Рішення № 138937352, 11.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року

справа №380/5354/26

провадження № П/380/5407/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д. розглянув у письмовому провадженні в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фонду державного майна України до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватного акціонерного товариства Львівський іподром про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в

Фонд державного майна України (адреса проживання: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9; ЄДРПОУ: 00032945) звернувся до суду із позовом до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (адреса місцезнаходження: 79057, м. Львів, вул. Конотопська, 6/8; ЄДРПОУ: 35009269), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Франківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо невжиття дій стосовно реєстрації припинення обтяження будівлі, конюшні під літ. Б-1 площею 543,9 кв.м. та ветлазарету під літ. В1 площею 485,8 кв.м., що знаходяться на території ДП Львівський іподром, реєстраційний номер обтяження: 1782447, зареєстрований 21.03.2005;

зобов`язати Франківський відділ Державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяжень будівлі конюшні під літ. Б-1 площею 543,9 кв.м та ветлазарету під літ. В1 площею 485,8 кв.м шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення обтяжень, в тому числі припинити обтяження, внесені у Державний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у вигляді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 1782447 (зареєстрований 21.03.2005 об 09:16:58), внесений на підставі наказу Господарського суду Львівської області у справі № 4/2677-26/328 від 19.11.2004.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фонд державного майна України є уповноваженим органом управління цілісним майновим комплексом колишнього державного підприємства «Львівський іподром» на вулиці Стрийській, 133 у місті Львові і з метою забезпечення державної реєстрації права власності ним вживаються заходи щодо внесення інформації в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у тому числі на два об`єкти нерухомого майна цілісного майнового комплексу «Львівський іподром» - будівлю конюшні під літ.«Б-1» площею 534,9 кв.м. та будівлю ветлазарету під літ.«В-1» площею 485,8 кв.м., які розташовані за адресою: м.Львів, вул.Стрийська,133. Однак, у процесі вчинення дій з реєстрації права державної власності на вищевказані об`єкти державні реєстратори ухвалили рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій на будівлю конюшні під літ.«Б-1» площею 534,9 кв.м. (рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 03.06.2025за №79246566) та будівлю ветлазарету під літ.«В-1» площею 485,8 кв.м. (рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 03.06.2025за №79249049), оскільки на зазначені об`єкти наявні зареєстровані обтяження речових прав згідно з інформацією Єдиного реєстру заборон. У відповідь на звернення про припинення обтяження Франківським ВДВС у м. Львові Львівського міжрегіонального управління МЮУ листом від 17.12.2025 № 104804 проінформовано Фонд про те, що матеріали виконавчого провадження, з виконання якого 21.03.2005 було внесено запис про арешт майна боржника, знищені у зв`язку із закінченням строку їх зберігання та вказано, що відповідно до приписів ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», зняття арешту з майна можливе лише за наявності рішення суду, яке набрало законної сили, а тому за захистом порушеного права з метою вжиття заходів з державної реєстрації права власності на вказані об`єкти нерухомого майна позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 13.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду й відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Ухвалою від 12.06.2026 суд залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство Львівський іподром (адреса місцезнаходження: 79031, м. Львів, вул. Стрийська, 133; ЄДРПОУ: 35501892). Запропонував третій особі подати письмові пояснення на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали та зобов`язав подати до суду копії правовстановлюючих документів на майно, щодо якого накладено оспорюваний арешт.

Копії позовної заяви, ухвали про відкриття провадження від 13.04.2026 та ухвали про залучення третьою особою від 12.06.2026 були надіслані відповідачу та Приватному акціонерному товариству Львівський іподром в їх електронний кабінет, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного листа 25.03.2026, 13.04.2026 та 15-16.06.2026 відповідно. Станом на момент розгляду справи відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Також своїм правом на подання пояснень щодо заявлених позовних вимог чи доказів в їх підтвердження/спростування третя особа не скористалася.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. Суд на підставі частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.07.2007 у справі № 1/373-20- 89 встановлено, що будівлі і споруди по вул. Стрийській, 133 у м. Львові, перебувають у державній власності та закріплені за ДП «Львівський іподром» на праві господарського відання. Вказаним рішенням суду визнано право державної власності з правом повного господарського відання ДП «Львівський іподром» на будівлі та споруди за вказаною адресою.

Наказом Міністерства аграрної політики України № 41 від 05.02.2010 діяльність ДП «Львівський іподром» припинено, шляхом його реорганізації через приєднання до ЗAT «Львівський іподром», яке визначено правонаступником майнових прав та обов`язків державного підприємства.

08.07.2011 ДП «Львівський іподром» ліквідовано - внесено запис про припинення юридичної особи, а ЗАТ «Львівський іподром» перейменовано в ПрАТ «Львівський іподром» відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства», який набрав чинності 29.04.2009.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1406-р «Про віднесення цілісних майнових комплексів державних підприємств (структурних підрозділів державних підприємств) до сфери управління Фонду державного майна», до сфери управління Фонду державного майна України віднесено ЦМК ДП «Львівський іподром» на вул. Стрийській, 133 ум. Львові.

З метою забезпечення державної реєстрації права власності органами приватизації вживаються заходи щодо внесення відповідної інформації в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у тому числі на два об`єкти нерухомого майна цілісного майнового комплексу «Львівський іподром» - будівлю конюшні під літ. «Б-1» площею 534,9 кв. м та будівлю ветлазарету під літ. «В-1» площею 485,8 кв. м, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 133.

Однак, у процесі вчинення дій з реєстрації права державної власності в особі Фонду на вказані об`єкти нерухомого майна державні реєстратори ухвалили рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій на будівлю конюшні під літ. «Б-1» площею 534,9 кв. м (рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 03.06.2025 № 79246566) та будівлю ветлазарету під літ. «В-1» площею 485,8 кв. м (рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 03.06.2025 № 79249049), які розташовані у м. Львові на вул. Стрийській, 133, оскільки на зазначені об`єкти наявні зареєстровані обтяження речових прав, згідно з інформацією Єдиного реєстру заборон.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зареєстровані обтяження, зокрема:

Тип обтяження: арешт нерухомого майна;

Реєстраційний номер обтяження: 1782447;

Зареєстровано: 21.03.2005 09:16:58;

Підстава обтяження: наказ, 4/2677-26/328, 19.11.2004, ВДВС Франківського ЛМУЮ;

Об`єкт обтяження: будівлі, конюшні під лі. Б-1 площею 543,9 кв.м. та ветлазарету під літ. В1 площею 485,8 кв.м., що знаходяться на території ДП «Львівський іподром»;

Заявник: ВДВС Франківського ЛМУЮ.

Судом встановлено, що у процесі виконання наказу Господарського суду Львівської області від 19.11.2004 (рішення від 07.10.2004 у справі № 4/2677-26/328) за позовом СП ЗАТ «Погар Інтернешнл» до ДП «Львівський іподром» про стягнення заборгованості в сумі 163 891,20 грн, 11.03.2005 державний виконавець Франківського ВДВС Львівського МЮУ М. Підбірний виніс постанову про арешт майна боржника з оголошенням заборони на відчуження майна боржника, а саме: карантинної конюшні під літ. «Б-1» площею 534,9 кв. м та ветлазарету під літ. «В-1» площею 485,8 кв. м.

В подальшому в судовому порядку за скаргою ДП «Львівський іподром» на дії Франківського ВДВС Львівського МЮУ ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.08.2005 у справі № 4/2677- 26/328 визнано дії Франківського ВДВС Львівського МЮУ в процесі виконання наказу Господарського суду Львівської області № 4/2677-26/328 від 19.11.2004 незаконними та зобов`язано Франківський ВДВС Львівського МЮУ закрити виконавче провадження при примусовому виконанні наказу Господарського суду Львівської області № 4/2677-26/328 від 19.11.2004.

Вказана ухвала Господарського суду Львівської області від 17.08.2005 у справі № 4/2677- 26/328 залишена без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2005 та Вищого господарського суду України від 15.03.2006.

З метою забезпечення вжиття заходів з державної реєстрації права власності на вказані об`єкти нерухомого майна - будівлю конюшні під літ. «Б- 1» площею 534,9 кв. м та будівлю ветлазарету під літ. «В-1» площею 485,8 кв. м, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 133, Фонд листом від 13.11.2025 № 10-44-28295 звернувся до Франківського ВДВС у м. Львові Львівського міжрегіонального управління МЮУ.

Однак, листом від 17.12.2025 № 104804 Франківським ВДВС у м. Львові Львівського міжрегіонального управління МЮУ проінформовано Фонд, що виконавчі провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області №4/2677-26/328 від 19.11.2004 на виконанні у Відділі не перебувають, а відомості про зазначене виконавче провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні. Згідно з інформацією, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зазначений у зверненні арешт накладено на підставі: «наказ Господарського суду Львівської області №4/2677-26/328 від 19.11.2004, ВДВС Франківського ЛМУЮ. Матеріали виконавчого провадження, з виконання якого 21.03.2005 було внесено запис про арешт майна боржника, знищені у зв`язку із закінченням строку їх зберігання. Відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та у приватних виконавців, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 №1829/5, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Також зазначено, що відповідно до приписів ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», зняття арешту з майна можливе лише за наявності рішення суду, яке набрало законної сили.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю Франківського ВДВС у м. Львові, яким не забезпечено внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення обтяжень, та не вилучено запис з Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у вигляді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 1782447, що в подальшому і стало підставою для відмови державними реєстраторами в проведені реєстраційних дій, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з статтею 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІV від 01.07.2004 (далі Закон №1952-ІV) та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 (далі Порядок №1127).

Відповідно до пункту першого частини першої статті другої Закону №1952-ІV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення, зокрема, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах (ч. 3 ст. 10 Закону №1952-ІV).

Під час проведення реєстраційних дій державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону №1952-IV), перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення (п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону №1952-IV).

Частиною 2 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Частиною 1 статті 24 Закону №1952-ІV встановлено перелік підстав відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема, державний реєстратор приймає рішення про відмову у реєстрації прав у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження (п.4 ч.1 ст.24 Закону №1952-ІV).

Як з`ясовано судом, у процесі вчинення позивачем дій з реєстрації права державної власності на об`єкти нерухомого майна, що входять до ЦМК ДП «Львівський іподром» на вул. Стрийській, 133 у м. Львові і згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1406-р віднесені до сфери управління Фонду державного майна України, державні реєстратори ухвалили рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій на будівлю конюшні під літ. «Б-1» площею 534,9 кв. м (рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 03.06.2025 № 79246566) та будівлю ветлазарету під літ. «В-1» площею 485,8 кв. м (рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 03.06.2025 № 79249049), які розташовані у м. Львові на вул. Стрийській, 133, оскільки на зазначені об`єкти наявні зареєстровані обтяження речових прав, згідно з інформацією Єдиного реєстру заборон.

Так, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зареєстровані обтяження, зокрема:

Тип обтяження: арешт нерухомого майна;

Реєстраційний номер обтяження: 1782447;

Зареєстровано: 21.03.2005 09:16:58;

Підстава обтяження: наказ, 4/2677-26/328, 19.11.2004, ВДВС Франківського ЛМУЮ;

Об`єкт обтяження: будівлі, конюшні під лі. Б-1 площею 543,9 кв.м. та ветлазарету під літ. В1 площею 485,8 кв.м., що знаходяться на території ДП «Львівський іподром»;

Заявник: ВДВС Франківського ЛМУЮ.

Судом встановлено, що 11.03.2005 державний виконавець Франківського ВДВС Львівського МЮУ М. Підбірний виніс постанову про арешт майна боржника з оголошенням заборони на відчуження майна боржника, а саме: карантинної конюшні під літ. «Б-1» площею 534,9 кв. м та ветлазарету під літ. «В-1» площею 485,8 кв. м. у процесі виконання наказу Господарського суду Львівської області від 19.11.2004 (рішення від 07.10.2004 у справі № 4/2677-26/328) за позовом СП ЗАТ «Погар Інтернешнл» до ДП «Львівський іподром» про стягнення заборгованості в сумі 163 891,20 грн.

Однак, ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.08.2005 у справі № 4/2677- 26/328 визнано дії Франківського ВДВС Львівського МЮУ в процесі виконання наказу Господарського суду Львівської області № 4/2677-26/328 від 19.11.2004 незаконними та зобов`язано Франківський ВДВС Львівського МЮУ закрити виконавче провадження при примусовому виконанні наказу Господарського суду Львівської області № 4/2677-26/328 від 19.11.2004. Вказана ухвала Господарського суду Львівської області від 17.08.2005 у справі № 4/2677- 26/328 залишена без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2005 та Вищого господарського суду України від 15.03.2006.

Суд зазначає, що на момент прийняття вказаних судових рішень про зобов`язання Франківського ВДВС Львівського МЮУ закрити виконавче провадження при примусовому виконанні наказу Господарського суду Львівської області № 4/2677-26/328 від 19.11.2004 був чинним Закон України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV), статтею 37 якого передбачено випадки закінчення виконавчого провадження, зокрема, у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчими документами (п.8 ч.1 ст.37 Закону № 606-XIV). Саме на цій підставі суд у справі № 4/2677- 26/328і зобов`язав Франківський ВДВС Львівського МЮУ закрити виконавче провадження при примусовому виконанні наказу Господарського суду Львівської області № 4/2677-26/328 від 19.11.2004.

Також статтею 38 Закону № 606-XIV передбачено наслідки завершення виконавчого провадження. Зокрема, у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Схожі за змістом норми містяться у частинах першій, другій статті 40 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), який є чинним на момент звернення з даним позовом та розгляду справи в суді.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 травня 2025 року в справі № 2/1522/11652/11 (провадження № 14-137цс24) виснувала, що законодавець чітко передбачив два випадки, коли державний (приватний) виконавець зобов`язаний зняти арешт з майна боржника, та зазначити про це у відповідній постанові, а саме:

- у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій);

- у разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Враховуючи наведене, закінчення виконавчого провадження та наявність судового рішення, яким зобов`язано Франківський ВДВС Львівського МЮУ закрити виконавче провадження при примусовому виконанні наказу Господарського суду Львівської області № 4/2677-26/328 від 19.11.2004, є підставою для зняття арешту з майна боржника.

Водночас з матеріалів справи, зокрема, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, судом встановлено зареєстровані обтяження на спірні об`єкти нерухомості - будівлі, конюшні під лі. Б-1 площею 543,9 кв.м. та ветлазарету під літ. В1 площею 485,8 кв.м., що знаходяться на території ДП «Львівський іподром, на підставі наказу, 4/2677-26/328, 19.11.2004, ВДВС Франківського ЛМУЮ.

Таким чином, Франківським ВДВС у м. Львові в порушення вимог вищевказаних норм не забезпечено внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення обтяжень, та не вилучено запис з Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у вигляді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 1782447.

Відповідно до частини першої статті 52 Закону № 606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Аналогічна за змістом норма закріплена в частині першій статті 48 Закону № 1404-VIII, який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року.

Згідно із частиною першою статті 56 Закону № 606-XIV (у редакції, чинній на момент накладення арешту на майно боржника) арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Схожі за змістом приписи містяться в статті 56 Закону № 1404-VIII.

