Ухвала суду № 138944214, 30.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/8405/26 1-кс/335/2857/2026

30 липня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, командира роти вогневої підтримки штурмового батальйону, військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, військове звання «лейтенант», одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні № 12026082060000697 від 21.07.2026,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026082060000697 від 21.07.2026.

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел на незаконне придбання, носіння, зберігання та збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної та холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16.07.2026, незаконно придбав автомат АК-12, після чого, не маючи передбаченого законом дозволу, почав його незаконно зберігати з метою подальшого збуту.

Далі, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на незаконний збут вогнепальної зброї, використовуючи обліковий запис з нікнеймом « ОСОБА_7 » у месенджері Telegram, підшукував осіб для продажу трофейної вогнепальної зброї - автомата АК-12.

Після цього під час листування у месенджері Telegram повідомив ОСОБА_8 про наявність автомата АК-12 та запропонував останньому його придбати за грошові кошти у сумі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень.

Діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збуту вогнепальної зброї, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 домовився про зустріч з ОСОБА_8 , після чого перевіз автомат АК-12 на автомобілі «Toyota Hilux», державний номерний знак НОМЕР_2 , до міста Запоріжжя.

У встановленому законом порядку ОСОБА_8 доручено проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки автомата АК-12 у ОСОБА_6 та 28.07.2026 о 16 годині 15 хвилин видано імітаційні засоби купюрами номіналом по 1000 гривень кожна на загальну суму 60 000 (шістдесят тисяч) гривень.

Перебуваючи 28.07.2026 о 16 годині 55 хвилин на парковці автотранспорту поблизу торговельного центру «Амстор» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 64, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, під час оперативної закупки незаконно збув автомат АК-12, який є бойовою нарізною автоматичною вогнепальною стрілецькою зброєю - 5,45 мм автоматом Калашникова «АК-12», після чого отримав від ОСОБА_8 імітаційні (несправжні) грошові кошти у сумі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень та був затриманий на місці події.

28.07.2026 ОСОБА_6 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

29.07.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання від 3 до 7 років позбавлення волі. Він не є мешканцем Запорізької області (зареєстрований у м. Львів), проходить військову службу та постійно переміщується між різними регіонами України, що ускладнює контроль за його поведінкою.

Підозрюваний обізнаний про характер зібраних доказів і, перебуваючи на волі, може вжити заходів для знищення цифрової інформації (зокрема листування в Telegram щодо походження зброї) або інших предметів, які ще не вилучені слідством.

ОСОБА_6 відомі анкетні дані свідків (зокрема ОСОБА_8 та понятих), на яких він може здійснювати тиск з метою зміни ними показань на його користь.

Характер вчиненого діяння (збут бойової зброї) свідчить про готовність підозрюваного до подальшого незаконного обігу зброї.

Посилаючись на те, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим ризикам, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та наполягав на його задоволенні.

Захисник заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, вважаючи його необґрунтованим. В обґрунтування заперечень захисник зазначила, що ОСОБА_6 є діючим офіцером Збройних Сил України, позитивно характеризується за місцем служби, має численні нагороди, зокрема відзнаку Міністерства оборони України у вигляді вогнепальної зброї. Згідно з поясненнями ОСОБА_6 , вилучений слідчим автомат АК-12 був здобутий підозрюваним під час бойових дій як трофей, а тому посилання слідчого та прокурора на порушення цивільних правил обігу зброї є некоректним, оскільки для військовослужбовців діють спеціальні інструкції Міністерства оборони України щодо обліку трофейного майна.

Також захисник заперечувала наявність у діях підозрюваного корисливого мотиву, оскільки виручені від продажу автомата кошти підозрюваний мав намір витратити на потреби підрозділу, а саме на придбання системи супутникового зв`язку «Starlink», якої гостро не вистачало роті для виконання бойових завдань.

Підозрюваний повністю визнав фактичні обставини події, висловив щире розкаяння та активно співпрацює зі слідством, надавши вичерпні показання під час допиту.

Спростовуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, захисник наголосила на міцних соціальних зв`язках ОСОБА_6 , який перебуває у шлюбі, виховує малолітню дитину та є єдиним годувальником сім`ї. Ризик переховування є мінімальним, оскільки підозрюваний має постійне місце служби, позитивно характеризується командуванням частини НОМЕР_1 , а його безпосередній командир готовий забезпечити контроль за поведінкою офіцера та його прибуття до слідчого за першим викликом.

З огляду на викладене, захисник просила суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу та застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі.

Підозрюваний ОСОБА_6 також заперечував проти задоволення клопотання слідчого. Він пояснив, що автомат АК-12 не купував, а знайшов його як трофей навесні 2026 року під час виконання бойових завдань, після чого зберігав його за місцем дислокації підрозділу, в якому він проходить службу. Підозрюваний також наголосив на відсутності у нього корисливого мотиву на особисте збагачення, стверджуючи, що отримані від продажу зброї кошти мав намір витратити виключно на нагальні потреби своєї роти, а саме на придбання системи супутникового зв`язку «Starlink», якої не вистачало підрозділу для ефективного виконання бойових завдань.

