Рішення № 138927687, 11.08.2026, Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/279/26

Провадження № 2/931/295/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року селище Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Масляної С.В.,

за участю: секретаря - Проскуненкової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Локачі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

10 квітня 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 16 вересня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» та відповідач уклали кредитний договір № 16.09.2025-100002614, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 15000 грн строком на 189 днів на умовах, встановлених договором. За умовами договору відповідач зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти, комісію. У зв`язку з невиконанням належним чином відповідачем зобов`язань за кредитним договором, станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 47700 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15000 грн, заборгованості за процентами 22050 грн, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 1050 грн, додаткової комісії 2100 грн, відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України 7500 грн, чим порушено права та інтереси позивача.

Крім того, повідомляє, що орієнтовний розрахунок судових витрат позивача, пов`язаних з розглядом справи, включає судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі орієнтовно 6000 грн. Зазначає, що докази понесення судових витрат на оплату правничої допомоги будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 16.09.2025-100002614 від 16 вересня 2025 року у розмірі 47700 грн та судові витрати у розмірі 2662,4 грн.

Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 15 квітня 2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 14:00 14 травня 2026 року.

14.05.2026 року розгляд справи відкладено до 14:00 11.06.2026 року, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

03.06.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Лохмана С.О. надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким з даним позовом сторона відповідача не погоджується, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Зазначає, що позивачем не надано належних доказів та не доведено факт перерахування коштів саме відповідачу за кредитним договором, отже, даний договір не вважається укладеним та не спричинив прав та обов`язків для обох сторін. Також позивачем не доведено той факт, що саме відповідач отримував одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору, що відповідач заходив на сайт Споживчого центру для укладання кредитного договору та саме відповідач вводив одноразовий ідентифікатор для укладання кредитного договору. Крім того, вказує, що позивачем неправомірно нараховано заборгованість по комісії за кредитним договором. Посилаючись на положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, зазначає про незаконність нарахування позивачем заборгованості за відсотками на підставі ст.625 ЦК України. Просить в задоволенні позову відмовити повністю (а.с. 58-64).

03.06.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Лохмана С.О. разом з відзивом надійшло клопотання про витребування доказів (а.с. 66).

09.06.2026 року від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якому зазначає наступне. Вважає, що відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому повністю заперечує проти позовних вимог, однак не надав жодного доказу на підтвердження своїх заперечень або на спростування доводів позивача. Щодо укладання кредитного договору, вказує, що спірний кредитний договір укладено у електронній формі, що відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової, підписано електронними підписами сторін. Зазначає, що посилання сторони відповідача на те, що позивач не надав жодних технічних доказів, які б дозволяли ідентифікувати відповідача, як особу, що фактично вчинив дії з укладення договору, є необґрунтованими, оскільки наведений вище договір містить інформацію, яка ідентифікує позичальника, зокрема, щодо його особистих персональних даних, а саме: дані паспорту та ідентифікаційний код, тобто в розумінні ЗУ «Про електронну комерцію» договір підписаний відповідачем, і є належним та допустимим доказом на підтвердження кредитних зобов`язань. Доказів, що указаний в договорі одноразовий ідентифікатор та персональні дані належать третім особам, а не позичальнику, останнім не надано, тоді як наведений позивачем алгоритм укладення договорів виключає підстави вважати, що без їх погодження позичальник міг отримати кредитні кошти. Щодо видачі коштів відповідачу, вважає, що довідка ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-0804 від 08.04.2026 року про перерахування коштів є належним доказом відповідно до ЗУ "Про платіжні послуги", крім того, вказує, що відповідач, заперечуючи факт отримання грошових коштів, не надав виписку з банку про наявні чи відсутні банківські рахунки, інформацію про рух коштів за спірний період по цим рахункам. Стверджує, що позивач виконав свої зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі. Щодо ідентифікації відповідача під час укладання договору, то, зазначає, що відповідачем під час укладення кредитного договору було проведено ідентифікацію через систему BankID. Вказує на заборону суперечливої поведінки. Щодо розрахунку заборгованості, то оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі. Щодо нарахування процентів, то вони нараховані відповідно до умов договору, жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись. Щодо комісії за кредитом, зазначає, що комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу. З огляду на те, ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданою. Просить позовні вимоги задовольнити, розгляд справи проводити за відсутності представника позивача (а.с. 76-88).

Ухвалою суду від 11.06.2026 року було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів та витребувано в ПАТ "МТБ Банк" інформацію: чи належить банківська картка № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); чи надходили на картку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) кошти в розмірі 15000 грн від ТОВ "Споживчий центр" згідно з кредитним договором № 16.09.2025-100002614 від 16 вересня 2025 року. Розгляд справи відкладено до 12:00 02.07.2026 року (а.с. 93-94).

30.06.2026 року від ПАТ "МТБ Банк" надійшла відповідь на виконання ухвали судупро витребування доказів (а.с. 102).

Ухвалою суду від 02.07.2026 року визнано обов`язковою явку у судове засідання представника позивача ТОВ «Споживчий центр», розгляд справи відкладено до 10:00 06.08.2026 року.

06.08.2026 згідно з ч.1 ст. 244 ЦПК України відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 12:30 11 серпня 2026 року.

Представник позивача у судовому засіданні 06.08.2026 року вимоги позову підтримала, просила задовольнити в повному обсязі. Зазначила, що укладення кредитного договору між сторонами підтверджено належними доказами. Кошти на виконання умов договору були перераховані позикодавцем на банківську картку, яка вказана в договорі саме відповідачем. Підтвердила, що кошти були перераховані на картку саме ПАТ "МТБ Банк". Також, повідомила, що позивач при укладенні договору не перевіряє належність рахунку позичальнику, оскільки кошти позикодавцем перераховуються через ТОВ "Універсальні платіжні рішення". Вважає, що позивач виконав свій обов`язок з надання коштів, оскільки перерахував кошти на рахунок, який був вказаний позичальником при укладенні договору.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (а.с. 131 на звороті).

Представник відповідача Лохман С.О. в судовому засіданні проти позову заперечив з пістав, викладених у відзиві на позов, та враховуючи відповідь ПАТ "МТБ Банк" про те, що ОСОБА_1 не є клієнтом ПАТ "МТБ Банк" і картка, на яку було перераховано кредитні кошти позивачем, йому не належить, просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 16 вересня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали електронний кредитний договір № 16.09.2025-100002614, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором Е 749, що стверджується пропозицією про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) від 16.09.2025 (а.с. 11 зворот-14), заявкою кредитного договору № 16.09.2025-100002614 (кредитної лінії) від 16.09.2025 (а.с. 14 зворот-15), відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 16.09.2025-100002614 (кредитної лінії) від 16.09.2025 (а.с. 16-17), інформаційним повідомленням позичальника ОСОБА_1 (а.с. 17-18).

Згідно з пунктами 3.1, 4.1, 4.3 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію. Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5351-25ХХ-ХХХХ-0829. Днем надання кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця.

Згідно з пунктами 1-4, 6 - 9, 12, 13, 17 вищезазначеної заявки, дата надання кредиту 16.09.2025 року, сума кредиту 15000 грн, строк, на який надається кредит, 189 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту 23.03.2026 року.

Процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 5 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту (надалі «Комісія за надання», «Комісія») 7% від суми кредиту та дорівнює 1050 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі «Комісія за обслуговування», «Комісія») 1050 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Позичальник, який прострочив зобов`язання, має сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Аналізуючи зміст кредитного договору № 16.09.2025-100002614 від 16.09.2025, вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови надання кредиту.

До матеріалів справи долучено копію паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера відповідача ОСОБА_1 (а.с. 23-25).

З довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 1-0804 від 08.04.2026 року вбачається, що 16.09.2025 року о 21:53:22 ТОВ «Споживчий кредит» перерахувало грошові кошти у розмірі 15000 грн на номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 865292149, призначення платежу: видача за договором кредиту №16.09.2025-100002614 (а.с. 19).

З наданого позивачем розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 16.09.2025-100002614 від 16.09.2025 встановлено, що боржник має заборгованість перед ТОВ «Споживчий центр» у розмірі 47700 грн, що складається з основного боргу 15000 грн, процентів 22050 грн, які нараховані за період з 16.09.2025 по 23.03.2026, відсотків за ст.625 ЦК України 7500 грн, 3150 грн комісії (а.с. 20-22).

Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 11 цього Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Частиною 12 ст. 11 Закону передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою особистого кабінету кредитні договори між кредиторами та позичальником не було б укладено. Таким чином, електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто ведення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.

Обов`язок доказування виконання такої вимоги закону покладається на кредитодавця. В такому випадку відповідний суб`єкт господарювання, яким в мережі Інтернет запропоновано відповідні засоби електронної комерції для укладення договору, несе ризик уразливості таких засобів та їх протиправного використання зловмисниками, а також несе персональний обов`язок у випадку спору доказати, що споживач був належним чином повідомлений про всі обов`язкові для ознайомлення споживачем умови кредитування, що саме споживач надав персональну згоду на укладення кредитного договору за допомогою засобів електронної комерції, а також особисто погодився їх виконувати, та довести обставини, що споживач належним чином отримав кредит у відповідному розмірі та на відповідних умовах та кредитні кошти у повному розмірі потрапили у вільне розпорядження споживача.

На підтвердження укладання договору про споживчий кредит № 16.09.2025-100002614 від 16.09.2025 року позивачем надано електронні докази в паперовій формі, зокрема: пропозицію про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), заявку кредитного договору № 16.09.2025-100002614 від 16.09.2025 року (кредитної лінії), відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 16.09.2025-100002614 від 16.09.2025року, інформаційне повідомлення позичальника.

Як вбачається з їх змісту, в розділі «Реквізити і підписи сторін» зазначено одноразовий ідентифікатор (код з смс-повідомлення) Е749, яким і було підписано даний договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 904/1017/20).

Зважаючи на ознаку реальності договору позики, для підтвердження виконання позикодавцем своїх зобов`язань за договором позики недостатньо наявності лише факту підписання такого договору, а судом має бути встановлено наявність факту отримання позичальником грошових коштів та моменту їх отримання (як певний проміжок часу), що є обов`язковою та істотною умовою договору позики (постанови Верховного Суду від 26.10.2022 року у справі № 201/410/21, від 05.10.2022 року у справі № 559/524/15-ц, від 20.02.2019 року у справі № 629/5364/13-ц).

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаним положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

До позовної заяви представником позивача долучено довідку ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 1-0804 від 08.04.2026 року, згідно якої 16.09.2025 року о 21:53:22 ТОВ «Споживчий кредит» перерахувало грошові кошти у розмірі 15000 грн на номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 865292149, призначення платежу: видача за договором кредиту №16.09.2025-100002614 (а.с. 19).

Суд зауважує, що повний номер банківської картки, який, як стверджує позивач, належить відповідачу ОСОБА_1 , не зазначено в кредитному договорі, який долучений до позовної заяви, вказано маску карти 5351-25ХХ-ХХХХ-0829.

Із відповіді ПАТ "МТБ Банк" від 19 червня 2026 року № 00/2611-0/61.2.2-БТ-К, наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів від 11 червня 2026 року, вбачається, що банківська картка № НОМЕР_1 не належить фізичній особі ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) не є клієнтом ПАТ "МТБ Банк". Інформацію про надходження грошових коштів у розмірі 15000 грн на картку № НОМЕР_1 на даний час неможливо надати, враховуючи вищенаведене (а.с. 102).

Таким чином, позивачем не надано достовірних доказів, які б підтверджували виконання кредитного договору кредитором перед позичальником ОСОБА_1 , адже в справі відсутні відомості про відкриття рахунків та видачі ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_4 .

Доведений позивачем належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору в електронній формі між ним та відповідачем за відсутності доказів щодо надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, у даному випадку не може бути достатньою підставою для задоволення позову про стягнення кредитної заборгованості.

Позивач не довів належними і допустимими доказами факт надання позичальнику кредитних коштів, тобто виконання належним чином своїх обов`язків за кредитним договором.

Враховуючи, що позивачем не доведена обставина передання кредитних коштів позичальнику ОСОБА_1 , то відповідно у відповідача не виникло обов`язку повертати ці кошти, а також сплачувати нараховану заборгованість.

Дослідивши наявні в справі докази, оцінивши докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову за недоведеністю заявлених вимог.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі ст. ст. 512, 514, 516, 509, 526, 530, 626, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 133, 137, 141, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд На підставі ст. ст. 207, 509, 526, 530, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 11.08.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Локачинського районного суду С.В. Масляна