Ухвала суду № 138927712, 10.08.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3557/26

Провадження № 2-п/161/118/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

10 серпня 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Філюк Т.М.

за участю секретаря судового засідання Романюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 квітня 2026 року, ухваленому у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" задоволено у повному обсязі. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" заборгованість за кредитним договором № 1879677 від 06 листопада 2024 року у розмірі 66 610 гривень 2 285 гривень 04 копійки судового збору.та судового збору.

29 червня 2026 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 27 квітня 2026 року. Заяву обґрунтовує тим, що рішення не отримував, лише 19 червня 2026 року ознайомився з повним текстом судового рішення, та звернувся із заявою про перегляд заочного рішення. Крім того, не погоджується з заявленими позовними вимогами, вказує, що розмір відсотків завищено та не співмірно нараховано відносно розміру тіла кредиту. На підставі вищевикладеного вважає, що заочне рішення підлягає скасуванню.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно ч.1 ст.287 ЦПК України - заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали цивільної справи, та докази, надані відповідачем, суд вважає, що заява до задоволення не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. Копію даної ухвали було направлено відповідачу ОСОБА_1 за останньою відомою адресою його реєстрації. Також, ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи 18.03.2026 року о 10:30 год, шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Луцького міськрайонного суду Волинської області, що відповідає вимогам ч.10 ст.187 ЦПК України. Також, про розгляд справи 27.04.2026 року о 12:30 год ОСОБА_1 належним чином повідомлений в порядку, передбаченому ч.10 ст.187 ЦПК України

Наведене давало право суду відповідно до положень ст.280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду);характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.2, п.5 ч.5 ст.12 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно з ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальної дії.

У відповідності зі ст. 223 ч. 3 п. 1 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року було зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також слід відмітити, що в Україні діє система публікації відомостей про час та місце розгляду справи в мережі Інтернет на сайті "Судова влада" і сторона має усі можливості з отримання інформації про розгляд її справи. Отже, позивач та відповідач має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що відповідач належним чином повідомлявся про день та час судового засідання та не з`являвся в судове засідання, суд розглянув справу у відсутності відповідача з ухваленням заочного рішення.

Зі змісту ст. 288 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом таких обставин: відповідач не з"явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В контексті даної статті наявність однієї з підстав, зазначених у частині ч. 1 статті 288 ЦПК України, не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своїй сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Розглядаючи заяву про перегляд заочного рішення, суд враховує, що підставою для перегляду заочного рішення відповідно до положень ст. 288 ЦПК України є посилання на докази, що мають істотне значення для справи і не були розглянуті судом.

Обгрунтовуючи власну незгоду із заочним рішенням суду, відповідач посилається на те, що позивачем нараховано завищену суму відсотків за кредитним договором. Однак підставою для перегляду заочного рішення відповідно до положень ст. 288 ЦПК України є посилання на докази, що мають істотне значення для справи і не були розглянуті судом.

Разом з тим, до заяви про перегляд заочного рішення відповідачем ОСОБА_1 не долучено доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, які суд мав би прийняти за основу, що могло б йому дійти до іншого висновку у цій справі, а не того, який був прийнятий на підставі доводів позивача.

Суд вважає, що заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення не містить посилання на докази, які могли б мати істотне значення для правильного вирішення справи, а наведені відповідачем у заяві про скасування заочного рішення обставини для скасування заочного рішення не впливають на зміст оскаржуваного судового рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заява про перегляд заочного рішення не містить посилань на належні, існуючі на час ухвалення рішення докази, які спростовують попередні, мають істотне значення для правильного вирішення справи і, які могли би бути підставою для безумовного скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовеного провадження з викликом сторін, а тому заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст.284, 287 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву звідповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості- залишити без задоволення.

Роз`яснити, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Дата складення повного тексту ухвали 10 серпня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т. М. Філюк