Рішення № 138949636, 13.08.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2026 р. Cправа № 902/609/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни, розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", 21021, Вінницька обл., Вінницький район, місто Вінниця, вулиця 600-річчя, будинок 13, ідентифікаційний код юридичної особи 33126849

до Комунального підприємства "Агенція просторового розвитку" Вінницької міської ради, 21001, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Магістратська, будинок 80, ідентифікаційний код юридичної особи 42867072

про стягнення 7 265,67 гривень

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 06.05.2026 надійшла позовна заява № б/н від 06.05.2026 (вх. № 673/26 від 06.05.2026) Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до Комунального підприємства "Агенція просторового розвитку" Вінницької міської ради про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання послуги з постачання гарячої води у розмірі 7 265,67 гривень, з яких: 6 720,86 гривень заборгованості за витратами теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання за період з березня 2025 по лютий 2026 (включно), 120,85 гривень пені, 284,21 гривень інфляційних втрат та 139,75 гривень 3% річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2026 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

У зв`язку зі встановленими судом недоліками позовної заяви, що перешкоджали відкриттю провадження у справі, суд ухвалою від 11.05.2026 року постановив позовну заяву №б/н від 06.05.2026 (вх. № 673/26 від 06.05.2026) залишити без руху та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

21.05.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків №1/2497/L від 21.05.2026 (вх. № 01-30/5204/26 від 21.05.2026) з додатками на виконання вимог суду.

Ухвалою від 22.05.2026 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 902/609/26, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

Ухвалу суду від 22.05.2026 року надіслано відповідачу до електронного кабінету у системі ЄСІТС та отримано останнім 22.05.2026 о 14:24, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.

01.06.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 29.05.2026 (вх. № 01-30/5577/26 від 01.06.2026) у якому останній проти позову заперечив, у задоволенні позову просив відмовити.

03.06.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № 2/2782 від 02.06.2026 (вх. № 01-30/5692/26 від 03.06.2025).

Відповідно до вимог частини 13 статті 8, частини 5 статті 252 ГПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суть спору:

Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Комунального підприємства "Агенція просторового розвитку" Вінницької міської ради про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання послуги з постачання гарячої води у розмірі 7 265,67 гривень, з яких: 6 720,86 гривень заборгованості за витратами теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання за період з березня 2025 по лютий 2026 (включно), 120,85 гривень пені, 284,21 гривень інфляційних втрат та 139,75 гривень 3% річних.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що КП ВМР "ВМТЕ" надає послуги з постачання теплової енергії відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил надання послуги з постачання теплової енергії.

Позивач зауважив, що Комунальне підприємство "Агенція просторового розвитку" Вінницької міської ради" орендує приміщення за адресою: м. Вінниця, вул. Магістратська, 80. Об`єктом оренди є вбудовані приміщення загальною площею 123,16 м2 (прим. №82:/основні площі №7-13, №15, №19 першого поверху; №32 другого поверху та частина площ загального користування 32,96 м2: №20, №22-№26, №31, №33, №34/) будівлі (літ. А) по вул. Магістратська, 80, що належить до комунальної власності Вінницької міської територіальної громади та знаходиться на балансі комунального підприємства "Агенція муніципальної нерухомості" Вінницької міської ради (далі КП "Агенція муніципальної нерухомості" та вказані приміщення технічно під`єднано до зовнішніх інженерних мереж гарячого водопостачання КП ВМР "ВМТЕ", що підтверджується Рішеннями Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 21.07.2022р. № 1447 та від 18.04.2024р. №929 якими погоджено норми споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії та норми споживання гарячої води на послугу з постачання гарячої води для споживачів КП ВМР "ВМТЕ".

За твердженням позивача з 01.11.2021 діють Типові індивідуальні договори приєднання на послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, і вважається, що вони укладені між КП ВМР "ВМТЕ" та кожним споживачем фізичною особою відповідно до вищезазначених нормативно-правових актів; відповідно до абз. 6 п. 12 Правил №1182 фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема факт отримання послуги, а відтак, між КП ВМР "ВМТЕ" та КП "Агенція муніципальної нерухомості" укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води який є публічним договором приєднання.

Відповідач зобов`язаний був оплачувати надані послуги та вносити плату за абонентське обслуговування не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати, натомість у порушення пунктів 34 та 41.3 Публічного договору в період з 01.03.2025 р. по 28.02.2026 р. заборгував за надані послуги з постачання гарячої води 6720,86 грн., що підтверджується виписками з журналу нарахувань та оплати.

У зв`язку із нездійсненням відповідачем оплати за постачання гарячої води за витратами теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання та абонентське обслуговування у розмірі 6 720,86 гривень, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості, а також нарахованих 120,85 гривень пені, 284,21 гривень інфляційних втрат та 139,75 гривень 3% річних у примусовому порядку.

Відповідач у відзиві проти позову заперечив, зазначив, що на переконання відповідача позивач не довів: обставин виникнення належних договірних правовідносин саме з відповідачем; належного приєднання відповідача до індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води; технічної можливості надання послуги відповідачу; функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання у спірний період; правильності визначення обсягів послуги та порядку їх розподілу; правомірності застосованих норм споживання і тарифів; підстав для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Відповідач зазначив, що Комунальне підприємство "Агенція просторового розвитку" Вінницької міської ради не заперечує, що користується на праві оренди нежитловими вбудованими приміщеннями загальною площею 123,16 кв. м у будівлі за адресою: м. Вінниця, вул. Магістратська, 80, разом з тим, усі інші обставини, викладені у позовній заяві відповідач заперечує.

Відповідач зауважив, що у позовній заяві позивач одночасно стверджує, що договір не був повернутий підписаним і водночас посилається на нібито укладений договір №930/1 від 01.01.2025 р.; у тексті позову позивач зазначає, що договір був вручений представнику КП "Агенція муніципальної нерухомості", а не відповідачу; на переконання відповідача позивач не довів існування та функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання у спірний період; не надав технічного доказу існування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання у будівлі; її функціонування у спірний період; наявності циркуляції; технічного приєднання орендованих приміщень відповідача до такої системи.

Також, відповідач зазначив, що позивачем не надано: схеми внутрішньобудинкових мереж; технічної документації; актів обстеження; документів щодо вузлів комерційного обліку; документів про фактичні показники вузлів обліку. Обставина розташування нежитлового приміщення у будівлі на думку відповідача не є підставою для автоматичного нарахування плати без доведення належного технічного віднесення приміщення до відповідної внутрішньобудинкової системи.

На переконання відповідача позивач посилається на умови договору, факт належного укладення якого не доведений; позивачем не доведено належного пред`явлення відповідачу вимоги (попереджень) саме щодо спірних нарахувань; за відсутності належно встановленого строку виконання грошового зобов`язання вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних є безпідставними; додані акти підписані представником позивача та не містять підпису відповідача; такі документи самі по собі не підтверджують правильності здійснених нарахувань та не доводять належним чином обсягів заявлених до стягнення сум.

З урахуванням наведеного у задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Позивач у відповіді на відзив зауважив, що нежитлове приміщення, яке орендує Комунальне підприємство "Агенція просторового розвитку" Вінницької міської ради вбудовано у багатоквартирний житловий будинок по вул. Магістратська, 80, який під`єднаний до зовнішніх інженерних мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання КП BMP "Вінницяміськтеплоенерго", що підтверджується Рішеннями Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 21.07.2022р. № 1447, від 18.04.2024 p. №929 та від 08.05.2025 р. № 11006 якими погоджено норми споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії та норми споживання гарячої води на послугу з постачання гарячої води для споживачів KП ВМР "ВМТЕ".

Позивач зазначив, що 11.03.2025 КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" направило відповідачу лист №1051-22/2 від 10.03.2025, у якому повідомило, що належне відповідачу приміщення є вбудованим/прибудованим до багатоквартирного житлового будинку, а тому до таких правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 1 статті 2 Закону України №2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до яких відповідач отримує складову послуги з постачання гарячої води, у вигляді витрат теплової енергії на функціонування мереж гарячого водопостачання та примірник типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води та заяви-приєднання з пропозицією заповнити, підписати тa повернути їх зa адресою КП BMP "Вінницяміськтеплоенерго".

Позивач стверджує, що укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов`язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає Типовому договору та відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам 630 ЦК України.

Багатоквартирний житловий будинок за адресою: м. Вінниця, вул. Магістратська, 80 оснащений комерційними вузлами обліку гарячої води відповідно до вимог статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", а також пунктів 23, 24 Правил надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, затверджених постановами Кабінету Міністрів України №830 та №1182 та визначення обсягу та вартості послуги з постачання гарячої води здійснюється, у тому числі протягом заявленого спірного періоду, за показниками комерційних вузлів обліку, встановлених на вводі інженерних мереж у багатоквартирний житловий будинок, які є повіреними та забезпечують облік фактично спожитої гарячої води, що підтверджується відповідними актами.

Комерційний вузол обліку марки «Ергомера-125» №12824 оснащений модемом, що забезпечує дистанційне зняття показників працівниками КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" відповідно до вимог чинного законодавства; факт надання послуги з постачання гарячої води у спірний період підтверджується актами про відпуск гарячої води; багатоквартирним житловим будинком отримуються послуги з постачання гарячої води про що свідчить споживання гарячої води комерційними приладами обліку встановленими на вводах теплових мереж в будинок; відокремлення або відключення приміщення відповідача від послуги не звільняє його від обов`язку оплачувати частину вартості послуг, що припадає на загальнобудинкові потреби та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, які фактично споживаються будинком у цілому.

Позивачем також зауважено, що відповідно до пункту 2 Розділу І Наказу № 315 обсяг теплової енергії нa забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) це втрати теплової енергії у трубопроводах та в обладнанні внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, яка прокладена від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання кожного житлового (нежитлового) приміщення в будинку (Стаття 1 Розділ І ЗУ про ЖКП), тому під циркуляцією мається нa увазі не циркуркуляція в межах окремого приміщення, а у внутрішньобудинковій системі в цілому.

Позивач зазначив, що у порушення пунктів 34 та 41.3 Публічного договору, відповідач у період з березня 2025 р. по лютий 2026 р. допустив виникнення заборгованості за надані послуги з постачання гарячої води у розмірі 6 720,86 гривень, що підтверджується долученими до справи актами здачі - прийняття виконаних робіт (наданих послуг) надісланих позивачем цінними листами з описом вкладення на адресу відповідача.

Щодо зазначення у позовній заяві про укладення типового договору між КП ВМР "ВМТЕ" та КП "Агенція муніципальної нерухомості", позивач зазначив по допущення технічної описки та зауважив, що у прохальній частині позовної заяви та в усіх доданих до неї документах, зазначено, що заява приєднання надсилалася саме КП "Агенції просторового розвитку" Вінницької міської ради, що ідентифікує відповідача та не впливає на зміст і обґрунтованість заявлених позовних вимог; нарахування за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання за період з березня 2025р. по лютий 2026 р. (включно) проведено вірно, відповідно до договірних відносин.

Позивач зазначив, що споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

З урахуванням наведеного, позивач просив стягнути з відповідача 6 720,86 гривень заборгованості за витратами теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання за період з березня 2025 по лютий 2026 (включно), 120,85 гривень пені, 284,21 гривень інфляційних втрат та 139,75 гривень 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено таке.

Як убачається із матеріалів справи 24 грудня 2020 року між Департаментом комунального майна Вінницької міської ради як орендодавцем та Комунальним підприємством "Агенція просторового розвитку" Вінницької міської ради як орендарем укладено договір оренди комунального майна Вінницької міської територіальної громади № 37-19 (далі - договір оренди) (т. 1 а.с. 120-123 зворот).

