Вирок № 138931578, 12.08.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1959/26

Провадження № 1-кп/545/385/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.08.2026 м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю

прокурора ОСОБА_2 ,

потерпілої ОСОБА_3 ,

законного представника потерпілої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві об`єднане кримінальне провадження № 1-кп/545/385/26 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Писарівка, Новосанжарського району, Полтавської області, українки, громадянки України, із професійно-технічною освітою, розлученої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженої вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 17.02.2026 за ч.2 ст. 125 КК України до покарання у вигляді 150 годин громадських робіт,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч.2 ст. 389 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Епізод 1. 15.03.2026, близько 14:00 години, ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті тривалих неприязних відносин, керуючись раптово виниклим прямим умислом, направленим на заподіяння тілесних ушкоджень доньці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, схопила за праву нижню кінцівку ОСОБА_3 та потягла з дивану. В результаті умисних дій ОСОБА_6 , потерпілій ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді набряку м?яких тканин правого гомілковоступневого суглобу з ушкодженням зв?язкового апарату суглобу, кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Епізод 2. Відповідно до вироку Полтавського районного суду від 17 лютого 2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і призначено покарання у виді 150 (сто п`ятдесяти) годин громадських робіт, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України ОСОБА_6 , направлено для проходження програми для кривдників строком на три місяці, виконання якої покладено на виконавчий комітет Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Вирок набрав чинності та у відповідності до судового розпорядження звернутий до виконання уповноваженою особою. На облік в Полтавському РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Полтавській області ОСОБА_6 поставлена та щодо неї заведена особова справа. Цього ж дня останній направлено виклик до уповноваженого органу пробації на 10.04.2026 за місцем проживання, але за викликом ОСОБА_6 не з`явилася. У послідуючому, в ході виконання вироку Полтавського районного суду від 17.02.2026, 14 квітня 2026, ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні Полтавського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації», ознайомлена провідним інспектором Полтавського РВ №1 філії Державної станови «Центр пробації» ОСОБА_8 з порядком і умовами відбування покарання у виді громадських робіт передбачених ст.37 КВК України та попереджена про кримінальну відповідальність, передбачену ч.2 ст. 389 КК України, у разі ухилення від відбування даного виду покарання. У засудженої було відібрано підписку та анкету, роз`яснено вимоги ст.15 Закону України «Про пробацію», статті 37, 40 Кримінально-виконавчого кодексу України. 14 квітня 2026 ОСОБА_6 отримала під особистий підпис на руки направлення до Мачухівської сільської ради Полтавського району, що розташована за адресою с.Мачухи, Полтавського району, вул.Історична, 1, за №548/25/23-26 та копію судового рішення, при цьому засуджена зобов`язалася приступити до відбування покарання у вигляді громадських робіт не пізніше 16 квітня 2026 року, але отримане розпорядження умисно проігнорувала, на вказану дату, а також за весь послідуючий період часу для відбування громадських робіт без поважних причин умисно не з`явилася, офіційні виклики без поважних причин свідомо ігнорувала, про причини неявки не повідомляла. Зокрема, 30.04.2026 засудженій ОСОБА_6 направлено повторний виклик до уповноваженого з органу пробації на 08.05.2026. У вказаний у виклику час та дату ОСОБА_6 без поважних причин не з`явилася причини неявки не повідомила. 13.05.2026 провідним інспектором Полтавського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» ОСОБА_8 спільно із поліцейським офіцером громади Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області було здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_6 з метою з`ясування обставин, що перешкоджають відпрацюванню громадських робіт. В ході перевірки ОСОБА_6 повідомила, що не має намірів відбувати громадські роботи, про що зазначила в письмовому поясненні. Згідно повідомлення Мачухівської сільської ради Полтавського району засуджена з 16.04.2026 не приступила до відбуття покарання у виді громадських робіт. Таким чином, засуджена ОСОБА_6 , незважаючи на винесення попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з 16 квітня 2026 року та весь послідуючий період часу умисно ухилилася від відбування покарання у виді громадських робіт згідно наданого направлення до Мачухівської сільської ради Полтавського району, вул. Історична 1. Тим самим ОСОБА_6 достовірно знаючи про наслідки невиконання покладених на неї обов`язків, будучи зобов`язаною додержуватися встановлених відповідно до ст.37 Кримінально-виконавче кодексу України порядку і умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначеному для цього об`єкті і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, з`являтись за викликом уповноваженого органу з питань пробації, проігнорувала вимоги законодавства, умисно ухилилась від покладених на неї обов`язків, не відпрацювала жодної години громадських робіт, до яких останню засуджено вироком Полтавського районного суду від 17 лютого 2026 року.

Обвинувачена ОСОБА_6 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень визнала повністю, пояснила, що вона дійсно скоїла вказані кримінальні правопорушення при тих обставинах, які викладені в обвинувальних актах. У скоєному щиро кається.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердила обставини, зазначені в обвинувальному акті, зазначила, що обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення відносно неї, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Потім мати просила вибачення у потерпілої, але вона її не простила. Просила призначити обвинуваченій суворе покарання.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачена та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченої, потерпілої та дослідив документи, які характеризують обвинувачену як особу.

Розгляд провадження проводився відносно обвинуваченої в межах пред`явленого їй обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченої у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання її винуватою.

Враховуючи викладене, суд вважає, що, за епізодом 1 своїми умисними діями, які виразились у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 125 КК України.

Крім того, за епізодом 2 своїми умисними діями, які виразились в ухиленні засудженої від відбування покарання у виді громадських робіт, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 389 КК України.

Судом встановлено, що обвинувачена вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 125, ч. 2 ст. 389 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії кримінальних проступків.

Призначаючи покарання обвинуваченій у відповідності до ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених правопорушень, особу винної, обставини що пом`якшують та обтяжують покарання.

За епізодом 1, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченій, суд, згідно ст. 66 КК України, визнає щире каяття обвинуваченої. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої згідно ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винна перебуває у сімейних або близьких відносинах. Разом з цим, суд не визнає обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , яка зазначена в обвинувальному акті - вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини, оскільки станом на час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України (15.03.2026) потерпіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була неповнолітньою (досягла 14 річного віку).

За епізодом 2, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченій, суд, згідно ст. 66 КК України, визнає щире каяття обвинуваченої та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченій, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Як особа обвинувачена ОСОБА_6 характеризується негативно, відповідно до характеристики виконавчого комітету Мачухівської сільської ради, веде антисоціальний спосіб життя, а саме зловживає алкогольними напоями, не має постійного місця роботи, участі в житті громади не приймає, неналежно виконує свої обов`язки по відношенню до своєї доньки ОСОБА_3 , з сусідами доброзичливих відносин не підтримує, схильна до порушення морально-етичних норм, неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності зокрема за ч.1 ст. 175-1, ч.1 ст. 178, ч.1 ст. 184, ст. 183 КУпАП. Також ОСОБА_6 на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, відповідно до довідки КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» від 20.03.2026 № 1724/06-11, в період з 20.06.2024 по 24.06.2024 знаходилась на стаціонарному лікуванні з діагнозом «психічні розлади та розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю, стан з делірієм. Відповідно до відомостей Служби у справах дітей виконавчого комітету Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, родина ОСОБА_6 перебуває під соціальним супроводом Центру надання соціальних послуг Щербанівської сільської ради як родина, яка потрапила в складні життєві обставини, ОСОБА_6 проживає зі своєю неповнолітньою донькою та не виконує свої батьківські обов`язки, веде антисоціальний спосіб життя, систематично вживає алкогольні напої. Вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 17.02.2026 ОСОБА_6 засуджена за ч.2 ст. 125 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт.

Згідно з досудовою доповіддю Полтавського районного відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області, виходячи з проведеної оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, обвинувачена ОСОБА_6 має дуже високий рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та дуже високий рівень ймовірної небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб). Дослідження інформації, що характеризує особу за місцем проживання/навчання/роботи, умов її життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення нею повторного кримінального правопорушення, а також її імовірної небезпеки для суспільства свідчать про неможливість виправлення особи без ізоляції від суспільства. Застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції/ доцільно розпочати в умовах ізоляції.

Враховуючи ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, їх суспільно небезпечні наслідки, обставини, що пом`якшують покарання, а саме те, що обвинувачена повністю визнала свою вину та щиро розкаялася у скоєному, обставини, що обтяжують покарання, а також висновки досудової доповіді, думку потерпілої, особу обвинуваченої, яка характеризується негативно, веде антисоціальний спосіб життя, зловживає алкогольним напоями, не працює, після притягнення до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 125 КК України за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 17.02.2026, на шлях виправлення не стала, покарання за вироком не відбула, вчинила нові кримінальні правопорушення, що свідчить про її небажання ставати на шлях виправлення, суд вважає, що виправлення ОСОБА_6 можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, тому покарання слід призначити у вигляді обмеження волі на строк необхідний для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Підстав для застосування до обвинуваченої ОСОБА_6 положень ст. 75 КК України суд не вбачає.

Оскільки ОСОБА_6 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 125 та ч.2 ст. 389 КК України після постановлення вироку Полтавського районного суду Полтавської області від 17.02.2026, яким вона засуджена за ч.2 ст. 125 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт, та яке невідбуте, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання за правилами ст. 71 КК України, із урахуванням положень ст. 72 КК України, відповідно до яких одному дню обмеження волі відповідають вісім годин громадських робіт.

Цивільні позови не заявлені. Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368-371, 374, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч.2 ст. 389 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання:

-за ч.2 ст. 125 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік:

-за ч.2 ст. 389 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі статей 71, 72 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 17.02.2026, та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 2 (двох) років 10 (десять) днів обмеження волі.

Строк покарання ОСОБА_6 обчислювати з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі.

Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя ОСОБА_1