Виконавче провадження як сукупність дій, спрямованих на примусове виконання рішень, передбачає застосування арешту майна боржника як засобу, що обмежує можливість відчуження майна боржником із метою його подальшої реалізації у спосіб, передбачений законом.

Правовою метою накладення державним (приватним) виконавцем арешту на майно боржника є забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню.

Порядок зняття арешту з майна на момент звернення позивача у даній справі врегульовано статтею 59 Закону № 1404-VIII), частиною четвертою якої визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Відповідно до частини 5 статті 59 вказаного Закону у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Судом встановлено, що обтяження на спірне майно було зареєстроване виконавцем у межах виконавчого провадження у процесі виконання наказу Господарського суду Львівської області від 19.11.2004 (рішення від 07.10.2004 у справі № 4/2677-26/328) за позовом СП ЗАТ «Погар Інтернешнл» до ДП «Львівський іподром» про стягнення заборгованості в сумі 163 891,20 грн.

Однак, ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.08.2005 у справі № 4/2677- 26/328 визнано дії Франківського ВДВС Львівського МЮУ в процесі виконання наказу Господарського суду Львівської області № 4/2677-26/328 від 19.11.2004 незаконними та зобов`язано Франківський ВДВС Львівського МЮУ закрити виконавче провадження при примусовому виконанні наказу Господарського суду Львівської області № 4/2677-26/328 від 19.11.2004. Підставою зазначено фактичне повне виконання рішення згідно з виконавчими документами (п.8 ч.1 ст.37 Закону № 606-XIV). Вказана ухвала Господарського суду Львівської області від 17.08.2005 у справі № 4/2677- 26/328 залишена без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2005 та Вищого господарського суду України від 15.03.2006.

Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувального заходу не повинно призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

У постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц, від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09, від 07 серпня 2024 року в справі № 14-7238/2009 сформульовано правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п`ята статті 59 Закону № 1404-VIII).

У цій справі з моменту завершення виконавчого провадження минуло більше 20 років, виконавче провадження вже знищено у зв`язку із закінченням строку його зберігання.

Враховуючи викладене бездіяльність Франківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо невжиття дій стосовно реєстрації припинення обтяження спірного майна є неправомірною, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов`язання Франківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяжень будівлі конюшні під літ. Б-1 площею 543,9 кв.м та ветлазарету під літ. В1 площею 485,8 кв.м шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення обтяжень, в тому числі припинити обтяження, внесені у Державний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у вигляді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 1782447 (зареєстрований 21.03.2005 об 09:16:58), внесений на підставі наказу Господарського суду Львівської області у справі № 4/2677-26/328 від 19.11.2004.

Згідно з вимогами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3328 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Франківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 242-246, 250, 257-262, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Франківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо невжиття дій стосовно реєстрації припинення обтяження будівлі, конюшні під літ. Б-1 площею 543,9 кв.м. та ветлазарету під літ. В1 площею 485,8 кв.м., що знаходяться на території ДП Львівський іподром, реєстраційний номер обтяження: 1782447, зареєстрований 21.03.2005.

Зобов`язати Франківський відділ Державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяжень будівлі конюшні під літ. Б-1 площею 543,9 кв.м та ветлазарету під літ. В1 площею 485,8 кв.м шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення обтяжень, в тому числі припинити обтяження, внесені у Державний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у вигляді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 1782447 (зареєстрований 21.03.2005 об 09:16:58), внесений на підставі наказу Господарського суду Львівської області у справі № 4/2677-26/328 від 19.11.2004.

Стягнути на користь Фонду державного майна України (адреса проживання: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9; ЄДРПОУ: 00032945) за рахунок бюджетних асигнувань Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (адреса місцезнаходження: 79057, м. Львів, вул. Конотопська, 6/8; ЄДРПОУ: 35009269) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3328 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чаплик І.Д.