Ухвала суду № 138937233, 10.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/1784/25

У Х В А Л А

про прийняття звіту про виконання рішення суду

10 серпня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №380/1784/25,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пред`явив позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 23.07.2024 №9, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- зобов`язати Комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №380/1784/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене повідомленням від 23.07.2024 №10946/1, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

17.10.2025 представниця позивача подала заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, яка мотивована тим, що відповідач не виконав рішення суду.

Ухвалою суду від 24.10.2025 заяву представниці позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом тридцяти днів подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №380/1784/25.

20.11.2025 від відповідача надійшов звіт від 12.11.2025 №2051/3323 про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №380/1784/25, у якому вказав, що зазначене рішення виконано.

Ухвалою суду від 28.11.2025 строк для подання звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №380/1784/25 продовжено на 10 (десять) днів.

09.12.2025 представниця позивача подала заяву, у якій просила постановити ухвалу про відмову у прийнятті звіту від 12.11.2025 №2051/3323 ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення суду. Заява мотивована тим, що заяву від 18.07.2024 повторно не розглянуто та не прийнято рішення з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №380/1784/25. Натомість розглянуто заяву від 30.09.2025.

12.12.2025 до суду надійшов звіт відповідача від 10.12.2025 №2051/4218 про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №380/1784/25.

Ухвалою суду від 16.12.2025 у прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення суду від 12.05.2025 у справі № 380/1784/25 відмовлено та зобов`язано у 20-денний строк подати новий звіт про виконання зазначеного судового рішення. Судом констатовано, що під час судового розгляду справи №380/1784/25 предметом дослідження була заява ОСОБА_1 від 18.07.2024, яку суд зобов`язав повторно розглянути, а не заява від 30.09.2025, за результатами розгляду якої відповідачем прийнято рішення, оформлене повідомленням від 12.11.2025 №2051/3316.

07.01.2026 до суду надійшов звіт від 31.12.2025 №2051/4624 про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №380/1784/25.

Ухвалою суду від 19.01.2026 у прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.12.2025 №2051/4624 про виконання рішення суду від 12.05.2025 у справі № 380/1784/25 відмовлено. Встановлено ІНФОРМАЦІЯ_1 новий строк - 10 днів з дня отримання цієї ухвали для подання до Львівського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №380/1784/25. Попереджено начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про відповідальність, передбачену статтею 382-3 КАС України, а саме накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у разі постановлення судом наступної ухвали про відмову у прийнятті звіту.

20.01.2026 представниця позивача подала заяву, у якій просила постановити ухвалу про відмову у прийнятті звіту від 31.12.2025 №2051/4624 ІНФОРМАЦІЯ_2 про виконання рішення суду та накласти на керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 штраф у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

21.05.2026 від відповідача надійшов звіт від 08.05.2026 №2951/2203 про виконання рішення від Львівського окружного адміністративного суду 12.05.2025 у справі №380/1784/25.

Ухвалою суду від 04.06.2026 у прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.05.2026 №2051/2203 про виконання рішення суду від 12.05.2025 у справі № 380/1784/25 відмовлено. Встановлено ІНФОРМАЦІЯ_1 новий строк - 10 днів з дня отримання цієї ухвали для подання до Львівського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №380/1784/25. Витребувано у відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відомості про керівника (прізвище, ім`я, по батькові, посада, РНОКПП).

08.07.2026 на адресу суду надійшов звіт від 03.07.2026 про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №380/1784/25, у якому наголошено, що на виконання зазначеного рішення суду повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 18.07.2024 про надання відстрочки та надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що підтверджується витягом з протоколу №51 засідання комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період першим ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 17.07.2026 продовжено ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для подання звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №380/1784/25 разом з доказами скерування його позивачу на 10 (десять) днів з дня отримання цієї ухвали.

30.07.2026 на адресу суду надійшов звіт від 25.07.2026 про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №380/1784/25, у якому наголошено, що на виконання зазначеного рішення суду повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 18.07.2024 про надання відстрочки та надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що підтверджується витягом з протоколу №51 засідання комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

До звіту додано докази скерування його позивачу.

04.08.2026 представниця відповідача подала заперечення на звіт №4076 від 25.07.2026 про виконання рішення суду, у якому просить відмовити у прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_2 вих. № 4076 від 25.07.2026 про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі № 380/1784/25, накласти на керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 штраф у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та постановити окрему ухвалу для вжиття заходів реагування щодо дій службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , які містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.

В обґрунтування заперечень вказує, що задоволення заяви про надання відстрочки ОСОБА_1 , коли особу мобілізовано в жовтні 2025 року, нівелює суть судового захисту. Наголошує, що направлення звіту про виконання рішення суду у липні 2026 року є спробою уникнути персональної відповідальності за невиконання судового рішення в межах судового контролю.

Вирішуючи питання щодо прийняття звіту, суд керується таким.

Приписами ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) унормовано, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

За правилами ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За змістом ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду поданого звіту у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду такого у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Частиною 2 ст. 382-3 КАС України передбачено, що суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Суд враховує, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача - суб`єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій.

При цьому визначальним є те, чи існують достатні підстави вважати, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати.

Розглядаючи звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №380/1784/25, суд установив, що відповідач повторно розглянув заяву від 18.07.2024 з доданими до неї документами щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до абз. 1 п. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

За результатами розгляду заяви прийняв рішення, оформлене протоколом від 29.06.2026 №51, за змістом якого «Повторно розглянувши заяву від 18.07.2024 року на виконання та з врахуванням висновків рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 року у справі №380/1784/25 вирішено надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відстрочку від загальної мобілізації, на особливий період, на підставі Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. №560, згідно пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як здобувачу вищої освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».»

Отже, прийнявши рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 18.07.2024, відповідач виконав судове рішення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №380/1784/25.

Стосовно доводів представниці позивача про взяття ОСОБА_1 на облік та його призов на військову службу, суд звертає увагу на те, що наведені обставини не були предметом розгляду у справі №380/1784/25. На стадії судового контролю суд не може змінювати рішення по суті та вирішувати питання, які не були предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.

Поведінка ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період є новими правовідносинами, оцінка правомірності яких не може досліджуватися у цій справі в порядку судового контролю та може бути предметом нового судового провадження.

Крім того, у запереченні на звіт №4076 від 25.07.2026 про виконання рішення суду представниця позивача просить постановити окрему ухвалу для вжиття заходів реагування щодо дій службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , які містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.

У контексті зазначеного, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Частиною 9 ст. 249 КАС України визначено, що окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що окрема ухвала має на меті усунення виявлених у процесі розгляду адміністративного позову порушень закону та є підставою для розгляду питання щодо відповідальності винних осіб, вона може стосуватися будь-якого суб`єкта, зокрема й того, який не бере участі у справі.

Таким чином, окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.

Необхідність її постановлення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.

Підставою для прийняття окремої ухвали є виявлення порушення закону та встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи встановлено певне правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити (службова недбалість, зловживання владою тощо).

Аналізуючи викладене, обов`язковими умовами для прийняття окремої ухвали є порушення закону чи іншого нормативно-правового акта із чітким зазначенням такої норми та обґрунтуванням, у чому саме полягає відповідне порушення.

Крім того, якщо під час розгляду справи встановлено ознаки кримінального правопорушення, суд, постановляючи окрему ухвалу про інформування прокурора або органу досудового розслідування, має вказати, ознаки якого саме кримінального правопорушення ним виявлено, а також обґрунтовувати, покликаючись на докази, які містяться в матеріалах справи, суть кримінального правопорушення.

Наведене правозастосування викладено у постановах Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 140/506/22, від 13.11.2023 у справі № 240/11485/22, від 07.12.2023 у справі №420/21182/21, від 10.01.2024 у справі №320/4936/23, від 14.03.2024 у справі №420/10595/22.

Верховний Суд неодноразово вказував, що суд має право, а не зобов`язаний постановити окрему ухвалу. Проте, враховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов`язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону. Обов`язковими умовами для прийняття окремої ухвали є порушення закону чи іншого нормативно-правового акта із чітким зазначенням такої норми та обґрунтуванням, у чому саме полягає відповідне порушення. Якщо під час розгляду справи встановлено ознаки кримінального правопорушення, суд, постановляючи окрему ухвалу про інформування прокурора або органу досудового розслідування, має вказати, ознаки якого саме кримінального правопорушення ним виявлено, а також обґрунтовувати, покликаючись на докази, які містяться в матеріалах справи, суть кримінального правопорушення.

З викладеного вбачається, що постановлення окремої ухвали є саме правом, а не обов`язком суду та здійснюється, якщо судом виявлено порушення закону та такі порушення є очевидно протиправними.

Водночас суд акцентує на тому, що питання про постановлення окремої ухвали вирішується судом під час вирішення спору у разі наявності для того достатніх правових підстав.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 05.12.2024 у справі №560/7209/23.

Окрема ухвала виноситься лише щодо обставин, які встановлені під час розгляду справи, є безспірними та не потребують додаткового доказування.

Предмет спору вирішується основним судовим рішенням, а окрема ухвала має допоміжну функцію - реагувати на супутні порушення процесуальних норм, зловживання правами чи недоліків в діяльності суб`єктів владних повноважень, які є очевидними, безспірно встановлені під час розгляду конкретного спору та прямо пов`язані з ним.

Суд керується тим, що постановлення окремої ухвали допустиме лише за умов, що такі обставини: (1) встановлені судом без необхідності додаткового доказування поза межами досліджених доказів; (2) свідчать про наявну або потенційну загрозу для правопорядку, суспільних інтересів чи прав та інтересів окремих осіб; (3) виявлені у процесі безпосереднього розгляду спору по суті.

Суд зобов`язаний чітко обґрунтувати необхідність постановлення окремої ухвали, дотримуючись принципу пропорційності між виявленим порушенням та заходом реагування, з урахуванням усіх обставин справи.

Ці висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 16.04.2025 у справі №320/8487/24.

Суд зазначає, що судовий розгляд у цій справі завершився прийняттям рішення по суті позовних вимог. За результатами розгляду справи №380/1784/25 та прийняття рішення судом не встановлено підстав для прийняття окремої ухвали в порядку ст. 249 КАС України.

Натомість наведені у запереченні обставини не були предметом судового розгляду.

Таким чином підстави для постановлення окремої ухвали відсутні.

Щодо накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, то суд керується таким.

Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 справі №560/523/19 та в ухвалі від 04.10.2022 у справі №200/3958/19-а вказав, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду. Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, суд не вбачає наявності таких підстав.

Приймаючи до уваги те, що судом під час розгляду справи не встановлено фактів, які б свідчили про умисне ухилення саме керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 від виконання рішення суду у цій справі, оскільки таке виконано, суд виснує про відсутність підстав для накладення штрафу.

Керуючись ст. 241, 243, 248, 256, 294, 370, 382-382-3 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Прийняти звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №380/1784/25.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

СуддяАндрусів Уляна Богданівна