Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 375/1207/24
Провадження № 2-др/375/12/26
УХВАЛА
про відмову в прийнятті додаткового рішення
12 серпня 2026 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Смик М.М.,
за участю секретаря судового засідання Киричок В.В.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
представник позивача адвокат Шторгін В.С. (в режимі відеоконференції),
відповідач ОСОБА_2 ,
представник відповідача адвокат Щербань Д.М. (в режимі відеоконференції),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області заяву представника відповідача адвоката Щербаня Дмитра Миколайовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні з онукою, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні з онукою.
Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 12 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено проводити за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 2 липня 2025 року закрито підготовчого провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 2 червня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні з онукою, задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні, вихованні та побаченні з онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначено наступні способи спілкування ОСОБА_1 з онуком ОСОБА_3 та участі у її вихованні:
першу суботу місяця з 13 години до 15 години та третю неділю місяця з 13 години до 15 години за місцем проживання онуки.
Побачення ОСОБА_1 з онуком ОСОБА_3 повинні відбуватись в присутності батька ОСОБА_2 , а спільний відпочинок ОСОБА_1 з онукою у період шкільних канікул за погодженням з батьком.
Безперешкодне необмежене спілкування баби ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_3 засобами телефонного зв`язку, з урахуванням розпорядку дня та зайнятості дитини, а також ураховуючи бажання дитини на спілкування.
У іншій частині позову відмовити.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, 1 211,20 грн.
У червні 2026 року представник відповідача адвокат Щербань Д.М. за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 та користь ОСОБА_2 21 000 грн витрат на правничу допомогу, 13 000 грн витрат на оплату експертизи та 210 грн витрат на поштові відправлення.
Заяву мотивував тим, що 2 червня 2026 року суд ухвалив рішення, яким частково задовольнив позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з онукою, а саме:
зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні, вихованні та побаченні з онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
визначено наступні способи спілкування ОСОБА_1 з онуком ОСОБА_3 та участі у її вихованні:
першу суботу місяця з 13 години до 15 години та третю неділю місяця з 13 години до 15 години за місцем проживання онуки ОСОБА_3 .
Побачення ОСОБА_1 з онуком ОСОБА_3 повинні відбуватись в присутності батька ОСОБА_2 , а спільний відпочинок ОСОБА_1 з онукою у період шкільних канікул за погодженням з батьком. Безперешкодне необмежене спілкування баби ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_3 засобами телефонного зв`язку, з урахуванням розпорядку дня та зайнятості дитини, а також ураховуючи бажання дитини на спілкування.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (пункт 3 частини 1 статті 270 ЦПК).
Статтею 137 ЦПК передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 3, 4 цієї ж статті).
Так, відповідач скориставшись правом на правничу допомогу та уклав відповідний договір 9 листопада 2022 року, за умовами якого він як адвокат зобов`язаний здійснювати представництво і захист інтересів клієнта (позивача) у судових справах, в т. ч. в цивільних, а клієнт надав право адвокату діяти в його інтересах з усіма необхідними повноваженнями.
Крім того, згідно з додатковою угодою № 2/26 до цього договору сторони узгодили розмір гонорару за ведення цієї справи в суді першої інстанції 42 000 грн.
Далі, на виконання договору та додаткової угоди він склав звіт про виконання доручення, в якому викладено детальний опис виконаних робіт з розрахунком витраченого часу по кожному пункту цього опису у відповідності частини 3 статті 137 ЦПК, а також перелік додаткових витрат (поштових та на оплату послуг експерта). На підставі цього звіту він сформував рахунок на оплату. Як наслідок, надав клієнту правову допомогу з ведення його справи у суді першої інстанції, що підтверджується договором, додатковою угодою, звітом та рахунком на оплату.
Оскільки позовні вимоги у цій справі мають немайновий характер і не піддаються точному відсотковому вимірюванню, то у разі часткового задоволення позову судові витрати розподіляються порівну між сторонами: по 1/2 з кожної. З огляду на це, зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню половина понесених ним судових витрат, а саме: 21 000 грн витрат на правову допомогу, 13 000 грн витрат на оплату експертизи та 210 грн витрат на поштові відправлення, а всього 34 210 грн.
До заяви про ухвалення додаткового рішення представник відповідача адвокат ЩербаньД.М. долучив: договір про надання правничої допомоги від 9 листопада 2022 року, укладений між адвокатом Щербанем Д.М. та ОСОБА_2 , додаткову угоду № 2/26 до договору про надання правничої допомоги від 9 листопада 2022 року, а також звіту про виконання доручення клієнта від 8 червня 2026 року, відповідно до якого адвокат Щербань Д.М. надав ОСОБА_2 правову допомогу, а саме:
-вивчення та аналіз документів, наданих клієнтом 6 год;
-вивчення та аналіз судової практики у справах щодо усунення перешкод у спілкуванні з онукою 4 год;
-підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 5 год;
-підготовка та подання до суду клопотання про зупинення провадження у справі 4 год;
-підготовка та подання заяви про проведення експертизи 2 год;
-підготовка та подання до суду клопотання про виклик свідків 2 год;
-підготовка та подання до суду клопотання про витребування доказів 2 год;
-підготовка та подання до суду клопотання про долучення доказів експертного висновку 1 год;
-підготовка та подання до суду додаткових пояснень 2 год;
-підготовка та участь у судових засіданнях 14 год, а всього витрачено 42 год.
Також представник відповідача адвокат Щербань Д.М. долучив розрахунок №0000806 від 8 червня 2026 року, відповідно до якого сторони погодили, що 42 000 грн це за ведення в суді першої інстанції справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з онукою та 420 грн компенсація поштових відправлень. У цьому ж розрахунку зазначено, що розрахунок підлягає оплаті протягом 30-ти днів.
Посилаючись на зазначене, представник відповідача адвокат Щербань Д.М. просив ухвалити додаткове рішення у даній справі.
У червні 2026 року представник позивача адвокат Шторгін В.С. за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі.
Заперечення обґрунтовувала тим, що рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 2 червня 2026 року у справі № 375/1207/24 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з онукою задоволено частково. Питання про розподіл судових витрат при ухваленні рішення судом не вирішувалося.
Представник відповідача адвокат Щербань Д.М. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, якою просить стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у загальному розмірі 34 210 грн, а саме: 21 000 грн - половину гонорару за правничу допомогу (від загальної суми 42 000 грн.); 13 000 грн - половину витрат на проведення психологічної експертизи (від 26 000 грн); 210 грн - половину поштових витрат (від загальної вартості 420 грн.).
Із заявленими вимогами позивач не погоджується, вважає їх необґрунтованими, неспівмірними та завищеними, у зв`язку з чим подає заперечення на дану заяву та одночасно заявляє клопотання про зменшення розміру таких витрат.
Справа про усунення перешкод у спілкуванні баби з онукою є справою немайнового характеру. Спір не передбачав значного обсягу нормативного матеріалу, великої кількості учасників чи дослідження складних правовідносин. За таких умов фіксований гонорар у розмірі 42 000 грн. (з якого до стягнення заявлено 21 000 грн) є явно завищеним та неспівмірним зі складністю справи.
Аналіз звіту адвоката про виконання доручення від 8 червня 2026 року викликає обґрунтовані сумніви в розумності заявленого часу та обсягу: вивчення та аналіз документів, наданих клієнтом - 6 год; вивчення судової практики - 4 год. У сукупності 10 годин лише на ознайомлення у справі цієї категорії є явно надмірним для кваліфікованого адвоката, який, за його ж твердженням, має значний досвід; підготовка відзиву - 5 год; підготовка низки типових клопотань (про зупинення провадження - 4 год, про виклик свідків, про витребування доказів, про долучення доказів) у сукупності ще понад 10 годин, однак складання типових процесуальних документів не вимагає такого обсягу часу; участь у судових засіданнях - 14 год без зазначення кількості засідань, їх дат та тривалості кожного, що унеможливлює перевірку реальності цих витрат відповідно до дійсного затраченого часу. Звіт містить лише узагальнені формулювання дій із зазначенням округлених годин, але не містить погодинної (похвилинної) деталізації конкретних дій у межах кожного пункту, не розкриває застосовану погодинну ставку та порядок її обчислення.
Окремо слід звернути увагу на необґрунтованість включення до складу витрат на професійну правничу допомогу часу, нібито витраченого на підготовку письмового клопотання про виклик свідків.
Відповідно до частини другої статті 182 ЦПК України заяви, клопотання і заперечення учасників справи можуть подаватися як у письмовій, так і в усній формі, якщо інше не передбачено законом. Отже, процесуальне законодавство не встановлює обов`язкової письмової форми для клопотання про виклик свідків.
Більше того, зміст клопотання про виклик свідків не потребує складного правового аналізу, формування правової позиції чи значного обсягу юридичної роботи, оскільки фактично зводиться до зазначення відомостей про осіб, яких сторона просить викликати до суду, та обставин, які вони можуть підтвердити.
У зв`язку з наведеним заявлені представником відповідача витрати часу у розмірі 2 годин на підготовку такого клопотання є явно завищеними та не відповідають критеріям розумності, необхідності й співмірності судових витрат, встановленим статтею 141 ЦПК України. Враховуючи характер, зміст та незначну складність зазначеного процесуального документа, витрати на його підготовку не можуть вважатися обґрунтованими у заявленому обсязі.
Отже, складання окремого письмового клопотання про виклик свідків не було процесуально необхідним, а час, заявлений адвокатом на цю дію, не може вважатися розумно та об`єктивно витраченим у розумінні статті 137 ЦПК України.
Необґрунтованим є також включення до розрахунку витрат на професійну правничу допомогу часу в обсязі 4 годин, нібито витраченого на підготовку та подання клопотання про зупинення провадження у справі.
Як убачається з матеріалів справи, зазначене клопотання було відкликане самим представником відповідача до його розгляду судом по суті. Відтак суд не надавав оцінки його доводам, не вирішував порушеного у ньому питання та не ухвалював будь-якого процесуального рішення за результатами його розгляду.
Окремо слід звернути увагу на те, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 42 000 грн фактично не були сплачені відповідачем на момент звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення.
З огляду на відсутність доказів фактичної оплати, виставлення рахунку лише в день подання заяви про розподіл судових витрат та наявність істотних сумнівів щодо співмірності заявленого обсягу робіт, вимога про стягнення заявленої суми витрат підлягає критичній оцінці судом та не може бути задоволена у заявленому розмірі.
Заявник просить стягнути половину вартості психологічної експертизи - 13 000 грн із загальних 26 000 грн. Проте підстави для покладення зазначених витрат на ОСОБА_1 відсутні, а також необхідність призначення та проведення такої експертизи саме у даній справі належними доказами не доведена.
Вказана експертиза була проведена не за ухвалою суду, а на замовлення самого відповідача на підставі договору № 005/01-25 від 21 січня 2025 року, тобто є позасудовим дослідженням, ініційованим стороною виключно на власний розсуд та у власних інтересах.
При цьому під час ухвалення рішення суд не поклав висновок експерта в основу своїх висновків та фактично відхилив його у ключовій частині. Так, у рішенні суд прямо зазначив, що висновок експерта № 10531 «не містить достатнього обґрунтування щодо негативного впливу позивача на малолітню дитину». Отже, суд визнав наведені у висновку твердження недостатньо обґрунтованими та не надав їм визначального доказового значення при вирішенні спору.
Також представник вказувала на те, що в платіжній інструкції №1М7МХ1НА-29СР-МР3Р від 23 січня 2025 року про оплату експертизи призначення платежу містить посилання на рахунок-фактуру № 2101025, який не збігається з номером фактично доданого до матеріалів рахунку-фактури, що додатково свідчить про неналежне документування цих витрат.
За таких обставин відсутні правові підстави для покладення на ОСОБА_1 будь-якої частини вартості зазначеної експертизи, оскільки суд фактично відхилив той доказ, на отримання якого відповідач просить компенсувати 13 000 грн.
Заявлений розмір поштових витрат не узгоджується з доданими до матеріалів первинними документами. Перелік поштових відправлень у звіті адвоката та суми, зазначені у доданих фіскальних чеках, описах вкладень і накладних, між собою не співпадають. Відшкодуванню підлягають лише ті поштові витрати, що підтверджені належними доказами та стосуються відправлень, безпосередньо пов`язаних із розглядом справи. Витрати на дублюючі або надмірні відправлення (зокрема надсилання типових клопотань) не можуть покладатися на позивачка. З огляду на викладене прохання щодо поштових витрат також підлягає критичній оцінці на предмет доведеності та пропорційності.
Посилаючись на зазначене, представник позивача просила прийняти заперечення (клопотання про зменшення розміру судових витрат) до розгляду та врахувати наведені доводи. Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Щербаня Д.М. про ухвалення додаткового рішення. У разі часткового задоволення заяви зменшити розмір заявлених до стягнення зі ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат з огляду на їх неспівмірність, недоведеність реальності та невідповідність складності справи.
Представник відповідача адвокат Щербань Д.М. у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав та просив її задовольнити, з підстав зазначених у заяві.
Представник позивача адвокат Шторгін В.С. у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) проти заяви про ухвалення додаткового рішення у даній справі заперечувала та просила у її задоволенні відмовити.
Вивчивши заяву про ухвалення додаткового рішення, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов до наступного висновку.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частина третя статті 2 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) виклала висновок, що «вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні».
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничою допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничної допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частинах четвертійшостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (пункт 268).
Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за доцільне врахувати практику ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у пункті 77 рішення від 18 лютого 2022 року у справі «Чоліч проти Хорватії» (заява № 49083/18) ЄСПЛ зазначив, що згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі. Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 3447 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 61-16723св20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 9 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).
Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Так, пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Звертаючись до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з онукою ОСОБА_1 просила зобов`язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкод у спілкуванні, вихованні та побаченні з онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити їй спосіб участі у вихованні онуки та у спілкуванні з нею шляхом побачень в II та IV п`ятницю з 18 год 00 хв до 20 год 00 хв неділі кожного місяця, період шкільних канікул з 1 липня до 31 липня щороку, наступний день за днем народження ІНФОРМАЦІЯ_2 з 10 год 00 хв до 20 год 00 хв щороку, а також необмежена можливість спілкування засобами зв`язку, за бажанням онуки з можливістю в подальшому залишитися на ночівлю у позивача.
Під час розгляду справи відповідач категорично заперечував щодо позову та просив у його задоволенні відмовити в повному обсязі.
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 2 червня 2026 року позов задоволено частково.
Зокрема, зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні, вихованні та побаченні з онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначено наступні способи спілкування ОСОБА_1 з онуком ОСОБА_3 та участі у її вихованні:
першу суботу місяця з 13 години до 15 години та третю неділю місяця з 13 години до 15 години за місцем проживання онуки.
Побачення ОСОБА_1 з онуком ОСОБА_3 повинні відбуватись в присутності батька ОСОБА_2 , а спільний відпочинок ОСОБА_1 з онукою у період шкільних канікул за погодженням з батьком.
Безперешкодне необмежене спілкування баби ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_3 засобами телефонного зв`язку, з урахуванням розпорядку дня та зайнятості дитини, а також ураховуючи бажання дитини на спілкування.
У іншій частині позову відмовити.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, однак в даному випадку, під час розгляду позовних вимог немайнового характеру, пропорції задоволення позовних вимог визначити неможливо.
Крім того, необхідно також зазначити, що ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд зобов`язав ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні, вихованні та побаченні з онукою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та самостійно визначив порядок участі баби у вихованні та спілкуванні з малолітньою онукою, оскільки вважав, що запропонований позивачем спосіб участі не у повній мірі відповідав інтересам дитини.
З урахуванням зазначеного, поставлена позивачем мета позову в цілому досягнута отриманим результатом, що визначено у резолютивній частині рішення від 2 червня 2026 року, а, відтак, відповідачу не підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу, оскільки пункт 3 частини 2 статті 141 ЦПК України не підлягає застосуванню.
Керуючись статтями 259, 260-261, 268, 270, 354, 452 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви представника відповідача адвоката Щербаня Дмитра Миколайовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні з онукою, відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована на АДРЕСА_1 , та фактично проживає на АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований на АДРЕСА_3 , та фактично проживає у квартирі АДРЕСА_4 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області, адреса: вул. Авіаконструктора Антонова, 4А м. Ірпінь Київської області, ЄДРПОУ 23568045.
Повний текст ухвали складено 12 серпня 2026 року.
Суддя Марина СМИК
Судове рішення № 138946688, Рокитнянський районний суд Київської області було прийнято 12.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 375/1207/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: