Ухвала суду № 138924650, 03.08.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1277/25

Провадження № 2-п/461/87/26

УХВАЛА

03.08.2026 року, Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Мироненко Л.Д.

при секретарі судового засідання Божик М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Галицького районного суду м. Львова із заявою, у якій просить переглянути та скасувати заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи подану заяву, ОСОБА_1 зазначив, що копію позовної заяви та ухвали про відкриття провадження поштовим відправленням не отримував, а про наявність судового провадження дізнався із застосунку «Дія», у зв`язку з чим був позбавлений можливості своєчасно подати відзив та надати свої заперечення проти позовних вимог. Відповідач не погоджується із заочним рішенням, вважає його незаконним та необґрунтованим. Зазначає, що під час оформлення кредитних правовідносин йому не було надано примірника кредитного договору та інших договірних документів, а умови щодо процентної ставки, на його думку, були викладені складно та неоднозначно. Також відповідач заперечує проти розміру нарахованих позивачем процентів, посилаючись на те, що позивач не надав належного та обґрунтованого розрахунку заборгованості в цій частині. Вказує, що процентна ставка за кредитом мала змінюваний характер, однак доказів належного повідомлення відповідача про її зміну у встановленому законом порядку матеріали справи не містять. На думку відповідача, заборгованість за процентами може бути визначена лише виходячи з погодженої сторонами при укладенні договору процентної ставки у розмірі 2,5 % на місяць. Крім того, відповідач зазначає, що тривалий час проходить військову службу та має статус учасника бойових дій, у зв`язку з чим просить врахувати передбачені законодавством пільги щодо ненарахування військовослужбовцям штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом. На підтвердження зазначених обставин відповідач має намір надати відповідну довідку з військової частини. Таким чином, відповідач вважає, що наведені ним обставини та докази мають істотне значення для правильного вирішення спору та можуть вплинути на висновки суду щодо розміру заборгованості, а тому просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку..

В судове засідання заявник та його представник не з`явились, на адресу суду клопотань та заяв не надходило.

Представник АТ «Ідея Банк» у судове засідання не з`явився, натомість надіслав заперечення на заяву про перегляд заочного рішення. Позиція банку ґрунтується на тому, що що не отримував поштової кореспонденції та про розгляд справи дізнався із застосунку «Дія». Водночас заявником не наведено належних та об`єктивних причин, які перешкоджали йому з`явитися в судове засідання, повідомити суд про причини неявки та подати відзив. Як встановлено судом, відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судових засідань. Крім того, заявником не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи та могли б призвести до іншого вирішення спору. Доводи заявника щодо неукладення кредитного договору та ненадання йому договірних документів спростовуються матеріалами справи. Між Банком та ОСОБА_1 укладено Генеральний кредитний договір № ГКД-891625.2 від 19.12.2022, а 28.03.2024 в його межах відповідачу надано транш № G01.10701.010837215 у розмірі 70 000 грн. Волевиявлення відповідача щодо отримання траншу підтверджується, зокрема, направленням ним відповідного SMS-повідомлення з кодом підтвердження. Кошти були фактично отримані відповідачем, що ним не спростовано. Посилання заявника на змінюваний характер процентної ставки також є безпідставними, оскільки відповідно до умов кредитного договору за користування траншем встановлено фіксовану річну процентну ставку у розмірі 57 %. Отже, доводи щодо неналежного повідомлення про зміну процентної ставки не стосуються спірних правовідносин. Також безпідставними є посилання відповідача на пільги, передбачені законодавством для військовослужбовців. Згідно з наданими самим відповідачем документами, ОСОБА_1 був призваний на військову службу 10.01.2026, тоді як нарахування відсотків відбувались до 05.11.2024 року.

Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 1 ст. 287 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи та подану заяву, оцінивши доводи учасників справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 02.04.2025 року позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість Генеральним кредитним договором № ГКД-891625.2 від 19.12.2022 року в розмірі 94201 (дев`яносто чотири тисячі двісті одна) грн. 10 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 3028 грн.

Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Відповідно до ч. 11 ст. 272 ЦПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Вивчивши матеріали заяви, суд встановив, що заявник не надав належних доказів на підтвердження поважності причин неявки в судові засідання та неподання відзиву. Матеріалами справи підтверджується, що суд своєчасно направляв копію позовної заяви та ухвали про відкриття провадження за останньою відомою адресою місця проживання заявника, проте поштове відправлення не було ним отримано.

Крім того, з метою забезпечення належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду судом було здійснено його виклик шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином, судом було вжито передбачених цивільним процесуальним законодавством заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи. З огляду на направлення судової кореспонденції за останньою відомою суду адресою та здійснення виклику відповідача шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-порталі судової влади, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Посилання відповідача на те, що він фактично не отримував судової кореспонденції, саме по собі не спростовує факту його належного повідомлення, оскільки судом дотримано встановленого ЦПК України порядку виклику та повідомлення учасника справи.

В силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».

Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання . Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що відповідач був своєчасно поінформований про час і місце розгляду справи та мав можливість заздалегідь ознайомитися з позовом.

Крім того, заявник в заяві про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ч. 1ст. 288 ЦПК України не вказав та не надав жодного доказу, в розумінні ст. 76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи.

Щодо посилань відповідача на наявність у нього статусу військовослужбовця та ненарахування процентів за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Відповідач посилається на положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до яких визначеним цією нормою військовослужбовцям на весь час їх призову не нараховуються, зокрема, проценти за користування кредитом. Водночас саме по собі проходження військової служби не свідчить про необґрунтованість заявлених позовних вимог та не є підставою для скасування заочного рішення.

Як встановлено судом, кредитний договір укладено 19.12.2022 року, а транш в рамках кредитного договору було видано 28.03.2024 року, тоді як на військову службу за призовом під час мобілізації відповідач був призваний лише 10.01.2026, що підтверджується копією військового квитка долученого відповідачем. При цьому у зв`язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору Банк 05.11.2024 направив йому вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань та з цієї дати припинив нарахування процентів за користування кредитом. Отже, на момент призову відповідача на військову службу нарахування процентів за кредитним договором уже було припинено.

Таким чином, нараховані до 05.11.2024 проценти виникли у період, коли відповідач військовослужбовцем не був, а після 10.01.2026 проценти банком не нараховувалися та до стягнення не заявлялися.

За таких обставин посилання відповідача на положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не спростовує правильності визначеного розміру заборгованості та не свідчить про наявність підстав для скасування заочного рішення.

Фактично наведені стороною відповідача посилання є незгодою із рішенням суду першої інстанції, встановленими ним обставинами, наданою судом оцінкою доказам та застосованими до спірних відносин нормами законодавства, що є підставою для апеляційного оскарження рішення, а не для скасування заочного рішення, адже суд першої інстанції не має права скасовувати заочне рішення для надання іншої оцінки тим самим обставинам та доказам, що вже наявні у матеріалах справи, а інших доказів відповідач суду не надав.

Керуючись ст.ст. 26, 127, 260, 287, 288, 353 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- відмовити.

Повний текст ухвали виготовлено 11.08.2026 року.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Строк на апеляційне оскарження рішення, згідно ст.287 ЦПК України починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Мироненко Л.Д.