Згідно пункту 1.1. договору оренди орендодавець, на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 2604 від 03.12.2020р. передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно, визначене в пп. 1.2. цього договору.

За умовами пункту 1.2. договору оренди об`єктом оренди є вбудовані приміщення загальною площею 123,16 кв.м. (прим. №82: /основні площі №7-№13, №15, №19 першого поверху; № 32 другого поверху та частина площ загального користування 32,96 кв.м.: № 20, № 22 - № 26, № 31, № 33, № 34/) будівлі (літ. А) по вул. Магістратська, 80, (далі - майно), що належить до комунальної власності Вінницької міської територіальної громади та знаходиться на балансі комунального підприємства «Агенція муніципальної нерухомості» Вінницької міської ради, місцезнаходження якого зареєстровано: м. Вінниця, вул. Соборна, 36 (надалі - балансоутримувач).

Цільове призначення майна - розміщення підприємства.

Належність майна до пам`яток культурної спадщини, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини - не належить.

Відповідно до пункту 2.2. договору оренди строк оренди визначається з 24.12.2020 р. до 24.11.2023 р.

За умовами абзаців 1-4 пункту 3.1. договору оренди орендна плата за базовий місяць (листопад) становить 1 489,01 гривень, у тому числі ПДВ 248,17 гривень.

Орендна плата за базовий місяць оренди визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати «Положення про оренду комунального майна територіальної громади м. Вінниця» затвердженого рішенням Вінницької міської ради №357 від 01.07.2011р. зі змінами.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця.

До складу орендної плати не входять витрати на утримання майна (комунальних послуг, послуг з управління майном, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т. 4.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача закористування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або напряму із постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному підпунктом 6.3.4. цього договору.

За змістом пунктів 4.1., 4.1.1.-4.1.4. у разі припинення договору орендар зобов`язаний:

- протягом 3 робочих днів з дати припинення договору звільнити майно від належних орендарю речей і повернути його за актом повернення з оренди орендованого майна (далі - акт повернення), в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані ремонтні роботи (інші поліпшення) - то разом із такими роботами (іншими поліпшеннями) (пункт 4.1.1. договору оренди);

- сплатити орендну плату, нараховану до дати повернення майна із оренди (день звільнення приміщення і підписання акту приймання-передачі є останнім днем нарахування орендної плати) та штрафні санкції (за їх наявності) (пункт 4.1.2. договору оренди);

- сплатити платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання майна та розрахуватись з надавачами комунальних послуг відповідно до укладених договорів, нарахованих до дати повернення майна з оренди (пункт 4.1.3. договору оренди);

- відшкодувати балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) майна з вини орендаря, або в разі демонтажу або іншого вилучення проведених ремонтних робіт (інших поліпшень) (пункт 4.1.4. договору оренди).

Абзацом 1 пункту 4.2. договору оренди сторонами погоджено, що протягом 2 робочих днів з моменту припинення цього договору орендодавець та балансоутримувач зобов`язаний(-і) оглянути майно і зафіксувати в акті повернення його поточний стан, а також стан розрахунків за цим договором, за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання майна та договором про надання комунальних послуг орендарю.

Згідно з пунктом 4.4. договору оренди майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання орендодавцем, балансоутримувачем та орендарем акта повернення.

Пунктами 6.3., 6.3.5. договору оренди визначено, що орендар зобов`язаний: протягом 15 робочих днів з дати укладання цього договору укласти договори з надавачами послуг (водопостачання, водовідведення, опалення, електропостачання, утримання прибудинкової території, вивіз сміття, тощо) про надання відповідних послуг та надати орендодавцю копії таких договорів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 р. № 1023) затверджено: Правила надання послуги з постачання гарячої води; а також типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води; типовий колективний договір про надання послуги з постачання гарячої води; типовий договір з колективним споживачем про надання послуги з постачання гарячої води; типовий договір з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання гарячої води.

Відповідно до абзаців 1-3, 6 пункту 12 Правил надання послуги з постачання гарячої води надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Як убачається із матеріалів справи 11.03.2025 Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" надіслало відповідачу лист № 0151-22/2 від 10.03.2025 у якому повідомило Комунальне підприємство "Агенція просторового розвитку" Вінницької міської ради, що належне підприємству приміщення вбудоване та/або прибудоване до багатоквартирного житлового будинку, а відтак відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України від 9 листопада 2017 року №2189-УІІІ "Про житлово-комунальні послуги" (далі - ЗУ "Про ЖКП") КП "Агенція просторового розвитку" ВМР надається послуга з постачання теплової енергії та послуга з постачання гарячої води та щодо нарахування плати за абонентське обслуговування (т. 1 а.с. 11-17).

У вказаному листі позивач також зазначив, що на виконання пункту 28 Постанови №1182 КП ВМР «BMTE» проводяться нарахування обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, яка розподіляється між усіма співвласниками приміщень у будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням) незалежно від обсягу спожитої гарячої води у кожному розрахунковому періоді в опалювальний та міжопалювальний період пропорційно до опалюваних площ їх житлових/нежитлових приміщень.

Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" у листі № 0151-22/2 від 10.03.2025 зауважено про отримання КП "Агенція просторового розвитку" ВМР наручно Типового індивідуального договору № 930/1 про надання послуги з постачання гарячої води і не повернення його (договору) підписаного примірника, а відтак зазначено про надання повторно двох примірників Типового індивідуального договору № 930/1 про надання послуги з постачання гарячої води та заяви-приєднання до Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання гарячої води, які підприємство просило розглянути, підписати, скріпити печаткою та по одному примірнику повернути на адресу КП BMP «Вінницяміськтеплоенерго»: вул. 600-річчя, 13, (кабінет № 4), м. Вінниця.

За змістом типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - договір) цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641,642 Цивільного кодексу України (т. 1 а.с 12 зворот - 16 зворот).

Відповідно до пунктів 2, 3 договору даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на веб-сайті КП ВМР "ВМТЕ" https://vmte.vn.ua/public/consumer/50. Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на веб-сайті КП ВМР "ВМТЕ" https://vmte.vn.ua/public/consumer/50. Інформування споживача про намір зміни ціни/тарифу на послугу здійснюється виконавцем відповідно до Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обгрунтуванням такої необхідності, затвердженого наказом Мінрегіону від 5 червня 2018 р. № 130.

Згідно з пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Як убачається із заяви-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії надісланої відповідачу разом із договором та листом № 1051-22/2 від 10.03.2025 у графі інформація про споживача вказано найменування споживача - КП "Агенція просторового розвитку" ВМР, адреса приміщення споживача - вулиця Магістратська, 80, м. Вінниця, опалювальна площа (об`єм) приміщення споживача - 123,16 кв.м.; послуга надається за допомогою систем індивідуального теплового пункту багатоквартирного будинку (т. 1 а.с. 16 зворот).

Доказів звернення відповідача до позивача із запереченнями щодо умов типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії матеріали справи не містять.

Згідно акта про прийняття вузла комерційного обліку гарячої води на абонентський облік від 09.02.2025 та паспорту приладу обліку марки "Ергомера-125" №12824 уповноваженими представниками КП ВМР "ВМТЕ" проведено огляд і опломбування вузла комерційного обліку, що знаходиться за адресою: вулиця Магістратська, 80, м. Вінниця (т. 1 а.с. 190, 191 зворот).

На виконання умов укладеного типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії протягом березня 2025 року - лютого 2026 року позивачем надано відповідачу послуги з постачання гарячої води - теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання у будинку та нараховано плату за абонентське обслуговування на загальну суму 6 720,86 гривень, у тому числі:

- у березні 2025 року на суму 1218,34 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 31.03.2025;

- у квітні 2025 року на суму 1316,14 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 30.04.2025;

- у травні 2025 року на суму 755,63 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 31.05.2025;

- у червні 2025 року на суму 953,52 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 30.06.2025;

- у липні 2025 року на суму 1101,66 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 31.07.2025;

- у серпні 2025 року на суму 975,32 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 31.08.2025;

- у вересні 2025 року на суму 125,83 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 30.09.2025;

- у жовтні 2025 року на суму 184,62 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 31.10.2025;

- у листопаді 2025 року на суму 21,94 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 30.11.2025;

- у грудні 2025 року на суму 21,94 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 31.12.2025;

- у січні 2026 року на суму 22,96 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 31.01.2026;

- у лютому 2026 року на суму 22,96 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 28.02.2026 (т. 1 а.с. 109-153, 18-58).

Вказані акти за березень 2025 - лютий 2026 надіслані позивачем на адресу відповідача, що підтверджується наявними у матеріалах справи описами вкладення, списками згрупованих відправлень з відповідними фіскальними чеками (т. 1 а.с. 23 зворот - 41).

Згідно із випискою з журналу нарахувань і оплати за період з березня 2025 року по лютий 2026 року за особовим рахунком № 930/1 відповідач має заборгованість перед КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" за надані послуги з постачання гарячої води - теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання у будинку та плати за абонентське обслуговування у розмірі 6 720,86 гривень (т. 1 а.с. 10, 199).

Листами № 2242/2/22 від 13.05.2025, 2931-22/2 від 08.07.2025, № 3544-22/2 від 10.09.2025, № 4282-22/2 від 14.11.2025 та № 561-22/2 від 12.02.2026 Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" попередило відповідача про необхідність сплати заборгованості станом на 01.05.2025, 01.07.2025, 01.09.2025, 01.11.2025, 01.02.2026 (т. 1 а.с. 24, 26, 28, 33 зворот, 38, 42-44).

Разом з тим, відповідач оплати вартості послуги з постачання гарячої води - теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання у будинку та нарахованої плати за абонентське обслуговування за період березень 2025 - лютий 2026 на загальну суму 6 720,86 гривень не здійснив, що підтверджується випискою з журналу нарахувань і оплати за період з березня 2025 року по лютий 2026 року за особовим рахунком № 930/1 споживач - КП "Агенція просторового розвитку" ВМР, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 6 720,86 гривень (т. 1 а.с. 23 зворот - 41).

Доказів сплати заявленої до стягнення заборгованості матеріали справи не містять.

З огляду на невиконання відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати постачання гарячої води та плати за абонентське обслуговування позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 6 720,86 гривень заборгованості, а також нарахованих у зв`язку з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання 120,85 гривень пені, 284,21 гривень інфляційних втрат та 139,75 гривень 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача 6 720,86 гривень заборгованості за витратами теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання за період з березня 2025 по лютий 2026 (включно), 120,85 гривень пені, 284,21 гривень інфляційних втрат та 139,75 гривень 3% річних.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин судом враховано таке.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Положеннями статті 1 Закону України "Про теплопостачання" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Тепловикористальна установка - комплекс обладнання (пристроїв), що використовує теплову енергію (теплоносій) для опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, технологічних або комунально-побутових потреб.

Споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Суб`єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Положеннями частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" встановлені права та обов`язки споживача теплової енергії, зокрема і обов`язок своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

За умовами частини 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Пунктом 40 Правил №1198 користування тепловою енергією передбачено, що споживач зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих правил.

Положеннями статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;

внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо);

гаряча вода - вода, призначена для задоволення санітарно-гігієнічних та господарсько-побутових потреб споживачів, якісні та температурні характеристики якої відповідають нормативним вимогам;

житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

За змістом пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до комунальних послуг належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (частина 1 статті 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

За приписами пункту 1, пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до частин 1, 4 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.

Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Частинами 1, 2 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Абзацами 1, 3 частини 4 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Судом установлено, що у жовтні 2021 року Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" на своєму веб сайті було опубліковано текст публічного типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії (https://vmte.vn.ua/public/consumer/50).

