Рішення № 138945295, 12.08.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/6998/25

Провадження № 2/185/4830/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства 'Павлоградтеплоенерго' Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за надання послуги з постачання теплової енергії,

встановив:

Комунальне підприємство «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії. Позовна заява надійшла до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області 19 червня 2025 року. Позивачем визначено ціну позову в розмірі 117 484,95 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що є виконавцем послуг із постачання теплової енергії, зокрема до багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Відповідачі є споживачами послуг із постачання теплової енергії, що надаються до квартири АДРЕСА_2 .

Позивач зазначив, що відповідачі належним чином не виконували обов`язку з оплати спожитої теплової енергії, унаслідок чого за період з 01 жовтня 2014 року до 01 травня 2025 року утворилася основна заборгованість у розмірі 110 364,87 грн. Крім того, позивач нарахував 5 341,12 грн інфляційних втрат, 1 586,36 грн трьох процентів річних та 192,60 грн пені, а всього просив стягнути солідарно з відповідачів 117 484,95 грн.

На підтвердження заявлених вимог позивач надав виписки з особового рахунку, розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних, розрахунок пені, копію публічного договору приєднання про надання комунальної послуги та інші документи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розглядати справу без його участі.

Відповідачі у судове засідання не з`явились. Відповідачка ОСОБА_1 позов у межах строку позовної давності визнала та просила застосувати наслідки спливу позовної давності до вимог про стягнення заборгованості, щодо якої такий строк сплив.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

За змістом статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна та отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Частиною третьою цієї статті передбачено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з їх оплати.

Із матеріалів справи вбачається, що послуги з теплопостачання надавалися до квартири АДРЕСА_2 , а облік нарахувань проводився за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

З наданого позивачем особового рахунку вбачається систематичне нарахування плати за спожиту теплову енергію та наявність непогашеного залишку заборгованості. Станом на 01 травня 2025 року позивачем визначено основну заборгованість у розмірі 110 364,87 грн.

Доказів повного погашення зазначеної заборгованості, неправильності визначення обсягів наданої послуги чи тарифу, а також доказів ненадання послуги матеріали справи не містять.

Отже, позовні вимоги про стягнення основної заборгованості є обґрунтованими.

Разом із цим суд має вирішити заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

За змістом частини п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Частинами третьою та четвертою статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Зобов`язання з оплати житлово-комунальних послуг є періодичним, оскільки плата за надані послуги вноситься щомісячно, тому право на позов щодо кожного щомісячного платежу виникає окремо, а позовна давність обчислюється щодо кожного такого платежу самостійно.

За правилами, що діяли у спірний період, оплата житлово-комунальних послуг здійснювалася не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, якщо договором не було встановлено іншого строку.

При цьому суд ураховує особливості перебігу позовної давності, встановлені законодавством у зв`язку із запровадженням карантину та воєнного стану.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було доповнено пунктом 12, яким передбачалося продовження на строк дії карантину строків, визначених, зокрема, статтями 257 і 258 ЦК України.

Надалі законодавством було встановлено спеціальне регулювання перебігу позовної давності на період дії воєнного стану.

Тому вимоги, позовна давність щодо яких не спливла до набрання чинності відповідними положеннями закону про її продовження, не можуть вважатися заявленими після спливу позовної давності лише внаслідок подальшого календарного перебігу часу.

Отже, для вирішення спору визначальним є встановлення тієї частини щомісячної заборгованості, щодо якої трирічна позовна давність спливла до початку дії законодавчого продовження відповідних строків.

Із виписки з особового рахунку вбачається, що станом на кінець лютого 2017 року сукупний залишок заборгованості становив 13 131,27 грн. У березні 2017 року було додатково нараховано 973,23 грн, унаслідок чого залишок збільшився до 14 104,50 грн.

Строк оплати нарахувань за березень 2017 року настав у квітні 2017 року, тому трирічна позовна давність щодо цього платежу станом на початок квітня 2020 року не спливла.

Натомість позовна давність щодо щомісячних платежів, які мали бути сплачені до березня 2017 року включно, до цього часу вже спливла.

Розмір основної заборгованості, яка перебуває в межах позовної давності та підлягає стягненню, становить: 110 364,87 грн 13131,27 грн = 97233,60 грн.

