Рішення № 138937785, 12.08.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 серпня 2026 року м. Рівне№460/20720/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зменшення розміру пенсії при проведенні її перерахунку з 01.02.2023 з 90% до 80% грошового забезпечення та щодо обмеження виплати пенсії максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити виплату пенсії з 01.02.2023 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.06.2024 №12/1/4400хг15067, без обмеження виплати максимальним розміром.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач виконуючи рішення суду у справі №460/9307/24, безпідставно зменшив основний розмір грошового забезпечення з 90% до 80%, при цьому протиправно застосував обмеження розміру пенсії до десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Вважає, що такі дії відповідача призвели до суттєвого зменшення розміру пенсійних виплат позивач, що зумовило останнього звернутися за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою суду від 19.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказує, що оскільки, з 01.04.2018 року позивача переведено на пенсію по інвалідності, з дотриманням вимог п.а ст. 21 Закону з врахуванням ІІ групи інвалідності, то позивачу було призначено пенсію у розмірі 80% сум грошового забезпечення. Відповідач вказує, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік встановлено, що з 01.07.2022 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить 2027грн., 01.12.2022 2093грн., з 01.03.2024 2361грн. Вважає, що максимальний розмір пенсії починаючи з 01.07.2022 не може перевищувати 20270грн. (2027*10=20270), 01.12.2022 20930грн., з 01.03.2024 23610грн. Враховуючи вищенаведене зазначає, що відсутні підстави для виплати пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру оскільки, на законодавчому рівні дане питання врегульоване та встановлено максимальний розмір пенсії, що підлягає до виплати. Просить у позові відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.01.2007 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" із врахуванням 67 років вислуги, що становило 90% сум грошового забезпечення.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №460/9307/24, яке набрало законної сили 26.05.2025, суд постановив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №12/1/4400хг15067 від 12.06.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №12/1/4400хг15067 від 12.06.2024.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

05.07.2025 позивач із запитом звернувся до відповідача.

Листом від 07.07.2025 №12825-11983/К-02/8-1700/25 відповідач повідомив позивача що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №460/9307/24 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2025 виконані в повному обсязі, зокрема, здійснено позивачу перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.06.2024 №12/1/4400хг15067. Відповідач повідомив, що з 01.07.2025, з урахуванням рішення суду, пенсія позивачу виплачується у розмірі 23610,00грн

Вважаючи дії відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати пенсії з 01.02.2023 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.06.2024 №12/1/4400хг15067 без обмеження виплати максимальним розміром, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992№2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до преамбули вказаного Закону держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Частиною 3 статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991№2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (п.3 ст.9 Закону №2011-ХІІ).

Згідно із частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII, чинній з 01.01.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20.12.2016 № 7-рп/2016, є втрата чинності із 20.12.2016 норм частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.

Крім того, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII (далі - Закон №1774-VIII), який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону №2262-ХІІ слова і цифри "у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Проте, суд зауважує, що починаючи 20.12.2016 норми статті 43 Закону №2262-ХІІ не містять приписів про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Внесені Законом № 1774-VIII до частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Такий правовий висновок щодо застосування приписів статті 43 Закону №2262-ХІІ після ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 20.12.2016 №7-рп/2016 узгоджується з висновками, висловленими Верховним Судом у постановах, зокрема, від 30.10.2020 у справі № 522/16881/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18 та від 31.03.2021 у справі №815/3000/17.

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом від 07.07.2025 №12825-11983/К-02/8-1700/25 повідомив позивача, що на виконання рішення суду у справі №460/9307/24, відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.06.2024 №12/1/4400хг15067.

Додатково відповідач повідомив, що виплату позивачу перерахованої пенсії відповідач здійснює із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії згідно з частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ, а саме: з 01.07.2025 у розмірі 23610,00грн.

Судом встановлено, що на підставі рішення про перерахунок пенсії, пенсія по інвалідності ОСОБА_1 з 01.12.2017 складає (з надбавками) 7390,50грн, що становить 90% грошового забезпечення.

На підставі рішення про перерахунок пенсії, пенсія по інвалідності ОСОБА_1 з 01.04.2019 складає (з надбавками) 49205,00грн, з урахуванням максимального розміру пенсії, її розмір складає 13385,14грн, що становить 90% грошового забезпечення.

На підставі рішення про перерахунок пенсії, пенсія по інвалідності ОСОБА_1 з 01.02.2023 складає (з надбавками) 75758,70грн, з урахуванням максимального розміру пенсії, її розмір складає 20930,00грн, що становить 80% грошового забезпечення

На підставі рішення про перерахунок пенсії, пенсія по інвалідності ОСОБА_1 з 01.07.2025 складає (з надбавками) 79723,10грн, з урахуванням максимального розміру пенсії, її розмір складає 23610,00грн, що становить 80% грошового забезпечення.

На підставі системного аналізу фактичних обставин справи та наведених вище норм права, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на нарахування та виплату з 01.02.2023 перерахованої пенсії без обмеження її максимальним розміром.

З аналізу викладеного суд зазначає, що протягом спірного періоду стаття 43 Закону №2262-ХІІ не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів. Отже, внесені Законом №1774-VIII до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону №2262-ХІІ. Так, Верховний Суд зробив висновок про протиправність обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, у постановах від 29.02.2024 №300/489/21, від 20.03.2024 №560/8994/21, від 27.03.2024 №500/2724/21, від 27.03.2024 №620/4764/21.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Крім того, як визначено частиною 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Тобто, протягом спірного періоду стаття 43 Закону №2262-ХІІ не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Враховуючи викладені норми права, суд вважає за необхідне наголосити, що обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-XII є протиправним та порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5 статті 17 Конституції України.

Відтак, дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії з 01.02.2023 з обмеженням максимального розміру та із зменшенням грошового забезпечення з 90% до 80%, порушують право позивача на соціальний захист та є протиправними.

Отже, враховуючи суть порушеного права (виплату пенсії з обмеженням її максимального розміру та із зменшенням грошового забезпечення з 90% до 80%), суд вважає, що ефективним захистом прав позивача буде визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу при її перерахунку з 01.02.2023 з 90% до 80% грошового забезпечення та обмеження розміру виплати пенсії максимальним розміром; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.02.2023 виплату пенсії позивачу у розмірі 90% сум грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.06.2024 №12/1/4400хг15067, без обмеження виплати максимальним розміром.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позов підлягає до задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 при перерахунку з 01.02.2023 з 90% до 80% грошового забезпечення та обмеження розміру пенсії максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у розмірі 90% сум грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.06.2024 №12/1/4400хг15067, без обмеження виплати максимальним розміром.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м.Рівне, Рівненська обл., 33028, ідентифікаційний код юридичної особи 21084076)

Рішення складено 12 серпня 2026 року

Суддя О.М. Дудар