Рішення № 138942131, 06.08.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1216/26

Провадження № 2/147/690/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Мудрак А.М.,

з участю секретаря Задверняк Т.П.,

розглянувши у відкритому судо вому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

у травні 2026 року ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обгрунтування позовної заяви покликаються на те, що 24.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №20.08.2025-100001117. Відповідно до умов якого позичальнику надається кредит на наступних умовах. Дата надання/видачі кредиту 24.08.2025. Сума кредиту: 20200 грн 00 коп. Строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 10.01.2026. Комісія, пов`язана з наданням кредиту (надалі комісія, економічна сутність плата за надання кредиту) 20% від суми кредиту та дорівнює 1400 грн 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір, крім продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування та строку виплати кредиту у порядку, передбаченому договором.

07.09.2025 між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести зміни до договору: 1.1. Сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 9500 грн 00 коп., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами одаткових договорах (чергові транші). 1.2. За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 2500 грн. 00 коп. дата надання/видачі кредиту (2-го траншу) - 17/09/2025.

03.10.2025 між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту: 1.1. Сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 11500 грн 00 коп., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). 1.2. За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 3-й транш у розмірі 2000 грн 00 коп.; дата надання/видачі кредиту (3-го траншу) - 03/10/2025.

16.10.2025 між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору: 1.1. Сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 13100 грн. 00 коп., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). 1.2. За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 4-й транш у розмірі 1600 грн 00 коп.; дата надання/видачі кредиту (4-го траншу) - 16/10/2025.

08.11.2025 між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору: 1.1. Сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 18100 грн 00 коп., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). 1.2. За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 5-й транш у розмірі 5000 грн. 00 коп.; дата надання/видачі кредиту (5-го траншу) - 08/11/2025.

10.11.2025 між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору: 1.1. Сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 20200 грн 00 коп., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші) . 1.2. За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 6-й транш у розмірі 2100 грн. 00 коп.; дата надання/видачі кредиту (6-го траншу) - 10/11/2025.

Відповідно до договору від 24.08.2025 та квитанції про перерахунок коштів кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 20200 грн., ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у розмірі 20200 грн.

Отже, позивач констатує факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало належним чином та в повному обсязі.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 35536,45 грн, що складається з: тіла кредиту 15237,90 грн, відсотків 10198,55 грн, відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України 10100 грн.

Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 1555,92 грн від 06.09.2025, на суму 361,01 грн від 17.09.2025, на суму 2393,25 грн від 20.09.2025, на суму 1691,66 грн від 03.10.2025, на суму 1702,54 грн від 04.10.2025, на суму 3520,12 грн від 18.10.2025, на суму 2370,44 грн. від 01.11.2025.

Тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №20.08.2025-100001117 від 24.08.2025 у розмірі 35536,45 грн та понесені ними судові витрати.

Ухвалою судді від 01 червня 2026 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

10 липня 2026 року представником відповідача Цимбал А.А. подано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач позов не визнає та вважає, що у позові необхідно відмовити з наступних підстав: 24.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» (далі позивач) та відповідачем ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір №20.08.2025-100001117 від 24.08.2025 (далі кредитний договір).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором, яку надав позивач до суду, заборгованість відповідача за кредитним договором складає 35536,45 грн, а саме: заборгованість за кредитом 158237,90 грн, заборгованість за нарахованими процентами 10198,55 грн, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 10100,00 грн, заборгованість по комісії 0,00 гривень.

В обґрунтування своїх вимог про стягнення заборгованості позивач посилається на те, що договір про надання споживчого кредиту, паспорт споживчого кредиту, складають договір про надання кредиту, а тому відповідач зобов`язується виконувати його умови, в тому числі в частині сплати відсотків за користування кредитними коштами.

За своєю правовою природою паспорт споживчого кредиту є публічним договором приєднання. Відповідно до застереження, що міститься в паспорті споживчого кредиту, наведені обчислення орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування, використання інших способів надання кредиту та/або зміна інших умов кредитування можуть мати наслідком застосування іншої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача.

Наведені умови кредитування носять лише інформаційний характер і не свідчать про досягнення між сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема розміру процентної ставки, порядку та строків їх сплати. Крім того, в матеріалах справи відсутня візуальна форма дій клієнта та товариства в інформаційно комунікаційній системі останнього, що позбавляє суд можливості достеменно пересвідчитись, що наявний в матеріалах справи паспорт споживчого кредиту підписаний саме відповідачем, тим одноразовим ідентифікатором, який був надісланий на номер мобільного телефону та/або на електронну пошту відповідача в межах процедури укладення договору про надання споживчого кредиту через мережу Інтернет.

