Рішення № 138941897, 11.08.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/10405/24

Провадження №: 2/755/1474/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" серпня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лазурний Блюз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛАЗУРНИЙ БЛЮЗ», звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСББ заборгованість за щомісячні внески на утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території, на експлуатацію неподільного та загального майна зазначеного будинку, внеску на охорону, компенсацію витрат за водопостачання та водовідведення та платежі за опалення будинку, за період з квітня 2023 року по 31.04.2024 суму основного зобов`язання - 12 753,99 грн; інфляційні нарахування в сумі 423,03 грн та 3% річних в сумі 423,03 грн, а також судовий збір у розмірі 3 028 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 29.01.2013 проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лазурний блюз». ОСББ «Лазурний Блюз» діє на підставі Статуту, який затверджено рішенням установчих зборів власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, оформлене Протокол № 1 від 25.01.2013. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 з 08.09.2017, що підтверджується витягом № 369052248 від 08.03.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідач щомісячні внески на утримання будинку та прибудинкової території, експлуатацію неподільного та загального майна, внесок на охорону, компенсацію витрат за водопостачання та водовідведення та платежі за опалення будинку сплачує частково та періодично, в зв`язку з чим утворилась заборгованість. За період з квітня 2023 року по 30.04.2024 у відповідача склалася заборгованість щодо сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, експлуатацію неподільного та загального майна, внеску на охорону, компенсацію витрат за водопостачання та водовідведення та платежі за опалення будинку в сумі 12 753,99 грн. З урахуванням вимог ст. 625 ЦК України, інфляційні нарахування становлять 423,03 грн та 3% річних - 423,03 грн,

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03.07.2024 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз`яснено процесуальні строки подачі заяв по суті справи.

12.09.2024 від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши що, згідно поданих позивачем розрахунків вказана сума боргу сформована станом на 31.05.2024 але включає в себе нарахування по 30.04.2024, тобто за квітень 2024 року включно, з травня 2024 позивач не заявляє позовних вимог. Відповідно до наданих позивачем розрахунків сума боргу станом на 30.04.2024 складає 12 753,99 грн, натомість згідно наданих позивачем відповідачу квитанцій про нарахування комунальних платежів сума боргу відповідача мала б становити на 30.04.2024 іншу, меншу суму - 10 656,00 грн. Як зазначалось, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості, яка розрахована станом на 30.04.2024 відповідно відповідач заперечує проти позову саме в межах заявлених позовних вимог і справа слухається саме в цих межах, тобто в межах стягнення заборгованості, яка існувала станом на 30.04.2024. Відповідно виставлених позивачем квитанцій станом на 30.04.2024 до оплати - 10 656,99 грн. Також позивач, звертаючись до суду 18.06.2024 не вказує, що 17.06.2024 відповідачем було сплачено 9 000 грн, що також підтверджується позивачем. Таким чином, на дату звернення до суду (18.06.2024) залишок боргу складав 1 656,99 грн (10 656,99-9000 грн), тобто фактично за два неповних місяці - березень 2024 та квітень 2024. Богу з квітня 2023 станом на дату звернення до суду фактично не існувало. 05.09.2024 було оплачено 6 070 грн та повністю погашено залишок заборгованості 1 656,99 грн та поточні місяці по серпень 2024 включно, відповідно станом на дату ухвалення судового рішення відсутня будь-яка сума боргу до стягнення, відповідно підстави для задоволення позову відсутні.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат зазначила, що позивачем заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати в сумі 336,35 грн та 423,03 грн. Вказані суми нараховані на суму боргу 12 753,99 грн, в той же час, як підтверджується з матеріалів справи сума боргу на дату звернення до суду становила, іншу суттєво меншу суму 1 656,99 грн за неповні два місяці. Слід зазначити що з розрахунку інфляційних витрат не можливо зрозуміти за який період прострочення ці суми нараховані, в таблиці нарахування вказано лише індекс інфляції за період, але не вказано за який саме період. Стосовно нарахування 3% річних з розрахунку вбачаються дні прострочення, які вказує позивач, проте ні з розрахунку, ні з матеріалів справи не вбачається який саме строк є граничним для оплати комунальних платежів, щоб у позивача виникало право нараховувати штрафні санкції за порушення строків оплати.

07.10.2024 від представника ОСББ «Лазурний Блюз» - Кудрявського В.М. до суду надійшла заява про закриття провадження у справі, а саме просять суд, закрити провадження в частині стягнення основного боргу за період з квітня 2023 року по 31.04.2024 в сумі 12 753,99 грн та стягнути на користь ОСББ інфляційні нарахування в сумі 423,03 грн та 3% річних в сумі 423,03 грн, а також стягнути судовий збір в розмірі 3 028 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 8 0000 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11.08.2026 закрито провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лазурний Блюз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в частині вимог про стягнення заборгованість за щомісячні внески на утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території, на експлуатацію неподільного та загального майна зазначеного будинку, внеску на охорону, компенсацію витрат за водопостачання та водовідведення та платежі за опалення будинку, за період з квітня 2023 року по 31.04.2024, в сумі 12 753,99 грн

Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.

Таким чином, суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 29.01.2013 співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лазурний блюз».

Згідно пункту 2.1. Статуту ОСББ «Лазурний блюз», метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання ними своїх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна Об`єднання, своєчасного надходження коштів від співвласників багатоквартирного будинку для сплати всіх платежів, передбачених законодавством, цим Статутом та правочинами, що укладені Об`єднанням. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Пунктом 2.3. Статуту визначено, що завданням Об`єднання є забезпечення: належного утримання будинку та прибудинкової території; реалізація прав власників приміщень та квартир будинку на володіння, користування та розпорядження спільним майном; сприяння співвласникам Об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; виконання власниками приміщень та квартир будинку своїх зобов`язань та обов`язків, пов`язаних з діяльністю Об`єднання; здійснення господарської діяльності для забезпечення власних потреб.

Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_2 на праві власності на підставі купівлі-продажу належить квартира АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань зі сплати щомісячних внесків на утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території, на експлуатацію неподільного та загального майна зазначеного будинку, внеску на охорону, компенсацію витрат за водопостачання та водовідведення та платежі за опалення будинку, за період з квітня 2023 року по 31.04.2024, відповідачу нараховано заборгованість у розмірі 12 753,99 грн.

Вказана сума заборгованість погашена відповідачем, у зв`язку з чим, ухвалою суду, в цій частині заявлених позовних вимог, закрито провадження у справі.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та втрат від інфляції, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК).

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16.12.2015 у справі № 6-2023цс15).

З огляду на те, що відповідач, як встановили суди попередніх інстанцій, прострочив виконання грошового зобов`язання, він на вимогу позивача повинний сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми (Висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 07.07.2020 у справі № 14-448цс19-ц).

Разом з тим, суд не погоджується з наданим стороною позивача розрахунком 3 відсотків річних та інфляційних збитків, оскільки, з огляду на Постанову КМУ №206 від 05.03.2022, якою установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Починаючи з 24.02.2022 та на час звернення з даним позовом до суду в Україні запроваджено військовий стан.

Відповідно до п. 1 Постанови КМ № 1405 в редакції від 29.12.2023 установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 № 285).

Відповідно до абзацу 5 п. 1 ч. 1 ЗУ Про житлово - комунальні послуги, до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що внески на утримання будинку та прибудинкової території, в розумінні ЗУ «Про житлово - комунальні послуги» є житловою послугою.

Таким чином три відсотки річних та інфляційні збитки, у даній справі, мають бути розраховані до 24.02.2022 та після 30.12.2023.

Згідно із наданого позивачем розрахунку трьох відсотків річних та інфляційних збитків, останні розраховані за період з 30.04.2023 по 30.04.2024, у зв`язку з чим вимоги про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за період виникнення заборгованості з 30.04.2023 по 30.12.2023 задоволенню не підлягають, у зв`язку із встановленою забороною відповідно до Постанови КМУ №206 від 05.03.2022.

Таким чином, три відсотки річних та інфляційні збитки з 01.01.2024 по 30.04.2024 становить: інфляційні нарахування - 193,11 грн, 3% річних - 46,10 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні нарахування та 3% річних у розмірі 239,21 грн.

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСББ «Лазурний блюз» підлягають частковому задоволенню.

Що стосується розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. (ч. 1 ст. 133 ЦПК України)

Згідно положень ч.1 ст.41 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно роз`яснень, викладених у п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України, «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суду першої інстанції» №2 від 12 червня 2009 року, визнання позову чи добровільне задоволення вимог відповідачем після пред`явлення позову не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат при ухваленні рішення або при закритті провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову з мотивів задоволення його вимог відповідачем.

Якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. (ч.3 ст.142 ЦПК України)

З огляду на викладене, в порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1,77%, в сумі 53,59 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на оплату правничої допомоги, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

За змістом ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об`єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об`єднання. Від імені адвокатського об`єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об`єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об`єднання. Адвокатське об`єднання може залучати до виконання укладених об`єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об`єднання зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з ч. 2 вказаної вище статті порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно ч.3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 ЦК України.

Судом встановлено, що між ОСББ «Лазурний блюз» та Адвокатським об`єднання «Захист 24» укладено Договір про надання правової допомоги № 12-05/121 від 07.03.2024.

Відповідно до п. 1.2 Договору, виконавець надає клієнту наступні види правничої допомоги а саме: усне консультування щодо можливостей, механізмів і процедури судового захисту прав Клієнта у зв`язку зі зверненням до суду про стягнення заборгованості з власника квартири АДРЕСА_2 ; правовий аналіз наданих клієнтом документів; підготовка та подачу до суду позовної заяви про стягнення заборгованості з власника квартири АДРЕСА_3 ; правовий аналіз документів; підготовка та подача позовної заяви про стягнення заборгованості з власника квартири АДРЕСА_2 ; участь у судових засіданнях, підготовка і подача процесуальних документів, ознайомлення з матеріалами справи, отримання копій судових рішень; отримання виконавчих листів та інших документів.

За умовами п. 3.2.1. Договору, попередня вартість гонорару (винагороди за правничу допомогу), що надається згідно з цим Договором складає 8 000 грн. Конкретні види правничої допомоги, їх розцінки і об`єм фіксуються сторонами в Акті приймання-передання послуг.

Згідно Акту приймання-передавання наданих послуг №1 від 24.04.2024 до договору №12-05/121 про надання правничої допомоги від 07.03.2023, Адвокатським об`єднанням надано клієнту правову допомогу у вигляді: правовий аналіз наданої клієнтом документації щодо заборгованості власника квартири АДРЕСА_4 перед ОСББ «Лазурний блюз» та можливостей судового захисту. Отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 2 000 грн; підготовка та подача позовної заяви для звернення з позовом до Дніпровського районного суду м. Києва про стягнення заборгованості з власника квартири АДРЕСА_4 - 6 000 грн.

Згідно із платіжною інструкцією №93 від 07.03.2024 ОСББ «Лазурний блюз» здійснило оплату витрат за правову допомогу на рахунок АО «Захист 24» відповідно до договору № 12-05/121 від 07.03.2024 на суму 8 000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання заяв по суті справи, інших заяв та клопотань, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК України).

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. (постанова Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 160/19098/21)

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

У своїй практиці Європейський суд з прав людини керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.

При цьому адвокатам, враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Суд вважає завищеним визначений адвокатом витрачений час як за правовий аналіз наданої клієнтом документації щодо заборгованості власника квартири АДРЕСА_2 перед ОСББ «Лазурний блюз» та можливостей судового захисту, так і за підготовку позовної заяви для звернення з позовом до Дніпровського районного суду м. Києва про стягнення заборгованості з власника квартири АДРЕСА_2 - 8 годин, а також вартість одиниці правової допомоги - 2 000,00 грн та 3 000,00 грн відповідно, виходячи зі змісту та смислового наповнення позовної заяви та додатків до неї та вважає розмір витрат на правничу допомогу в сумі 8 000 грн, що підлягає компенсації другою стороною, неспівмірним зі складністю справи та ціною позову.

Крім того, позовна заява була підписана та подана до суду головою правління ОСББ, однак відповідна послуга відображена в акті приймання-передачі виконаних робіт.

Оцінюючи надані стороною позивача докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, необхідним та достатнім на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що визначена позивачем сума в розмірі 8 000,00 грн є надмірною, а такий розмір не є розумним. За таких обставин суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, має бути зменшений до 3 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 319, 322, 526, 610, 612, 625, 626, 628, 629, 631 Цивільного кодексу України, Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст.ст. 2, 4, 10, 12, 76-81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лазурний Блюз»(код ЄДРПОУ: 38576494, вул. Туманяна Ованеса, 15-А, м. Київ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лазурний Блюз» 3 % річних у розмірі 46,10 грн, інфляційні витрати у розмірі 193,11 грн, судовий збір у розмірі 53,59 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: