02.06.2025 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 62023140160000059 від 17.03.2023, дії посадових осіб філії «Ясінянське ЛМГ» Карпатського лісового офісу ДП «Ліси України» не відповідали вимогам нормативно-правових актів з охорони навколишнього природного середовища під час здійснення діяльності з лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Відповідно дії (бездіяльність) посадових осіб філії «Ясінянське ЛМГ» Карпатського лісового офісу ДП «Ліси України» знаходяться з технічної точки зору у причинному зв`язку з настанням досліджуваної події, а саме: незаконної рубки дерев на території кварталу 8 виділах 37, 48, 55, кварталу 9 виділах 8, 10 Свидовецького лісництва.

Згідно з висновком експерта № 3520-Е від 30.07.2025 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 62023140160000059 від 17.03.2023, рубка дерев на території кварталу 12 виділу 20, кварталу 13 виділу 10 Свидовецького лісництва була проведена без дотримання вимог природоохоронного законодавства. Проведеним дослідженням (експертним вивченням) правильності розрахунку розміру завданої шкоди на території кварталу 12 виділу 20, кварталу 13 виділу 10 Свидовецького лісництва підтверджений.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника - яким є Відповідач.

Однак для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: 1) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку дію/бездіяльність, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). 3) Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4) Вина особи, що завдала шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Тож визначальним для вирішення спору у справі, що розглядається, є встановлення всієї сукупності елементів складу цивільного правопорушення.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, від 19.09.2018 у справі №925/382/17, від 09.12.2019 у справі №906/133/18, від 20.02.2020 у справі №920/1106/17, від 30.11.2021 у справі №926/2174/20.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду унормовані статтею 1166 Цивільного кодексу України. За приписами вказаної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка ї завдала.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України як постійний лісокористувач у зазначених правовідносинах, зобов`язано відшкодувати заподіяну шкоду.

Таким чином, суд спростовує твердження відповідача, висловлені ним в своїх заявах по суті справи, і приходить до висновку, що прокурором долучені до матеріалів справи належні і допустимі докази, які підтверджують протиправність поведінки Філії "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України, як постійного лісокористувача.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги як обґрунтовано заявлені підлягають до задоволення в заявленому обсязі.

ВИСНОВКИ СУДУ

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород та Ясінянської селищної ради, смт. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в особі: філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Ужгород про стягнення суми 4 562 475,11 грн підлягають задоволенню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 73-79, 86, 129, 222, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, місто Київ, вулиця Руставелі Шота, будинок, 9 А, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії «Карпатський лісовий офіс» (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Собранецька, будинок 156, код ЄДРПОУ 45554542) на користь держави в особі Ясінянської селищної ради (код ЄДРПОУ 04351452) шкоду, заподіяну довкіллю внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в сумі 4 562 475,11 грн (чотири мільйони п`ятсот шістдесят дві тисячі чотириста сімдесят п`ять грн 11 коп.).

3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, місто Київ, вулиця Руставелі Шота, будинок, 9 А, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії «Карпатський лісовий офіс» (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Собранецька, будинок 156, код ЄДРПОУ 45554542) на користь Закарпатської обласної прокуратури (вул. Коцюбинського, 2-а, м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 02909967) суму 54 749,70 грн (п`ятдесят чотири тисячі сімсот сорок дев`ять грн 70 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 13.08.2026.

Суддя О. Ф. Ремецькі