Рішення № 138945555, 07.08.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/3415/25

Провадження № 2/373/407/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі

головуючої судді Залеської А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Короткий виклад позовних вимог та їх обґрунтування

Позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС» через представника за довіреністю Паладич А.О. звернувся до суду з вказаним позовом та просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором №4652079 від 15.05.2024 у розмірі 19440,00 грн. Також просив стягнути понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ «СВЕА ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 01.02.36/24 від 24.12.2024, укладеного з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» набуло прав вимоги до відповідача ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №4652079 від 15.05.2024, укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується через веб-сайт або мобільний застосунок «Credit7», та підписаний позивачем та відповідачем у відповідності до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає ОСОБА_1 кредит у в розмірі 4000,00 грн на строком на 350 днів та зі сплатою процентів (плати) за користування кредитом кожні 25 днів, що нараховуються за ставкою 1,50% в день. За невиконання зобов`язання позичальником передбачено штраф.

Кредитодавець надав кредитні кошти (4000,00 грн) відповідачу, які були перераховані йому 15.05.2024 на платіжну картку НОМЕР_1 .

У свою чергу ОСОБА_1 тривалий час не виконував грошове зобов`язання за договором, не сплачував обов`язкові періодичні платежі у розмірі та строки, передбачені договором, а тому кредитодавець ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» у відповідності до умов договору та закону припинив кредитування відповідача та 24.12.2024 уклав Договір факторингу №01.02-36/24 з позивачем ТОВ «СВЕА ФІНАНС», за яким відступив позивачу право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 19440,00 грн, з яких: 4000,00 грн кредитні кошти; 13440,00 грн заборгованість по відсотках; штраф 2000,00 грн, що підтверджується Реєстром боржників (Додаток 1 до Договору факторингу) та розрахунком заборгованості, складеним первісним кредитором.

Після відступлення права вимоги позивач, як новий кредитор суму заборгованості не змінював, а відповідач не виніс жодного платежу на погашення кредитного боргу, а тому ТОВ «СВЕА ФІНАНС» просить стягнути з відповідача на свою користь 19440,00грн.

Процесуальні рішення та дії у справі.

Ухвалою суду від 14.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач відзиву на позов не подав та не направив будь-якої заяви (клопотання) з процесуальних питань, а тому суд з огляду на незначну складність та типовість справи вирішив спір на підставі письмових матеріалів відповідно до ч.2 ст. 191, ч.5 ст. 279 ЦПК України.

Фактичні обставини та оцінка доказав, наданих позивачем.

15.05.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) за допомогою інформаційно-комунікаційної системи Товариства, доступ до якої забезпечується через вебсайт товариства або мобільний застосунок «Сredit7», шляхом обміну повідомленнями в особистому кабінеті клієнта було укладено електронний Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4652079, який підписано з боку товариства електронним підписом у виді аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки, що відтворені засобами електронного копіювання, а відповідачем ЕП у виді одноразового ідентифікатора (пароля) «28349», уведеного 15.05.2024 о 11:39:46.

Відповідно до умов Договору товариство надає споживачу кредит у сумі 4000,00 грн (п. 1.2). Строк кредиту 350 днів, під час якого встановлюється періодичність платежів зі сплати процентів кожні 25 днів у відповідності до Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього договору (п.1.3). За користування кредитом нараховуються проценти за фіксованою стандартною процентною ставкою 1,50% в день, яка застосовується в межах всього строку, вказаного в п.1.3 цього Договору (п. 1.4.1 п. 1.4).

Відповідно до п.п. 1.6.1 п. 1.6. Договору орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 25000,00 грн.

Згідно з п 2.1 Договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Пунктом п.4.4. договору передбачено, що у разі затримання клієнтом сплати процентів та/або частини кредиту (якщо таке повернення (виплата) частини кредиту передбачена Графіком платежів) щонайменше на один календарний місяць, товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Аналогічне положення міститься у п.5.1.9. Договору, де також передбачено право кредитодавця вимагати дострокового повернення (виплати) кредиту, строк сплати якого ще не настав, в повному обсязі, за наявнеості підстав, передбачених п. 4.4.