Обґрунтовуючи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, ОСОБА_6 вказав, що він є командиром роти вогневої підтримки, сумлінно виконує свої обов`язки з 2022 року, має стабільне джерело доходу, перебуває під контролем свого командування, яке готове забезпечити його належну процесуальну поведінку. Крім того, він наголосив на наявності міцних соціальних зв`язків: перебуває у шлюбі, виховує малолітню доньку та є єдиним годувальником для своєї родини.

Підозрюваний зазначив, що повністю визнає фактичні обставини події та щиро розкаюється у вчиненому. Наміру перешкоджати кримінальному провадженню він не має.

З огляду на викладене, підозрюваний просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі.

Заслухавши думку учасників провадження, вивчивши клопотання, дослідивши надані учасниками провадження матеріали, слідчий суддя встановив таке.

Слідчими відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні № 12026082060000697 від 21.07.2026.

28.07.2026 ОСОБА_6 затримано без ухвали слідчого судді за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

29.07.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення надано достатньо доказів існування обставин, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину.

При цьому слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру. За наявності обґрунтованих даних, які спростовують всі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, слідчий за погодженням із прокурором має право змінити раніше повідомлену підозру чи за наявності для цього підстав прийняти рішення про закриття кримінального провадження.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення (див. рішення у справі «Фокс, Кембелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30.08.1990, серія А, № 182, с. 16, п. 32). Однак факти, які породжують підозру, не обов`язково мають такий самий рівень з`ясованості, який потребується на пізнішому етапі кримінального розслідування (рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom) від 28.10.1994, серія A, № 300 A, с. 27, п. 55).

Аналіз обставин кримінального провадження, викладених у клопотанні слідчого, повідомленні про вчинення кримінального правопорушення, рапортах оперуповноважених УСР в Запорізькій області, фактичних даних, що містяться у показаннях свідків, протоколах огляду, затримання підозрюваного, обшуку, висновку експерта, дозволяє дійти висновку, що ОСОБА_6 може бути причетним до вчинення інкримінованого йому злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином.

Слідчий суддя встановив, що заявлені слідчим та прокурором ризики, передбачені п. п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об`єктивно існують.

Так, підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність покарання у виді позбавлення волі, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обґрунтовано підозрюється, з метою уникнення покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Доведеним є й ризик незаконного впливу підозрюваним на свідків та інших підозрюваних, оскільки наразі жоден з них не допитаний судом, і, відповідно, їхні показання не сприйняті безпосередньо задля можливості використання їх як доказів, у той час як Кримінальним процесуальним кодексом України встановлена процедура отримання показань учасників провадження, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а під час судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. З огляду на викладене, цілком ймовірно, що підозрюваний може здійснювати на інших підозрюваних та свідків протиправний вплив з метою зміни ними показань або відмови від їх надання суду для уникнення покарання.

З огляду на обставини кримінального провадження, існує високий ступінь ймовірності, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

На виконання вимог ст. 194 КПК України слідчим суддею вивчалась можливість застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам.

Слідчий суддя визнає неможливим застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент розгляду слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу жодна особа не виявила наміру поручитись за виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту, на переконання слідчого судді, не унеможливлять вчинення підозрюваним перешкод кримінальному провадженню на даній стадії досудового розслідування. Крім того, підозрюваний не має житла на території Запорізької області.

Доказів існування обставин, що унеможливлюють тримання підозрюваного під вартою, зокрема за станом здоров`я, слідчому судді не надано.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що тримання підозрюваного під вартою є виправданим на даній стадії досудового розслідування, пропорційним доведеним прокурором ризикам. Такий запобіжний захід сприятиме дієвості кримінального провадження і є співмірним встановленим ризикам.

Вирішуючи питання щодо розміру застави, який необхідно визначити підозрюваному для досягнення мети застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини розмір застави повинен встановлюватися головною мірою з урахуванням особи підозрюваного, належної йому власності, його стосунків з поручителями, іншими словами - з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі (Неймайстер проти Австрії, рішення від 27.06.1968; Гафа проти Мальти, рішення від 22.05.2018).

Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України передбачено, що особі, підозрюваній у вчиненні тяжкого злочину, застава визначається в розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на обставини інкримінованого підозрюваному злочину, дані про його особу, зокрема щодо його сімейного та майнового стану, тяжкості злочину, у вчиненні якого останній обґрунтовано підозрюється, слідчий суддя вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На переконання слідчого судді, перспектива втрати підозрюваним або заставодавцем застави в зазначеному розмірі буде достатнім стримуючим фактором, щоб змусити підозрюваного утриматися від вчинення перешкод кримінальному провадженню.

Крім того, на підозрюваного у разі внесення ним або іншою особою застави необхідно покласти обов`язки, передбачені п. п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких викликана встановленими ризиками.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 25 вересня 2026 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень 00 коп., яка може бути внесена протягом строку дії цієї ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за такими реквізитами: Отримувач - ТУ ДСА в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер розрахунку (IBAN): UA928201720355289002015001205; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172; призначення платежу: застава ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, у межах строку дії цієї ухвали, а саме: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; прибувати до слідчого, прокурора або суду за вимогою; утримуватися від спілкування з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , іншими свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави та перевірки документа, що підтверджує її внесення, негайно здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , роз`яснити підозрюваному або іншому заставодавцю обов`язки, що покладаються у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та наслідки їх невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії цієї ухвали до 25 вересня 2026 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя ОСОБА_1