Примірники типового договору надіслані позивачем відповідачу разом із листом № 1051-22/2 від 10.03.2025 за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Текст надісланого на адресу відповідача разом із листом № 1051-22/2 від 10.03.2025 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії відповідає типовому договору.

Приймаючи до уваги, що заперечень до типового договору від відповідача у встановлений чинним законодавством термін не надійшло, відповідач продовжив отримувати послугу з постачання гарячої води - теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання у будинку та абонентське обслуговування (акцептував умови публічного договору), суд дійшов висновку, що Комунальне підприємство "Агенція просторового розвитку" Вінницької міської ради приєдналося до типового договору в редакції запропонованій позивачем та розміщеній на сайті Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго".

Суд зауважує, що не підписання відповідачем заяви про приєднання, не визнання факту укладення індивідуального договору тощо, не спростовує обставини отримання ним послуги з постачання теплової енергії (постачання гарячої води - теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання у будинку, абонентського обслуговування) та виникнення обов`язку з оплати наданих послуг згідно затверджених тарифів.

Таким чином, доводи відповідача щодо відсутності укладеного між сторонами договору, як підстави для відмови у задоволенні позовних вимог судом відхиляються.

Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не звільняє відповідача від обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.10.2021 у справі № 908/3159/19 відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє відповідача від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17; у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 7128916/17-ц.

Також судом відхиляються доводи відповідача щодо неотримання ним договору, актів здачі-прийняття виконаних робіт, попереджень, оскільки зазначена у листі № 1051-22/2 від 10.03.2025 адреса та адреса за якою надсилались рахунки, акти здачі-прийняття виконаних робіт, повідомлення про наявність заборгованості є адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до вимог частини 1, частин 3-4 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

З урахуванням наведених норм закону, суд вважає, що направлення позивачем відповідачу поштової кореспонденції на адресу відповідача (м. Вінниця, вулиця Магістратська, будинок 80), що міститься в Єдиному державному реєстрі є належним повідомленням, оскільки отримання кореспонденції адресатом за умови фактичної відсутності за вказаною адресою, тощо є ризиками особи, що не внесла до Єдиного державного реєстру відомості щодо зміни свого місцезнаходження.

Також суд зазначає, що статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вимоги, щодо оформлення первинних документів наведені також у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом установлено, що позивачем у позовній заяві та відповіді на відзив зазначено про надання позивачем послуг та надіслання відповідачу актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг). Відповідно до наданих позивачем копій актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) позивачем надано відповідачу послуги з постачання гарячої води - теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання у будинку та нараховано плату за абонентське обслуговування на загальну суму 6 720,86 гривень (т.1 а.с. 18-41 зворот).

Підпунктом 3 пункту 43 договору визначено, що виконавець зобов`язаний без додаткової оплати надавати споживачу в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціну/тариф, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання послуги, її споживчі властивості, а також іншу інформацію, передбачену законодавством.

Із наданих позивачем актів вбачається, що останні містять відомості щодо періоду надання послуг, найменування роботи (послуги), одиниць виміру, кількості, тарифу, суми наданих послуг, їх загальної вартості з ПДВ; особистий підпис відповідальної особи КП ВМР "ВМТЕ" скріплений печаткою товариства.

Згідно відомостей внесених до описів вкладення поштових відправлень, рахунки та вказані акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за період з березня 2025 по лютий 2026 надіслані відповідачу за адресою місцезнаходження підприємства згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З аналізу умов договору, матеріалів справи суд дійшов висновку, що надані позивачем копії актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за період з березня 2025 по лютий 2026, їх дублікати відповідають положенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та є документами, які містять відомості про господарську операцію з наданих послуг з постачання гарячої води - теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання у будинку та абонентське обслуговування.

Щодо обставин наявності, функціонування внутрішньобудинкових мереж, системи гарячого водопостачання, наявності актів обстеження, документів щодо вузлів комерційного обліку, циркуляції, технічного приєднання орендованих приміщень відповідача до такої системи, суд зауважує, що 24 грудня 2020 року між Департаментом комунального майна Вінницької міської ради як орендодавцем та Комунальним підприємством "Агенція просторового розвитку" Вінницької міської ради як орендарем було укладено договір оренди комунального майна Вінницької міської територіальної громади № 37-19 (далі - договір оренди) (т. 1 а.с. 120-123 зворот).

Згідно пункту 1.1. договору оренди орендодавець, на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 2604 від 03.12.2020 р. передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно, визначене в пп. 1.2. цього договору.

За умовами пункту 1.2. договору оренди об`єктом оренди є вбудовані приміщення загальною площею 123,16 кв.м. (прим. №82: /основні площі №7-№13, №15, №19 першого поверху; № 32 другого поверху та частина площ загального користування 32,96 кв.м.: № 20, № 22 - № 26, № 31, № 33, № 34/) будівлі (літ. А) по вул. Магістратська, 80, (далі - майно), що належить до комунальної власності Вінницької міської територіальної громади та знаходиться на балансі комунального підприємства «Агенція муніципальної нерухомості» Вінницької міської ради, місцезнаходження якого зареєстровано: м. Вінниця, вул. Соборна, 36 (надалі - балансоутримувач).

Цільове призначення майна - розміщення підприємства.

Абзацом 4 пункту 3.1. договору оренди встановлено, що до складу орендної плати не входять витрати на утримання майна (комунальних послуг, послуг з управління майном, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т. 4.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача закористування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або напряму із постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному підпунктом 6.3.4. цього договору.

Пунктами 6.3., 6.3.5. договору оренди визначено, що орендар зобов`язаний: протягом 15 робочих днів з дати укладання цього договору укласти договори з надавачами послуг (водопостачання, водовідведення, опалення, електропостачання, утримання прибудинкової території, вивіз сміття, тощо) про надання відповідних послуг та надати орендодавцю копії таких договорів.

Згідно акта про прийняття вузла комерційного обліку гарячої води на абонентський облік від 09.02.2025 та паспорту приладу обліку марки "Ергомера-125" №12824 уповноваженими представниками КП ВМР "ВМТЕ" проведено огляд і опломбування вузла комерційного обліку, що знаходиться за адресою: вулиця Магістратська, 80, м. Вінниця (т. 1 а.с. 190, 191 зворот).

Зі змісту наявних у матеріалах справи актів про відпуск теплової енергії КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" споживачу за адресою: м. Вінниця, вулиця Магістратська, 80, актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за період з березня 2025 року по лютий 2026 року вбачається подача та надання послуг з постачання теплової енергії споживачу за адресою: м. Вінниця, вулиця Магістратська, 80 (т. 1 а.с. 18-23 зворот, 190-199).

Адресою місцезнаходження Комунального підприємства "Агенція просторового розвитку" Вінницької міської ради є: 21001, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Магістратська, будинок 80.

У заяві-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії надісланої відповідачу разом із договором та листом № 1051-22/2 від 10.03.2025 у графі інформація про споживача вказано найменування споживача - КП "Агенція просторового розвитку" ВМР, адреса приміщення споживача - вулиця Магістратська, будинок 80, м. Вінниця, опалювальна площа (об`єм) приміщення споживача - 123,16 кв.м.; послуга надається за допомогою систем індивідуального теплового пункту багатоквартирного будинку.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав, що нежитлове приміщення загальною площею 123,16 кв.м, за адресою: м. Вінниця, вулиця Магістратська, 80 наразі використовується Комунальним підприємством "Агенція просторового розвитку" Вінницької міської ради на праві оренди.

Положеннями пунктів 4-6 Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 15 серпня 2018 року № 219 передбачено, що обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку (далі - внутрішньобудинкові системи) здійснюється виконавцем (виконавець комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення) та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації.

Обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками).

Виконавець забезпечує функціонування та підтримку в робочому стані елементів внутрішньобудинкових систем відповідно до заданих параметрів і режимів роботи.

Згідно з підпунктом 11 пункту 41 договору споживач зобов`язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Пунктом 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, встановлений обов`язок споживача теплової енергії, зокрема забезпечувати належний стан обслуговування та безпечну експлуатацію власної системи теплоспоживання.

За приписами пункту 41 вказаних Правил споживач несе відповідальність за технічний стан, обслуговування та експлуатацію системи теплоспоживання, що перебуває у межах його балансової належності (експлуатаційної відповідальності).

Також суд зауважує, що відповідно до підпункту 12 пункту 42 Правил надання послуги з постачання теплової енергії споживач має право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону від 26.07.2019 № 169; це право не звільняє споживача від зобов`язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Згідно висновку Верхового Суду викладеному у постанові від 17 квітня 2025 року у справі № 920/277/23 підведення централізованого опалення (мережі теплопостачання) до системи опалення споживача свідчить про виконання послуг виконавцем, а споживач незалежно від відмови від її споживання, зобов`язаний оплатити надані послуги.

Відповідно до договірних відносин та наявних у справі рішень Вінницької міської ради житловий будинок, що знаходиться у м. Вінниці, вул. Магістратська, 80 є приєднаним до мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг встановлено затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року № 358) Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (далі - Методика).

Згідно з пунктом 2 Методики:

загальнобудинкові потреби - витрати на забезпечення спільних потреб будівлі/будинку комунальними послугами;

загальнобудинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення;

розрахунковий метод - спосіб визначення загального обсягу спожитої у будівлі/будинку (або її частині з окремим інженерним вводом) теплової енергії, гарячої або холодної води до встановлення вузла комерційного обліку, у разі виходу його з ладу або втрати, а також спосіб коригування (приведення) обсягів споживання комунальної послуги до дати кінця розрахункового періоду;

розрахунковий період - установлений договором період надання комунальних послуг, тривалість якого не перевищує календарний місяць, на кінцеву дату якого визначається загальний обсяг споживання відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку та здійснюється розподіл між споживачам на цю саму дату. Усі показники вимірювання, зазначені у цій Методиці, що визначають обсяг спожитої комунальної послуги, відносяться до розрахункового періоду.

Доказів щодо відсутності монтажу та введення в експлуатацію системи теплового споживання, приладів обліку теплової енергії, систем холодного-гарячого водопостачання, водовідведення у вказаному нежитловому приміщенні у спірному періоді, а також доказів від`єднання будинку від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного, доводи відповідача про не доведення позивачем наявності, функціонування внутрішньобудинкових мереж, системи гарячого водопостачання, наявності актів обстеження, документів щодо вузлів комерційного обліку, циркуляції, технічного приєднання орендованих приміщень відповідача до такої системи судом відхиляються як такі, що спростовуються матеріалами справи.

Судом установлено, що у період з березня 2025 по лютий 2026 КП "Агенція просторового розвитку" ВМР було отримувачем послуг з постачання гарячої води - теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання у будинку та абонентського обслуговування, як користувач вбудованого нежитлового приміщення у житловому багатоквартирному будинку за адресою: м. Вінниця, вулиця Магістратська, 80.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, в тому числі шляхом установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання фіксованих цін.

За приписами статті 13 Закону України "Про теплопостачання" до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.

10.12.2020 Виконавчим комітетом Вінницької міської ради прийнято рішення № 2634 "Про погодження норми споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії та норми споживання гарячої води на послугу з постачання гарячої води для споживачів КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" відповідно до пункту 1 якого виконкомом вирішено погодити норми споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії та норми споживання гарячої води на послугу з постачання гарячої води для споживачів КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" згідно з додатком до даного рішення; норми споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії (Гкал/(рік*кв.м.)) згідно з додатком до даного рішення та зокрема за адресою вул. Магістратська, 80 (т. 1 а.с. 45-56).

