Рішення № 138922014, 10.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 рокусправа № 380/13563/25

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач, ГУНП у Львівській області), у якому просить:

- визнати протиправною відмову Національної поліції України Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України;

- зобов`язати Національну поліцію України Головного управління Національної поліції у Львівській області видати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України за формою згідно з додатком 6 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 28 квітня 2022 року по 25 липня 2022 року та повторно з 30 липня 2023 року по 01 листопада 2023 року у складі зведеного загону Головного управління Національної поліції у Львівській області безпосередньо брав участь у складі угруповання Об`єднаних сил з метою виконання завдань із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. Наголошує, що керівником зведеного загону, до складу якого він входив, призначено майора поліції ОСОБА_2 , який складав графіки нарядів, вів та зберігав службову документацію, а свою участь у виконанні завдань позивач фіксував особистим підписом у бойових журналах, книгах нарядів та інструктажів. Указує, що факт його безпосередньої участі у відповідних заходах підтверджується висновком службового розслідування ГУНП у Львівській області від 10.02.2025, довідкою від 03.11.2022 №682/35/05-2022, наказами Командувача об`єднаних сил від 13.05.2022 №98/дск і від 10.06.2022 №109/дск, наказом ГУНП у Львівській області від 29.07.2022 №55о/с дск, а також відомостями про виплату йому додаткової грошової винагороди за участь у бойових діях відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. Стверджує, що неможливість оформлення довідки за додатком 6 спричинена втратою службової документації з вини керівника зведеного загону, що не може бути підставою для позбавлення його права на отримання відповідної довідки та статусу учасника бойових дій. Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 08.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач 31.07.2025 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив у повному обсязі. Свою позицію мотивує тим, що довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413 є офіційно визначеною та затвердженою формою, обов`язковою підставою для видачі якої є наявність документів, що підтверджують безпосередню участь особи у відповідних заходах, - бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів або довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Наголошує, що такі документи в ГУНП у Львівській області відсутні, що унеможливлює підготовку та видачу довідки, а ні висновок службового розслідування, ні пояснення опитаних осіб не є передбаченою нормативно-правовими актами підставою для видачі такої довідки. Зазначає, що накази про відрядження не містять відомостей про безпосередню участь особи у заходах, а видача довідки за відсутності визначених документів означала б вихід відповідача за межі повноважень. Указує також, що довідка за додатком 6 не є єдиним документом, на підставі якого надається статус учасника бойових дій, і що позивач вправі особисто звернутися до відповідної комісії, проте доказів такого звернення не надав. Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Частиною 5 ст.262 КАС України унормовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Оскільки відсутнє клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 з 01 квітня 2022 року призначений на посаду поліцейського батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» Головного управління Національної поліції у Львівській області.

На підставі статті 9 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», наказів Командувача об`єднаних сил від 13.05.2022 №98/дск, від 10.06.2022 №109/дск та наказу ГУНП у Львівській області від 29.07.2022 №55о/с дск у період з 28 квітня 2022 року по 25 липня 2022 року позивач безпосередньо брав участь у складі угруповання Об`єднаних сил з метою виконання завдань із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. Повторно у період з 30 липня 2023 року по 01 листопада 2023 року позивач так само у складі зведеного загону брав участь у виконанні зазначених завдань.

За наслідками службового розслідування, призначеного за фактом можливого неналежного виконання службових обов`язків окремими працівниками ГУНП у Львівській області, у висновку від 10.02.2025 установлено, що майором поліції ОСОБА_2 не забезпечено належного зберігання службової документації та її передачі до місця постійної дислокації, а допущено її втрату, чим порушено вимоги нормативних актів, що регулюють ведення відповідної документації. Зазначений факт призвів до неможливості своєчасного виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 у частині оформлення довідок (додаток 6) та підготовки матеріалів для надання статусу учасника бойових дій.

При цьому у висновку службового розслідування від 10.02.2025 прямо зазначено, що поліцейські зведеного загону ГУНП у Львівській області, а саме ОСОБА_1 (у періоди 27.04. 26.07.2022 та 30.07. 02.11.2023), брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Копію висновку вирішено надіслати до Департаменту кадрового забезпечення для розгляду на комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.

Крім того, факт залучення позивача до виконання відповідних завдань підтверджується довідкою від 03.11.2022 №682/35/05-2022 за підписом тимчасово виконуючого обов`язки командира батальйону ПСПОП «Львів», а також відповіддю ГУНП у Львівській області від 09.05.2025 №151792-2025, згідно з якою позивачу за періоди участі нараховувалися та виплачувалися кошти на відрядження, а на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 виплачувалася додаткова грошова винагорода за участь у бойових діях.

На адресу ГУНП у Львівській області надійшов адвокатський запит за вх.№1584 від 24.06.2025 від адвоката Березки Я.О. в інтересах позивача про видачу довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, згідно з додатком 6 до Порядку №413.

Листом від 27.06.2025 №207731-2025 ГУНП у Львівській області повідомило про відсутність підстав для видачі такої довідки, оскільки в Головному управлінні відсутні документи, що підтверджують участь позивача в бойових діях (витяги з наказів про відрядження (залучення) до районів ведення бойових дій, витяги з журналів бойових дій, вахтових журналів, польотних листів, матеріали спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв), які є обов`язковою підставою для видачі довідки за формою згідно з додатком 6.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Змістом спірних правовідносин є правомірність відмови відповідача у видачі позивачу довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413.

Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 ст.19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.5 ст.17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. За змістом ч.1, 3 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у передбачених законом випадках.

Правовий статус учасника бойових дій визначається Законом України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII).

Відповідно до абз. 1 п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону №3551-XII учасниками бойових дій визнаються, зокрема, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь, зокрема, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій зазначеної категорії осіб затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі - Порядок №413).

Відповідно до пп. 4 п. 4 Порядку №413 підставою для надання статусу учасника бойових дій заявникам з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-XII (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, є довідка за формою згідно з додатком 6.

Із реквізитів довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413 вбачається, що підставою для її видачі є документи, які підтверджують безпосередню участь особи у відповідних заходах, - бойові донесення, журнали бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтові журнали, польотні листи, книги служби, накази про залучення до таких заходів, відомості про виконання розвідувальних заходів або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.05.2016 №405 затверджено Положення про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України (далі - Положення №405), відповідно до якого рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається на підставі визначеного переліку документів, до яких, окрім довідки за формою згідно з додатком 6, можуть додаватися інші документи, що містять докази та підтверджують факт виконання поліцейськими бойових (службових) завдань.

Надаючи оцінку правомірності відмови відповідача у видачі позивачу довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413, суд виходить із такого.

Наведене нормативне регулювання свідчить, що ключовою матеріально-правовою передумовою для оформлення та видачі довідки за формою згідно з додатком 6 є сам факт безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Перелічені у додатку 6 документи (бойові донесення, журнали бойових дій, вахтові журнали, книги служби, накази про залучення до таких заходів тощо) виступають засобами доказування цього факту, а не самостійною метою; їх призначення полягає в тому, щоб підтвердити відповідну участь особи.

Суд наголошує, що обов`язок належного ведення, оформлення, зберігання та передачі за місцем постійної дислокації службової документації, яка фіксує участь поліцейських у виконанні бойових (службових) завдань, покладено законодавством саме на відповідні органи та підрозділи поліції, а не на поліцейського, який виконував такі завдання. Відповідні документи об`єктивно не можуть перебувати у володінні позивача, оскільки складаються командиром (начальником) підрозділу та зберігаються в органі поліції.

Установлені у справі обставини свідчать, що неможливість оформлення та видачі довідки за формою згідно з додатком 6 зумовлена не відсутністю самого факту участі позивача у відповідних заходах, а втратою службової документації, допущеною з вини керівника зведеного загону - майора поліції ОСОБА_2 , що прямо констатовано у висновку службового розслідування ГУНП у Львівській області від 10.02.2025. Тобто причиною ненадання довідки стало неналежне виконання своїх обов`язків посадовою особою самого відповідача.

Суд враховує, що за змістом висновку службового розслідування ГУНП у Львівській області від 10.02.2025 компетентним органом відповідача за результатами дослідження наявних матеріалів установлено та визнано, що позивач у періоди 27.04. 26.07.2022 та 30.07. 02.11.2023 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Цей висновок відповідачем не скасований, є чинним і сам по собі є офіційним документом державного органу, що містить достатні докази безпосередньої участі позивача у відповідних заходах.

Крім того, факт участі позивача підтверджується сукупністю інших наявних у справі доказів: довідкою від 03.11.2022 №682/35/05-2022, наказами про відрядження (залучення) до районів виконання завдань, а також відомостями про нарахування та виплату позивачу коштів на відрядження і додаткової грошової винагороди за участь у бойових діях на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 (лист ГУНП у Львівській області від 09.05.2025 №151792-2025). Виплата такої винагороди сама по собі свідчить про офіційне визнання відповідачем факту безпосередньої участі позивача у бойових діях у відповідні періоди.

Оцінюючи наведені докази за правилами ст.90 КАС України у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд доходить висновку, що факт безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у періоди 27.04. 26.07.2022 та 30.07. 02.11.2023 є доведеним.

Вирішуючи спір, суд враховує правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які згідно з ч.5 ст.242 КАС України беруться судом до уваги при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У постанові від 20.01.2023 у справі №160/8817/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи спір щодо відмови у наданні статусу учасника бойових дій працівникові поліції, сформулював висновок про те, що встановлення судом протиправності відмови органу за наявності підтверджувальних документів є підставою для зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити конкретні дії, а обрання такого способу захисту не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача та не є привласненням судом функцій органу, оскільки суд лише зобов`язує державний орган вчинити дії у спосіб, на підставі та в межах повноважень, визначених законодавством. Верховний Суд наголосив, що особа, яка перебувала у зоні виконання відповідних завдань, ризикуючи власним життям і здоров`ям, має легітимні сподівання бути визнаною державою учасником бойових дій.

Суд також враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від травня 2026 року у справах №380/137/25, №440/17696/23 та №620/4254/23, відповідно до яких порушення порядку ведення, передачі чи зберігання службової документації, відсутність персоніфікованих записів у журналах бойових дій або втрата примірників відповідних документів у частині (підрозділі) не можуть бути підставою для обмеження прав особи, яка фактично залучалася державою до виконання завдань у районах ведення бойових дій. Верховний Суд наголосив, що бойові накази, журнали бойових дій та інші первинні документи оформлюються і зберігаються командиром (начальником) підрозділу, об`єктивно не можуть перебувати у володінні самої особи, а тому в адміністративних справах саме відповідач - суб`єкт владних повноважень - зобов`язаний доводити правомірність своєї відмови (бездіяльності). Держава, направляючи особу до району виконання відповідних завдань, несе відповідальність за належну фіксацію цього факту, і недоліки власного діловодства органу не можуть погіршувати становище особи.

Наведені висновки Верховного Суду застосовні до обставин цієї справи. Відмова відповідача у видачі позивачу довідки за формою згідно з додатком 6 з мотивів відсутності в ГУНП у Львівській області документів, які підтверджують участь позивача у бойових діях, за встановлених судом обставин фактично покладає на позивача негативні наслідки неналежного виконання своїх обов`язків посадовою особою самого відповідача (втрати службової документації), що є неприпустимим. За таких умов позивач не може бути позбавлений права на отримання довідки, яка засвідчує факт, що вже встановлений компетентним органом відповідача та підтверджений іншими наявними доказами.

Посилання відповідача на те, що видача довідки за відсутності перелічених у додатку 6 документів означала б вихід за межі повноважень, суд відхиляє, оскільки відсутність цих документів спричинена протиправною поведінкою (втратою документації) самого відповідача, а факт участі позивача у відповідних заходах підтверджений висновком службового розслідування відповідача та іншими доказами. Довідка за формою згідно з додатком 6 у цьому випадку не встановлює новий факт, а лише документально засвідчує обставину, що вже об`єктивно існує та визнана відповідачем.

Доводи відповідача про те, що довідка за формою згідно з додатком 6 не є єдиним документом для надання статусу учасника бойових дій і що позивач вправі самостійно звернутися до відповідної комісії, не спростовують протиправності оскаржуваної відмови. Предметом цього спору є саме відмова у видачі довідки за додатком 6, а наявність у позивача іншого, альтернативного способу захисту не звільняє відповідача від обов`язку правомірно розглянути звернення позивача та за наявності підтверджених підстав видати відповідну довідку.

За змістом ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Оцінюючи оскаржувану відмову відповідача на відповідність наведеним критеріям, суд доходить висновку, що вона є необґрунтованою, прийнята без урахування всіх обставин, що мають значення, зокрема без урахування власного висновку службового розслідування від 10.02.2025 та інших доказів, а тому не відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.2 КАС України. За таких обставин відмова відповідача у видачі позивачу довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413 є протиправною, а позовна вимога про визнання її протиправною - обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд керується таким.

Відповідно до п.10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі визначені законом умови, або вчинити певні дії. За змістом ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 10 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача вчинити певні дії для захисту прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням того, що факт безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, установлено та визнано компетентним органом відповідача і підтверджено сукупністю доказів, а також ураховуючи наведений вище правовий висновок Верховного Суду у справі №160/8817/18, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача та відновлення його становища є зобов`язання відповідача видати позивачу довідку за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413. Таке зобов`язання не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки за встановлених обставин та наявних доказів іншого правомірного варіанту поведінки, ніж видача довідки, у відповідача не існує.

Щодо клопотання представника позивача про витребування у відповідача належно засвідчених копій наказу Командувача об`єднаних сил від 13.05.2022 №98/дск, наказу Командувача об`єднаних сил від 10.06.2022 №109/дск та наказу ГУНП у Львівській області від 29.07.2022 №55о/с дск, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Згідно з ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Разом з тим суд бере до уваги, що обставина, для підтвердження якої заявлено вказане клопотання, а саме факт безпосередньої участі позивача у відповідних заходах у періоди 27.04. 26.07.2022 та 30.07. 02.11.2023, вже є доведеною наявними у справі доказами - насамперед висновком службового розслідування ГУНП у Львівській області від 10.02.2025, у якому цей факт прямо встановлено та визнано самим відповідачем, а також довідкою від 03.11.2022 №682/35/05-2022 та відомостями про виплату позивачу коштів на відрядження і додаткової грошової винагороди за участь у бойових діях. Відповідач у відзиві факту участі позивача у відповідних заходах по суті не заперечує, а обґрунтовує відмову виключно відсутністю у нього документів, перелічених у додатку 6, унаслідок їх втрати.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що наявних у справі доказів достатньо для повного і всебічного вирішення спору по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а тому необхідність у витребуванні зазначених наказів відсутня. За таких обставин у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів слід відмовити.

Суд при цьому зауважує, що згідно з правовими висновками Верховного Суду недоліки ведення чи зберігання відповідних документів органом влади не можуть погіршувати становище позивача, а обов`язок доведення правомірності відмови в цій справі покладено саме на відповідача, який належними та допустимими доказами факту участі позивача у відповідних заходах не спростував.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не наведено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За правилами ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Згідно з ч.1 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким. Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

За подання цього позову позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується наявною у справі квитанцією. Оскільки позов задоволено, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції у Львівській області, оформлену листом від 27.06.2025 №207731-2025, у видачі ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, за формою згідно з додатком 6 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413.

3. Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області видати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, за формою згідно з додатком 6 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: площа Генерала Григоренка, буд. 3, м. Львів, 79007; ЄДРПОУ 40108833).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна