Рішення № 138942121, 05.08.2026, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/498/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2026 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Скаковської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Іванової Ю.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в смт. Томашпіль цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2026 року ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договорами № 8339496 від 30 вересня 2024 року у сумі 27930,00 грн. та № 1925935 від 29 листопада 2024 року у сумі 7695,00 грн. а також понесені судові витрати по справі.

Свої позовні вимоги мотивувало тим, що 30 вересня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем укладено Договір про надання споживчого кредиту № 8339496. Даний договір було укладено шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Договору, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти в сумі 7000,00 грн, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві кредит сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,00 % на день.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», свої зобов`язання за договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.

Відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання, чим допустив істотні порушення умов договору, не повернувши кошти, які були йому надані у вигляді позики відповідно договору, та не сплативши відсотки за користування позикою, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

26 червня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-15/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за Договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 01.02-15/25, заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту № 8339496 станом на дату відступлення склала: 27930,00 грн.

Оскільки новий кредитор жодних додаткових нарахувань не здійснював, станом на дату складання позовної заяви заборгованість відповідача за договором № 8339496 від 30 вересня 2024 року становить: заборгованість за основним боргом 7000,00 грн; заборгованість по відсотках 8260,00 грн. та пеня - 12670,00 грн. Загальна заборгованість 27930,00 грн.

Крім того, 29 листопада 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1925935. Даний договір було укладено шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Договору, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти в сумі 1500,00 грн, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві кредит сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 348 днів, стандартна процентна ставка становить 1,00 % на день.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», свої зобов`язання за договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.

Відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання, чим допустив істотні порушення умов договору, не повернувши кошти, які були йому надані у вигляді позики відповідно договору , та не сплативши відсотки за користування позикою, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

30 червня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-18/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за Договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 01.02-18/25, заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту № 1925935 станом на дату відступлення склала: 7695,00 грн.

Оскільки новий кредитор жодних додаткових нарахувань не здійснював, станом на дату складання позовної заяви заборгованість відповідача за договором № 1925935 від 29 листопада 2024 року становить: заборгованість за основним боргом 1500,00 грн; заборгованість по відсотках 3195,00 грн. та пеня - 3000,00 грн. Загальна заборгованість 7695,00 грн.

Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, він змушений з даним позовом звернутися до суду, яким просить стягнути із відповідача заборгованість за договором № 8339496 від 30 вересня 2024 року у сумі 27930,00 грн. та за договором № 1925935 від 29 листопада 2024 року у сумі 7695,00 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 14 квітня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу визначено право на подання відзиву на позовну заяву у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження. Позивачу визначено право на подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву.

30 квітня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Зокрема вказує на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів укладення кредитного договору та отримання ним грошових коштів, а також позивачем не надано первинних бухгалтерських документів, що підтверджують видачу кредиту. Крім того, відповідач зазначає, що ним вживалися заходи досудового врегулювання спору щодо погашення заборгованості. Також звертає увагу суду на те, що позивачем не надано належних доказів переходу права вимоги та з наданих суду матеріалів вбачається, що договір факторингу між ТОВ «СВЕА ФІНАНС» та первинним кредитором має рамковий характер та не містить належним чином заповнених індивідуальних додатків які б однозначно ідентифікували саме зобов`язання відповідача. Крім того, відповідач заперечує проти наданого позивачем розрахунку заборгованості та вважає його неналежним та не обгрунтованим, а розмір нарахованих процентів є не співмірним із сумою основного зобов`язання. Також відповідач не погоджується із нарахуванням штрафних санкцій та вважає, що вони підлягають списанню кредитодавцем, оскільки він є віськовослужбовцем який проходить віськову службу у Збройних силах України в зв`язку з чим має право на пільги передбачені п. 15 ч.1 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зазначає, що нарахування позивачем відносно нього відсотків та штрафних санкцій за невиконання умов договору у відповідності до вищевказаного Закону є не законним та підлягає списанню кредитодавцем. З огляду на вище вказане просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом, пені, штрафів та інших нарахувань в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 30 вересня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , укладено Договір про надання споживчого кредиту № 8339496.(а.с.7-16).

Згідно п. 1.2 Договору Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит у гривні, Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки передбачені Договором.

Відповідно до умов Договору, сума кредиту становить 7000,00 грн, строк кредиту 360 днів. Процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,00 %, дата надання позики 30 вересня 2024 року, або 01 жовтня 2024 року.

Як встановлено з матеріалів справи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», свої зобов`язання за договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується довідко про підтвердження платежу в сумі 7000,00 грн. (ТОВ ПЕЙТЕК).(а.с.38).

26 червня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-15/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за Договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.(а.с.34-48).

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 01.02-15/25, заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту № 8339496 станом на дату відступлення склала: 27930,00 грн. (а.с.52).

Відповідач ОСОБА_1 не надав своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, тобто відповідач зобов`язання за договором не виконав.

З поданого суду розрахунку заборгованості за договором № 8339496 від 30 вересня 2024 року встановлено, що відповідач у порушення вимог договору не вносив, передбачених договором платежів у зв`язку з чим має заборгованість у сумі 27930,00 грн. з яких заборгованість за основним боргом 7000,00 грн; заборгованість по відсотках 8260,00 грн. та пеня - 12670,00 грн. (а.с.32-37).

Крім того, 29 листопада 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1925935.(а.с.53-60).

Згідно п. 1.2 Договору Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит у гривні, Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки передбачені Договором.

Відповідно до умов Договору, сума кредиту становить 1500,00 грн, строк кредиту 348 днів. Процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,00 %, дата надання позики 29 листопада 2024 року, або 30 листопада 2024 року.

Як встановлено з матеріалів справи ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», свої зобов`язання за договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується довідко про підтвердження платежу в сумі 1500,00 грн. (ТОВ ПЕЙТЕК).(а.с.76).

30 червня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-18/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за Договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.(а.с.77-83).

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 01.02-18/25, заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту № 1925935 станом на дату відступлення склала: 7695,00 грн.(а.с.92).

Відповідач ОСОБА_1 не надав своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, тобто відповідач зобов`язання за договором не виконав.

З поданого суду розрахунку заборгованості за договором № 1925935 від 29 листопада 2024 року встановлено, що відповідач у порушення вимог договору не вносив, передбачених договором платежів у зв`язку з чим має заборгованість станом на 30 червня 2025 року у сумі 7695,00 грн. з яких заборгованість за основним боргом 1500,00 грн; заборгованість по відсотках 3195,00 грн. та пеня - 3000,00 грн. (73-75).

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість за договором не погасив, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.625 ЦПК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525, ст. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

За правилами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається в письмовій формі.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За приписами п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис є одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п.12 ч.1 вказаної статті Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа(кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення таких договорів, на таких умовах шляхом підписання договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення відсотків та пені, за вказаними кредитними договорами, суд зазначає наступне.

Відповідач не визнає та заперечує проти стягнення з нього відсотків та пені за кредитними договороми, зважаючи на те, що він є військовослужбовцем та до вказаних правовідносин слід застосувати положення, передбачені статтею 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» «Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.»

Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року по теперішній час.

Статтею 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Відповідно правової позиції Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у п. 74 його постанови від 04.09.2024 р. у справі № 426/4264/19: "У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Відповідач на підтвердження викладених у відзиві заперечень надав суду докази, які були досліджені судом в ході розгляду справи зокрема:

Копію військового квитка з якого встановлено, що він є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі.

Копію довідки Національної Гвардії України з якої встановлено, що відповідач ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 .

Копію Витягу з наказу командира НОМЕР_3 бригади Національної Гвардії України від 08 березня 2023 року з якої встановлено що відповідач ОСОБА_1 прийнятий на військову службу за контрактом.

Таким чином, на відповідача, поширюються пільги передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час особливого періоду.

При цьому, за наявності позову банку про стягнення боргу за кредитним договором суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).

Аналогічний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі №642/548/21.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 відсотків та пені за користування кредитом в сумі 27125,00 грн. - відсутні.

Виходячи з вищенаведеного, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволено частково та з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 8500,00 грн. З цих підстав суд приймає до уваги заперечення відповідача викладені у відзиві.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662 грн 40 коп., ціна позову становила 35625 грн 00 коп, позов задоволено на суму 8500 грн 00 коп, тобто на 23,85 % (8500,00 х 100 : 35625,00), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 634,98 грн (2662,40 х 23,85%) судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 625 ЦПК України, ст. ст. 514, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1, 1077, ЦК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 жителя АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 37616221, 04070, м. Київ, вул. Ілльлінська, буд. 8 номер рахунку в ОТП БАНК НОМЕР_5 МФО 300528) заборгованість за Договором № 8339496 від 30 вересня 2024 року у розмірі 7000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 жителя АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 37616221, 04070, м. Київ, вул. Ілльлінська, буд. 8 номер рахунку в ОТП БАНК НОМЕР_5 МФО 300528) заборгованість за Договором № 1925935 від 29 листопада 2024 року у розмірі 1500,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 жителя АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 37616221, 04070, м. Київ, вул. Ілльлінська, буд. 8 номер рахунку в ОТП БАНК НОМЕР_5 МФО 300528) судові витрати у розмірі 634,98 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: І. В. Скаковська

Повний текст рішення виготовлено 11 серпня 2026 року.