Рішення № 138930410, 10.08.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2932/26

Провадження № 2/577/1651/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Логіна Є.В.,

секретаря судового засідання Скляр О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Конотоп, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Бізнес Позика» звернулось до суду із позовною заявою , в якій просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договором № 461520-КС-001 від 15.03.2023 в розмірі 10 653,35 грн. та понесені судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що 15.03.2023 між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 461520-КС-001, у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до якого остання на банківську картку отримала 7 000 грн. на строк 8 тижнів, з фіксованою платою за користування кредитом, яка становить 1,19459645 процентів за кожен день користування кредитом.

Відповідач свої зобов`язання перед ТзОВ «Бізнес Позика» належним чином не виконувала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість, яка станом на 13.05.2026 становить 10653,35 грн., та складається з 6330,68 грн. прострочених платежів по кредиту, 4322,67 грн. прострочених платежів по процентах.

Відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає, внаслідок чого ТзОВ «Бізнес Позика» змушене звернутись до суду.

Ухвалою судді від 03.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи у разі повторної неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялася про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернулись на адресу суду із відміткою «адресат відсутній ».

В силу вимог пунктів 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, а також правових висновків, викладених у Постановах ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17), судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні вищевказаної відмітки, відтак суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про дату та місце розгляду справи. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без її участі, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення за наступних підстав.

Судом встановлено, 15.03.2023 між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 461520-КС-001, у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до якого остання на банківську картку отримала 7 000 грн. на строк 8 тижнів, з фіксованою платою за користування кредитом, яка становить 1,19459645 процентів за кожен день користування кредитом.

З матеріалів справи вбачається, що договір укладено в електронній формі.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п.6 ч.1ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Зі своєї сторони ТзОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-0547, на номер телефону НОМЕР_1 , що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено.

15.03.2023 ОСОБА_1 прийняла пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 461520-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Таким чином, 15.03.2023 між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 461520-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ ТзОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 7000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника НОМЕР_2 , котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання перед ТзОВ «Бізнес Позика» не виконала належним чином, у неї виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 13.05.2026 становить 10653,35 грн., та складається з 6330,68 грн. прострочених платежів по кредиту, 4322,67 грн. прострочених платежів по процентах, що стверджується розрахунком заборгованості в матеріалах справи. (а.с.12-20,21).

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 не виконувала взяті на себе зобов`язання належним чином, що спричинило виникнення заборгованості за вищевказаним кредитним договором.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Клопотання ТзОВ «Бізнес Позика» про витребування доказів на підтвердження факту належності відповідачу банківської картки , а також зарахування на таку кредитних коштів суд відхиляє, оскільки вважає за можливе здійснювати розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що внаслідок невиконання умов кредитного договору ОСОБА_1 були порушені права позивача. А тому, оцінюючі представлені позивачем докази та наведені аргументи, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення в частині стягнення заборгованості за кредитним договором.

При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Позивачем заявлено вимогу про компенсацію понесених ним витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Відповідно до ч.1 п.1 ч. 3 ст. 133 та ч.1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду копію договору про надання правової допомоги 15.05.2023, укладеного між ТзОВ «Бізнес Позика» та Адвокатським об`єднанням «Правовий баланс», рахунок-фактуру, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката Глуховецького О.С.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд вважає необґрунтованими вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі 10 000 грн. який, на переконання суду, не є співмірним із наданими адвокатом послугами та складністю справи, в тому числі ціною позову 10653,53 грн., та приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на оплату послуг адвоката, в розмірі 2 000 грн.

Саме такий розмір відповідатиме критеріям дійсності, обґрунтованості, розумності і співмірності відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» суму заборгованості за кредитним договором № 461520-КС-001 від 15.03.2023 в розмірі 10 653 (десять тисяч шістсот п`ятдесят три) грн. 35 коп., судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та 2000 (дві тисячі) грн. витрат на правничу допомогу.

В решті вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.

Апеляційна скарга на заочне рішення подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його ухвалення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (юридична адреса: 01133, м. Київ, Бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя Логін Є. В.