Рішення № 138948192, 15.07.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6180/24

(2/199/308/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

15.07.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Попружко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, ОСОБА_2 , про скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, ОСОБА_2 , про скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20 вересня 2006 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_3 було укладено Генеральний договір №085/М/74-6, за умовами якого позичальнику було надано кредитні кошти у розмірі 200 000 доларів США зі строком повернення до 19 вересня 2016 року.

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 20 вересня 2006 року між банком та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір №792, предметом якого було домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі зазначеного договору до відповідних реєстрів було внесено записи про обтяження нерухомого майна іпотекою та забороною відчуження.

Разом із тим, рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2011 року у справі №2-2272/11 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк», про визнання правовідносин такими, що припинилися, правовідносини, що випливають із іпотечного договору № 792 від 20.09.2006 року, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» в особі Дніпропетровської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 220, предметом якого є домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , визнано такими, що припинилися 21.10.2008 року.

На виконання зазначеного рішення відповідні записи про іпотеку та заборону відчуження були вилучені з реєстрів.

Далі, 09 квітня 2011 року на підставі нотаріально посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Хоміч О.М. договору купівлі - продажу нерухомого майна, зареєстрованого в реєстрі за номером 528, ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_4 придбала та стала власником домоволодіння АДРЕСА_2 , яке складається з: А- 3 житловий будинок шл. бетон, житловою площею 173,9 кв.м., загальною площею 311,4 кв. м., Г- літній душ, Д - душ вбиральна, № 1-16 І-ІІІ - споруди, Е-альтанка, що розташоване на земельній ділянці площею 0.1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:647:0106 за адресою: АДРЕСА_1 б

У подальшому, 27 квітня 2011 року, на підставі нотаріально посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Хоміч О.М. договору дарування, зареєстрованого в реєстрі за № 650, ОСОБА_4 подарувала своєму сину ОСОБА_1 вказане вище домоволодіння АДРЕСА_2 , яке розташоване на земельній ділянці площею 0.1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:647:0106 за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2011 року, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2011 року у справі №2-2272/11 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання правовідносин такими, що припинилися, скасовано.

На підставі факту скасування вказаного рішення, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. 23.10.2019 року було внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та поновлено записи про іпотеку № 33802834 і обтяження № 34169325 із зазначенням дати державної реєстрації 05 жовтня 2011 року.

31 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса ДМНО Юрченко Л.Л. із метою відчуження вказаного вище домоволодіння та укладання відповідного договору купівлі - продажу. У вчинені вказаної нотаріальної дії позивачу було відмовлено із посиланням на те, що відповідно до інформації, яка наявна у сформованому Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі рішення приватного нотаріуса Чуловського В.А. за індексним номером 49306718 від 23.10.2019 року, внесено запис про іпотеку № 33802834 (спеціальний розділ), дата та час державної реєстрації запису 05.10.2011 року о 18:50:06, а також на підставі рішення приватного нотаріуса Чуловського В.А. за індексним номером 49704420 від 15.11.2019 року, внесено запис про обтяження № 34169325 (спеціальний розділ), дата та час державної реєстрації запису 05.10.2011 р. о 17:45:44.

Згідно з вказаними записами у спеціальному розділі реєстрації іпотеки та обтяження іпотекодержателем та особою, в інтересах якої накладене обтяження на нерухоме майно, що належить позивачу по справі, є АТ «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, який після перейменування має назву АТ «Сенс Банк».

Позивач зазначає, що зазначені рішення приватного нотаріуса є незаконними, оскільки на момент набуття ним права власності на домоволодіння іпотека була відсутня, а він є добросовісним набувачем майна, який не знав та не міг знати про існування будь-яких прав третіх осіб щодо цього майна.

Крім цього, ОСОБА_1 зазначає, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2011 року у справі № 2-6106/11 його було визнано добросовісним набувачем домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що кредитором було реалізовано право на дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором № 085/М/74-6 від 20 вересня 2006 року, у зв`язку із чим змінилися строки та порядок виконання основного зобов`язання і він втратив реальну можливість звернути стягнення на предмет іпотеки через вичерпання процесуальних методів, що робить іпотеку безпредметною, оскільки рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків по справі № 528/11 від 11 червня 2012 року вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 1 431 824, 56 грн. та 14 718, 25 грн. третейського збору.

У подальшому, Дніпровським районним судом м. Києва 30 січня 2013 року було видано виконавчий лист № 6/2604/6795/12 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 446 542, 81 грн..

