Ухвала суду № 138946635, 10.08.2026, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

УХВАЛА

"10" серпня 2026 р. Справа № 370/1837/26

Провадження № 1-кс/370/219/26

Слідчий суддя Макарівського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду у смт Макарів Київської області клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026111210000133 від 11.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

Слідчий за погодженням з прокурором заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені п. 1,2,3,4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Підставою для продовження дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 прокурор вказує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України та наявність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, ризиків, які не відпали та не зменшилися.

ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом облишу (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, вчиненого в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.

Підозра у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 підтверджується зібраними доказами, а саме допитами свідків, оглядом відео з камер відеопагляду, оглядами мобільних теелфонів, протоколами обшуку, допитом потерпілого, проведеними слідчими експериментами та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Усвідомлюючи тяжкість можливого покарання та обґрунтованість повідомленої підозри, він може вживати заходів для уникнення кримінальної відповідальності, у тому числі переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України), обґрунтовується тим, що на даний час досудовим розслідуванням не встановлено всіх співучасників кримінального правопорушення, усіх використаних засобів зв`язку, електронних пристроїв, банківських реквізитів, криптовалютних гаманців та інших носіїв інформації за допомогою яких координувалася злочинна діяльність та здійснювалося розпорядження коштами, здобутими злочинним шляхом.

Перебуваючи на волі, підозрюваний матиме реальну можливість приховати, знищити або спотворити відомості, що містяться у мобільних телефонах, месенджерах, електронній пошті, акаунтах, хмарних сервісах, криптовалютних гаманцях та інших електронних носіях інформації, а також вжити заходів щодо видалення листування, історії дзвінків, фінансових операцій, електронних доказів та інших даних, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, кола причетних осіб та місцезнаходження викрадених грошових коштів.

Крім того, враховуючи, що злочин було вчинено за попередньою змовою групою осіб із використанням сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій та засобів конспірації, існує обґрунтована ймовірність того, що підозрюваний зможе попередити інших співучасників про проведення слідчих (розшукових) дій, що, у свою чергу, створить реальну

Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження (п. З ч. 1 ст. 177 КПК України), обґрунтовується тим, що підозрюваному відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, а також дані про потерпілого та інших осіб, які мають значення для кримінального провадження. Перебуваючи на волі, він може здійснювати незаконний вплив на потерпілого чи свідків шляхом переконання, умовлянь, погроз або іншим способом з метою зміни чи відмови від наданих показань.

Крім того, потерпілий ОСОБА_6 є особою похилого віку (79 років), що з урахуванням способу вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, який грунтувався на психологічному впливі, введенні в оману та маніпулюванні довірою потерпілого, свідчить про підвищену вразливість останнього. За таких обставин існує реальний ризик того, що, перебуваючи на волі, підозрюваний може шляхом особистого спілкування, телефонних переговорів, через третіх осіб або із використанням засобів електронного зв`язку здійснювати незаконний вплив на потерпілого з метою зміни ним показань, відмови від них або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України), обґрунтовується тим, що з урахуванням того, що досудовим розслідуванням не встановлено всіх співучасників кримінального правопорушення, місцезнаходження викрадених грошових коштів та повний механізм їх легалізації і переміщення, перебуваючи на волі, підозрюваний може узгодити позицію з невстановленими співучасниками, приховати або знищити відомості про криптовалютні гаманці, банківські реквізити, мобільні телефони, електронні носії інформації та інші докази, що мають істотне значення для кримінального провадження.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), обґрунтовується тим, що дії ОСОБА_4 мали узгоджений характер та були вчинені у складі групи осіб за попередньою змовою із використанням розробленої злочинної схеми, спрямованої на систематичне заволодіння коштами громадян шляхом обману.

Враховуючи спосіб вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, який полягав у використанні засобів мобільного зв`язку, месенджерів та інших інформаційно- телекомунікаційних технологій для координації дій із невстановленими співучасниками та реалізації злочинного умислу, існують достатні підстави вважати, що у разі перебування на волі та отримання доступу до мобільного телефону, мережі Інтернет чи інших засобів зв`язку ОСОБА_4 матиме реальну можливість продовжити свою протиправну діяльність, підтримувати зв`язок зі співучасниками, отримувати від них вказівки, підшуковувати нових потерпілих та брати участь у вчиненні нових аналогічних кримінальних правопорушень, а також координувати дії, спрямовані на приховування слідів злочину та уникнення кримінальної відповідальності.

Прокурор вважає, що визначення застави у межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не буде достатньою гарантією виконання ним покладених процесуальних обов`язків.

Так, за матеріалами кримінального провадження, розмір завданої потерпілому майнової шкоди становить 1 265 320 гривень. При цьому місцезнаходження грошових коштів, якими, заволодів підозрюваний, на даний час досудовим розслідуванням не встановлено, вони не вилучені та не повернуті потерпілому.

При цьому, менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на підозрюваного обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для застосування такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Також, слідчий вказує, що до закінчення строку дії ухвали слідчого судді про запобіжний захід завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні не можливо внаслідок складності кримінального провадження.

25.07.2026 постановою керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024111210000192 від 02.10.2024 року до трьох місяців, а саме до 14 вересня 2026 року включно, оскільки двомісячний строк досудового розслідування з дня повідомлення ОСОБА_4 про підозру закінчувався 14 серпня 2026 року.

Під час досудового розслідування, після повідомлення ОСОБА_4 про підозру, проведено ряд слідчих та процесуальних дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, перевірку висунутих версій та встановлення кола осіб, які можуть бути причетними до його вчинення.

Необхідно вчинити наступні дії: перевірити надані підозрюваним показання та встановлення фактичний механізм переміщення грошових коштів, встановити конкретний криптообмінний пункт, через який могли бути передані та обмінені грошові кошти, отримати та оглянути записи камер відеоспостереження, які могли зафіксувати особу, що здійснювала відповідну операцію, а також допитати працівника або іншого представника криптообмінного пункту щодо обставин проведення зазначеної операції.

Також необхідно встановити особу, яка безпосередньо передавала грошові кошти до криптообмінного пункту, та допитати її щодо джерела отримання коштів, обставин їх передачі, осіб, від яких вона їх отримала, а також інших обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Окрім цього, необхідно встановити особу таксиста, який, відповідно до показань підозрюваного, міг здійснювати перевезення та передачу грошових коштів, після чого провести його допит з метою перевірки показань ОСОБА_4 та встановлення фактичних обставин передачі грошових коштів, кола осіб, які брали участь у їх переміщенні, а також характеру взаємодії між ними.

З урахуванням показань підозрюваного та інших встановлених у ході досудового розслідування обставин також необхідно встановити та допитати інших осіб, які можуть володіти інформацією щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, механізму їх вчинення та ролі окремих учасників. При цьому окремі особи, які можуть мати важливе доказове значення для кримінального провадження та можуть бути допитані як свідки, на даний час утримуються в установах попереднього ув`язнення у межах інших кримінальних проваджень (зокрема ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ). У зв`язку з цим необхідно отримати відповідні дозволи та погодження органів досудового розслідування і процесуальних керівників у відповідних кримінальних провадженнях для забезпечення проведення їх допитів у відповідних установах.

Крім того, у кримінальному провадженні отримано інформацію від операторів телекомунікацій на підставі ухвал слідчого судді про надання тимчасового доступу до відповідних документів та інформації. Зазначені матеріали потребують детального аналізу та зіставлення з іншими доказами, отриманими у кримінальному провадженні, з метою встановлення контактів між підозрюваним та іншими особами, часу, періодичності та характеру їх комунікацій, а також виявлення інших осіб, які можуть бути причетними до вчинення кримінальних правопорушень або володіти важливою для досудового розслідування інформацією.

Окремо необхідно встановити особу, яка здійснювала комунікацію з підозрюваним у месенджері «Telegram» під нікнеймом «Фінанс», з`ясувати її анкетні дані, роль у відповідних подіях та характер взаємодії з ОСОБА_4 , а також перевірити можливу причетність цієї особи та інших невстановлених осіб до вчинення кримінальних правопорушень.

Також у ході досудового розслідування вилучено мобільні телефони та інші електронні пристрої, які можуть містити відомості, що мають доказове значення. Зокрема, необхідно провести їх дослідження з метою встановлення осіб, які використовували відповідні пристрої, а також обставин активації та використання SIM-картки, з якої здійснювалися телефонні дзвінки особам із представленням працівниками Служби безпеки України та подальшим заволодінням їх грошовими коштами.

З огляду на те, що зазначені мобільні телефони були вилучені у неповнолітніх осіб, необхідно встановити, хто саме активував відповідну SIM-картку, хто фактично користувався нею, з яких пристроїв здійснювалися дзвінки, а також перевірити можливий зв`язок зазначених осіб з іншими учасниками кримінальних правопорушень. Проведення огляду електронних пристроїв та аналіз інформації, яка на них міститься, може дозволити встановити коло причетних осіб, обставини підготовки та вчинення кримінальних правопорушень, а також характер взаємодії між окремими учасниками.

Таким чином, на даний час у кримінальному провадженні виконано значний обсяг слідчих та процесуальних дій, у тому числі допитано підозрюваного ОСОБА_10 , однак отримані ним показання потребують перевірки шляхом встановлення та допиту осіб, на яких він посилається, встановлення маршруту та фактичного способу передачі грошових коштів.

Крім того, необхідно завершити аналіз інформації, отриманої від операторів телекомунікацій, встановити особу, яка здійснювала комунікацію з підозрюваним під нікнеймом «Фінанс», встановити інших можливих учасників кримінальних правопорушень, провести допити осіб, які можуть володіти доказовою інформацією, у тому числі осіб, які утримуються в установах попереднього ув`язнення, а також провести огляд вилучених мобільних телефонів та інших електронних пристроїв.

Зазначені слідчі та процесуальні дії мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального провадження, перевірки показань підозрюваного, встановлення фактичної ролі кожної особи, яка може бути причетною до вчинення кримінальних правопорушень, а також вирішення питання щодо остаточної правової оцінки дій причетних осіб.

З огляду на викладене, завершити досудове розслідування у встановлений строк не вбачається можливим, оскільки необхідно провести додаткові слідчі та процесуальні дії. частина яких потребує часу для їх організації, отримання відповідних дозволів, опрацювання значного обсягу інформації та залучення інших установ і органів.

Наведені обставини свідчать про об`єктивну необхідність продовження строку досудового розслідування, оскільки додатковий строк необхідний для проведення конкретних слідчих та процесуальних дій, спрямованих на перевірку отриманих доказів, встановлення всіх учасників кримінальних правопорушень, з`ясування ролі кожного з них та забезпечення повного, всебічного й неупередженого досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити із викладених у ньому підстав.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти продовженні дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В обґрунтування заперечень захисник вказував на необґрунтованість підозри. Матеріали, які були долучені стороною обвинувачення до клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не підтверджують, не тільки ймовірну версію слідства викладену у Клопотанні, а й кваліфікуючі ознаки вчинення інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 кримінального правопорушення за викладених у клопотанні слідчого обставин. провадження як такого.

Щодо наявності ризиків захисник вказує, що зазначені прокурором ризики є виключно припущеннями органу досудового розслідування щодо наявності їх існування та вказані з формальних підстав, не доведені у судовому засіданні у зв`язку з тим, що були лише перелічені прокурором, шо підтверджує той факт, що ці ризики не підтверджуються матеріалами, долученими до клопотання. Кожен конкретний ризик має бути доведений та обґрунтований доказами його існування, з наданням копій матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

В клопотанні слідчого не вказано і не доведено доказами, чому не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, мотивувальна частина клопотання складається з тексту підозри та доказів вини сторонніх осіб, що не мають відношення до обвинуваченого та відтворенням шаблонних законодавчих підстав для застосування до особи певного виду запобіжного заходу та не містить аналізу ризиків, які існують, з урахуванням особливостей кримінального провадження та особи підозрюваного, як того вимагають положення як внутрішнього, так і міжнародного законодавства. Практика Європейського суду з прав людини.

З урахуванням викладеного захисник просив відмовити в задоволенні клопотання про продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 380 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 264 640 грн. Змінити раніше обраний відносно до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор», з визначенням розміру застави у межах 380 прожиткових мінімумів, що становить 1 264 640 грн., застосувавши більш м`який запобіжний захід, у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, у вигляді цілодобового домашнього арешту, за адресою його постійного проживання: АДРЕСА_1 , з покладенням на підозрюваного обов`язків передбачених за ч. 5 ст. 194 КПК України. У разі прийняття рішення про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, змінити раніше визначений розмір застави, в порядку п. 3) ч. 5 ст. 182 КПК України, визначивши підозрюваному ОСОБА_4 заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн., що є цілком достатню для забезпечення виконання процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши його матеріали, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вимогами ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Ухвалою слідчого судді Макарівського районного суду Київської області від 15.06.2026 стосовно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11 серпня 2026 року включно.

25.07.2026 постановою керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024111210000192 від 02.10.2024 року до трьох місяців, а саме до 14 вересня 2026 року включно, оскільки двомісячний строк досудового розслідування з дня повідомлення ОСОБА_4 про підозру закінчувався 14 серпня 2026 року, але завершити досудове розслідування до вказаного строку неможливо внаслідок складності кримінального провадження.

Так, 14.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовується на даній стадії досудового розслідування зібраними органом досудового розслідування доказами,

Слідчий суддя вважає, що у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України у даному кримінальному провадженні обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду, тому доводи захисника про необґрунтованість підозри є безпідставними.

Відтак, слідчий суддя зауважує, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя також погоджується з доводами прокурора, що ризики, які існували на момент обрання підозрюваному запобіжного заходу не перестали існувати та не зменшилися.

Так, слідчий суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення щодо продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 , може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, який обґрунтовується тим, що усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який є особливо тяжким злочином, існує реальний ризик того, що підозрюваний переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду, оскільки у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 12 років із конфіскацією майна.

Також, слідчий суддя погоджується з наявністю ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки на даний час досудовим розслідуванням не встановлено всіх співучасників кримінального правопорушення, всіх використаних засобів зв`язку, електронних пристроїв, банківських реквізитів, криптовалютних гаманців та інших носіїв інформації за допомогою яких координувалася злочинна діяльність та здійснювалося розпорядження коштами, здобутими злочинним шляхом. Перебуваючи на волі, підозрюваний матиме реальну можливість приховати, знищити або спотворити відомості, що містяться у мобільних телефонах, СІМ- картках, месенджерах, електронній пошті, акаунтах, хмарних сервісах, криптовалютних гаманцях та інших електронних носіях інформації, а також вжити заходів щодо видалення листування, історії дзвінків, фінансових операцій, електронних доказів та інших даних, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, кола причетних осіб та місцезнаходження викрадених грошових коштів. Злочин було вчинено із використанням сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій та засобів конспірації, існує обґрунтована ймовірність того, що підозрюваний зможе попередити інших співучасників про проведення слідчих (розшукових) дій, що, у свою чергу, створить реальну можливість для знищення або приховування речей, документів та електронних доказів, які мають істотне значення для кримінального провадження.

Також, стороною обвинувачення доведено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, який обґрунтовується тим, що підозрюваному відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, а також дані про потерпілого та інших осіб, які мають значення для кримінального провадження. Перебуваючи на волі, він може здійснювати незаконний вплив на потерпілого чи свідків шляхом переконання, умовлянь, погроз або іншим способом з метою зміни чи відмови від наданих показань. Зазначений ризик не відпав та не зменшився.

Потерпілий ОСОБА_6 є особою похилого віку (79 років), що з урахуванням способу вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, який ґрунтувався на психологічному впливі, введенні в оману та маніпулюванні довірою потерпілого, свідчить про підвищену вразливість останнього, а тому існує реальний ризик того, що, перебуваючи на волі, підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на потерпілого з метою зміни ним показань, відмови від них або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який обґрунтовується тим, що з урахуванням того, що досудовим розслідуванням не встановлено всіх співучасників кримінального правопорушення, місцезнаходження викрадених грошових коштів та повний механізм їх легалізації і переміщення, перебуваючи на волі, підозрюваний може узгодити позицію з невстановленими співучасниками, приховати або знищити відомості про криптовалютні гаманці, банківські реквізити, мобільні телефони, електронні носії інформації та інші докази, що мають істотне значення для кримінального провадження, то такий ризик також є реальним та продовжує існувати.

Разом з тим, слідчий суддя не погоджується з доводами щодо наявності ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити нове або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Наявність даного ризику є необґрунтованою. Підозрюваного раніше не судимий, відомості щодо наявності іншого кримінального провадження щодо нього відсутні. Наявність зазначеного ризики вже була оцінена судом при вирішенні клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 .

Натомість, наданими у судовому засіданні стороною захисту поясненнями не спростовується наявність встановлених вище ризиків.

На даний час досудове розслідування триває, ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які враховувались при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим суддею, не змінились, і продовжують існувати.

В ході розгляду клопотання та дослідження поданих матеріалів було встановлено наявність ризиків, про які зазначив прокурор.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає наявними підстави для задоволення клопотання прокурора та необхідність продовження дії щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Беручи до уваги характер вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, застава, особисте зобов`язання чи порука із покладенням відповідних обов`язків, не усунуть ризик спілкування з іншими невстановленими співучасниками вчинення кримінальних правопорушень, а також тиску на свідків, потерпілого.

Також, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть цілодобового, також не забезпечить усунення існуючих ризиків, оскільки ОСОБА_4 матиме можливість контактувати із іншими невстановленими співучасниками кримінального правопорушення, у тому числі за допомогою різного роду засобів зв`язку.

Лише запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе запобігти вищевказаним встановленим ризикам, оскільки застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, будуть не достатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст. ст. 179, 180, 181, 182 КПК України вони не позбавляють в повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 183 КПК України визначено, розмір застави визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави, суд враховує дані про підозрюваних/обвинувачених , їх вік, сімейний стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких вони підозрюються/ обвинувачуються, доводи сторони захисту, із покладенням на підозрюваних/обвинувачених обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Підстав для зменшення розміру заставу до мінімального, на даний час підстав не вбачається, не доведено, що зазначений стороною обвинувачення розмір застави є непомірним для підозрюваного, разом з тим суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Керуючись ст. 131-132, 176-178, 183, 194-196, 372 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12026111210000133 від 11 червня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України задовольнити, клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор», ( м. Київ, вул. Дегтярівська, 15) в межах строку досудового розслідування, тобто до 14 вересня 2026 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 380 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 264 640 грн.

Підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління ДСА України у Київській області (отримувач: ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, р/р: UA768201720355259001000018661, банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, МФО: 820172).

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки в межах строку досудового розслідування, тобто до 14 вересня 2026 року, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися за межі Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти про зміну місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_6 ;

- здати на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленою, не з`явився за викликом до суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

У разі внесення застави і з моменту звільнення підозрюваного, з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та є чинною по 14 вересня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду безпосередньо протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню, а її оскарження не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 11.08.2026 року о 10-00.

Слідчий суддя ОСОБА_1