Ухвала суду № 138936926, 11.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 серпня 2026 року м. Київ № 320/31142/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548; 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка, буд. 10), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.05.2025 пільг на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.05.2025 року пільг на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що початок перебігу строку звернення до суду у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись" дає підстави для висновку про встановлення чинним процесуальним законодавством презумпції можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому самого лише посилання на момент, коли особа для себе з`ясувала, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням її прав у сфері публічних правовідносин, недостатньо.

Доведенню у цій справі також підлягає обставина щодо моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Такий обов`язок випливає із загального правила щодо необхідності доведення кожною стороною тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Посилання позивача на лист відповідача, отриманий ним у більш пізній період, саме по собі не змінює моменту, з якого позивач повинен був дізнатися про можливе порушення своїх прав. Зазначений лист свідчить лише про здійснення позивачем певних дій з метою з`ясування порядку нарахування та виплати відповідних сум, однак не може визначати момент виникнення у позивача об`єктивної можливості дізнатися про порушення свого права.

Як убачається зі змісту позовної заяви, спірні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли з 01.05.2025, а предметом спору є невиплата позивачу належних, на його думку, виплат. Отже, саме з моменту невиплати відповідної суми позивач мав об`єктивну можливість дізнатися про її ненарахування або невиплату та, відповідно, про можливе порушення свого права.

Таким чином, наведені позивачем обставини не дають підстав вважати, що про порушення своїх прав він міг дізнатися лише після отримання зазначеного листа відповідача. Навпаки, з огляду на характер спірних правовідносин та обставини, викладені у позовній заяві, позивач повинен був дізнатися про можливе порушення свого права у момент невиплати відповідних сум, починаючи з 01.05.2025.

Позовну заяву подано до суду 31.07.2026, тобто після спливу встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.

Водночас позивачем не наведено належного обґрунтування поважності причин пропуску зазначеного строку та не надано доказів існування об`єктивних обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позовну заяву подано з пропуском установленого законом строку звернення до суду, а наведені позивачем обставини не дають підстав для визнання причин його пропуску поважними. Відтак позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону в частині дотримання строку звернення до суду.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного, характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством та унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права або привести позовні вимоги у відповідність до строків звернення до суду.

Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі (електронній формі).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.