Оцінюючи позовні вимоги позивача з точку зору їх законності та обґрунтованості, пред`явлені вимоги мають ґрунтуватися на умовах договору, укладеного сторонами, в якому погоджені всі істотні умови кредитного договору, в тому числі строк кредитування, розмір та порядок сплати процентів за користування кредитними коштами тощо.

При цьому, перевірка дотримання процедури укладення договору в електронній формі має важливе значення для встановлення факту досягнення згоди між сторонами щодо всіх істотних умов договору, ідентичності відтворення вираженого електронними засобами волевиявлення сторін у візуальній формі.

В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують дотримання послідовності дій сторін договору, що свідчать про досягнення згоди сторонами щодо всіх істотних умов договору. Так, в матеріалах справи відсутня заявка на кредит, яка відображає волевиявлення відповідача щодо умов укладення кредитного договору, сформована клієнтом, дії в інформаційно - комунікаційній системі товариства на сайті, як то візуальна форма послідовності дій клієнта та товариства, що відображає дії клієнта та товариства, спрямовані на укладення договору (направлення одноразового ідентифікатора із зазначенням його числового значення, відображення обраного способу комунікації, номеру телефону/ електронної пошти, на які ідентифікатор було відправлено тощо), відомості про порядок та спосіб отримання клієнтом договору як цілісного документа, що містить всі істотні умови договору, можливість/неможливість товариством внесення змін до договору після підписання його клієнтом.

Саме по собі посилання позивача на ознайомлення та підписання відповідачем кредитного договору, без надання відповідних доказів, не може бути прийнято судом, оскільки будь-яка дія клієнта та товариства фіксується у відповідній програмі та в подальшому оброблюється спеціалістами товариства, що і здійснюють реагування на відповідні дії з боку клієнта. При цьому, відсутність вказаних доказів, позбавляє суд можливості встановити факт підписання кредитного договору із вказаними умовами надання кредитних послуг, що є обов`язковим у разі пред`явлення позивачем вимог про стягнення заборгованості.

Більше того, в матеріалах справи відсутня довідка про ідентифікацію позичальника, відповідно до якої визначені погоджені істотні умови договору, а саме: сума кредиту 9000 гривень, строк кредитування 365 днів, процентна ставка, а також відсутній графік платежів.

Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у сумі 15237,90 грн є незаконними та необґрунтованими, а тому не підлягає задоволенню.

Щодо факту видачі відповідачу кредитних коштів. Відповідач заперечує факт отримання грошових коштів в кредит від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в розмірі 9000 грн. Позивачем не надано доказів, що безсумнівно свідчили б про факт видачі відповідачу кредитних коштів. Так, матеріали справи не містять та стороною позивача також не надано виписок з рахунків відповідача, з яких можна було б встановити факт належності йому певного платіжного засобу, користування ним банківською карткою, банківським рахунком та наявність у нього заборгованості. Позивачем також не надано суду відповідний касовий документ, який відповідає вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Розрахунок про стан заборгованості також не свідчить про видачу кредитних коштів відповідачу. Первинні документи про видачу/зарахування коштів відповідачу на виконання кредитного договору у справі відсутні. Оскільки обов`язок з доказування заявлених обставин покладається на ту сторону, яка їх стверджує, тому з вище викладеного випливає, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається в позовній заяві, щодо факту видачі кредитних коштів (належного виконання кредитором своїх зобов`язань за договором).

Позивачем не було доведено факту перерахування грошових коштів за кредитним договором на картковий рахунок позичальника.

Наданий позивачем лист поданий через систему «Електронний суд» у розширенні PDF із накладенням КЕП представника позивача, тобто не уповноваженої особи ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» а самим позивачем, тоді як даний документ містить факсимільне відображення підпису й печатки директора ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

Тобто, даний електронний доказ взагалі не є належним, достовірним, допустимим електронним доказом в розумінні ст. ст. 77 - 80, 100 ЦПК України, ст. 6 Закону України «Про електронні документ та електронний документообіг».

По-третє, ні в цьому листі, ні загалом в матеріалах справи не існують будь-які належні докази того, що згаданий картковий рахунок у листі від ТОВ «УПР» належить відповідачу.

Доказом надання позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Позивачем не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем були перераховані грошові кошти відповідачці в розмірі, що передбачений договором про надання споживчого кредиту, а відповідачка ці кошти отримала.

Виписки з рахунку, платіжної інструкції тощо, які б підтверджували перерахування позивачем коштів відповідачу у розмірі 20200,00 грн за договором про надання споживчого кредиту, позивачем не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду представник позивача у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини та надав довідки про перерахунок коштів.

Ідентифікувати відповідача, як власника банківської картки № НОМЕР_1 та отримувача цих коштів за вказаними документами неможливо. Таким чином будь-яких доказів перерахування коштів на картку чи на рахунок відповідача позивачем не надано.

Щодо стягнення заборгованості за комісією. Пунктом 7 договору передбачена комісія за видачу кредиту в розмірі 20,00% від суми виданого кредиту, яка складає 1400,00 грн. В кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за управління кредиту.

Враховуючи, що фінансова установа не зазначила та не надала доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення пункту щодо встановлення комісії у розмірі 20% від суми кредиту є нікчемними відповідно до ч.1, ч.2 ст. 11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

А тому в задоволенні вимог про стягнення з відповідача комісії слід відмовити.

Водночас повідомляє, що відповідачем було частково сплачено комісію в розмірі 1230 грн, що не заперечується позивачем та підтверджується розрахунком заборгованості, яку надав позивач.

Отже, у разі задоволення позову, просить сплачену комісію в розмірі 1400 грн зарахувати на погашення тіла кредиту.

Щодо стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України, зазначили наступне. Позивач абсолютно непрамовірно нарахував вІдповідачу відсотки за ст.ю 625 ЦК України,оскільки такі відсотки вже 4 роки не можуть нараховуватись боржникам відповідно до п. 18 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України. Тому просили в цій частині відмовити у позові.

Також відповідачем заявлено вимогу про стягнення витрат за надання правниої допомоги в розмірі 7000 грн.

Тому просить суд: у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн; розглядати справу без участі представника відповідача за наявними матеріалами справи та враховуючи даний відзив.

15 липня 2026 року представником позивача ОСОБА_2 подано до суду відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що позивачем було подано належні, допустимі та достатні докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, що відповідає вимогам статей 7679, 81 ЦПК України.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому повністю заперечує проти позовних вимог, однак не надав жодного доказу на підтвердження своїх заперечень або на спростування доводів позивача.

Заперечуючи щодо отримання відповідачем кредитних коштів, сторона відповідача не подала виписки по рахунках відповідача або клопотання про витребування таких доказів, на спростування доказів, наданих стороною позивача.

Щодо укладення кредитного договору зазначили, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено кредитний договір шляхом: 1) отримання/ознайомлення відповідача з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії); 2) подання відповідачем заявки кредитного договору (кредитної лінії); 3) надсилання відповідачем відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору (кредитної лінії). Таким чином, було укладено спірний кредитний договір у електронній формі, що відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової. Стороною позивача (кредитодавця) документи, що складають кредитний договір підписувались електронним підписом. Стороною відповідача документи, що складають кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано у смс-повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий. Саме його було використано відповідачем для підписання Кредитного договору.

Відповідач не заперечує, що відповідний засіб зв`язку належить йому або що на час укладення спірних договорів він втратив вказаний засіб зв`язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування.

З матеріалів справи слідує, що спірний кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, зокрема, з боку відповідача договір підписано одноразовим ідентифікатором. При цьому, посилання сторони відповідача на те, що позивач не надав жодних технічних доказів, які б дозволяли ідентифікувати відповідача, як особу, що фактично вчинив дії з укладення договору, є необґрунтованими, оскільки наведений вище договір містить інформацію, яка ідентифікує позичальника, зокрема, щодо його особистих персональних даних, а саме: дані паспорту та ідентифікаційний код, тобто в розумінні Закону України «Про електронну комерцію» договір підписаний відповідачем, і є належним та допустимим доказом на підтвердження кредитних зобов`язань.

Доказів, що указаний в договорі одноразовий ідентифікатор та персональні дані належать третім особам, а не позичальнику, останнім не надано, тоді як наведений позивачем алгоритм укладення договорів виключає підстави вважати, що без їх погодження позичальник міг отримати кредитні кошти.

Зазначений договір є чинним та підлягає виконанню сторонами. Також, підписуючи оферту відповідач підтвердив той факт, що розуміє умови на яких укладається договір: Я розумію, що підписую та укладаю кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код з смс-повідомлення). Для підписання та укладання договору введіть код з смс-повідомлення, яке було відправлене на Ваш фінансовий номер. У відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), відповідачем вкотре було підтверджено розуміння та чіткість умов укладання даного договору: Я розумію, що підписую та укладаю кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код з смс-повідомлення). Для підписання та укладання договору введіть код з смс повідомлення, яке було відправлене на Ваш фінансовий номер.

Тобто, відповідач підтвердив факт ознайомлення зі змістом кредитного договору та погодився на відповідні умови кредитування. Також відповідачем не було надано відомостей щодо оскарження умов кредитного договору у судовому порядку. Відтак, відповідачем та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору) та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами. Вказані обставини відповідач не спростував належними та допустимими доказами.

Щодо видачі коштів відповідачу. Позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідача за допомогою інтернет-еквайрингу. Позивач надав на підтвердження доказ видачі кредитних коштів, що є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», оскільки містить усі відомості щодо платіжної операції у відповідності вищезазначеного закону, а відтак належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу. Такі докази, як повний номер платіжної картки відповідача, банківські виписки з рахунку відповідача або інші документи, що підтверджують рух коштів по рахунку фізичної особи в банківській установі тощо у позивача відсутні та не можуть бути ним отримані, оскільки позивач не є банківською установою у розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», не здійснює відкриття чи обслуговування рахунків фізичних осіб та не має правового доступу до інформації про рух коштів за банківськими рахунками клієнтів.

Зі змісту кредитного договору вбачається, що відповідач самостійно зазначив номер платіжного засобу, на який були перераховані кредитні кошти, а також підтвердив власним підписом достовірність наданих відомостей. Зазначені обставини свідчать не лише про формальне укладення договору, а й про визначення сторонами конкретного способу виконання зобов`язання кредитодавця щодо надання кредиту.

Сторона позивача вважає безпідставними доводи відзиву про ненадання позивачем виписки по рахунку, як первинного бухгалтерського документу.

Оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі.

Щодо ідентифікації відповідача під час укладання договору. Відповідачем під час укладення кредитного договору було проведено ідентифікацію через систему BankID.

Щодо процентів за кредитним договором - загальні витрати за споживчим є співмірними, враховуючи строк кредитування. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись.

Матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості долучених до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі №753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.

Оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі. Крім того, будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору відповідач не заявляв.

Щодо комісії. Комісія пов`язана із наданням послуги, а саме перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу. З огляду на те, ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші») уникнувши додаткових витрат.

Безоплатність надання цих послуг законодавством не встановлена. Договором застережено, що до складу даної комісії не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства.

Щодо витрат на правничу допомогу. Керуючись ч.5 ст. 137 ЦПК України заявляють клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, зазначаючи наступне. При обґрунтуванні своєї позиції позивач виходить з наданих стороною відповідача копій документів, зокрема, ордеру про надання правничої допомоги та свідоцтва адвоката. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Однак, сторона відповідача не надала належних доказів, що підтверджують фактичну оплату відповідачем гонорару адвокату.

Тому просять суд: позовні вимоги задовольнити; розгляд справи здійснювати без участі представника позивача; відмовити стороні відповідача у стягненні витрат на правничу допомогу.

03 серпня 2026 рок представником відповідача Цимбал А.А. подано до суду клопотання про долучення доказів, а саме попередній розрахунок судових витрат, понесених відповідачем на суму 7000 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, одночасно з відповіддю на відзив подали клопотання про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась.

Представник відповідача Цимбал А.А. в судове засідання не з`явилась, одночасно з відзивом на позов подала клопотання про розгляд справи без участі відповідача та її представника.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останні скористались своїми процесуальними правами.

З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 24.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» (надалі кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі позичальник) укладено кредитний договір (оферти) №20.08.2025-100001117 (кредитної лінії). Складовими кредитного договору є пропозиція про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії), заявка, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) (а.с. 12-15).

Пунктами 3.1, 3.2 пропозиції передбачено, що кредитор зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п.4.1 пропозиції кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5354-32хх-хххх-5677.

Відповідно до п.3.3 пропозиції кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту: встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; сума кредиту: встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

Згідно з п.4.3 пропозиції днем надання кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку, якщо дата ініціювання платіжної операції з надання кредиту не співпадає з датою завершення цієї платіжної операції з надання кредиту, днем/датою надання кредиту є дата ініціювання цієї платіжної операції, якщо платіжна операція була завершена (навіть у випадку її завершення в пізнішу дату). Неможливість завершення ініційованої кредитодавцем платіжної операції з надання кредиту не з вини кредитодавця є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов`язків сторін за даним договором, включаючи обов`язок кредитодавця з надання кредиту. Неможливість видачі кредиту готівкою у зв`язку з нез`явленням позичальника для її отримання у дату надання/видачі кредиту, зазначену в заявці, є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов`язків сторін за даним договором, включаючи обов`язок кредитодавця з надання кредиту. У випадку настання вказаних скасувальних обставин даний договір є розірваним та припиненим з дати надання/видачі кредиту, зазначеної в заявці. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця, позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.

