Рішення № 138927685, 12.08.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/2408/26

Провадження № 2/159/1895/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Ковельський міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Грідяєвої М.В.

при секретарі Шокот С.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковель в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ФК Солвентіс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи на те, що 16.12.2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладений договір про надання кредиту №4297223 який укладений в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача вчиненим одноразовим ідентифікатором, відповідно якоговідповідачу надано кредит у розмірі 7000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом у встановленому договором розмірі, шляхом безготівкового переказу на банківський картковий рахунок відповідача, зареєстрованої позичальником в особистому кабінеті на веб сайті товариства. Товариство належним чином виконало свої зобов`язання за договором надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Відповідач, в порушення умов договору, свої зобов`язання належним чином не виконує. 29.10.2025 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капитал» укладено договір факторингу №29/10-2025, відповідно до умов якого право вимоги за договором перейшло до ТОВ «Секвоя Капитал». 31.10.2025 року між ТОВ «Секвоя Капитал» та ТОВ «ФК Солвентіс» укладено договір факторингу №ДФ-31102025, відповідно до умов якого право вимоги за договором № 4297223 перейшло до ТОВ «ФК Солвентіс». Станом на день подання позовної заяви заборгованість становить 47383 грн., з яких: 7000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 40383 грн. заборгованість за відсотками. Просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК Солвентіс» заборгованість за договором № 4297223 від 16.12.2020 року в розмірі 47383 грн., судові витрати в розмірі 2662 грн. 40 коп. та 6000 грн. витрати на правову допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно письмового клопотання в позові та в додаткових поясненнях просить справу розглянути без його участі, позов підтримує, просить його задовольнити, вказуючи на те, що строк позовної давності не сплинув, так як його перебіг зупинявся під час дії строку карантину з березня 2020 року по 30.06.2023 року, з 24.02.2022 року по 04.09.2025 року під час дії воєнного часу. Розмір відсотків був узгоджений сторонами в договорі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, згідно відзиву позов не визнає, просить застосувати наслідки спливу позовної давності, в позові відмовити, вказуючи на те, що згідно графіку платежів, термін повернення кредиту настав 14.07.2021 року, позивач звернувся з позовом 23.04.2026 року, через 4 роки 9 місяців. Не погоджується з розміром нарахованих відсотків, так як позивач вимагає стягнути 40383 грн. 29 коп. за тіло кредиту 7000 грн. з розрахунку 3% на добу, що є несправедливою умовою за ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів». Посилається на правову позицію ВС, згідно якої після завершення строку кредитування права кредитора нараховувати передбачені договором відсотки припиняється. Розмір витрат на професійну правову допомогу вважає неспівмірним з складністю справи, просить зменьшити.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов ТОВ «ФК Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно договору про надання кредиту №4297223 від 16.12.2020 року, паспорту споживчого кредиту, між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до якого ТОВ «Алекскредит» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 7000 грн. до 14.07.2021 року, із сплатою процентів акційна ставка 1,23 % в базовий період 1,70 % та спеціальний період 3%. В договорі зазначені анкетні дані відповідача, який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Позичальник отримав кредит в розмірі 7000 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «ФК Елаєне» про перерахування коштів 16.12.2020 року на номер платіжної картки, зобов`язався повернути кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені договором та додатками до нього.

На підтвердження укладення договору позивачем надано довідка про здійснення перерахування коштів.

Згідно договору факторингу №29/10-2025 від 29.10.2025 року ТОВ «Алекскредит» передала (відступила) за плату належні права вимоги, а ТОВ «Секвоя Капітал» прийняла права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, відповідно якого ТОВ «Секвоя Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача.

Згідно договору факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025 року ТОВ «Секвоя Капітал» передала (відступила) за плату належні права вимоги, а ТОВ «ФК Солвентіс» прийняла права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, відповідно якого ТОВ «ФК Солвентіс» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 47383 грн., з яких: 7000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 40383 грн. заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст.205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Таким чином, між відповідачем та первісним кредитором укладений кредитний договір, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, з умовами якого відповідач ознайомився та погодився.

Відповідно до ст.1054 ч.1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст.526, 610 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, згідно з умовами договору. При неналежному виконанні зобов`язань, вони припиняються внаслідок розірвання договору, сплачується неустойка, відшкодовуються збитки.

Згідно розрахунку заборгованості, відповідачем ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором виконувалися не належним чином, в зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 47383 грн., з яких: 7000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 40383 грн. заборгованість за відсотками, яка підлягає стягненню з відповідача (розрахунок судом перевірено).

Наведений позивачем розрахунок заборгованості є обґрунтованим з наступних підстав та в цій частині заперечення відповідача не обгрунтовані.

За умовами договору сторони погодили сплату відсотків за кредитом з розрахунку суми кредиту та суми залишку заборгованості за кредитом, кредитний договір № 4297223 від 16.12.2020 року в розмірі кредиту 7000 грн. укладений до 14.07.2021 року, відтак, у межах строку кредитування до 14.07.2021 року включно відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними платежами.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12.

За умовами кредитного договору сторони погодили сплату відсотків залежно від терміну повернення кредиту, яка нараховувалась в розмірі 3 % тобто 7000 (тіло кредиту/100х3 х кількість днів).

Таким чином позивачем відсотки нараховані в межах строку кредитування та в передбачених договором розмірах.

Відмова у позові з підстав застосування наслідків спливу позовної давності, про що заявлено відповідачем не має під собою правового підґрунтя, так як позов поданий в межах позовної давності, враховуючи зупинення строків позовної давності на законодавчому рівні.

Відповідно до п.12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, доповненого ЗУ від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24:00 год. 30 червня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, який Указами Президента України неодноразово продовжувався. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX, який набрав чинності 17.04.2022 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Закон України №4434-ІХ від 14.05.2025 року «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного України щодо поновлення перебігу позовної давності», виключено пункт 19 «Прикінцевих та перехідних положень» щодо призупинення строків позовної давності, набрав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, 04.09.2025 року.

Враховуючи зупинення строку позовної давності з 02.04.2020 року по 04.09.2025 року, звернення позивача з позовом 23.12.20025 року в межах строку позовної давності.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, в зв`язку з задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, правову допомогу позивачу у зазначеній справі надавала ФОП ОСОБА_2 на підставі договору про надання правової допомоги від 02.01.2026 року, згідно якого підтверджено виконання робіт та прийняття такої роботи позивачем. Згідно розрахунку витрати на професійну правничу допомогу становлять 6000 грн.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

З врахуванням складності справи, співмірності та пропорційності понесених витрат щодо предмета спору, значення справи для сторін, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, те, що справу було розглянуто у спрощеному позовному провадженні, без участі представника позивача у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що розмір вказаних позивачем витрат на правничу допомогу, є завищеним у відповідності із співмірним виконанням адвокатських робіт, а тому вимога позивача про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню частково в розмірі 4500 грн.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.526, 610, 626, 628, 638,639, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 89, 137, 141, 263, 265, 268, 354 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Солвентіс» заборгованість за договором№ 4297223 від 16 грудня 2020 року в розмірі 47383 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Солвентіс» судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення складене 12.08.2026 року.

Суддя:М. В. ГРІДЯЄВА