21.07.2022 Виконавчим комітетом Вінницької міської ради прийнято рішення № 1447 "Про погодження приєднаного теплового навантаження та норм споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії, послугу з постачання гарячої води для категорії споживачів "населення" КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" на плановий опалювальний сезон 2022-2023 років" відповідно до пункту 1 якого виконкомом вирішено погодити на плановий опалювальний сезон 2022-2023 років для категорії споживачів "населення" КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго": приєднане теплове навантаження на послугу з постачання теплової енергії (Гкал/год) згідно з додатком 1 до даного рішення; норми споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії (Гкал/(рік*кв.м.)) згідно з додатком 1 до даного рішення та зокрема за адресою вул. Магістратська, 80 (т. 1 а.с. 57-90, 131-164).

18.04.2024 Виконавчим комітетом Вінницької міської ради прийнято рішення № 929 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 21.07.2022 №1447" відповідно до пункту 1 якого вирішено внести зміни до рішення виконавчого комітету міської ради від 21.07.2022 року №1447 "Про погодження приєднаного теплового навантаження та норм споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії, послугу з постачання гарячої води для категорії споживачів "населення" КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" на плановий опалювальний сезон 2022-2023 років", а саме: в назві рішення та в пункті І рішення, словосполучення " 2022-2023 років" замінити словосполученням " 2024-2025 років" (т. 1 а.с. 165).

08.05.2025 Виконавчим комітетом Вінницької міської ради прийнято рішення № 1006 "Про погодження приєднаного теплового навантаження та норм споживання для категорії споживачів "населення" КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" відповідно до пункту 1 якого виконкомом вирішено погодити для категорії споживачів "населення" КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" норми споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії та на послугу з постачання гарячої води згідно з додатком 2 до даного рішення: норми споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії (Гкал/(рік*кв.м.)) згідно з додатком 2 до даного рішення та зокрема за адресою вул. Магістратська, 80 (т. 1 а.с. 166-188).

Судом установлено, що у спірний період нарахування плати за постачання гарячої води - теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання у будинку та плати за абонентське обслуговування здійснювалось позивачем згідно тарифів встановлених рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 21.07.2022 № 1447 "Про погодження приєднаного теплового навантаження та норм споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії, послугу з постачання гарячої води для категорії споживачів "населення" КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" на плановий опалювальний сезон 2022-2023 років" та рішень Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 18.04.2024 № 929 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 21.07.2022 №1447", від 08.05.2025 № 1006 "Про погодження приєднаного теплового навантаження та норм споживання для категорії споживачів "населення" КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго".

Як уже було зазначено, відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати регулюються Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022) (далі - Правила № 830).

Пунктом 33 Правил № 830 визначено, що плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:

плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України;

плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однією сумою в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів.

У разі коли співвласники багатоквартирного будинку самостійно не обрали однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", та/або не дійшли згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, плата виконавцю за індивідуальним договором складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування.

Плата виконавцю за колективним договором та за договором з колективним споживачем складається із плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягу спожитої послуги, визначеного відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 34 Правил № 830 рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором.

Відповідно до пунктів 35-37 Правил № 830 розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.

Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.

Відповідно до пункту 30 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (Офіційний вісник України, 2020 р.. № 14, ст. 550), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку;

плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу;

плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або веб-сайті виконавця КП BMP ВМТЕ https://vmte.vn.ua/public/consumer/43.

Згідно з абзацами 1,2 пункту 31 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води вартістю послуг з постачання гарячої води та послуги з постачання теплової енергії є встановлені відповідно до законодавства тарифи.

Розмір зазначених тарифів зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або веб-сайті виконавця КП BMP ВМТЕ https://vmte.vn.ua/public/consumer/43.

Судом установлено, що нарахування позивачем відповідачу плати за постачання гарячої води - теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання у будинку та плати за абонентське обслуговування здійснено у відповідності до рішень органу місцевого самоврядування (виконавчого комітету Вінницької міської ради) та умов типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, а відтак вказані нарахування здійснені позивачем правомірно.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як убачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, у той же час відповідач свої зустрічні зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг належним чином не виконав, внаслідок чого було допущено прострочення у виконанні грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів пред`явлення відповідачем позивачу будь-яких претензій щодо неналежного виконання умов договору.

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання за договором щодо сплати заборгованості за послуги з постачання гарячої води - теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання у будинку та плати за абонентське обслуговування у розмірі 6 720,86 гривень, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 6 720,86 гривень.

Здійснивши перевірку заявленої позивачем до стягнення суми боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 6 720,86 гривень є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 120,85 гривень пені, 284,21 гривень інфляційних втрат та 139,75 гривень 3% річних.

Щодо позовних вимог про стягнення 120,85 гривень пені суд враховує таке.

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 32 договору передбачено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування та плата за послугу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку розміру плати за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Відповідно до пунктом 34 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Положеннями пункту 45 договору визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожний день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимога про стягнення пені відповідає чинному законодавству, положенням договору та заявлена правомірно.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України (у редакції чинній на час укладення договору) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

У постанові від 16 жовтня 2024 року у справі № 911/952/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість періоду нарахування штрафних санкцій. Проте його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 910/4164/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 903/962/17, від 07 червня 2019 року у справі № 910/23911/16, від 13 вересня 2019 року у справі № 902/669/18) (пункт 83).

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у цій постанові, якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений частиною шостою статті 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов`язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором (див., для прикладу, постанову Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі № 910/6379/14 (провадження № 3-53гс15), в якій умовами договору сторонами було погоджено нарахування пені по день фактичної оплати боргу).

У разі відсутності подібних умов у договорі (використання / зазначення в договорі лише формулювання про нарахування пені "за кожен день прострочення") нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені) припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що застосування в тексті господарського договору формулювання "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує механізм її визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором (пункти 91-93).

Таким чином, умовами пункту 45 договору сторонами не погоджено більш тривалий, ніж визначений частиною 6 статті 232 ГК України строк нарахування штрафних санкцій.

За змістом статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно вимог статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина 5 статті 254 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Як убачається із розрахунку пені здійсненого позивачем, розрахунок пені здійснено на суму заборгованості помісячно за період визначений позивачем у розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожний день прострочення. Загальна сума нарахованої позивачем пені складає 120,85 гривень.

Суд зауважує, що сума нарахованої пені у розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожний день прострочення не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, що нарахована на заборгованість за договором в межах визначеного позивачем періоду прострочення, суд дійшов висновку, що при розрахунку пені позивачем не враховано, що обов`язок з оплати послуг за березень 2025 - лютий 2026 в силу вимог пунктів 32, 34 договору, статей 253-255 ЦК України настав відповідно за березень 2025 - 01.05.2025, за квітень 2025 - 03.06.2025, за травень 2025 - 01.07.2025, за червень 2025 - 01.08.2025, за липень 2025 - 02.09.2025, за серпень 2025 - 01.10.2025, за вересень 2025 - 01.11.2025, за жовтень 2025 - 02.12.2025, за листопад 2025 - 01.01.2026, за грудень 2025 - 03.02.2026, за січень 2026 - 03.03.2026, за лютий 2026 - 01.04.2026.

Таким чином, граничною датою нарахування пені помісячно з урахуванням дати виникнення заборгованості з оплати наданих послуг за визначений позивачем період, у межах визначеного позивачем періоду нарахування та визначеного частиною 6 статті 232 ГК України строку нарахування штрафних санкцій відповідно є: за березень 2025 - 01.11.2025, за квітень 2025 - 03.12.2025, за травень 2025 - 01.01.2026, за червень 2025 - 01.02.2026, за липень 2025 - грудень 2025 - 28.02.2026; пеня за січень 2026 та за лютий 2026 - не підлягає нарахуванню, оскільки заборгованість з оплати наданих послуг за вказані місяці виникла 03.03.2026 та 01.04.2026, тобто поза межами визначеного позивачем строку нарахування та станом на день подання позову до суду строк оплати наданих послуг за вказані місяці не настав.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням дати виникнення прострочення з оплати наданих послуг з березня 2025 по лютий 2026, наявної заборгованості згідно актів здачі-прийняття виконаних робіт з постачання гарячої води, абонентської плати помісячно у межах визначеного частиною 6 статті 232 ГК України шестимісячного строку, суд дійшов висновку, що сума нарахованої пені становить 116,28 гривень.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені є обгрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 116,28 гривень.

У задоволенні решти вимог про стягнення пені в сумі 4,57 гривень слід відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлених вимог у цій частині.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд враховує таке.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

До правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених у статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову (постанова ВП ВС від 08.11.2019 № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19).

Враховуючи встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, нараховані позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних втрат від простроченої суми заборгованості відповідають вимогам чинного законодавства, умовам договору та заявлені правомірно.

Позивачем заявлено до стягнення 139,75 гривень 3 % річних та 284,21 гривень інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3% річних з урахуванням вимог договору, статей 253-255 ЦК України, дат та виникнення прострочення з оплати наданих послуг з березня 2025 по лютий 2026, наявної заборгованості згідно актів здачі-прийняття виконаних робіт з постачання гарячої води, абонентської плати помісячно у межах визначеного позивачем періоду нарахування, суд дійшов висновку, що сума нарахованих 3% річних становить 122,61 гривень.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 3% річних є обгрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 122,61 гривень.

У задоволенні решти вимог про стягнення 3% річних в сумі 17,14 гривень слід відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлених вимог у цій частині.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат з урахуванням вимог договору, статей 253-255 ЦК України та виникнення прострочення з оплати наданих послуг з березня 2025 по лютий 2026, наявної заборгованості згідно актів здачі-прийняття виконаних робіт з постачання гарячої води, абонентської плати помісячно у межах визначеного позивачем періоду нарахування, суд дійшов висновку, що сума нарахованих інфляційних втрат становить 250,10 гривень.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат є обгрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 250,10 гривень.

У задоволенні решти вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 34,11 гривень слід відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлених вимог у цій частині.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Під час розгляду справи, судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 6720,86 гривень основного боргу, 116,28 гривень пені, 122,61 гривень 3% річних, 250,10 гривень інфляційних втрат, у задоволенні решти позову про стягнення 4,57 гривень пені, 17,14 гривень 3% річних, 34,11 гривень інфляційних втрат слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат судом враховано таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 1853 від 27.04.2026 сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 гривень.

Позовну заяву подано до суду в електронній формі.

З урахуванням ціни позову позивач повинен був сплатити (3328,00 х 0,8) судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема у разі сплати у більшому розмірі.

За таких обставин, сплачена частина судового збору у розмірі 665,60 гривень (3328,00 гривень - 2662,40 гривень) підлягає поверненню платнику.

Враховуючи, що від Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" не надходило клопотання про повернення судового збору, питання про повернення надлишково сплаченої суми судового збору (665,60 гривень) під час ухвалення рішення у справі судом не вирішується.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені частково, витрати по сплаті судового збору у сумі 2 641,90 гривень покладаються на відповідача, витрати по сплаті судового збору у сумі 20,50 гривень покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Агенція просторового розвитку" Вінницької міської ради (21001, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Магістратська, будинок 80, ідентифікаційний код юридичної особи 42867072) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (21021, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вулиця 600-річчя, будинок, 13; ідентифікаційний код юридичної особи 33126849; р/р НОМЕР_1 у АБ "Укргазбанк", МФО 320478) 6 720,86 гривень заборгованості за витратами теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання за період з березня 2025 року по лютий 2026 року, 116,28 гривень пені, 122,61 гривень 3% річних, 250,10 гривень інфляційних втрат та 2 641,90 гривень судових витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 4,57 гривень пені, 17,14 гривень 3% річних, 34,11 гривень інфляційних втрат - відмовити.

5. Судові витрати зі сплати судового збору у сумі 20,50 гривень покласти на позивача.

6. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне рішення, у зв`язку з відпусткою судді, складено 13 серпня 2026 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2,3 - сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.