Відповідно до п.6.1 договору позичальник зобов`язується використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни:

а) повернення кредиту, сплата процентів, комісій - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойки, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим договором, - негайно, з моменту пред`явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

У заявці кредитного договору №20.08.2025-100001117 (кредитної лінії) зазначено, що відповідно до умов кредитного договору позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 24.08.2026. Сума кредиту: 7000,00 грн. Строк, на який надається кредит 140 днів з дати його надання. Дата повернення (виплат) кредиту 10.01.2026. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 5354-32хх-хххх-5677. (а.с. 13 на звороті).

Кредитний договір підписаний одноразовим ідентифікатором Е566.

Одночасно позичальник ознайомився з паспортом споживчого кредиту та підписав його одноразовим ідентифікатором А784 (а.с.15-16).

17 вересня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» (надалі кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі позичальник) укладено додатковий договір (оферта) до кредитного договору (оферти) №20.08.2025-100001117 (кредитної лінії). Додатковий договір підписано позичальником одноразовим ідентифікатором К784.

Складовими додаткового договору є примірна пропозиція про укладення додаткового договору, примірна відповідь кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт), паспорт споживчого кредиту (а.с. 16 на звороті- 18 на звороті). Паспорт споживчого кредиту підписано одноразовим ідентифікатором А757.

Відповідно до п.1 додаткового договору: сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору: 1.1. Сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 9500 грн. 00 коп., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). 1.2. За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 2500 грн 00 коп.; дата надання/видачі кредиту (2-го траншу) - 17/09/2025. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5354-32XX-XXXX-5677. Днем надання кредиту (2-го траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику: 5354-32XX-XXXX-5677. Строк, на який надається кредит (а саме 2-й транш) - 116 днів з дати його надання. 1.3. Сторони домовились, що позичальник відповідно до даного додаткового договору зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 2-го траншу (частини суми кредиту) (надалі комісія за надання, комісія; економічна сутність плата за надання кредиту) 20% від суми 2-го траншу (частини суми кредиту), що дорівнює 500 грн 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми 2-го траншу (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитодавцем та обліковується в день видачі траншу, сплачується згідно графіку платежів.

03 жовтня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» (надалі кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі позичальник) укладено додатковий договір (оферта) до кредитного договору (оферти) №20.08.2025-100001117 (кредитної лінії). Додатковий договір підписано позичальником одноразовим ідентифікатором К757.

Складовими додаткового договору є примірна пропозиція про укладення додаткового договору, примірна відповідь кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт), паспорт споживчого кредиту (а.с. 18 на звороті - 20). Паспорт споживчого кредиту підписано одноразовим ідентифікатором А259.

Відповідно до п.1 додаткового договору: сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору: 1.1. Сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 11500 грн 00 коп., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). 1.2. За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 3-й транш у розмірі 2000 грн 00 коп.; дата надання/видачі кредиту (3-го траншу) - 03/10/2025. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (3-го траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5354-32XX-XXXX-5677. Днем надання кредиту (3-го траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику: 5354-32XX-XXXX-5677. Строк, на який надається кредит (а саме 3-й транш) - 100 днів з дати його надання. 1.3. Сторони домовились, що позичальник відповідно до даного додаткового договору зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 3-го траншу (частини суми кредиту) (надалі комісія за надання, комісія; економічна сутність плата за надання кредиту) 20% від суми 3-го траншу (частини суми кредиту), що дорівнює 400 грн 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми 3-го траншу (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитодавцем та обліковується в день видачі траншу, сплачується згідно графіку платежів.

16 жовтня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» (надалі кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі позичальник) укладено додатковий договір (оферта) до кредитного договору (оферти) №20.08.2025-100001117 (кредитної лінії).

Складовими додаткового договору є примірна пропозиція про укладення додаткового договору, примірна відповідь кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт), паспорт споживчого кредиту (а.с. 21-23). Додатковий договір підписано позичальником одноразовим ідентифікатором К259. Паспорт споживчого кредиту підписано одноразовим ідентифікатором А528.

Відповідно до п.1 додаткового договору: сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору: 1.1. Сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 13100 грн 00 коп., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). 1.2. За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 4-й транш у розмірі 1600 грн 00 коп.; дата надання/видачі кредиту (4-го траншу) - 16/10/2025. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (4-го траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5354-32XX-XXXX-5677. Днем надання кредиту (4-го траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику: 5354-32XX-XXXX-5677. Строк, на який надається кредит (а саме 4-й транш) - 87 днів з дати його надання. 1.3. Сторони домовились, що позичальник відповідно до даного додаткового договору зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 4-го траншу (частини суми кредиту) (надалі комісія за надання, комісія; економічна сутність плата за надання кредиту) 20% від суми 4-го траншу (частини суми кредиту), що дорівнює 320 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми 4-го траншу (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитодавцем та обліковується в день видачі траншу, сплачується згідно графіку платежів.

08 листопада 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» (надалі кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі позичальник) укладено додатковий договір (оферта) до кредитного договору (оферти) №20.08.2025-100001117 (кредитної лінії).

Складовими додаткового договору є примірна пропозиція про укладення додаткового договору, примірна відповідь кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт), паспорт споживчого кредиту (а.с. 23-25). Додатковий договір підписано позичальником одноразовим ідентифікатором К528. Паспорт споживчого кредиту підписано одноразовим ідентифікатором А956.

Відповідно до п.1 додаткового договору: сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору: 1.1. Сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 18100 грн 00 коп., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). 1.2. За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 5-й транш у розмірі 5000 грн 00 коп.; дата надання/видачі кредиту (5-го траншу) - 08/11/2025. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (5-го траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5354-32XX-XXXX-5677. Днем надання кредиту (5-го траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику: 5354-32XX-XXXX-5677. Строк, на який надається кредит (а саме 5-й транш) - 64 днів з дати його надання.

10 листопада 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» (надалі кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі позичальник) укладено додатковий договір (оферта) до кредитного договору (оферти) №20.08.2025-100001117 (кредитної лінії).

Складовими додаткового договору є примірна пропозиція про укладення додаткового договору, примірна відповідь кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт), паспорт споживчого кредиту (а.с. 25 на звороті-26). Додатковий договір підписано позичальником одноразовим ідентифікатором К956.

Відповідно до п.1 додаткового договору: сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору: 1.1. Сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 20200 грн 00 коп., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). 1.2. За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати козичальнику 6-й транш у розмірі 2100 грн 00 коп.; дата надання/видачі кредиту (6-го траншу) - 10/11/2025. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (6-го траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5354-32XX-XXXX-5677. Днем надання кредиту (6-го траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику: 5354-32XX-XXXX-5677. Строк, на який надається кредит (а саме 6-й транш) - 62 днів з дати його надання.

Отже, загальний розмір кредиту становить 20200,00грн на строк 140 днів.

Факт перерахування на карту та отримання позичальником ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджено листами ТОВ «УПР», з яких вбачається що:

24.08.2025 о 16:47:59 на суму 7000,00 грн на карту НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 842504413, призначення платежу: видача за договором кредиту №20.08.2025-100001117;

17.09.2025 о 14:20:42 на суму 2500,00 грн на карту НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 865970460, призначення платежу: видача за договором кредиту №20.08.2025-100001117;

03.10.2025 о 15:09:23 на суму 2000,00 грн на карту НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 881429761, призначення платежу: видача за договором кредиту №20.08.2025-100001117;

16.10.2025 о 19:08:42 на суму 1600,00 грн на карту НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 893515815, призначення платежу: видача за договором кредиту №20.08.2025-100001117;

08.11.2025 о 12:36:56 на суму 5000,00 грн на карту НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 914652787, призначення платежу: добір коштів за договором кредиту №20.08.2025-100001117;

10.11.2025 о 14:49:37 на суму 2100,00 грн на карту НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua НОМЕР_3 , призначення платежу: добір коштів за договором кредиту №20.08.2025-100001117 (а.с. 27-29 на звороті).

Позичальник ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 20.08.2025-100001117 пройшла ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. (а.с. 30).

З розрахунку заборгованості за договором №20.08.2025-100001117 від 24.08.2025, підтверджено, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 35536,45 грн, з них: 15237,90 грн основний борг, 10198,55 грн залишок відсотків, залишок відсотків за ст. 625 ЦК України 10100,00 грн. (а.с. 31-32).

Відповідно до положень ч.1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. ст. 626, 628 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Товариством, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим Товариство має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Відтак, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України слідує, що другий контрагент (споживач фінансових послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно із ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені зако ном як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 1055 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст. 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст. 11 Закону).

Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Судом встановлено, що кредитний договір між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , у тому числі заявку на укладення кредитного договору від 24.08.2025, пропозицію укладення кредитного договору, підписано шляхом введення одноразового ідентифікатора, направленого смс-повідомленням відповідачу на номер телефону, зазначеного в кредитному договоі у розділі: Реквізити сторін. Також самим позичальником зазначено номер рахунку, на який слід перераховувати кошти.

Усі додаткові договори також підписані позичальником ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора.

Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису. Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позивача виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання повернути кредит зі сплатою відсотків у визначений договором строк.

Твердження представника відповідача про те, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують дотримання послідовності дій сторін договору, що свідчать про досягнення згоди сторонами щодо всіх істотних умов договору, а саме в матеріалах справи відсутня заявка на кредит, дії в інформаційно - комунікаційній системі товариства на сайті, як то візуальна форма послідовності дій клієнта та товариства, спростовані наданими позивачем доказами, а саме в договорі від 24.08.2025 №20.08.2025-100001117 наявна заявка кредитного договору (а.с. 13 на звороті).

Посилання сторони відповідача на те, що позивач не надав жодних технічних доказів, які б дозволяли ідентифікувати відповідача, як особу, що фактично вчинила дії з укладення договору, є необґрунтованими, оскільки наведений вище договір містить інформацію, яка ідентифікує позичальника, зокрема, щодо його особистих персональних даних, а саме: дані паспорту та ідентифікаційний код, номер телефону, номер платіжного засобу, який вказував позичальник особисто, тобто в розумінні Закону України «Про електронну комерцію» договір підписаний відповідачем, і є належним та допустимим доказом на підтвердження кредитних зобов`язань.

Доказів, що указаний в договорі одноразовий ідентифікатор та персональні дані належать третім особам, а не позичальнику, стороною відповідача не надано, тоді як наведений позивачем алгоритм укладення договорів виключає підстави вважати, що без їх погодження позичальник міг отримати кредитні кошти.

Крім того, відповідачем під час укладення кредитного договору було проведено ідентифікацію через систему BankID (а.с. 30).

Більше того, у своєму відзиві на позов представник відповідача заперечує проти укладення кредитного договору, отримання грошових коштів в кредит від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в розмірі 9000 грн,, вказує на істотні умови договору, а саме: сума кредиту 9000 гривень, строк кредитування 365 днів, та заперечує стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у сумі 15237,90 грн. Натомість позивачем у справі (кредитодавцем) є ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», сума отриманого кредиту (усіх траншів) становить 20200,00 грн. Тобто суду не зрозуміло звідки взялось дане твердження відповідача, і чи взагалі вони не визнають дані позовні вимоги, чи має відношення даний відзив до справи.

Твердження відповідача про те, що в матеріалах справи відсутня процентна ставка, а також відсутній графік платежів, суд не приймає до уваги, оскільки процентна ставка чітко передбачена кредитним договором, а також дадатковими договорами і наявний графік платежів у договорі, а також у додаткових договорах.

Щодо заперечень відповідача про отримання коштів суд зазначає наступне. Позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідача за допомогою інтернет-еквайрингу. Відповідно до п.11 ч.1 ст. 1 Закону України Про платіжні послуги еквайрингова установа (далі еквайр) - надавач платіжних послуг, який надає послугу еквайрингу платіжних інструментів та має ліцензію на надання такої послуги. Згідно з договором про надання послуг еквайрингу, порядок здійснення платіжної оперіації відбувався за допомогою інформаційного обміну електронними повідомленнями між програмно-технічними комплексами позивача та надавачем послуг еквайрингу, в свою чергу, відповідні повідомлення не є платіжними інструкціями в розумінні Закону України Про платіжні послуги.

Отже, позивач надав на підтвердження доказ видачі кредитних коштів, що є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», оскільки містить усі відомості щодо платіжної операції у відповідності вищезазначеного закону, а відтак належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу.

Будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку з надання коштів протягом дії договору відповідач не заявляв.

Позивачем надано суду листи про підтвердження перерахування суми кредиту (усіх траншів). На спростування доводів позивача відповідачем ОСОБА_1 не надано суду жодного доказу про те, що даний рахунок не належить їй.

Щодо стягнення заборгованості за комісією суд зазначає. Пунктом 7 договору (зазначано у заявці) передбачена комісія за видачу кредиту в розмірі 20,00 % від суми виданого кредиту, яка складає 1400,00 грн. Дана комісія є одноразовим платежем та не передбачена за надання товариством супутніх послуг. Така ж комісія також передбачена і в кожному додатковому договорі (розмір 20%, одноразово, в день видачі кредитних коштів). Отже, вимога про стягнення комісії підлягає до задоволення.

Крім того, суд зауважує, що самим відповідачем у відзиві на позов заперечується факт укладення кредитного договору, факт отримання кредитних коштів, однак зазначається, що ОСОБА_1 сплачено частину комісії визначеної кредитним договором, тому просять врахувати це у разі задоволення позову та зменшення суми боргу, що трактується судом як суперечливість.

Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування отримання коштів суду відповідачкою не надано. Зокрема, доказів про те, що відкритий відповідно до умов договору у банку рахунок, на який було перераховано кошти не належить ОСОБА_1 матеріали справи не містять. При цьому, відповідачка не була позбавлена можливості надати інформацію з банку про відсутність рахунку у банку, або про неотримання відповідних коштів. Таким чином, саме відповідачка мала можливість надати виписку по рахунку, з якого можливо достовірно встановити надання/ненадання кредитних коштів, а також суми погашення кредитної заборгованості.

Отже, судом встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором ТОВ "Споживчий центр" виконало належним чином, надавши відповідачу кредиті кошти в загальному розмірі 20200,00 грн, проте відповідач не виконав умови кредитного договору в частині повернення кредитних коштів, процентів, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 35536,45 грн.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).

Як встановлено судом, відповідач не належним чином виконувала свої зобов`язання за договором кредиту, допустивши заборгованість. Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані у кредит, і суд приходить до висновку про задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 25436,45грн, яка складається з: 15237,90 грн тіла кредиту, 10198,55 грн суми заборгованості за відсотками.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, нарахованими за ст.625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що зобов`язання, яке виникло між сторонами, є грошовим.

Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов кредитного договору. Інших підстав, що б свідчили про припинення між сторонами грошового зобов`язання, судом не встановлено.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Таким чином позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено розрахунок заборгованості за відсотками за ст. 625 ЦК України за період з 16.11.2025 по 11.01.2026.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за ст. 625 ЦК України в розмірі 10100,00 грн слід відмовити, оскільки розрахунок проведений в період дії на території України воєнного стану.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією №СЦ00103634 від 08.05.2026 позивачем при зверненні до суду з позовом, який сформовано в системі «Електронний суд», сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн (а.с. 33).

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору слід стягнути з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1905,71 грн. (25436,45 грн (сума задоволених вимог) / 35536,45 грн (сума заявлених вимог) х 2662,40 грн).

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач надав на підтвердження своїх поштових витрат опис вкладення до листа за накладною №2062026, дата відправки: 13.05.2026 13:48, квитанція №2062026 від 13.05.2026 «Поштова служба «Е-Пост» на суму 159,78 грн, яким підтверджується оплата за пересилання групи документів ОСОБА_1 (а.с. 34).

Поштові витрати позивача пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, мають бути відшкодовані, така позиція узгоджується із додатковою постановою Верховного Суду у справі № 759/5806/20 від 18.09.2023.

Отже, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача підлягає стягненню витрати за пересилку документів в розмірі 114,37 грн. (159,78 грн х 71,58% = 114,37 грн).

Щодо заявленої вимоги представника відповідача про стягнення понесених ними судових витрат за надання правничої допомоги в розмірі 7000 грн суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження даного принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необгрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Такий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Як вбачається з ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч.1, ч.2, ч.3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат за надання правничої допомоги відповідачем надано суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, які відповідач поніс ( взагальному на суму 7000 грн), угоду №109-сз/ц-26 про надання правової допомоги від 18.06.2026, акт виконаних робіт до угоди №109-сз/ц-26, рахунок-фактуру №109-сз/ц-26 від 28.07.2026, квитанцію до прибуткового ксового ордеру №180 від 28.07.2026 про слату ОСОБА_1 7000,00 грн за угодою №109-сз/ц-26,

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевказане, з позивача на користь відповідача підлягають до стягнення витрати за надання правничої допомоги пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 1989,40 грн (71,58% - розмір задоволених вимог, 28,42% - розмір вимог, які відмовлено позивачу; 7000,00 грн (заявлені вимоги відповідача) х 28,42 % / 100 % = 1989,40 грн).

Керуючись ст. ст. 141, 247, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_4 ) за договором №20.08.2025-100001117 від 24.08.2025 заборгованість у розмірі 25436,45 грн (двадцять п`ять тисяч чотириста тридцять шість гривень 45 коп.), 1905,71 грн (одна тисяча дев`ятсот п`ять гривень 71 коп.) сплаченого судового збору та 114,37 грн (сто чотирнадцять гривень 37 коп) поштових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на користь ОСОБА_1 1989,40 грн (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 40 коп) витрат за надання правничої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне ім`я сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса місця знаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 11 серпня 2026 року.

Суддя А.М.Мудрак