Далі, державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, 07 червня 2013 року, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 38338064 - виконання виконавчого листа № 6/2604/6795/12 від 30 січня 2013 року.

Постановою старшого державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 04 грудня 2014 року виконавчий лист № 6/2604/6795/12 від 30 січня 2013 року повернуто стягувачу.

Таким чином, відкриті виконавчі провадження у рамках стягнення заборгованості із ОСОБА_3 як у рамках договору № 085/М/74-6 від 20 вересня 2006 року, так і з виконання виконавчого листа № 6/2604/6795/12 від 30 січня 2013 року виданого Дніпровським районним судом м. Києва, відсутні.

При цьому, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 липня 2017 року по справі № 2604/25814/12 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», заінтересована особа ОСОБА_3 , про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення до виконання, відмовлено.

У той же час, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2022 року по справі № 199/484/21 (провадження № 2/752/2088/22) визнано Виконавчий напис №4879 від 31 жовтня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.Г. про звернення стягнення за Кредитним договором № 085/М/74-6 від 20 вересня 2006 року з ОСОБА_3 на користь АТ «Альфа-Банк», таким, що не підлягає виконанню.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд: скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на майно, індексний номер: 49306718 від 23.10.2019 року, на підставі якого внесено запис про іпотеку: 338028834 від 05.10.2011 року (спеціальний розділ); скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на майно, індексний номер: 49704420 від 15.11.2019 року, на підставі якого внесено запис про обтяження: 34169325 від 05.10.2011 року (спеціальний розділ); визнати іпотеку на домоволодіння АДРЕСА_2 , яке складається з: А- 3 житловий будинок, житловою площею 173,9 кв.м., загальною площею 311,4 кв. м., Г- літній душ, Д - душ вбиральна, № 1-16 І-ІІІ - споруди, Е-альтанка, що розташоване на земельній ділянці площею 0.1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:647:0106 за адресою: АДРЕСА_1 , припиненою.

Представник відповідача Акціонерного товариства «Сенс Банк» - Тернова І.В. надала до суду відзив, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог просила відмовити у повному обсязі, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Також зазначила, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із неналежним виконанням позичальником ОСОБА_3 своїх зобов`язань за Генеральним договором № 085/М/74-6 від 20 вересня 2006 року, укладеним між ним та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк». За умовами зазначеного кредитного договору позичальнику були надані кредитні кошти у розмірі 200 000 доларів США зі строком повернення до 19 вересня 2016 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 20 вересня 2006 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір № 792, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич О.М., за реєстровим № 3218. Предметом іпотеки відповідно до умов зазначеного договору було домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало іпотекодавцю. Одночасно із посвідченням іпотечного договору приватним нотаріусом було накладено заборону на відчуження предмета іпотеки.

У зв`язку із неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору та виникненням заборгованості, банк вжив заходів щодо захисту своїх порушених прав.

Так, рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 11 червня 2012 року у справі № 528/11 було задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» та стягнуто із ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 431 824,56 грн., а також третейський збір у розмірі 14 718,25 грн.. На виконання зазначеного рішення Дніпровським районним судом м. Києва 30 січня 2013 року було видано виконавчий лист № 6/2604/6795/12. У подальшому виконавче провадження № 38338064 було відкрито Амур-Нижньодніпровським відділом державної виконавчої служби м. Дніпра, однак у подальшому виконавчий документ було повернуто стягувачу у зв`язку із відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення. При цьому представник відповідача наголосила, що повернення виконавчого документа стягувачу не є доказом припинення зобов`язання та не свідчить про втрату банком права вимоги до боржника. Також, банк неодноразово вживав заходів щодо звернення стягнення на предмет іпотеки. Зокрема, АТ «Укрсоцбанк» звертався за вчиненням виконавчого напису нотаріуса щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, однак виконавчий напис приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Слоневської Д.В. від 16 липня 2012 року було визнано таким, що не підлягає виконанню рішенням суду за заявою іпотекодавця ОСОБА_2 .. Також у подальшому АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», звернувся за вчиненням виконавчого напису № 4879 від 31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. Разом із тим, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2022 року зазначений виконавчий напис також було визнано таким, що не підлягає виконанню. Відповідач зазначає, що визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, не припиняє ані кредитне зобов`язання, ані іпотеку, оскільки такі судові рішення стосувалися лише способу примусового звернення стягнення. Представник відповідача зазначає, що положення статті 23 Закону України «Про іпотеку» прямо передбачають, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки до іншої особи, іпотека залишається чинною для набувача такого нерухомого майна. Відповідно до зазначеної норми особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця та отримує всі права і несе всі обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі, який існував на момент набуття права власності. Таким чином, зміна власника предмета іпотеки не припинила право банку на забезпечення виконання кредитного зобов`язання.

Посилаючись на вказані обставини, представник відповідача Акціонерного товариства «Сенс Банк» - Тернова І.В. просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Чіп Я.М. надав до суду відповідь на відзив, у якому зазначив обставини, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Воронов Ю.В. надав додаткові письмові пояснення (т.2, а.с.16-23), де виклав обставини, аналогічні зазначеним у позовній заяві та додатково вказав, що наданим відповідачем розрахунком підтверджується той факт, що кредитор обраховує заборгованість ОСОБА_3 (боржника) без урахування рішення Третейського суду, на підставі якого було видано виконавчий лист № 6/2604/6795/12 від 30 січня 2013 року про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У свою чергу, наданою випискою з протоколу підтверджується списання заборгованості за договором № 085/М/74-6 від 20 вересня 2006 року як безнадійної, оскільки: у кредитора сплив строк позовної давності за вимогами в рамках договору № 085/М/74-6 від 20 вересня 2006 року; кредитор втратив право на примусове стягнення заборгованості з ОСОБА_3 ; іпотека має забезпечувальну природу і не існує у відриві від основного зобов`язання; позивач є добросовісним набувачем домоволодіння.

У зв`язку з цим, іпотека підлягає визнанню припиненою через неможливість подальшого примусового виконання основного зобов`язання, адже у відповідача відсутня реальна можливість здійснення стягнення як основного зобов`язання так і здійснення звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому, у даній ситуації спірна іпотека не виконує своєї забезпечувальної функції.

Представник позивача зазначає, що відповідачем не доведено наявності в нього процесуальної можливості щодо стягнення основної заборгованості за договором № 085/М/74-6 від 20 вересня 2006 року.

Разом із цим, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 922/2416/17 від 15 червня 2021 року викладено висновок, що право іпотеки припиняється у зв`язку з реалізацією предмета іпотеки, крім випадків придбання предмета іпотеки з порушенням установленого порядку реалізації недобросовісним набувачем.

Так, у матеріалах справи міститься рішенням суду по справі № 2-6106/11 від 23 грудня 2011 року яким ОСОБА_1 визнано добросовісним набувачем, а саме особою, яка у законний спосіб придбала домоволодіння по АДРЕСА_1 .

При цьому, постанова Великої палати ВС по справі № 922/2416/17 від 15 червня 2021 року також містить наступні висновки: 7.15.Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 46.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14- 436цс19)).; 7.16. Тому за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19); за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 за провадженням № 12-127гс19). За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню.

Таким чином, даним рішенням Велика Палата виснувала, що іпотека не може існувати безстроково без реальної можливості стягнення суми основного боргу.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Воронов Ю.В. у судове засідання не з`явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив проводити розгляд справи за його відсутності, про що надав до суду письмову заяву.

Представник відповідача «Сенс Банк» - Тернова І.В. у судове засідання не з`явилась, заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, просила проводити розгляд справи за її відсутності, про що надала до суду письмову заяву.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович до суду не з`явилась, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Третя особа ОСОБА_2 до суду не з`явилась, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 вересня 2006 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_3 було укладено Генеральний договір №085/М/74-6, за умовами якого позичальнику було надано кредитні кошти у розмірі 200 000 доларів США зі строком повернення до 19 вересня 2016 року (т.1 а.с.150-154).

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 20 вересня 2006 року між банком та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір №792, предметом якого було домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі зазначеного договору до відповідних реєстрів було внесено записи про обтяження нерухомого майна іпотекою та забороною відчуження.

Разом із тим, рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2011 року у справі №2-2272/11 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк», про визнання правовідносин такими, що припинилися, правовідносини, що випливають із іпотечного договору № 792 від 20.09.2006 року, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» в особі Дніпропетровської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк`та ОСОБА_2 , посвідченого Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич О.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 220, предметом якого є домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , визнано такими, що припинилися 21.10.2008 року.

На виконання зазначеного рішення відповідні записи про іпотеку та заборону відчуження були вилучені з реєстрів.

Після припинення реєстраційних записів про іпотеку, 09 квітня 2011 року, на підставі нотаріально посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Хоміч О.М. договору купівлі - продажу нерухомого майна, зареєстрованого в реєстрі за номером 528, ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_4 придбала та стала власником домоволодіння АДРЕСА_2 , яке складається з: А- 3 житловий будинок шл. бетон, житловою площею 173,9 кв.м., загальною площею 311,4 кв. м., Г- літній душ, Д - душ вбиральна, № 1-16 І-ІІІ - споруди, Е-альтанка, що розташоване на земельній ділянці площею 0.1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:647:0106 за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.15,16).

Відповідно до умов зазначеного договору продавець підтвердила, що нерухоме майно не перебуває під забороною відчуження, не перебуває у податковій заставі, а також відсутні інші обмеження щодо розпорядження ним, що підтверджуються витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 09 квітня 2011 року та витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (т.1 а.с.44).

У подальшому, 27 квітня 2011 року, на підставі нотаріально посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Хоміч О.М. договору дарування, зареєстрованого в реєстрі за № 650, ОСОБА_4 , подарувала своєму сину ОСОБА_1 вказане вище домоволодіння АДРЕСА_2 , яке розташоване на земельній ділянці площею 0.1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:647:0106, за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.17,18).

При посвідченні вказаного договору нотаріусом також було перевірено відсутність заборон та обтяжень щодо нерухомого майна, що підтверджуються витягом із Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 27 квітня 2011 року (т.1 а.с.56), відповідно до якого у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, інформація відсутня..

Таким чином, на момент набуття права власності позивачем на спірне домоволодіння у державних реєстрах були відсутні будь-які відомості щодо існування іпотеки або інших обмежень права власності.

Однак, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2011 року, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2011 року у справі №2-2272/11 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання правовідносин такими, що припинилися, скасовано.

На підставі факту скасування вказаного рішення, приватним нотаріусом Чуловським В.А. 23.10.2019 року було внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та поновлено записи про іпотеку № 33802834 і обтяження № 34169325 із зазначенням дати державної реєстрації 05 жовтня 2011 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №389451834 від 02.08.2024 року (т.1 а.с.12,13).

31 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса ДМНО Юрченко Л.Л. із метою відчуження вказаного вище домоволодіння та укладання відповідного договору купівлі - продажу.

Однак, у вчинені вказаної нотаріальної дії позивачу було відмовлено із посиланням на те, що відповідно до інформації, яка наявна у сформованому Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі рішення приватного нотаріуса Чуловського В.А. за індексним номером 49306718 від 23.10.2019 року, внесено запис про іпотеку № 33802834 (спеціальний розділ), дата та час державної реєстрації запису 05.10.2011 року о 18:50:06, а також на підставі рішення приватного нотаріуса Чуловського В.А. за індексним номером 49704420 від 15.11.2019 року, внесено запис про обтяження № 34169325 (спеціальний розділ), дата та час державної реєстрації запису 05.10.2011 р. о 17:45:44.

Згідно з вказаними записами у спеціальному розділі реєстрації іпотеки та обтяження іпотекодержателем та особою, в інтересах якої накладене обтяження на нерухоме майно, що належить позивачу по справі, є АТ «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, який після перейменування має назву АТ «Сенс Банк».

Позивач зазначає, що зазначені рішення приватного нотаріуса є незаконними, оскільки на момент набуття ним права власності на домоволодіння іпотека була відсутня, а він є добросовісним набувачем майна, який не знав та не міг знати про існування будь-яких прав третіх осіб щодо цього майна. Вказана обставина відповідачем не спростована. Так, на час укладання договору дарування та набуття позивачем за цим договором права власності на вказане домоволодіння, заборони на його відчуження не існувало та даних щодо перебування домоволодіння в іпотеці, також не було. Відповідач не зазначив, що вживав заходів щодо погашення заборгованості шляхом реалізації майна, належного позивачу, оскільки реєстрація права власності на дане майно за ОСОБА_5 не скасована. Будь-яких позовних вимог до ОСОБА_1 відповідач не заявляв, даних про наявні судові рішення чи відкриті виконавчі провадження, відсутні. Договірні відносини між позивачем та відповідачем відсутні, в тому числі і за даним кредитним договором.

Крім цього, рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2011 року у справі № 2-6106/11, яке не оскаржувалося та набрало законної сили, ОСОБА_1 було визнано добросовісним набувачем домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.20-22).

Так, кредитором було реалізовано право на дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором № 085/М/74-6 від 20 вересня 2006 року та рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків по справі № 528/11 від 11 червня 2012 року вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 1 431 824, 56 грн. та 14 718, 25 грн. третейського збору (т.1 а.с.205-209).

У подальшому, Дніпровським районним судом м. Києва 30 січня 2013 року було видано виконавчий лист № 6/2604/6795/12 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПЛТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 446 542, 81 грн..

Далі, державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, 07 червня 2013 року, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 38338064 - виконання виконавчого листа № 6/2604/6795/12 від 30 січня 2013 року (т.1 а.с.209,210).

Постановою старшого державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 04 грудня 2014 року виконавчий лист № 6/2604/6795/12 від 30 січня 2013 року повернуто стягувачу.

Таким чином, відкриті виконавчі провадження у рамках стягнення заборгованості із ОСОБА_3 як у рамках договору № 085/М/74-6 від 20 вересня 2006 року так і з виконання виконавчого листа № 6/2604/6795/12 від 30 січня 2013 року виданого Дніпровським районним судом м. Києва, відсутні.

При цьому, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 липня 2017 року по справі № 2604/25814/12 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», заінтересована особа ОСОБА_3 , про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення до виконання відмовлено (т.1 а.с.211-213).

Суд погоджується із позицією позивача, що у зв`язку із вищевказаним достроковим стягненням змінилися строки та порядок виконання основного зобов`язання і відповідач втратив реальну можливість звернути стягнення на предмет іпотеки через вичерпання процесуальних методів, що робить іпотеку на теперішній час безпредметною.

Як зазначає представник відповідача, АТ «Укрсоцбанк» звертався за вчиненням виконавчого напису нотаріуса щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, однак виконавчий напис приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Слоневської Д.В. від 16 липня 2012 року було визнано таким, що не підлягає виконанню рішенням суду.

Також, у подальшому АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», звернувся за вчиненням виконавчого напису № 4879 від 31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В., однак рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2022 року по справі № 199/484/21 (провадження № 2/752/2088/22) визнано виконавчий напис №4879 від 31 жовтня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.Г. про звернення стягнення за Кредитним договором № 085/М/74-6 від 20 вересня 2006 року з ОСОБА_3 на користь АТ «Альфа-Банк», таким, що не підлягає виконанню (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106905647).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно із частиною п`ятою статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання та припиняється у разі припинення основного зобов`язання або з інших підстав, встановлених законом.

Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

За змістом статті 11 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета іпотеки.

Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом щодо урегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, а положення статті 17 Закону України «Про іпотеку» містять виключний перелік підстав припинення іпотеки, аналогічний із закріпленим у статті 593 ЦК України.

Зокрема, іпотека припиняється у тому числі з інших підстав, передбачених цим Законом (ст.17 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до ч.1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Разом із тим, суд звертає увагу, що забезпечувальний характер іпотеки передбачає її існування лише за умови реального існування та можливості виконання основного зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджено, що кредитор звертався із вимогами до позичальника ОСОБА_3 .. Позовних вимог до позивача ОСОБА_1 відповідач протягом усього часу не заявляв.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що протягом тривалого часу кредитором не було реалізовано ефективного механізму звернення стягнення ані на предмет іпотеки, ані на інше майно боржника.

При цьому, суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що іпотека автоматично поновилася після скасування рішення суду від 15 березня 2011 року.

Так, дійсно, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 19 червня 2019 року у справі №643/17966/14-ц, у разі скасування незаконного рішення суду, на підставі якого було припинено іпотеку, можливе відновлення відповідних правовідносин.

Однак, у даній справі визначальним є не лише факт існування іпотечного договору, а й необхідність забезпечення балансу між правами іпотекодержателя та правами добросовісного набувача нерухомого майна.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 червня 2021 року у справі №922/2416/17 зазначила, що особа, яка добросовісно придбала нерухоме майно та покладалася на відомості державного реєстру, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав та обтяжень.

Також, відповідно до правового висновку, викладеного у п.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 за провадженням № 12-127гс19, за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню (п.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 за провадженням № 12-127гс19).

Суд враховує, що позивач не був стороною кредитних правовідносин між банком та ОСОБА_3 , не отримував кредитних коштів, не укладав іпотечного договору та не мав можливості впливати на виконання зобов`язань іншими особами.

Натомість, позивач набув право власності на нерухоме майно після перевірки нотаріусом відповідних державних реєстрів, у яких були відсутні відомості про іпотеку.

Так, із матеріалів нотаріальної справи щодо посвідчення договору купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1 , посвідченого 09.04.2011 року, за реєстровим №528, та договору дарування домоволодіння АДРЕСА_1 , посвідченого 27.04.2011 року, за реєстровим №650 (т.1 а.с.40-73) вбачається, що під час посвідчення договору купівлі-продажу нотаріусом було перевірено відсутність заборон відчуження та інших обтяжень щодо нерухомого майна. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 09 квітня 2011 року відомості щодо заборони відчуження спірного домоволодіння були відсутні. Також, відповідно до договору купівлі-продажу продавець підтвердила, що майно не перебуває під забороною відчуження, арештом чи податковою заставою.

На думку суду, у даному випадку поновлення іпотеки «заднім числом» через декілька років після набуття позивачем права власності, за умови відсутності відповідних відомостей у державному реєстрі, порушує принцип правової визначеності та створює для позивача непропорційний тягар.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав є офіційним визнанням та підтвердженням державою факту набуття, зміни або припинення речових прав.

Добросовісний набувач має право покладатися на відомості, внесені до державного реєстру.

Отже, суд приходить до висновку, що внесення 15.11.2019 року записів про іпотеку та обтяження із зазначенням дати реєстрації 05 жовтня 2011 року фактично призвело до створення для позивача правових наслідків, які існували поза межами його волевиявлення та без його участі.

Відповідно до статті 593 ЦК України право застави припиняється у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов`язання або в інших випадках, передбачених законом.

Суд виходить із того, що іпотека не може існувати як самостійне, безстрокове обмеження права власності особи без реальної можливості виконання її забезпечувальної функції.

Також, у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20) Велика Палата Верховного Суду зробила висновки про те, що відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне. Однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц (№ 14-154цс18) робить висновки про те, що: «Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України». Аналогічні висновки викладені в постанові Великою Палати Верховного суду від 28.03.2018р. № 444/9519/12.

Таким чином, з моменту ухвалення рішення Третейського суду припинили своє існування взаємовідносини в рамках кредитного договору і виникли зобов`язання ОСОБА_3 з оплати заборгованості за виконавчим листом № 6/2604/6795/12 від 30 січня 2013 року.

Разом із тим, наданим відповідачем розрахунком підтверджується той факт, що кредитор обраховує заборгованість ОСОБА_3 без врахування рішення Третейського суду, на підставі якого було видано виконавчий лист № 6/2604/6795/12 від 30 січня 2013 року.

Крім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 922/2416/17 від 15 червня 2021 року викладено висновок, що право іпотеки припиняється у зв`язку з реалізацією предмета іпотеки, крім випадків придбання предмета іпотеки з порушенням установленого порядку реалізації недобросовісним набувачем.

Як зазначалося вище, рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2011 року у справі № 2-6106/11 ОСОБА_1 було визнано добросовісним набувачем домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.20-22).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач набув право власності на спірне нерухоме майно як добросовісний набувач, при цьому на момент набуття права власності будь-які записи про іпотеку чи інші обтяження у встановленому законом порядку відсутні, а тому подальше внесення запису про іпотеку 15.11.2019 року на підставі скасованого судового рішення без врахування прав позивача, як добросовісного набувача, порушує принцип правової визначеності, суперечить гарантіям непорушності права власності та створює непропорційне втручання у мирне володіння майном.

За встановлених обставин суд вважає, що іпотека за іпотечним договором №792 від 20 вересня 2006 року підлягає визнанню припиненою щодо спірного нерухомого майна, а рішення приватного нотаріуса Чуловського В.А. про внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підлягають скасуванню.

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2910 гривень 00 копійок.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 509, 512, 513, 526, 530, 533, 553, 554, 593, ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законом України «Про іпотеку», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, ОСОБА_2 , про скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, - задовольнити.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на майно, індексний номер: 49306718 від 23.10.2019 року, на підставі якого внесено запис про іпотеку: 338028834 від 05.10.2011 року (спеціальний розділ).

Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на майно, індексний номер: 49704420 від 15.11.2019 року, на підставі якого внесено запис про обтяження: 34169325 від 05.10.2011 року (спеціальний розділ).

Визнати іпотеку на домоволодіння АДРЕСА_2 , яке складається з: А- 3 житловий будинок, житловою площею 173,9 кв.м., загальною площею 311,4 кв. м., Г- літній душ, Д - душ вбиральна, № 1-16 І-ІІІ - споруди, Е-альтанка, що розташоване на земельній ділянці площею 0.1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:647:0106 за адресою: АДРЕСА_1 , припиненою.

Стягнути із Акціонерного товариства «Сенс Банк», ЄДРПОУ 23494714, на корить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 2910 (дві тисячі дев`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, місцезнаходження: м.Київ, вул.Олеся Гончара, 55/11.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Л.Г. Якименко