Ухвала суду № 138942242, 07.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/27795/26

Провадження № 1-кс/127/10487/26

У Х В А Л А

Іменем України

07 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 ,

підозрюваного: ОСОБА_4 ,

захисника: адвоката ОСОБА_5 ,

законного представника: ОСОБА_6 , психолога: ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Тиврів Вінницького району Вінницької області, громадянина України проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , студента 3-го курсу ЗП (ПТ) О «Гніванський професійний ліцей», раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу СУ ГУНП у Вінницькій області підполковник поліції ОСОБА_8 07.08.2026 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивовано тим, що СУ ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026020000000428 від 05.08.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

В межах даного кримінального провадження, 06.08.2026 о 03:40 годині ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Після чого, 06.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

Разом з цим, під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, органом досудового розслідування встановлені ризики передбачені ст. 177 КПК України, що свідчить про необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Внаслідок вказаного кримінального правопорушення, вчинено у стані алкогольного сп`яніння, загинула неповнолітня особа, що зумовлює необхідність обрання підозрюваному саме такого запобіжного заходу.

Тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та його наслідки, дають слідству достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може ухилятися від органів досудового слідства.

Окрім того, існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають у тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи викладене, існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_4 під страхом ймовірної кримінальної відповідальності та загрози призначення йому в подальшому судом реальної міри покарання, переховуватиметься від органу досудового розслідування, суду. З огляду на те, що санкція інкримінованої статті вчиненого злочину є такою, що спроможна в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, тому усвідомлення підозрюваним реальності ізоляції до установи виконання покарань закритого типу сприятимуть наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв`язків та чинників, які могли б забезпечити його належну процесуальну поведінку при обранні більш м`якого запобіжного заходу.

У зв`язку з тим, що показання свідків, висновки експертів мають ключове доказове значення під час встановлення винуватості особи у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може здійснювати незаконний вплив на свідків, потерпілих та експертів у даному кримінальному провадженні, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п. п. 3 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_4 злочину, тяжкість покарання, а також наявність перелічених вище ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий, за погодження з прокурором, звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала, просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 , його захисник - адвокат ОСОБА_5 , законний представник ОСОБА_6 та психолог - ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або ж визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12026020000000428, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, його захисника, законного представника та психолога, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що СУ ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026020000000428 від 05.08.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що 05.08.2026 близько 22 год. 30 хв. неповнолітній ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, не маючи посвідчення водія та достатніх навиків керування транспортними засобами, керуючи автомобілем «Daewoo Nexia», держаний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись неподалік буд. № 2 по вул. Соборній в с. Сутиски Вінницького району Вінницької області, автодорогою Т0216 сполученням «Сутиски-Тиврів», у напрямку с-ща Тиврів, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив з`їзд у правий кювет, з подальшим перекиданням та загорянням транспортного засобу.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди неповнолітній пасажир автомобіля ОСОБА_9 , від отриманих травм загинув на місці події.

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи в ролі водія, за вищевикладених обставин порушив вимоги п. п. 2.9 (а), 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями), згідно з якими:

- п. 2.9 «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;

- п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним »;

Порушення водієм ОСОБА_4 , вимог п. п. 2.9 (а), 12.1 Правил дорожнього руху, знаходяться у безпосередньому причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із настанням смерті ОСОБА_9

06 серпня 2026 року о 03 год. 40 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

06 серпня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, за кваліфікуючи ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`янніння, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).

Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026020000000428 від 05.08.2026; протоколу огляду місця події від 06.08.2026; висновку медичного огляду; протоколів допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.08.2026; повідомлення про підозру від 06.08.2026; інших матеріалів кримінального правопорушення та пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України обґрунтована.

У відповідності з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 має зареєстроване та постійне місце проживання, неодружений, студент 3-го курсу ЗП (ПТ) О «Гніванський професійний ліцей», раніше не судимий.

В той же час, органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Суд також враховує вік та стан здоров`я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених названим Кодексом.

В той же час, частиною четвертою статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Таким чином, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, слідчий суддя вважає не доцільним визначати підозрюваному розмір застави.

На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до 03:40 год. 04 жовтня 2026 року, в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 04 жовтня 2026 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя