Ухвала суду № 138937130, 10.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

10 серпня 2026 рокусправа № 380/328/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Енерджі Груп» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування розпорядження та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 380/328/26 за позовом ТОВ «Мартін Енерджі Груп» до Головного управління ДПС у Львівській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області № 1033-РЛ від 31.12.2024 про відмову у видачі ліцензії ТОВ «Мартін Енерджі Груп»;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області видати ТОВ «Мартін Енерджі Груп» ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Нагірна, буд. 8 на підставі поданої заяви із вхідним номером № 43055/АП/П від 23.12.2024.

Ухвалою суду від 26.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; цією ж ухвалою визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновлено такий строк.

05.02.2026 відповідач подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що оскаржуване розпорядження № 1033-РЛ від 31.12.2024 надіслано позивачу рекомендованим листом та належно вручено 10.01.2025, у зв`язку з чим останнім днем звернення до суду було 10.07.2025, тоді як позов подано лише 07.01.2026, тобто з пропуском шестимісячного строку. Відповідач вважає, що поважних причин для поновлення строку немає, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання кореспонденції за своєю адресою, що 10.01.2025 позивач за тією ж адресою отримав інше аналогічне розпорядження (№ 1036-РЛ), а також повторно звернувся за отриманням ліцензії за іншою адресою, що свідчить про його обізнаність. Додатково відповідач посилається на невідповідність поданої заяви новим вимогам законодавства. З огляду на викладене відповідач вважає висновок суду про поважність причин пропуску строку передчасним і просить залишити позовну заяву без розгляду на підставі частини 4 статті 123 КАС України.

Позивач подав заперечення на клопотання, в яких просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що належне вручення оскаржуваного розпорядження 10.01.2025 відповідачем не доведено: підпис у повідомленні про вручення не є підписом керівника позивача (Ковальського О.Р.), у повідомленні відсутнє прізвище одержувача, а на офіційному сайті АТ «Укрпошта» відомості про відповідне поштове відправлення відсутні. Позивач стверджує, що поштова кореспонденція, яка адресувалася йому, була фактично отримана іншою юридичною особою ТОВ «Миколаївське АТП-14627», яке листом № 19 від 16.01.2026 повідомило про виявлення в нього листа відповідача з оскаржуваним розпорядженням та передало відповідні документи позивачу 16.01.2026. Позивач наголошує, що вперше ознайомився зі змістом оскаржуваного розпорядження 22.12.2025 з отриманням відповіді на адвокатський запит, а тому позов, поданий 07.01.2026, подано в межах строку звернення до суду.

Дослідивши доводи клопотання та заперечень, а також матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.02.2024 у справі № 990/270/23 наголосила, що строк, передбачений статтею 122 КАС України, є процесуальним строком та може бути поновлений судом за наявності поважних причин.

Відповідно до частини 4 статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, залишення позовної заяви без розгляду з наведеної підстави є можливим виключно за умови, що суд дійде висновку про передчасність попереднього висновку про поважність причин пропуску строку та про відсутність інших підстав вважати такі причини поважними.

Вирішуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до суду, суд враховує сформульований Верховним Судом у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 підхід, згідно з яким під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатися»: під поняттям «дізнався» слід розуміти конкретний момент настання обізнаності особи щодо порушення її прав, а «повинен був дізнатися» можливість дізнатися про порушення своїх прав за відсутності перешкод для цього (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).

Судом встановлено, що на обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач надав докази того, що оскаржуване розпорядження не було йому належно вручено 10.01.2025. Зокрема, підпис у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення за ШКІ № 7905800308877 не є підписом керівника позивача, у повідомленні відсутнє прізвище одержувача або уповноваженої особи, а поштова кореспонденція, що адресувалася позивачу, фактично була отримана іншою юридичною особою ТОВ «Миколаївське АТП-14627», яке листом № 19 від 16.01.2026 підтвердило виявлення в нього листа відповідача з оскаржуваним розпорядженням та передало відповідні документи позивачу лише 16.01.2026. Наведене свідчить про те, що позивач був об`єктивно позбавлений можливості своєчасно ознайомитися зі змістом оскаржуваного розпорядження.

Суд бере до уваги, що позивач вжив самостійних заходів для отримання інформації про результати розгляду своєї заяви, звернувшись з адвокатським запитом, у відповідь на який 22.12.2025 відповідач надав запитувані документи, зокрема оскаржуване розпорядження. Саме з цього моменту позивач набув реальної обізнаності про порушення своїх прав. Оскільки позовну заяву подано 07.01.2026, суд доходить висновку, що причини пропуску позивачем строку звернення до суду є поважними, підтвердженими належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим такий строк обґрунтовано поновлено ухвалою від 26.01.2026.

Доводи відповідача про належне вручення розпорядження 10.01.2025 суд відхиляє, оскільки відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів факту вручення оскаржуваного розпорядження саме позивачу або його уповноваженій особі. Наявність підпису невстановленої особи у повідомленні про вручення за відсутності прізвища одержувача не є беззаперечним доказом обізнаності позивача зі змістом акта.

Посилання відповідача на отримання позивачем 10.01.2025 іншого розпорядження (№ 1036-РЛ) не спростовує викладеного, оскільки обізнаність щодо одного індивідуального акта не може презюмувати обізнаність щодо іншого зазначені акти мають різний зміст і правові наслідки, а розпорядження № 1036-РЛ не є предметом розгляду в цій справі. Так само повторне звернення позивача за видачею ліцензії за іншою адресою ( АДРЕСА_1 ) є реалізацією його суб`єктивного права на отримання адміністративної послуги та не свідчить про момент набуття ним обізнаності саме про зміст оскаржуваного розпорядження № 1033-РЛ.

Доводи відповідача про обов`язок добросовісного платника податків забезпечити отримання кореспонденції за податковою адресою суд оцінює критично, оскільки в даному випадку негативні наслідки зумовлені не неотриманням позивачем кореспонденції за своєю адресою, а помилковим врученням поштового відправлення сторонній юридичній особі, що не залежало від волевиявлення позивача. Покладення на платника податків відповідальності за помилкові дії оператора поштового зв`язку суперечило б принципу індивідуальної юридичної відповідальності.

Посилання відповідача на зміну законодавчого регулювання (втрату чинності Законом № 481) не стосується предмета розгляду клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки це питання є питанням вирішення спору по суті, а не дотримання строку звернення до суду.

За наведених обставин суд не знаходить підстав вважати передчасним висновок про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, викладений в ухвалі про відкриття провадження, та не встановлює інших підстав, передбачених частинами третьою і четвертою статті 123 КАС України, для залишення позовної заяви без розгляду. Відтак клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 121, 122, 123, 240, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Енерджі Груп» в адміністративній справі № 380/328/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду у справі.

Суддя Желік О.М.