Рішення № 138946975, 13.08.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 534/889/26

Провадження № 2/533/391/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кругловецького Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Виклад заяв сторін по суті спору

30 березня 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» через систему «Електронний суд» звернувся до Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області зі позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій просив суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 18.07.2023-100002678 від 18.07.2023 у розмірі 8496 гривень 00 коп.;

- судові витрати покласти на відповідача.

У позовній заяві позивач просив розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за відсутності представника позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 липня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір (оферту) № 18.07.2023-100002678, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 4500,00 грн (що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 18.07.2023) строком на 42 дні.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання виконав у повному обсязі.

Відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 10.04.2026 утворилась заборгованість у розмірі 8469,00 грн, яка складається зі: тіла кредиту - 4500,00 грн та процентів - 3969,00 грн.

Оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі.

Позичальником документи, що складають кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано у смс-повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий - НОМЕР_2.

Позивач зазначив, що позичальниця, використовуючи електронний підпис одноразовим ідентифікатором, 18.07.2023 підписала пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтвердила укладення кредитного договору та отримала на свій рахунок кошти у розмірі 4500,00 грн, а отже акцептувала умови договору. Кожна сторінка договору була підписана ідентифікатором.

Таким чином, вказаний договір підписано електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на вебсайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Позичальником при оформленні заявки було зазначено повний номер картки (електронного платіжного засобу відповідача), але відповідно до постанов Правління Національного банку України позивач не може зазначати та зберігати у договорах, інших документах повний номер особистого електронного платіжного засобу відповідача. Відповідно до пункту 4.1 Правил надання споживчих кредитів - для перевірки відповідності заявника умовам, які містяться у цих правилах, та отримання оферти (пропозиції) укласти договір (взяти на себе права та обов`язки, передбачені кредитним договором та правилами) заявник заповнює заявку на сайті кредитодавця, вказуючи всі дані, визначені в заявці як обов`язкові. Заявник зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які відмічені у заявці, що необхідні для прийняття кредитодавцем рішення про можливість надання кредиту (направлення оферти). У разі використання електронної автентифікації заявника за допомогою його даних в банку, де він обслуговується (BANK ID), заявник зобов`язаний перевірити актуальність, повноту та точність таких даних та несе відповідальність за їх дійсність/достовірність.

ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 18.07.2023-100002678 пройшла ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. Під час ідентифікації ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.

Частиною 2 загальних положень постанови Правління Національного банку України № 32 від 17.03.2020 встановлено визначення, зокрема: абонент-ідентифікатор - банк України, який є абонентом системи BankID Національного банку та безпосередньо виконує функції ідентифікації, автентифікації та верифікації клієнтів (банку), які є користувачами системи BankID Національного банку; абонент Системи BankID Національного банку (далі - абонент) - юридична особа резидент приватного або публічного права, яка має укладений Національним банком України (далі - Національний банк) договір приєднання до Системи BankID Національного банку, та Національний банк; - користувач Системи BankID Національного банку (далі - користувач) - фізична особа, яка ініціювала ЕЗІ з використанням Системи BankID Національного банку з метою отримання послуги від абонента - надавача послуг або контрагента абонента - надавача послуг зі спеціальним статусом.

ТОВ «Споживчий центр» є абонентом системи BankID Національного банку з 26.10.2020 (докази додаються).

При нормативному обґрунтуванні позову позивач посилався на статті 534, 536, 610, 629, 1048, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статті 2, 19, 43, 60, 133-134, 141, 175, 177, 246 Цивільного процесуального кодексу України, статті 8, 9, 12 Закону України «Про споживче кредитування», статті 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статті 10, 37 Закону України «Про платіжні послуги», Постанову Правління Національного банку України № 705 від 05.11.2014, Постанову Правління Національного банку України № 164 від 29.07.2022, № 32 від 17.03.2020, рішення Конституційного Суду України № 5-р(ІІ)/2020 від 18 червня 2020 року та висновки Верховного у справі № 524/5556/19 (постанова суду від 12 січня 2021 року), у справі № 127/33824/19 (постанова суду від 07 жовтня 2020 року), у справі № 404/502/18 (постанова суду від 23 березня 2020 року), у справі № 732/670/19 (постанова суду від 09 вересня 2020 року), у справі № 234/7159/20 (постанова від 10 червня 2021 року), у справі № 234/7297/20 (постанова від 12 серпня 2022 року), у справі № 640/7029/19 (постанова від 09 лютого 2023 року).

Відповідачка ОСОБА_1 , у розумінні п. 4 ч. 8, ч. 11 ст.128 ЦПК України, належним чином повідомлена про дату та місце судового розгляду справи, будь-яких заяв, клопотань, відзив на позовну заяву не подала (а.с. 55, 57-58).

У зв`язку з ненаданням відзиву відповідачкою суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, що відповідає положенням ч. 7, 8 ст. 178 ЦПК України.

Рух справи у суді

Ухвалою Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 06 квітня 2026 року цивільну справу передано за територіальною підсудністю на розгляд до Козельщинського районного суду Полтавської області (а.с. 37).

27 квітня 2026 року цивільна справа надійшла до Козельщинського районного суду Полтавської області.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Козельщинського районного суду Полтавської області від 27.04.2026 справу розподілено головуючій судді Козир В.П. (а.с. 41).

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 30 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, призначено судове засідання на 09 червня 2026 року (а.с. 42-43).

Цією ж ухвалою суду запропоновано позивачеві надати до суду докази на підтвердження власних позовних вимог, зокрема факту видачі кредиту відповідачу (виписку за банківським рахунком, докази належності платіжної банківської картки тощо). Копії доказів заздалегідь направити відповідачу, а докази направлення - надати суду.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 09 червня 2026 року витребувано від Акціонерного товариства «ПУМБ» у строк 20 днів з дня отримання ухвали інформацію.

16.06.2026 від Акціонерного товариства «ПУМБ» надійшла витребувана судом інформація (а.с. 56-57).

Справу розглянуто 13.08.2026 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

З пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки, яка є невід`ємною частиною пропозиції оферти, та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту), умови яких є аналогічними за змістом, вбачається, що 18.07.2023 об 18 годині 45 хвилин між ТОВ «Споживчий центр» (за договором - кредитодавець) та ОСОБА_1 (за договором - позичальник) укладено в електронній формі кредитний договір № 18.07.2023-100002678 (а.с. 27 - 31).

Відповідно до п. 2.1 пропозиції електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Позичальник, який має намір укласти електронний кредитний договір, ідентифікується (реєструється) в особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником в повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті (п. 2.3.2).

Згідно з п. 3.3.5 пропозиції строк, на який надається кредит: встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

Пропозиція укладення кредитного договору (оферти) підписана відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора Н343.

Зі заявки вбачається, що позичальницею є ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; 1; реквізитами належного позичальниці електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за даним та наступними договорами є НОМЕР_1 .

Відповідно до умов договору, зазначених у заявці: дата надання/видачі кредиту - 18.07.2023 (п. 1); сума кредиту - 4500,00 грн (п. 2); строк, на який надається кредит - 42 дні з дати його надання (п. 3); дата повернення (виплати) кредиту - 28.08.2023 (п. 4).

Згідно з п. 8 заявки процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

У п. 10 заявки зазначено, що графік платежів: проценти, розраховані вищевказаним способом за первинний, черговий періоди, сплачуються в останній день первинного, чергового періоду відповідно; кількість платежів зі сплати процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються проценти. Сума кредиту у розмірі 4500 грн 00 коп. сплачується одним платежем в останній день строку, на який надається кредит.

У відповідності до п. 15 заявки спосіб (способи) ідентифікації та верифікації споживача: отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ.

Дана заявка з боку позивача підписана електронним підписом кредитодавця - підписано КЕП Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", ОСОБА_2 , 6FBCE80CC24794F004000000102A0A00D5B41B00, КНЕДП "MASTERKEY" ТОВ "АРТ-МАСТЕР".

Також з п. 17 заявки вбачається, що відповідачка підтвердила, що їй надані та вона отримала інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (вона ознайомилася з нею за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/rozkritta-informacii), паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України "Про споживче кредитування", графік платежів з переліком складових загальної вартості кредиту відповідно до Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, примірник цього договору.

У примірній відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору зазначено, що даний електронний кредитний договір, частиною якого є дана відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), укладається у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідачка погодилася, що вона однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору № 18.07.2023-100002678 від 18.07.2023, з яким попередньо уважно ознайомилася. Також відповідачка погодилася, що акцептовані нею умови кредитного договору містяться у вказаній заявці та оферті, а також вказуються нижче.

Відповідь підписана відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора Н343, надісланого на її фінансовий номер телефону НОМЕР_2 .

Відповідачка підтвердила укладення кредитного договору шляхом підписання підтвердження кредитного договору (а.с. 32).

У додатку до анкети позичальника, яка підписана 18.07.2023 відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора Н343, зазначені такі анкетні дані: контактні номери телефону - НОМЕР_2 ; додаткові дані клієнта, близькі особи клієнта тощо (а.с. 25-26).

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживачів та реальної ставки за договором № 18.07.2023-100002678 від 18.07.2023 про споживчий кредит, укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , яка містить підпис одноразовим ідентифікатором Н343, загальна вартість кредиту складає - 8469,00 грн, з якої 4500,00 грн - сума кредиту, 3969,00 грн - проценти за користування кредитом (а.с. 26 на звороті).

З копії квитанції вбачається, що 18.07.2023 о 18 годині 45 хвилин на картку № НОМЕР_3 було перераховано кошти у сумі 4500,00 грн як видача за договором № 18.07.2023-100002678 (а.с. 24).

ТОВ «Споживчий центр» є абонентом системи BankID Національного банку з 26.10.2020 (а.с. 33).

Відповідно до інформації, отриманої з центрального вузла системи BankID НБУ на електронний запит на ідентифікацію з даними користувача, під час проходження ідентифікації позичальником, відповідачка ОСОБА_1 (ПІБ, податковий номер; дата народження; місце проживання; паспорт) належним чином ідентифікована через систему BankID 18.07.2023 через банк - Акціонерне товариство «Акцент-банк». Автентифікація відбувалася через підтвердження користувачем отриманого на фінансовий номер телефону коду в смс-повідомленні або під час телефонного дзвінка на номер телефону НОМЕР_4 (а.с. 33 на звороті).

Відповідно до довідки АТ «ПУМБ» на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , не емітовано картку № НОМЕР_1 (а.с. 56).

З розрахунку заборгованості за договором № 18.07.2023-100002678 вбачається, що ОСОБА_1 у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором станом на 17.03.2026 має заборгованість у загальному розмірі 8469,00 грн, яка складається зі заборгованості за основним боргом - 4500,00 грн, залишку відсотків - 3969,00 грн (а.с. 15).

З даного розрахунку також вбачається, що проценти за користування кредитом нараховані позивачем за період з 18.07.2023 по 28.08.2023, тобто за 42 дні з розрахунку 2,1 % за один день користування кредитом.

Застосовані судом норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України та/або ЦКУ) (у редакції станом на дату укладення кредитного договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст. 641 ЦКУ пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

За ст. 642 ЦКУ відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Відповідно до ст. 1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦКУ).

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч. 1 ст. 1056-1 ЦКУ).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції врегульовано Законом України «Про електронну комерцію».

Так, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію електронні документи (повідомлення), електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до Положення про Систему BankID Національного банку України, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.03.2020 № 32 (у редакції постанови Правління НБУ від 08.01.2026 № 1):

2. Терміни в цьому Положенні вживаються в такому значенні:

2) абонент - надавач послуг - абонент Системи BankID НБУ, який з її використанням отримує від абонента-ідентифікатора дані користувача з метою надання йому послуг;

6) автентифікація - електронна процедура, яка дозволяє абоненту-ідентифікатору підтвердити особу користувача під час надання послуги електронної ідентифікації Системи BankID НБУ;

10) анкета клієнта - структурований набір (перелік) інформації (відомостей) про клієнта, що формується, ведеться та зберігається абонентом-ідентифікатором в електронному вигляді з дотриманням вимог, визначених законодавством України у сфері фінансового моніторингу та Документами, та є джерелом для наповнення електронного підтвердження електронної ідентифікації даними користувача, які передаються до абонента - надавача послуг / абонента - надавача послуг із спеціальним статусом відповідно до вимог специфікації взаємодії з метою надання послуг такому користувачу;

12) верифікація - заходи, що вживаються з метою перевірки (підтвердження) належності особі користувача даних користувача;

16) дані користувача - ідентифікаційні дані та інші відомості про користувача, отримані в процесі його ідентифікації або актуалізації його даних, перелік яких визначено в cпецифікації взаємодії абонентського вузла з центральним вузлом Системи BankID НБУ (далі - специфікація взаємодії);

21) електронне підтвердження електронної ідентифікації (далі - ЕПІ) - складова частина електронної ідентифікації, яку формує абонент-ідентифікатор у вигляді електронного набору даних, що містить дані користувача та інші, визначені специфікацією взаємодії, параметри, та передає до абонента - надавача послуг / абонента - надавача послуг із спеціальним статусом;

23) ідентифікація - процес, який передбачає вжиття заходів для встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних;

24) клієнт - фізична особа, фізична особа-підприємець, яка має відкритий поточний або платіжний рахунок в абонента-ідентифікатора;

42) Система BankID НБУ - національна система електронної ідентифікації Національного банку, яка забезпечує здійснення електронної ідентифікації користувачів шляхом передавання їх даних абонентом-ідентифікатором абоненту - надавачу послуг / абоненту - надавачу послуг зі спеціальним статусом, з метою надання ним послуг користувачу;

23. Клієнт звертається до абонента-ідентифікатора за послугою електронної ідентифікації Системи BankID НБУ для отримання можливості доступу до послуг, що надаються абонентами - надавачами послуг або їх контрагентами з використанням Системи BankID НБУ.

26. Користувач для отримання послуги на порталі послуг із використанням Системи BankID НБУ обирає Систему BankID НБУ як спосіб електронної ідентифікації і проходить багатофакторну автентифікацію в обраного ним абонента-ідентифікатора.

27. Абонент-ідентифікатор після успішного проходження користувачем багатофакторної автентифікації формує ЕПІ з даними користувача, запит на які надійшли в ЕЗІ, та передає його до абонента - надавача послуг / абонента - надавача послуг зі спеціальним статусом засобами Система BankID НБУ.

28. Система BankID НБУ відповідно до специфікації взаємодії забезпечує передавання ЕЗІ та ЕПІ між абонентами.

68. Виділяють три категорії факторів автентифікації:

1) знання - інформація, яка відома тільки користувачу, є конфіденційною та належить до типу інформації, яку заборонено розголошувати;

2) володіння - матеріальний предмет, яким володіє тільки користувач. Перевірка цього фактора може здійснюватися через підтвердження користувачем отриманого на фінансовий номер телефону коду в смс-повідомленні або під час телефонного дзвінка;

3) притаманність (властивість) - унікальні індивідуальні фізичні характеристики користувача, які притаманні тільки цьому користувачу та відрізняють його від інших користувачів, а саме біометричні дані або інші властивості (риси, характеристики) користувача, які перевіряються з використанням програмних комплексів абонента-ідентифікатора. Перевірка цього фактора здійснюється шляхом звіряння інформації про користувача, отриманої через інформаційні системи абонента-ідентифікатора, з інформацією, що міститься у власній базі даних абонента-ідентифікатора.

У статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (610 ЦКУ).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦКУ боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

З матеріалів справи вбачається, що 18.07.2023 між позивачем ТОВ «Споживчий центр» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір № 18.07.2023-100002678 про надання кредиту у розмірі 4500,00 грн.

Згідно зі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками такий договір прирівнюється до укладення договору у письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідача на вебсайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.

Факт укладення кредитного договору та факт видачі кредиту належним чином підтверджено доказами, що містяться у матеріалах справи. Такі факти не спростовані відповідачкою.

Підписання договору відповідачкою підтверджується електронним підтвердженням електронної ідентифікації (ЕПІ), отриманим з центрального вузла системи BankID НБУ на електронний запит на ідентифікацію з даними користувача, під час проходження ідентифікації відповідачки ОСОБА_1 (ПІБ, податковий номер; дата народження; місце проживання; паспорт) при підписанні договору. Так, особу відповідачки було належним чином підтверджено під час надання послуги електронної ідентифікації системи BankID НБУ. Автентифікація відповідачки відбувалася через підтвердження нею як користувачем отриманого на її фінансовий номер телефону коду в смс-повідомленні або під час телефонного дзвінка на номер телефону НОМЕР_4 (а.с. 33 на звороті). Саме такий номер телефону зазначений й у кредитному договорі, на який та з якого відправлявся одноразовий ідентифікатор, яким було підписано кредитний договір (пропозицію (оферту), заявку, відповідь на про прийняття пропозиції (акцепт), підтвердження укладення кредитного договору).

Відповідачка своїх заперечень щодо факту укладення кредитного договору чи отримання кредиту не надала.

Доказів підписання договору від імені відповідачки іншими (третіми) особами, у тому числі через вчинення шахрайських дій, відповідачка суду не надала, про таке не повідомляла, доказів звернення з даного факту до правоохоронних органів також не надала.

Отже, суд уважає, що позивачем доведено належними та достатніми доказами факт укладення кредитного договору саме відповідачкою.

Факт отримання кредиту відповідачка не спростувала. Той факт, у реквізитах кредитного договору зазначено номер електронного платіжного засобу (банківської картки), який за повідомленням банку не належить відповідачці, не спростовує факт укладення кредитного договору та отримання кредиту саме відповідачкою на реквізитами електронного платіжного засобу, зазначеного нею у заявці на отримання кредиту.

Такі висновки суду в цілому відповідають висновкам Верховного Суду у справі № 671/1832/20 (постанова від 31 січня 2024 року).

Відповідно до умов кредитного договору його сторонами врегульовано основні істотні умови кредитування, у тому числі: загальну суму кредиту; строк, на який надається кредит; порядок повернення кредиту (кількість та розмір платежів, періодичність внесення (графік платежів), проценти за користування кредитом тощо.

Згідно з умовами кредитного договору відповідачка зобов`язувалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачені договором.

Доказів проведення повного розрахунку за отриманим кредитом матеріали справи не містять.

Отже, відповідачка умови кредитного договору порушила та у строки, встановлені умовами кредитного договору, не здійснила вчасне та повне повернення кредиту, нарахованих процентів .

Відповідачка наведене у позовній заяві не спростувала, своїм правом на подання до суду контррозрахунку заборгованості не скористалася, доказів сплати заборгованості за кредитним договором або належних доказів на спростування отримання кредиту до суду не надала.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку заборгованості за кредитом, арифметичних чи логічних помилок та неузгодженостей не виявив.

За умовами договору відповідачка отримала кредит у розмірі 4500,00 грн.

У дослідженому судом кредитному договорі було встановлено строк користування кредитом - 42 дні.

Нарахування процентів за користування кредитними коштами у розмірі 3969,00 грн відбувалося протягом 42 дні.

Проценти за користування кредитом нараховані за ставкою, визначеною у договорі, - 2,1 %. Щоденна сума процентів нарахована за правомірне користування кредитом цілком відповідає умовам кредитного договору. Такі проценти за правомірне користування кредитом нараховані у межах договірного строку кредитування.

Отже суд висновує, що позовні вимоги є підставними, обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 8469,00 грн, у тому числі: тіло кредиту - 4500,00 грн; проценти за користування кредитом - 3969,00 грн.

Розподіл судових витрат

Згідно зі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 2662,40 грн (а.с. 8 362).

З урахуванням того, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю суд на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягує судові витрати у вигляді судового збору з відповідачки на користь позивача.

Керуючись статтями 12, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, нормами матеріального права, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором від 18.07.2023 № 18.07.2023-100002678 у загальному розмірі 8469 гривень 00 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2662 гривень 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133 А, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код юридичної особи: 37356833; електронна пошта: info@sdrosni.com; тел.: 0630731405; МФО 305299, р/р НОМЕР_6 ).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ; тел.: НОМЕР_2 ).

Повне рішення складено та підписано суддею 13.08.2026.

Суддя В.П. Козир