Рішення № 138945297, 12.08.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 181/1626/25

Провадження № 2/185/5237/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кремінської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності на однокімнатну квартиру загальною площею 31,0 кв. м, житловою площею 16,5 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідно до договору дарування від 28 вересня 1993 року вона, маючи на той час прізвище ОСОБА_2 , набула у власність зазначену квартиру. Договір дарування було зареєстровано 17 травня 1994 року Малим державним підприємством «Інвентаризатор» за № 10842, про що на договорі вчинено відповідний реєстраційний напис. Після укладення шлюбу позивачка змінила прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 . Провулок Октябрський у м. Кремінній, за яким раніше була зазначена адреса квартири, у подальшому перейменовано на АДРЕСА_2 . У зв`язку з тимчасовою окупацією м. Кремінної позивачка позбавлена можливості отримати від органу технічної інвентаризації відомості, необхідні для внесення інформації про належне їй право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Рішенням державного реєстратора від 18 червня 2024 року № 73711369 позивачці відмовлено в державній реєстрації права власності з тих підстав, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно. Водночас отримання додаткової інформації щодо реєстрації права власності на квартиру неможливе через перебування м. Кремінної на тимчасово окупованій території.

На підтвердження заявлених вимог позивачкою надано суду, зокрема, належним чином засвідчені копії договору дарування та технічного паспорта на квартиру.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що вважає себе неналежним відповідачем у справі, та просив розглянути справу без участі його представника.

Дослідивши письмові докази у справі, оцінивши їх окремо та у сукупності, суд доходить таких висновків.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, рішення суду про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України не є підставою первинного набуття права власності, а спрямоване на підтвердження вже наявного права, набутого раніше на законних підставах, якщо існування такого права підтверджено належними та допустимими доказами.

З матеріалів справи судом установлено, що відповідно до договору дарування від 28 вересня 1993 року ОСОБА_1 , яка на час укладення правочину мала прізвище ОСОБА_2 , набула у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначений договір був зареєстрований 17 травня 1994 року Малим державним підприємством «Інвентаризатор» за № 10842, про що свідчить реєстраційний напис на договорі.

Таким чином, надані суду письмові докази у своїй сукупності підтверджують набуття позивачкою права власності на спірну квартиру на підставі правочину та реєстрацію цього права в порядку, який діяв на час його виникнення.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними, зокрема, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Отже, відсутність відомостей про право власності позивачки в сучасному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно сама собою не спростовує права власності, яке було набуте та зареєстроване відповідно до законодавства, чинного на час його виникнення.

Суд також ураховує, що об`єкт нерухомого майна розташований у м. Кремінній Луганської області, а отримання від органу технічної інвентаризації архівної інформації, необхідної для підтвердження раніше проведеної реєстрації права власності, на цей час є об`єктивно неможливим у зв`язку з тимчасовою окупацією відповідної території.

Саме неможливість отримання такої інформації стала перешкодою для внесення відомостей про раніше набуте позивачкою право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин суд доходить висновку, що звернення позивачки з вимогою про визнання права власності не спрямоване на набуття нового речового права на підставі рішення суду, а має на меті підтвердження права власності, яке виникло раніше на законній підставі, існування якого підтверджується наданими суду доказами.

Доводи відповідача про те, що Кремінська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області є неналежним відповідачем, суд відхиляє з огляду на таке.

Указом Президента України від 31 березня 2022 року № 192/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Луганській області» утворено Кремінську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області.

Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації населених пунктів здійснюють на відповідній території визначені законом повноваження, а начальник військової адміністрації представляє відповідну військову адміністрацію та територіальну громаду у відносинах із державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Спірне нерухоме майно розташоване на території Кремінської міської територіальної громади. З огляду на характер заявленої вимоги, місцезнаходження нерухомого майна та правовий режим здійснення повноважень на відповідній території в умовах воєнного стану доводи відповідача про його неналежність не спростовують підстав для розгляду заявленої вимоги до Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.

При цьому суд ураховує, що відповідач не заявив про наявність у нього чи територіальної громади речових прав на спірну квартиру та не надав доказів набуття права власності на неї іншою особою.

Сукупність досліджених судом доказів є взаємоузгодженою та достатньою для висновку про те, що ОСОБА_1 на законних підставах набула право власності на спірну квартиру, а об`єктивна неможливість отримання архівних відомостей щодо реєстрації цього права перешкоджає внесенню відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За встановлених обставин суд доходить висновку, що право власності позивачки підлягає судовому захисту шляхом його визнання, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки позивачка у позовній заяві зазначила, що в разі задоволення позовних вимог не наполягає на компенсації понесених нею судових витрат за рахунок відповідача, питання про їх стягнення з відповідача судом не вирішується.

Керуючись ст.ст.2,12,19,81,89,263,265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати з відповідача не стягувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 .

Відповідач: Кремінська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області, РНОКПП 44789075, вул. Кавказька, буд.9а, м.Рівне, Рівненська обл. обл., 33013.

Суддя М. М. Перекопський