Рішення № 138931572, 05.08.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2657/26

Провадження № 2/545/2411/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді Стрюк Л.І.,

з участю секретаря Гаврися В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит №774753364 від 29.12.2024, за яким надав позичальнику кредит в розмірі 6300 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до договору факторингу №МВ-ТП/26 від 11.03.2025 укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» до останнього перейшло право грошової вимоги за договором №774753364 від 29.12.2024. Відповідно до договору факторингу №31/0326-02 від 31.03.2026 укладеного між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до останнього перейшло право грошової вимоги за договором № 774753364 від 29.12.2024.

Відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 21530,26 грн, що складаються з 6299,56 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 12080,92 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 3149,78 грн заборгованість по сплаті неустойки.

Посилаючись на вищенаведене, просив стягнути заборгованість у розмірі 21530,26 грн та судові витрати, що складаються зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти заочного рішення суду.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, була належним чином повідомленою про час та дату розгляду справи, відповідно до ст. ст. 128,129 ЦПК України. Приймаючи до уваги, що представник позивача не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення, суд відповідно до ст.280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 29.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії №774753364 за яким надав позичальнику кредит в розмірі 6300 грн строком на 30 днів (зворотній а.с.10).

Відповідно до п.8.3 базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожен день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних; 8.6. орієнтована загальна вартість кредиту складає 119352,24 грн та включає загальні витрати за кредитом у розмірі 113052,24 грн. Орієнтована реальна річна процентна ставка складає 2467,17 відсотків річних; 8.7.1. дисконтна процентна ставка 0,39 відсотків від суми кредиту за кожен день користування, що становить 142,35 відсотків річних. (а.с.14).

На підставі договору факторингу №МВ-ТП/26 від 11.03.2025 укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №774753364 від 29.12.2024.

Встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладений договір факторингу №31/0326-02 від 31.03.2026.

Відповідно до п.2.1 вищезазначеного договору ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.2.1 кредитного договору №774753364 від 29.12.2024 позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов договору

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 6300 грн, шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується випискою АТ «Приватбанк» про перерахування коштів у сумі 6300 грн. за кредитним договором №774753364 від 29.12.2024

Із положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року №675-VIII слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Таким чином, вищезазначений договір, укладений між відповідачем та позивачем у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що позичальником умови кредитного договору належним чином не виконувались внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №774753364 від 29.12.2024 станом на 31.03.2026 за відповідачем рахується заборгованість в загальному розмірі 21530,26 грн., прострочена заборгованість за кредитом 6299,56 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 12080,92 грн., заборгованість по сплаті неустойки 3149,78 грн.

Щодо нарахованих відсотків.

Згідно п. 7.1. Договору №774753364 від 29.12.2024 строк дисконтного періоду кредитування становить 30 календарних днів до 28.01.2025. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду дата дострокового повернення кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтоного періоду. Відповідно до п.7.2. сума кредиту має бути повернута не пізніше ніж 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору; ініціювання кредитодавцем дострокове розірвання/припинення дії договору. Відповідно до п.3 кінцева дата повернення кредиту 28.01.2030.

Таким чином, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що відсотки за кредитом нараховані згідно умов договору.

Також розмір нарахованих відсотків відповідає вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

За викладених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6299,56 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 12080,92 грн підлягають задоволенню.

Щодо стягнення неустойки суд зазначає наступне.

Законом України №2120-ІХ від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України було доповнено пунктом 18, відповідно до якого визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 зазначив, що з аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом №4928-ІХ затверджено Указ Президента України від 13 липня 2026 року №596/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (з відповідними змінами), строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин до 31 жовтня 2026 року на 90 діб, тобто до 05 години 30 хвилин 31.10.2026.

Згідно довідки розрахунку про стан заборгованості за кредитними договорами №774753364 від 29.12.2024 вбачається, що заявлена до стягнення неустойка за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором становить 3149,78 грн.

Водночас стягнення неустойки суперечить вимогам вищенаведеного законодавства, а тому в частині стягнення неустойки позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 774753364 від 29.12.2024 у розмірі 18380,48 грн., що складається з наступного: основний борг 6299,56 грн.; проценти 12080,92 грн.

В частині позовних вимог про стягнення неустойки суд відмовляє.

Щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Ціна позову 21530,26 грн., позов задоволений на суму 18380,48 грн., тобто на 85,37%.

Отже, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 2272,89 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 265, 273, 280-282, 354 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 07400, м. Бровари, Київська область, вул. Лісова, 2) заборгованість за кредитним договором №774753364 від 29.12.2024 в розмірі 18380,48 грн, судовий збір в розмірі 2272,89 грн.

У іншій частині позовних вимогах відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Л. І. Стрюк