Ухвала суду № 138936990, 12.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 серпня 2026 року м. Київ справа № 320/31667/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій, визнання нечинним з дати прийняття наказу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Служби безпеки України, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії СБУ по використанню незареєстрованого у Міністерстві юстиції України наказу Голови СБУ від 03.02.2003 № 40 для встановлення загальних правил медичного забезпечення військовослужбовців, підпорядкованих СБУ та інших державних установ, що отримують медичні послуги у ВМУ СБУ - в тому числі УДОУ;

- визнати нечинним з дати прийняття 03.02.2003 року незареєстрований у Міністерстві Юстиції України нормативно-правовий акт - наказ Голови СБУ від 03.02.2003 № 40 яким встановлені загальні правила медичного забезпечення військовослужбовців, підпорядкованих СБУ та інших державних установ, що отримують медичні послуги у ВМУ СБУ - в тому числі УДОУ.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, юридичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня на рівні 3328 гривні.

Оскільки позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, сума судового збору, яка має бути сплачена позивачем за звернення до суду з позовною заявою, становить 2129,92 грн. (3328,00 грн. х 0,4 х 0,8 х 2).

Позивач всупереч вимогам КАС України долучив до позовної заяви докази сплати судового збору за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 1064,96 грн.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн, який слід сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача:Казначейство України (ел.адм.подат.);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача:UA718999980313151206084010001;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У рядку «призначення платежу» платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова «судовий збір за позовом, ПІБ чи назва установи, організації позивача», Київський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Зміст позовних вимог визначає предмет позову. Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів. Іншими словами, зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову. Крім того, чітке визначення предмета позову та суті спірних правовідносин має значення, зокрема, і для правильного обчислення строку звернення до суду.

Верховний Суд в постанові від 18.09.2020 у справі №916/1423/18 виснував, що реалізуючи право на судовий захист, звертаючись до суду, особа наводить у позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, що не вимагає їх формулювання дослівно тими словосполученнями, які застосував законодавець. Головним є змістовне наповнення обраного позивачем способу захисту, яке визначається судом із взяттям до уваги його правових обґрунтувань. Такі висновки підтверджують правильність методу юридичного аналізу, який покладає на суд обов`язок, незважаючи на застосовані позивачем словесні формулювання, зрозуміти суть його звернення щодо обрання певного способу судового захисту.

Верховний Суд в пункті 24 постанови від 26.01.2021 у справі №560/3102/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94458232) зазначив, що наведену у частині п`ятій статті 160 КАС України правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає постановити судове рішення, що спрямоване на задоволення певної матеріально-правової вимоги позивача. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №640/7310/19 звернула увагу, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Отже, на стадії вирішення питання про відкриття провадження суд не оцінює переконливість правової позиції позивача, не перевіряє достатність доказів для задоволення позову та не може вимагати від позивача навести належну юридичну кваліфікацію спірних відносин. Однак суд повинен мати можливість зі змісту позову встановити: хто саме звернувся до суду; до якого конкретного суб`єкта звернена кожна вимога; яке рішення, дія або бездіяльність оскаржується; коли та за яких обставин це сталося; яке конкретне право позивача порушено; який спосіб судового захисту він просить застосувати.

Суд зазначає, що прохальна частина позовної заяви не відповідає способам захисту порушеного права, які встановлено статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, пункт 1 прохальної частини позовних вимог сформульований наступним чином: визнати протиправними дії СБУ по використанню незареєстрованого у Міністерстві юстиції України наказу Голови СБУ від 03.02.2003 № 40 для встановлення загальних правил медичного забезпечення військовослужбовців, підпорядкованих СБУ та інших державних установ, що отримують медичні послуги у ВМУ СБУ - в тому числі УДОУ.

Проте, таке формулювання є надто абстрактним з огляду на те, що позивачем не конкретизовано, які саме дії відповідача оскаржуються, коли такі дії були вчинені, щодо кого, яким структурним підрозділом, як і неможливо встановити чи стосується означений пункт дій щодо прийняття спірного наказу у 2003 році / його застосування відносно позивача у 2008 році / його застосування до УДОУ / систематичного застосування до невизначеного кола осіб.

Суд наголошує, що конкретизація зазначених обставин має принципове значення, зокрема для визначення предмета спору, змісту спірних правовідносин та строку звернення до суду.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити прохальну частину позовної заяви, з урахуванням вказаних судом зауважень.

Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву залишити без руху.

Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати оригінал платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн;

- уточнити прохальну частину позовної заяви, з урахуванням вказаних судом зауважень.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати (вручити, надати) позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.