Ухвала суду № 138921956, 11.08.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4947/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши у письмовому провадженні клопотання 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (надалі відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення позивачу з 29 січня 2020 року перерахунку грошового забезпечення на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт;

- зобов`язати відповідача за період з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення, у тому числі основні, додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення, виходячи з відповідно визначених посадового окладу та окладу за спеціальним званням;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення позивачу з 01 січня 2021 року перерахунку грошового забезпечення на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт;

- зобов`язати відповідача за період з 01 січня 2021 року по 13 квітня 2021 року перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення, у тому числі основні, додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення та компенсаційні суми, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

- зобов`язати відповідача відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-III та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 13 квітня 2021 року за весь час затримки виплати.

22.07.2026 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №340/4947/26. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05.08.2026 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що позивача звільнено зі служби цивільного захисту та виключено з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій 13.04.2021. Цього ж дня йому під підпис вручено повідомлення про нараховані суми, а матеріали справи містять розрахунок вислуги років для призначення пенсії, довідку про виплачені додаткові види грошового забезпечення та грошовий атестат. У зв`язку з цим вважає, що не пізніше 13.04.2021 ОСОБА_1 знав про розмір свого грошового забезпечення та всі його складові.

Також відповідач посилається на те, що лише 16.04.2026 позивач звернувся до Головного управління ДСНС України у Кіровоградській області із заявою про надання інформації щодо розмірів нарахованого та виплаченого грошового забезпечення, а після отримання відповіді від 29.04.2026 звернувся до суду. При цьому дата отримання додаткової інформації у 2026 році не є датою, з якої бере відлік строку звернення та не може поновлювати строк звернення до суду.

Послалася на постанову Верховного Суду від 25.06.2026 у справі №520/25416/25, у якій грошовий атестат оцінено як письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, у розумінні частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України. У зв`язку з наведеним просить залишити позовну заяву без розгляду.

Розглянувши клопотання та перевіривши наведені у ньому доводи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній у період виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022, статтю 233 КЗпП України викладено у новій редакції, якою, зокрема, встановлено тримісячний строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, який обчислюється з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю, та поширює свою дію у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.

У постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 судова палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформувала підхід щодо застосування статті 233 КЗпП України у часі. Верховний Суд зазначив, що правовідносини, які мали місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню положеннями статті 233 КЗпП України у попередній редакції, тоді як до правовідносин з 19.07.2022 застосовується редакція цієї статті, чинна після внесення змін Законом №2352-IX.

Судом установлено, що предметом цього спору є правильність нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення виключно за період з 29.01.2020 по 13.04.2021. Отже, усі спірні правовідносини виникли та припинилися до 19.07.2022, тобто у період дії частини другої статті 233 КЗпП України в редакції, яка не обмежувала будь-яким строком право на звернення до суду з вимогами про стягнення належної заробітної плати (грошового забезпечення).

За таких обставин факт звільнення позивача 13.04.2021, а також отримання ним у цей день повідомлення про нараховані суми, грошового атестата чи інших документів про складові грошового забезпечення не зумовлював початку перебігу тримісячного строку звернення до суду, оскільки такого строку для вимог про стягнення належної заробітної плати на той час закон не встановлював.

Застосування до спірних правовідносин тримісячного строку, запровадженого лише з 19.07.2022, фактично означало б надання новій редакції статті 233 КЗпП України зворотної дії у часі, що не узгоджується з наведеним підходом Верховного Суду щодо розмежування правового регулювання залежно від періоду виникнення відповідних правовідносин.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 25.06.2026 у справі №520/25416/25 не спростовує цього висновку. У зазначеній справі позовні вимоги стосувалися перерахунку грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 19.05.2023, тобто охоплювали правовідносини як до, так і після 19.07.2022. При цьому без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду було залишено вимоги саме за період з 19.07.2022 по 19.05.2023. Отже, висновок Верховного Суду щодо значення грошового атестата як письмового повідомлення для цілей частини другої статті 233 КЗпП України стосувався правовідносин, до яких застосовувалася редакція цієї норми, чинна з 19.07.2022.

Натомість у справі, що розглядається, спірний період у повному обсязі завершився 13.04.2021. Тому наведена відповідачем постанова Верховного Суду не є підставою для поширення тримісячного строку звернення до суду на вимоги позивача за 2020 2021 роки та, навпаки, не змінює сформованого Верховним Судом підходу щодо застосування до періодів до 19.07.2022 попередньої редакції статті 233 КЗпП України.

Вимога про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів заявлена позивачем як похідна від вимог щодо неналежного нарахування та несвоєчасної виплати грошового забезпечення за зазначений період, а тому наведені відповідачем доводи про пропуск тримісячного строку звернення до суду не дають підстав для залишення позову без розгляду і в цій частині.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються правовідносин, які мали місце до 19.07.2022 та регулювалися статтею 233 КЗпП України у редакції, що передбачала право на звернення до суду з вимогами про виплату належної заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК