Рішення № 138924253, 31.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/5526/26 2/335/3084/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року місто Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Сиротенко В.К., за участю секретаря судового засідання Кумер А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

18.05.2026 через систему «Електронний суд» до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначили, що 02.06.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 5584220 шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 40 000,00 грн., на наступних умовах: строк, на який надається кредит - 360 днів; періодичність платежів кожні - 30 днів; Згідно п.1.2. Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити Комісію (якщо передбачена Договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Пунктом 1.4. Комісія за надання кредиту становить 4 000,00 гривень. Пунктом 1.4.1. Позичальнику встановлюється стандартна процентна ставка у розмірі 0,95% за кожний день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3. (360 днів). Денна процентна ставка за Договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 0,9778%.

Відповідач користувався коштами, проте своєчасно та в повному обсязі не вносив платежі на погашення кредиту, внаслідок чого утворилася заборгованість на загальну суму 154 820,00 грн, з яких: за тілом кредиту 40 000,00 грн, проценти за користування- 90 820,00, штрафні санкції- 20 000,00 грн; комісія за надання кредиту - 4000,00 грн.

27.01.2026 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та позивачем було укладено договір факторингу №С7-270126-1 , згідно з умовами якого позивач набув право вимоги за кредитним договором № 5584220 від 02.06.2025 .

У зв`язку з наведеним, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 вказану заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору та витрати, по`вязані з відправкою копії позовної заяви.

Судом здійснено запит щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до відповіді №27700104 від 21.05.2026 відомості про особу ОСОБА_1 відсутні.

Ухвалою суду від 22.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

В судове засідання представник ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» не з`явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином, на підставі ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик, особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки у судове засідання відповідач не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 02.06.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 5584220 від 02.06.2025, відповідно до умов якого останньому надано грошові кошти в розмірі 40 000,00 грн, за процентною ставкою у розмірі 0,95%, строком на 360, які він зобов`язався повернути в строк та сплатити проценти.

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 6 статті 11 Закону, передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

27.01.2026 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було укладено договір факторингу №С7-270126-1, згідно з умовами якого позивач набув право вимоги за кредитним договором № 5584220 від 02.06.2025.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання перед кредитором не виконує, у зв`язку з чим за ним рахується заборгованість, яка станом на 27.01.2026 складає 154 820,00 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту та 40 000,00 грн, та за відсотками 90 082,00 грн, а також штраф у розмірі 20 000,00 грн, комісії за надання кредиту 4 000,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд визнає його правильним, а також враховує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, а також не надано альтернативного розрахунку. Таким чином, судом встановлено і підтверджено наданими позивачем належними, допустимими, достовірними та достатніми письмовими доказами той факт, що відповідач ОСОБА_1 дійсно отримав кредит, але належним чином не виконував свої зобов`язання за укладеним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість і у позивача виникло право вимагати задоволення своїх вимог шляхом пред`явлення позову про стягнення всієї суми виниклої заборгованості.

При цьому суд, при вирішенні спору по суті враховує вимоги ст.ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідач в судове засідання не з`явився, не скористався своїми процесуальними правами учасника справи, не надав відзиву на позов та не надав суду жодних доказів, якщо у нього такі малися, що спростовують доводи позивача і надані ним докази в обґрунтування позовних вимог, а тому суд, на підставі наявних у справі доказів, прийшов до переконання про можливість задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення судових витрат у виді судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати пов`язані з відправленням позовної заяви з додатками у розмірі 241,38 грн.

За правилами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, з витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Щодо стягнення витрат пов`язаних з відправленням позовної заяви з додатками у розмірі 241,38 грн суд зазначає наступне.

Позовна заява надійшла до суду через систему «Електронний суд».

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Так, законодавством визначено два види подачі процесуальних документів до суду, це у паперовій формі та в електронній формі.

За подачу позовної заяви до суду в електронній формі ЗУ «Про судовий збір» встановлено пониження розміру ставки судового збору. Однак звертаючись до суду з позовною заявою, позивач повинен надати докази відправки позовної заяви з додатками відповідачу (абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України).

Витрати, які несе позивач у зв`язку з направленням позовної заяви та додатків відповідачу при зверненні до суду в електронній формі, не можуть бути віднесені до витрат, пов`язаних із розглядом справи або підготовкою до її розгляду у розумінні статті 133 Цивільного процесуального кодексу України. Обираючи електронну форму звернення, позивач самостійно покладає на себе обов`язок здійснити відповідні процесуальні дії, що є складовою його процесуальної ініціативи, а не витратами, які підлягають компенсації чи розподілу між сторонами.

У зв`язку з викладеним, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача витрат пов`язаних з відправкою позовної заяви відповідачу у розмірі 241,38 грн.

Таким чином з відповідача на користь позивача, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню сплачена при зверненні до суду з позовом сума судового збору 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст.12,13,19, 76-81, 133, 137, 141,259,263-265,268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за кредитним договором № 5584220 від 02.06.2025 року у загальному розмірі 154 820 (сто п`ятдесят чотири тисячі вісімсот двадцять) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», адреса місця знаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, ЄДРПОУ 43170298.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію РФ проти України, враховуючи безпекову ситуацію у м. Запоріжжі, повний текст рішення складено 11.08.2026 року.

Суддя В.К. Сиротенко