Відповідно до п. 6.4.договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання клієнтом зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом товариство має право нарахувати штраф: у розмірі 25% від суми невиконаного та/або неналежного виконання зобов`язання на кожен 7-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання.

В Додатку № 1 до договору №4652079 міститься Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки, а також наведений Графік платежів зі сплати процентів кожні 25 днів (всього 14 платежів) по 1500 грн. Останній платіж визначено датою 29.04.2025, в яку позичальник має бути повернутий кредит (4000 грн) та сплачені поточні проценти (1500 грн).

Відповідні дані також відображені у Паспорті споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який підписано електронним підписом уповноваженим представником товариства та відповідачем ОСОБА_1 - з використанням одноразового ідентифікатора «21582».

12.03.2019 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» уклали Договір на переказ коштів ФК-П-19/03-01.

15.05.2024 кредитних коштів в сумі 4000,00 грн були перераховані ОСОБА_1 на платіжну картку НОМЕР_2 через платіжний сервіс онлайн платежів «iPay.ua» , що підтверджується довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» №1-2612 від 26.12.2024 про успішність операції з переказу 15.05.2024 4000,00 грн, номер транзакції: 397033815, призначення платежу: Зарахування 4000 грн на карту НОМЕР_3 .

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221) є фінансовою установою та здійснює такі види економічної діяльності: 64.99. Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення); 64.19. Інші види грошового посередництва; 64.92 Інші види кредитування.

24.12.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (клієнт) та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (фактор) укладено Договір факторингу № 01.02-36/24, за яким клієнт передає (відступає) фактору, а фактор набуває права вимоги та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору (п.2.1. ).

Згідно пунктів 4.1., 4.2. Договору факторингу, сторони домовились, що фінансування (ціна договору) складає 1 247 267,25 грн, які фактор сплачує клієнту фінансування, шляхом перерахування грошових коштів у зазначеній сумі на рахунок клієнта протягом п`яти робочих днів з моменту підписання сторонами цього договору.

Копією платіжної інструкції № 9881 від 27.12.2024 підтверджується здійснення платежу від ТОВ «СВЕА ФІНАНС» на користь ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на суму 1 247 267,25 грн в рахунок оплати фінансування згідно Договору факторингу.

Згідно Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-36/24 від 24.12.2024 під порядковим номером 1459 значиться ОСОБА_1 , заборгованість якого за договором № 4652079 від 15.05.2024, складає 19440,00 грн.

Розрахунок заборгованості за Договором №4652079 від 15.05.2024 про надання споживчого кредиту, складений первісним кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» в день відступлення права вимоги: 24.12.2024, свідчить, що кредитодавець нарахував позичальнику ОСОБА_1 щоденні проценти за користування кредитними коштами за ставкою 1,5% в день (по 60,00 грн щодня) у період з 15.05.2024 по 24.12.2024 (224 дні). За цей період відповідач не здійснив жодної проплати, внаслідок чого і було припинено кредитування відповідача 24.12.2024. У підсумковому значенні заборгованість відповідача склала 19440,00 грн, з яких: 4000 грн кредит; 13440 грн проценти; 2000 грн штраф.

Зміст спірних правовідносин та їх правове регулювання.

Між сторонами існує спір, що виник з договірних правовідносин, які регулюються нормами цивільного права про зобов`язання та договір, а також спеціальним Законом України «Про споживче кредитування» та Законом «Про захист прав споживачів».

Відповідно до положень ст. 12 та ч.1 -3 ст. 13 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд, добросовісно та розумно, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб. Не допускається зловживання правом у будь-якій формі.

За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом ст.ст. 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч.1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п.6. п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших, електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію.

Відповідно до ч.1 ст. 641 ЦК України пропозицією укласти договір (офертою) є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз.2 ч.1 ст. 1046 ЦК України).

За змістом ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має гуртуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п.1 ч.1 ст. 611 ЦК).

В силу положень п.1 ч.1 ст. 512, ч.1 ст. 514 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до законну має право здійснювати факторингові операції (ч.3 ст. 1079 ЦК).

Частиною 5 ст. 12 цього Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

За змістом п. 7 ч.1 ст. ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо ціну продукції визначено неналежним чином.

Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні спору та висновки суду.

Наведені вище положення цивільного законодавства у своєму взаємозв`язку дають підстави для висновку, що істотними (необхідними) умовами кредитного договору є предмет грошові кошти (кредит), проценти за користування кредитом та строк, на який надається кредит. Умови щодо суми кредиту та розміру процентів, порядку їх сплати становлять основне грошове зобов`язання у кредитному договорі, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Кредитний договір може містити й інші умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема: умови щодо відповідальності сторін, зміни процентної ставки під час строку кредитування, надання кредитодавцем додаткових та супутніх послуг, припинення кредитування, розірвання договору тощо.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 р. к справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч.4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту

За правилами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Кожна сторона несе ризик, пов`язаний із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом ч.13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути використані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаться письмовими доказами згідно із статтею 64 ЦПК України, статтею 36 ГПК України та статтею 79 КАС України.

Письмовими доказами доведено, що 15.05.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) за допомогою інформаційно-комунікаційної системи Товариства було укладено Договір №4652079 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписано сторонами у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію».

Основні умови кредитного договору наступні: суму кредиту - 4000,00 грн, строк, на який надано кредит 350 календарних днів; проценти (плата) за користування кредитом 1,50% в день, які підлягають сплаті позичальником кожні 25 днів протягом всього строку кредитування.

ОСОБА_1 у день укладення договору, 15.05.2024 отримав кредитні кошти в сумі 4000,00 грн від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» у безготівковий спосіб: шляхом переказу за реквізитами (номером) платіжної картки, яку він зазначив при укладанні договору, а саме: на картку НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою платіжного провайдера ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», з яким ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» має договір про організацію переказу грошових коштів.

Отже, зазначений вище кредитний договір №4652079 від 15.05.2024 є укладеним і за його умовами відповідач ОСОБА_1 мав зобов`язання перед кредитодавцем ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» повернути кредит в сумі 4000,00 грн не пізніше строку, вказаного у п. 1.4. договору (350 днів), тобто до 29.04.2025 включно, а також періодично (кожні 25 днів) сплачувати проценти, як плату за користування кредитом.

Внаслідок порушення грошового зобов`язання у відповідача ОСОБА_1 вже після першого невнесеного платежу, що визначений Графіком 08.06.2024, виникла прострочена заборгованість по процентам (1500 грн) і кредитодавець ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» почав нараховувати штраф у розмірі передбаченому договором (25% від суми простроченого платежу). Відповідач і надалі не вніс жодного платежу, а тому 24.12.2024 кредитодавець у відповідності до п. 4.4, п.п. 5.1.9 договору достроково припинив кредитування та визнав усю заборгованість простроченою, розрахувавши її у сумі 19440 грн, з яких: 4000 грн кредит, 13440 грн відсотки ; 2000 грн штраф.

24.12.2024 на підставі Договору факторингу №01.02-36/24, укладеного з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Реєстру боржників позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , як боржника за кредитним договором № 4652079 від 15.05.2024, на загальну суму 19440,00 грн.

Після набуття права грошової вимоги новий кредитор позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС» жодних донарахувань не здійснював.

Суд погоджується з тим, що відповідач ОСОБА_1 прострочив виконання грошового зобов`язання за договором та не повернув кредитні кошти, а також не вносив плату (проценти) за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором. Тому з нього на користь позивача, як нового кредитора, підлягає стягненню сума неповернутого кредиту - 4000,00 грн та проценти, як плата за користування кредитом за 224 дні (тобто, з 15.05.20224 до 24.12.2024 - припинення кредитування).

Разом з тим, сума нарахованих відповідачу процентів підлягає зменшенню з урахуванням спеціальних положень Закону, які кредитодавцем не були взяті до уваги.

Так, 24.12.2023 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-ХІ.

Цим Законом статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною 5 такого змісту: «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.»;

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» (в редакції Закону № 3498-ХІ) передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,50 %; протягом наступних 120 днів 1,50 %.

Примітним є те, що обмежувальний перехідний період (240 днів) перед введенням в дію положення ч.5 ст. 8 Закону (денна процентна ставка не більше 1%) обраховується НЕ від дати укладання відповідного договору, а з дня набрання чинності Законом 3498-ІХ від 22.11.2023, тобто охоплює період з 25.12.2023 по 20.08.2024.

По закінченню вищевказаного періоду, тобто з 21.08.2024 вступає в дію положення ч. 5 ст. 8 Закону «Про споживче кредитування», яким обмежено максимальний розмір денної процентної ставки до 1 %.

Вищевказаних законодавчих змін при застосуванні процентної ставки в період кредитування з 21.08.2024 по 24.12.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» не було взято до уваги та у цей період, який склав 126 днів, нараховані проценти за користування кредитом за ставкою, що перевищує максимально допустимий розмір (1% в день), а саме ставкою 1,5 % в день (по 60 грн), що склали суму 7560,00 грн (60 грн х 126 днів).

Застосування денної процентної ставки у розмірі, вищому за гранично допустимий максимальний розмір процентів, визначений Законом, в розумінні положень п. 7 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» є порушенням прав споживача на визначення йому належної плати (процентів) за кредит.

А тому з урахуванням положень ч. 5 ст. 8 Закону суд здійснив перерахунок процентів за користування кредитними коштами, за період з 21.08.2024 по 24.12.2025 (126 днів) за ставкою 1% в день від суми наданого та неповернутого кредиту (4000 грн), тобто по 40 грн щодня, що в сумі за цей період складає 5040,00 грн (40 грн х 126 день).

Різниця між нарахованими позивачем процентами та процентами згідно Закону за період з 21.08.2024 по 24.12 2025 складає 2520,00 грн (7560 грн 5040 грн).

Таким чином, заявлена позивачем до стягнення сума процентів за користування кредитом у розмірі 13440,00 грн, що нараховані за період кредитування (з 15.05.2024 по 24.12.2024 підлягає зменшенню на 2520 грн та становить 10920,00 грн.

Позовні вимоги в частині стягненння штрафу в сумі 2000,00 грн не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Враховуючи, що кредитний договір, який є предметом позову, був укладений 15.05.2024, тобто поза межами строку, вказаного в п. 6 Розділу IV (Прикінцеві та Перехідні положення) Закону України «Про споживче кредитування», суд не застосовує визначені у цьому пункті обмеження щодо відповідальності споживача.

Разом з цим, суд вважає за необхідне застосувати положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, в редакції Закону 2120-ІХ від 15.03.2022, яким установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, та які нараховані з 24 лютого 2022 р. підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог ТОВ «СВЕА ФІНАНС», як нового кредитора у зобов`язальному правовідношенні

Загальна сума заборгованості за кредитним договором № 4652079 від 15.05.2024, яка стягується судом з відповідача на користь позивача складає 14920,00 грн, з яких: 4000,00 грн кредитні кошти; 10920,00 грн проценти за користування кредитом.

Інший висновок суду не відповідав би принципу законності та справедливості.

Вирішення питання розподілу судових витрат.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету.

Ціна позову позивачем визначена сумою 19440,00 грн. Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково на суму 14920,00 грн, що становить 76,75 % від ціни позову, то з урахуванням принципу пропорційності з відповідача на користь позивача суд присуджує 1859,19 грн судового збору (2422,40 грн х 76,75%).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором №4652079 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15.05.2024 у розмірі 14920,00 грн (чотирнадцять тисяч дев`ятсот двадцять гривень), з яких: 4000,00 грн заборгованість за кредитом; 10920,00 грн проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судовий збір в розмірі 1859,19 грн (одна тисяча вісімсот п`ятдесят дев`ять гривень 19 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасники справи:

позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4

Суддя А.О. Залеська