Ухвала суду № 138949787, 13.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

13.08.2026м. ДніпроСправа № 904/6487/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансліт" (49100, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 120, код ЄДРПОУ 38530114)

до боржника Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, місто Кам`янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, код ЄДРПОУ 05761620)

про визнання банкрутом

Суддя Первушин Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання Дяченко А.С.

за участю представників

від боржника: Шилов Семен Олександрович;

від кредитора: Чернова Світлана Сергіївна;

від кредитора: Житніков Андрій Іванович;

від кредитора: Коряк Ольга Олександрівна;

від кредитора: Рудницький Олександр Станіславович;

від кредитора: Підпалий Олександр Володимирович;

розпорядник майна: Вернигора Володимир Петрович;

від ВДВС: Волошина Анастасія Сергіївна.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/6487/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансліт" (49100, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 120, код ЄДРПОУ 38530114) про банкрутство Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, місто Кам`янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, код ЄДРПОУ 05761620).

Справа перебуває на стадії розпорядження майном, повноваження розпорядника майна покладено на арбітражного керуючого Вернигору Володимира Петровича (свідоцтво №573 від 21.03.2013).

Ухвалою від 05.06.2026 у справі № 904/6487/25 господарський суд вирішив завершити попереднє судове засідання у справі про банкрутство Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, місто Кам`янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, код ЄДРПОУ 05761620); за підсумками попереднього судового засідання, господарський суд вирішив, внести до реєстру вимог кредиторів розглянуті Господарським судом Дніпропетровської області в справі №904/6487/25 вимоги кредиторів до Акціонерного товариства "Дніпроазот" (код ЄДРПОУ 05761620); призначити підсумкове засідання на 03.08.2026 о 11:00 год.

28.05.2026 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява (далі за текстом - заява) Південного відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпропетровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (даліза текстом - Відділ) про надання дозволу на реалізацію майна боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію від 28.05.2026 (вх. суду №26253/26). Заява підписана заступником начальнику відділу А.С. Волошиною. За змістом Заяви заступник начальника відділу, посилаючись до приписів статтями 5, 18, 34, 48, 56, 61 Закону України "Про виконавче провадження" та статями 38, 39, 40, 41 КУзПБ, просила суд в межах розгляду справи №904/6487/25 надати дозвіл на реалізацію майна боржника у виконавчому провадженні ЗВП №78769256 за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, а саме зареєстровані вантажні вагони у кількості 572 одиниць за боржником Акціонерним товариством "Дніпроазот" код ЄДРПОУ 05761620, на яке відповідно до статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» накладено арешт державним виконавцем відділу з метою подальшої реалізації нерухомого майна для погашення заборгованості по заробітній платі.

Господарський суд ухвалою від 01.06.2026 вирішив прийняти заяву Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 28.05.2026 (вх. суду №26253/26) до розгляду в судовому засіданні; призначити розгляд заяви Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 28.05.2026 (вх. суду №26253/26) в судовому засіданні 07.07.2026 о 15:00 год; викликати Заявника в судове засідання призначене для розгляду заяви від 28.05.2026 (вх. суду №26253/26), явку Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України; явку представника Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Акціонерного товариства "Дніпроазот" та розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Вернигору Володимира Петровича до судового засідання визнати обов`язковою; зобов`язати Південний відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надати суду для огляду в судовому засіданні оригінали доказів копії яких доданих до матеріалів заяви від 28.05.2026 (вх. суду №26253/26); запропонувати учасникам провадження надати свої письмові пояснення, заперечення з приводу вимог викладених у заяві від 28.05.2026 в строк до 03.07.2026 включно.

В судовому засіданні 30.06.2026 прийняли участь розпорядник майна боржника, представник боржника, представники кредиторів та державний виконавець Волошина Анастасія Сергіївна.

Розпорядник майна доповів суду суть заяви про заборону списання коштів на банківських рахунках боржника призначених до розгляду та клопотання про скасування арештів накладених на грошові кошти боржника. Суд заслухав думки інших учасників та з урахуванням пропозицій представників вирішив відкласти розгляд заяви та клопотання розпорядника майна до наступного судового засідання призначеного на 07.07.2026 о 15:00 оголосивши перерву.

В судовому засіданні 07.07.2026 прийняли участь розпорядник майна боржника, представники боржника та кредиторів. Представник Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до судового засідання не з`явився.

Вислухавши думку представників учасників, які прийняли участь в судовому засіданні, господарський суд вирішив відкласти розгляд заяви Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 28.05.2026 (вх. суду №26253/26) та повторно викликати представника виконавчої служби для надання пояснень суду.

За наслідками розгляду в судовому засіданні 07.07.2026 господарський суд вирішив відкласти розгляд заяви Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 28.05.2026 (вх. суду №26253/26) в судовому засіданні 03.08.2026 о 11:00 год. Явку представника Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Акціонерного товариства "Дніпроазот" та розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Вернигору Володимира Петровича до судового засідання 03.08.2026 о 11:00 год визнати обов`язковою.

В судовому засіданні 03.08.2026 прийняли участь представник відділу державної виконавчої служби, представники кредиторів, боржника та розпорядник майна боржника.

Суд продовжив розгляд заяви Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 28.05.2026 (вх. суду №26253/26). Господарський суд заслухав пояснення заявника, заслухав заперечення боржника, розпорядника майна боржника та представників кредиторів які прийняли участь в судовому засіданні 03.08.2026. Після завершення з`ясування обставин справи та дослідження доказів господарський суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення з приводу заяви Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 28.05.2026 (вх. суду №26253/26). В порядку передбаченому приписами 219 ГПК України, враховуючи складність справи, господарський суд вирішив відкласти ухвалення та проголошення ухвали суду на 13.08.2026 о 14:30 год.

Обставини справи встановлені судом

Заява Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 28.05.2026 (вх. суду №26253/26) обґрунтована наступним.

У Відділі на примусовому виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 78769256 (далі ЗВП) відносно Акціонерного товариства «ДНІПРОАЗОТ» (код ЄДРПОУ 05761620) до складу якого входить 1276 виконавчих проваджень на загальну суму стягнення 79 864 395,43 грн., за якими винесені постанови про зупинення виконавчого продовження на підставі п. 4 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», окрім 576 виконавчих документи про стягнення виплати заборгованості із заробітної плати та інших вимог, пов`язаних із трудовими правовідносинами на загальну суму 29 976 253,72 грн.

Під час виконання виконавчих документів Відділ отримав інформацію з приводу майна боржника. Так листом від 25.11.2025 за №ГІОЦ-50/2114н, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 26.11.2025 за №12212/28.5-31/02 Філія "Головного інформаційно-обчислювального центру" повідомила відділ, що за боржником АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ДНІПРОАЗОТ» код ЄДРПОУ 05761620 зареєстровані вантажні вагони у кількості 572 одиниць, перелік номерів вагонів додається на 28 аркушах.

08.12.2025 на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про арешт майна боржника, а саме власних вагонів у кількості 527, яка направлена сторона до відома та до АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» до виконання.

Під час пошуку майна (вагонів) Відділ отримував інформацію яка вказує на ухилення боржника від виконання вимог державного виконавця.

19.12.2025 на електронну адресу Відділу від АТ «ДНІПРОАЗОТ» надійшов лист повідомлення про долучення до матеріалів виконавчого провадження ухвали №904/6487/25 від 18.12.2025 видана Господарським судом Дніпропетровської області про відкриття справи про банкрутство та зупинення виконавчих проваджень.

За період з 19.12.2025 тобто з моменту відкриття Господарським судом справи про банкрутсво та введення дії мораторію на задоволення вимог, по 28.05.2026 державним виконавцем в примусовому порядку з розрахункових рахунків АТ «ДНІПРОАЗОТ» стягнуто лише 2 404 728,24 грн. та задоволено лише 52 виконавчих документ про стягнення заборгованості по заробітній платі, що у відсотковому співвідношенні до загальної кількості виконавчих документів про стягнення заробітної плати становить 9,0 % а отже для задоволення вимог заборгованості по заробітній платі грошових коштів боржника не достатньо а тому Відділ звертається до Господарського суду з заявою про надання дозволу на реалізацію майна для погашення вимог на які не поширюється дія мораторію.

З огляду на вищезазначене, стягнення з розрахункових рахунків боржника дуже незначні, що в свою чергу не тільки порушує конституційні права громадян, але й негативно впливає на рівень життя населення, призводить до зростання соціальної напруги.

Ухвалою від 31.03.2026 за справи № 904/6487/25 виданої Господарським судом Дніпропетровської області частково задоволено заяву розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Вернигори В.П. від 04.03.2026 та скасовано арешти накладені на кошти боржника на банківських рахунках: НОМЕР_1 в АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та НОМЕР_2 в АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», що ускладнює подальше списання грошових коштів з відповідних рахунків в рахунок погашення виплати заборгованості із заробітної плати та інших вимог, пов`язаних із трудовими правовідносинами, які станом на 28.05.2026 перебувають на примусовому виконанні у Відділі.

За статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативноправовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Конституційний Суд України в Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(ІІ)/2019 наголосив, що забезпечення виконання державою судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку із внесенням Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Отже, виконавче провадження є стадією судового процесу - відокремленою системою процесуальних дій, що вкладаються в алгоритм процесуальної діяльності суду та учасників справи і спрямовані на досягнення відповідної процесуальної мети.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Підсумовоючи правовий аналіз ситуації з приводу звернення стягнення на майно боржника в примусовому порядку заявник зазначає, що Закон України "Про виконавче провадження" виокремлює порядок виконання рішень немайнового характеру та виконання рішень шляхом звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Закон України "Про виконавче провадження" і Кодекс України з процедур банкрутства містять прогалини і колізії в частині унормування дій виконавців у разі, якщо щодо боржника порушується процедура банкрутства. Це досить істотно ускладнює вирішення низки питань у процедурі банкрутства, створює суперечки (у тому числі судові) на практиці.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника) або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій.

Приписами частини 5 статті 41 КУзПБ встановлено перелік вимог до боржника на які не поширюється дія мораторію та порядок звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію.

Так дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті та статтею 94 КУзПБ (абзац 7 частини 5 статті 41 КУзПБ в редакції Закону №738-IX від 19.06.2020, № 3985-IX від 19.09.2024).

Кодекс України з процедур банкрутства є спеціальним нормативним актом, у якому поєднуються норми матеріального та процесуального права, що регулюють неплатоспроможність, а за відсутності відповідного регулювання за цим Кодексом застосовуються загальні приписи ГПК України, ЦК України, Господарського кодексу України та інших нормативних актів (частина 6 статті 12 ГПК України).

З огляду на наведене заявник просив суд винести відповідну ухвалу суду щодо надання дозволу на реалізацію майна боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, а саме: - зареєстровані вантажні вагони у кількості 572 одиниць за боржником Акціонерним Товариством «ДНІПРОАЗОТ» код ЄДРПОУ 05761620, на яке відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» накладено арешт державним виконавцем відділу з метою подальшої реалізації нерухомого майна для погашення заборгованості по заробітній платі.

На підтвердження своїх висновків заявник додав до матеріалів справи разом із заявою (вх. суду № 26253/26) копії облікової картки ЗВП 78769256, постанови опис та арешт майна (коштів) боржника від 08.12.2025, відповіді ГІОЦ УКРЗАЛІЗНИЦЯ від 19.12.2025, від 06.04.2026, від 26.05.2026, листування із боржником та перелік дислокації вагонів. Також під час доповіді в судовому засіданні представник Відділу просив врахувати матеріали які були надані разом із попередніми заявами Відділу.

Розпорядник майна боржника та представник АТ "Дніпроазот" заперечували проти надання дозволу на реалізацію майна боржника. Представники кредиторів підтримали заперечення боржника та розпорядника майна.

Висновки суду

Згідно частини 14 статті 39 КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі: пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом; арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство; корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом; задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки у майні боржника у зв`язку з виходом із складу його учасників забороняється; рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до статті 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

За приписами частини 14 статті 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

Відповідно до частини восьмої статті 41 КУзПБ дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство. Щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації.

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина п`ята статті 41 КУзПБ).

Суд звертає увагу на приписи абзацу 4 частини 5 статті 41 КУзПБ : "Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, крім випадків, передбачених статтею 94 цього Кодексу, провадиться з рахунку боржника в установі банку, небанківському надавачу платіжних послуг або з електронного гаманця боржника в емітенті електронних грошей".

Також суд звертає увагу на інші приписи частини 5 статті 41 КУзПБ, а саме:

- дія мораторію не поширюється на будь-які дії довірчого власника щодо об`єкта довірчої власності, довірчим засновником якої є боржник. Дія мораторію не поширюється на процедуру обов`язкового звернення стягнення на об`єкт довірчої власності;

- дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном, керуючим санацією згідно з планом санації, а також ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Кодексом;

- дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів шляхом звернення стягнення на предмет обтяження, що забезпечує виконання зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - сторони генеральної угоди відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.

Застосування абзацу 7 частини 5 статті 41 КУзПБ (що до надання згоди суду на звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію), на думку суду, відповідає саме обставинам визначеним наведеним вище приписам частини 5 статті 41 КУзПБ.

Законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство, відповідно до приписів статті 2 КУзПБ передбачає застосування Господарського процесуального кодексу України, законів України "Про банки і банківську діяльність" та "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Закону України "Про іпотечні облігації", Закону України "Про інститути спільного інвестування", Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, Закону України "Про адміністративну процедуру". Таким чином Закон України "Про виконавче провадження" не регулює провадження у справах про банкрутство.

Відповідно до приписів частини 1 статті 44 процедура розпорядження майном боржника це система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.

Відповідно до вимог частини 8 статті 41 КУзПБ дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство. Щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично та забезпечений кредитор отримує право звернути стягнення на предмет забезпечення, у тому числі поза межами справи про банкрутство, після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, або ухвалу про продовження строку дії мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів.

З огляду на мету та цілі КУзПБ, такими, що відповідають положенням чинного законодавства України, можна вважати лише ті дії щодо звернення стягнення на майно боржника, які були дозволені (санкціоновані) судовим рішенням (ухвалою суду) в межах справи про банкрутство.

Тобто, правомірними можна вважати ті дії щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі про банкрутство.

Звернення стягнення на майно боржника в порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження" унеможливлює здійснення судового контролю притаманного процедурі банкрутства.

За своєю суттю виконавче провадження та процедура банкрутства є різними процедурами, які прямо не пов`язані між собою, мають різні механізм правового регулювання та мету.

З огляду на наведене суд не вбачає підстав для застосування приписів Закону України "Про виконавче провадження" для задоволення вимог кредиторів на які не поширюється дія мораторію шляхом надання згоди для звернення стягнення на майно боржника та вважає за неможливе задовольнити заяву Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про надання дозволу на реалізацію майна боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію вх. суду № 26253/26 від 28.05.26.

За приписами КУзПБ зміст судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства полягає у тому, що рішення чи дії боржника та третіх осіб, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.

Повноваження господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, щодо здійснення відповідного судового контролю поширюються і на правовідносини з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) у виконавчому провадженні, що передбачає звернення стягнення на майно боржника або може вплинути іншим чином на майнові активи боржника, і такий контроль має здійснюватися з моменту відкриття виконавчого провадження та до його завершення чи закриття провадження у справі про банкрутство боржника (п. 148 постанови СП КГС ВС від 13.04.2023 у справі № 910/21981/16).

Реалізація майна боржника поза межами процедури банкрутства унеможливлює застосування судового контролю, залишає поза увагою суду та розпорядника майна боржника захист конкурсних інтересів кредиторів, впливає на результати процедури розпорядження майном кредитора.

Крім наведеного суд додатково звертає увагу на наступне.

1. Як зазначалося вище за текстом дія мораторію не поширюється на конкурсні грошові вимоги до яких не застосовується обмеження встановлені під час дії мораторію.

При ухвалені даного рішення господарський суд приймає до уваги та оцінює тільки ті докази та обґрунтування які надійшли до матеріалів справи та були предметом судового дослідження до стадії переходу до ухвалення судового рішення по суті заяви. Додаткові матеріали та докази які не були предметом дослідження не поймаються судом до уваги під час ухвалення судового рішення.

Заява Відділу містить посилання на необхідність примусового виконання судових рішень з приводу виконання 576 виконавчих документи про стягнення виплати заборгованості із заробітної плати та інших вимог, пов`язаних із трудовими правовідносинами на загальну суму 29 976 253,72 грн., що підтверджує копія облікової картки ЗВП.

Приписи ст. 41 КУзПБ встановлюють виключення з під дії мораторію лише грошові вимоги із виплати заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Законодавство України розмежовує види заборгованостей які виникають із трудових відносин.

Середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП є відповідальністю роботодавця і не входить до структури заробітної плати; компенсація втрати частини зарплати через порушення строків її виплати, навпаки, належить до зарплатних виплат; моральна шкода та окремі інші трудові стягнення також не є заробітною платою. Також законодавство відрізняє трудові відносини від підрядних, є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільноправовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами. Метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу. (Постанова КГС ВС від 18.04.2018 у справі № 908/6036/14).

Додатково суд звертає увагу, що приписами ст. 64 КУзПБ законодавець, при визначенні черговості задоволення вимог кредиторів до першої черги відносить, зокрема, вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі, тощо.

З наведеного вище аналізу господарський суд вбачає, що не всі грошові вимоги які випливають з трудових відносин підпадають під дію ч. 5 ст. 41 КУзПБ.

Заява Відділу містить загальний перелік виконавчих проваджень із визначенням загальної суми боргу але не містить інформації яка надає можливість суду встановити чіткі ознаки грошових вимог (правової природи, дати виникнення зобов`язання, суми залишку боргу) з приводу стягнення саме заробітної плати, що підпадають під дію ч. 5 ст. 41 КУзПБ.

2. За статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення звертається лише в розмірі та обсязі, необхідних для виконання документів, з урахуванням збору і витрат. У заяві немає: актуальної оцінки або хоча б орієнтовної загальної вартості 572 вагонів для розрахунку кількості вагонів, достатньої для покриття боргу; механізму припинення продажу після отримання необхідної суми для погашення заборгованості. Формальна оцінка за статтею 57 Закону може бути проведена виконавцем після надання дозволу, але без орієнтовного співвідношення вартості активів і боргу суд не може оцінити пропорційність реалізації всіх 572 одиниць. Заявник не довів актуального розміру та правової природи кожної з вимог, для погашення яких просить надати дозвіл; не обґрунтував необхідності реалізації всіх 572 вагонів; не надав даних для перевірки співмірності вартості майна із залишком відповідної заборгованості та дотримання черговості звернення стягнення на майно боржника. За правилами статей 74, 76 79, 86 ГПК України ці обставини має довести заявник.

3. Стаття 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає першочергову реалізацію майна, яке безпосередньо не використовується у виробництві. Ухвалою від 20.04.2026 встановлено господарське та критично важливе використання щонайменше 11 вагонів, зокрема вагонів для перевезення хлору та забезпечення роботи об`єктів критичної інфраструктури. Такі вагони не можуть включатися до першої черги реалізації без окремого обґрунтування. ВДВС також не пояснив, чому перед вагонами не розглядається реалізація семи автомобілів, які, за його ж даними, не перебувають у податковій заставі.

З огляду на сукупність наведених висновків суд не знаходить підстав для надання дозволу на реалізацію майна боржника за заявою Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх. суду 26253/26 від 28.05.2026).

Керуючись приписами статей 2, 9, 41 Кодексу України з процедур банкрутства, статей 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про надання дозволу на реалізацію майна боржника (вантажні вагони у кількості 572 одиниць) за вимогами, на які не поширюється дія мораторію (вх. суду 26253/26 від 28.05.2026) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 13.08.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України до Центрального апеляційного господарського суд.

Повний текст ухвали складено та підписано 13.08.2026.

Суддя Ю.Ю. Первушин