Ухвала суду № 138925145, 11.08.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 серпня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/3010/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., за участю: секретаря судового засідання Рупташ Ю.Т., представника позивача Дубіцького А.В., представників відповідача Поліщук О.О. та Семенюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання Чернівецької митниці про витребування доказів у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МОНО БУС до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю МОНО БУС звернулося до суду з позовом до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA408040/2026/0000017/2 від 21 травня 2026 року.

Ухвалою суду від 15 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи; витребувано у Чернівецької митниці належним чином засвідчені копії всіх документів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення (прошиті та пронумеровані, складені в хронологічному порядку).

Ухвалою суду від 24 липня 2026 року задоволено клопотання Чернівецької митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено розгляд цієї справи до розгляду у судовому засіданні 11 серпня 2026 року о 09 год. 30 хв.

У судовому засіданні 11 серпня 2026 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Чернівецької митниці про витребування доказів у цій справі. Витребувано в Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацію щодо перебування у шлюбі громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з громадянкою ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) станом на 12 березня 2024 року (дата укладення Зовнішньоекономічного контракту №1) та станом на 21 травня 2026 року (дата здійснення митного оформлення транспортного засобу, придбаного позивачем згідно Зовнішньоекономічного контракту №1 від 12 березня 2024 року). Встановлено Управлінню державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції строк для подання доказів до суду протягом семи днів, з дня отримання ухвали суду про витребування доказів.

Згідно частини сьомої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.

Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне після закінчення судового засідання оформити ухвалу про витребування доказів окремим документом.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було подано до суду клопотання про витребування доказів, в якому заявник просив суд витребувати в Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацію щодо підтвердження чи спростування факту перебування у шлюбі громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з громадянкою ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) станом на дату укладення зовнішньоекономічної угоди (12.03.2024) та на момент здійснення митного оформлення (21.05.2026) з направленням відповідної інформації на адресу Чернівецького окружного адміністративного суду.

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що Чернівецька митниця має достатні обґрунтовані підстави для висновків щодо взаємопов`язаності контрагентів Зовнішньоекономічного контракту №1 від 12 березня 2024 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНО БУС» як покупцем в особі ОСОБА_1 з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «MONOBUS» як продавцем в особі ОСОБА_2 з іншої сторони.

Вказано, що саме на підставі указаного договору позивачем було придбано транспортний засіб автобус марки BOVA FHD, VIN НОМЕР_3 , 2007 року виготовлення, митне оформлення якого проводилося 21 травня 2026 року, за результатом чого прийнято оскаржуване у цій справі рішення про коригування митної вартості товарів №UA408040/2026/0000017/2.

Відповідач зазначав, що підставою для прийняття оскаржуваного позивачем рішення було саме твердження митного органу про те, що продавець та покупець Зовнішньоекономічного контракту №1 від 12 березня 2024 року пов`язані між собою особи, що покладало на декларанта, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю МОНО БУС, додаткові обов`язки відповідно до частини 18 статті 58 Митного кодексу України.

Наголошено, що взаємопов`язаність між продавцем та покупцем є суттєвим ризиком в процесі контролю правильності визначення митної вартості та обрання методу її визначення. А, враховуючи приписи частини 4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, факт перебування осіб у шлюбі є юридично значимим для митного органу при формуванні висновків про взаємопов`язаність осіб. Однак під час здійснення митного оформлення митниця не може самостійно отримати документальне підтвердження вказаного факту.

Додатково повідомлено, що 01 серпня 2024 року для документального підтвердження факту перебування контрагентів між собою у шлюбі, митницею направлено запит №7.2-1/10/8.19/6268 до відділу ДРАЦС в Чернівецькій області для підтвердження чи спростування факту перебування у шлюбі громадянина ОСОБА_1 1978 р.н. (РНОКПП НОМЕР_1 ) з громадянкою ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Проте листом від 05.08.2024 №09.7-13/738 Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відмовлено митниці у наданні запитуваної інформації з підстав заборони поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

У судовому засіданні представники відповідача, надавши пояснення щодо спірних відносин, підтримали подане клопотання про витребування доказів.

Натомість представник позивача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення указаного клопотання відповідача з підстав, наведених у письмових запереченнях. Зокрема, вказував про те, що 21 травня 2026 року в ході митного оформлення автобуса марки BOVA FHD, VIN НОМЕР_3 , 2007 року виготовлення, позивач інформував митний орган, що організація проведення зовнішньоекономічної операції із купівлі задекларованого автобусу відбувалась в травні 2026 року на підставі сформованого інвойсу (рахунку-фактури) від 14 травня 2026 року, який наданий до ЕМД. Даний інвойс сформований на підставі контракту №1 від 12 березня 2024 року, до якого 30 квітня 2025 року та 09 вересня 2025 року були внесені зміни на підставі додаткових угод, що підписувались покупцем ТОВ «МОНО БУС» в особі директора ОСОБА_3 , яка з квітня 2025 року також є бенефіціарним власником Товариства. Тобто, з квітня 2025 року ОСОБА_1 не має жодного відношення (не є керівником чи власником) до ТОВ МОНО БУС, тому станом на момент формування інвойсу щодо задекларованого автобусу будь-яких ознак взаємопов`язаності у відносинах між покупцем та продавцем не існувало та на даний час відсутні.

Крім цього, позивач звертав увагу суду на те, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №600/3006/24а за позовом ТОВ «МОНОБУС» до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості ввезеного на митну територію України автобусу, який на думку митного органу придбаний був за заниженою вартістю, досліджувалось порушене митним органом при оформленні ЕМД 24UA408040004417U7 від 23 травня 2024 року питання так званої взаємопов`язаності між собою продавця «MONOBUS» та покупця ТОВ «МОНОБУС», коли на момент декларування ОСОБА_1 був директором і одночасно власником ТОВ «МОНОБУС» та зроблено висновок, що будь-якої «взаємопов`язаності між продавцем та покупцем не існує, а висновок митного органу про це не відповідає критеріям, визначними частиною 16 статті 58 МК України, оскільки сторонами за зовнішньоекономічним контактом №1 від 12 березня 2024 року є юридичні особи, а не фізичні особи».

На думку позивача, наведені в клопотанні відповідача обставини не підлягають доказуванню. Тому він просив суд у його задоволенні відмовити.

Вирішуючи подане відповідачем клопотання про витребування доказів, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Особливості визначення шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами та/або рішеннями, зазначеними у частині першій статті 266-1 цього Кодексу, встановлюються Законом України Про банки і банківську діяльність та Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з частиною третьою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи.

Частинами першою, третьою, четвертою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Відповідно до приписів частини першої, третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Частинами першою, другою, четвертою, п`ятою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, 12 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНО БУС» як покупцем в особі ОСОБА_1 з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «MONOBUS» як продавцем в особі ОСОБА_2 з іншої сторони, укладено Зовнішньоекономічний контракт №1, предметом якого є продаж продавцем та купівля покупцем транспортних засобів в асортименті, найменування, кількість та ціна яких обумовлюється в інвойсах (рахунках-фактурах), які є невід`ємною частиною даного контракту.

На підставі указаного контракту його сторони погодили купівлю-продаж транспортного засобу - автобус марки BOVA FHD, VIN НОМЕР_3 , 2007 року виготовлення, у зв`язку з чим продавець «MONOBUS» Sp.z.o.o. сформував інвойс (рахунок-фактуру) «Faktura numer 2» від 14 травня 2026 року, згідно з яким позивачу продано вказаний автобус за 4000,00 євро (EUR).

Митне оформлення названого транспортного засобу проводилося 21 травня 2026 року, за результатом чого митним органом прийнято оскаржуване у цій справі рішення про коригування митної вартості товарів №UA408040/2026/0000017/2.

Вказаним оскаржуваним рішенням задекларована Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНО БУС» митна вартість автобуса марки BOVA FHD 127.365, ідентифікаційний номер рами (VIN-code) НОМЕР_3 , в сумі 229118,93 гривень (еквівалент 4465,96 євро (EUR)) відповідачем не визнана, у зв`язку із чим здійснено коригування митної вартості автобусу, обрано метод визначення митної вартості резервний, та зроблено висновок про необхідність подання нової митної декларації за зазначеною в рішенні ціною автобусу в сумі 23000,00 євро (EUR).

У зв`язку із прийняттям відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA408040/2026/0000017/2 від 21 травня 2026 року позивачу було збільшено розмір митних платежів за розмитнення автобусу на суму 418372,23 грн.

Водночас з указаного рішення вбачається, що однією з підстав його прийняття були твердження митного органу про те, що продавець та покупець Зовнішньоекономічного контракту №1 від 12 березня 2024 року пов`язані між собою особи.

Так, зокрема, у рішенні №UA408040/2026/0000017/2 від 21 травня 2026 року зазначено: «кінцевими бенефіціарними власниками організації ПП «ЄВРОПА.ТУР» (код ЄДРПОУ: 37158566) являються ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а засновниками/учасниками юридичної особи являються ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Дана інформація дає підстави вважати, що існуючий зв`язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості. Відомості про те, що взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула, відсутні. Документальне підтвердження щодо впливу взаємозв`язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє».

Поряд з цим у матеріалах цієї справи наразі відсутні документи, на підставі яких можна достовірно встановити обставину пов`язаності між собою осіб, які укладали Зовнішньоекономічний контракт №1 від 12 березня 2024 року (директора Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНО БУС» ОСОБА_1 та директора Товариства з обмеженою відповідальністю «MONOBUS» ОСОБА_2 ), на підставі якого позивачем було придбано транспортний засіб, митне оформлення якого на території України проводилося 21 травня 2026 року.

З огляду на викладене, з метою з`ясування дійсних обставин цієї справи, які, на переконання суду, мають значення для правильного вирішення спору і, фактично, стосуються питання обґрунтованості прийняття відповідачем оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне витребувати в Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацію щодо перебування у шлюбі громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з громадянкою ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) станом на 12 березня 2024 року (дата укладення Зовнішньоекономічного контракту №1) та станом на 21 травня 2026 року (дата здійснення митного оформлення транспортного засобу, придбаного згідно Зовнішньоекономічного контракту №1 від 12 березня 2024 року).

Отже, подане відповідачем клопотання про витребування доказів підлягає задоволенню.

Стосовно доводів позивача, наданих у заперечення клопотання про витребування доказів, то такі суд оцінює критично та відхиляє з вищенаведених міркувань.

Щодо посилань позивача на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №600/3006/24-а, то суд зауважує, що такі рішення судів, хоч і були ухвалені у справі між тими самими сторонами зі схожих правовідносин, не є джерелом права в Україні, а тому не підлягають обов`язковому врахуванню судом при вирішенні інших справ. До того ж, як свідчить зміст судових рішень у названій справі, при її розгляді не витребовувалася інформація щодо перебування у шлюбі громадянина ОСОБА_1 з громадянкою ОСОБА_2 .

Відповідно до частини шостої та восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Керуючись статтями 9, 72-77, 79, 80, 241, 243, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

1.Задовольнити клопотання Чернівецької митниці про витребування доказів у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МОНО БУС до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

2.Витребувати в Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацію щодо перебування у шлюбі громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з громадянкою ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) станом на 12 березня 2024 року (дата укладення Зовнішньоекономічного контракту №1) та станом на 21 травня 2026 року (дата здійснення митного оформлення транспортного засобу, придбаного позивачем згідно Зовнішньоекономічного контракту №1 від 12 березня 2024 року).

3.Встановити Управлінню державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції строк для подання доказів до суду протягом семи днів, починаючи з дня отримання ухвали суду про витребування доказів.

4.Роз`яснити, що неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин є підставою для застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лелюк