З огляду на заяву про застосування наслідків спливу позовної давності та солідарний характер заявленої позивачем вимоги суд застосовує наслідки спливу позовної давності при визначенні розміру заборгованості, яка підлягає солідарному стягненню з відповідачів.

Отже, у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 13131,27 грн основної заборгованості слід відмовити у зв`язку зі спливом позовної давності, а вимоги про стягнення 97233,60 грн основної заборгованості підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 5 341,12 грн інфляційних втрат та 1 586,36 грн трьох процентів річних.

Із розрахунку позивача вбачається, що щодо заборгованості, яка виникла до введення воєнного стану, інфляційні втрати та три проценти річних нараховані лише до 24 лютого 2022 року, а наступні нарахування здійснені щодо платежів, які виникли починаючи з березня 2024 року.

Зокрема, розрахунок позивача містить нарахування за окремими щомісячними платежами за період до 24 лютого 2022 року, а також за платежами з березня 2024 року до 01 червня 2025 року. Загальний розмір інфляційних втрат визначено в сумі 5 341,12 грн, а трьох процентів річних у сумі 1 586,36 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» в первісній редакції було встановлено заборону на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань та процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 правове регулювання було змінено. Після набрання чинності відповідними змінами загальна заборона була обмежена передбаченими постановою випадками, зокрема щодо територій, на яких ведуться чи велися бойові дії або які є тимчасово окупованими.

Матеріали справи не містять доказів наявності щодо спірного об`єкта нерухомого майна після зміни правового регулювання обставин, які б унеможливлювали нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних.

При цьому за період дії загальної заборони, установленої постановою Кабінету Міністрів України № 206, позивач відповідних нарахувань не здійснював.

Перевіривши наданий розрахунок у межах заявлених позовних вимог, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення 5 341,12 грн інфляційних втрат та 1 586,36 грн трьох процентів річних.

Щодо вимоги про стягнення пені суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, установленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в загальному розмірі 192,60 грн.

Із наданого розрахунку вбачається, що пеня нарахована на прострочені платежі починаючи з 03 червня 2024 року. Зокрема, вона розрахована щодо заборгованості за періоди з червня 2024 року до травня 2025 року та становить у сукупності 192,60 грн.

Отже, позивач не здійснював нарахування пені за період, протягом якого діяла загальна заборона на її нарахування та стягнення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 206.

Після зміни з 30 грудня 2023 року правового регулювання відповідна заборона поширювалася лише на передбачені постановою № 206 випадки.

За таких обставин вимога про стягнення пені в розмірі 192,60 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином, загальний розмір грошових коштів, які підлягають стягненню з відповідачів, становить: 97233,60 грн + 5 341,12 грн + 1 586,36 грн + 192,60 грн = 104353,68 грн.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що зазначено у позовній заяві та підтверджується доданою до неї платіжною інструкцією.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено на суму 104353,68 грн із заявлених 117 484,95 грн.

Отже, сума судового збору, яка підлягає відшкодуванню позивачу, становить:

3 028,00 грн ? 104353,68 грн ? 117 484,95 грн = 2689,56 грн.

Оскільки судові витрати не є предметом солідарного грошового зобов`язання відповідачів, вони підлягають стягненню з кожного відповідача окремо в рівних частках.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 141, 263265, 268, 354 ЦПК України, статтями 256, 257, 261, 267, 509, 525, 526, 625 ЦК України, статтями 1, 9, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд

ухвалив:

Позов Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в загальному розмірі 104353,68 грн, яка складається з: 97233,60 грн основної заборгованості за спожиту теплову енергію; 5 341,12 грн інфляційних втрат; 1 586,36 грн трьох процентів річних; 192,60 пені.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради витрати зі сплати судового збору в розмірі 896,52 грн з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: Комунальне підприємство "Павлоградтеплоенерго"Павлоградської міської ради, код ЄДРПОУ/РНОКПП 03342250, вул.Промислова,13а, м. Павлоград, Павлоградський р-н, Дніпропетровська обл., 51413.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ/РНОКПП не відомий, АДРЕСА_3 .

Суддя М. М. Перекопський