Рішення № 138921774, 10.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року справа №320/33770/24

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЛЬПО-ФУД" з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.04.2024 №376/32-00-07-08-20 на суму 4189097,37 грн, податкове повідомлення-рішення від 03.05.2024 №405/32-00-07-08-20 на суму 9813918,32 грн, податкове повідомлення-рішення від 25.04.2024 №375/32-00-07-08-20 на суму 7552546,56 грн, податкове повідомлення-рішення від 25.04.2024 №374/32-00-07-08-20 на суму 2351889,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в діях позивача відсутнє правопорушення щодо реалізації алкогольної продукції з порушенням Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв`язку з чим, податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до норм чинного законодавства та у спосіб передбачений законом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду в задоволенні заяви представника відповідача-Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовлено.

Позивачем подано до суду заяву про закриття підготовчого провадження та подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження та подальший розгляд справи по суті вирішено здійснювати в порядку письмового провадження.

Позивачем подано до суду додаткові письмові пояснення, в яких останній підтримав свою позицію викладену в позовній заяві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі пп.80.2.4 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 VI (зі змінами та доповненнями) (далі - ПКУ), у зв`язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, що свідчить про можливі порушення при проведенні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з порушенням забезпечення подання до органів ДПС звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, наказу ГУ ДПС в Одеській області від 18.03.2024 №2544-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «СІЛЬПО ФУД» та відповідно направлень від 18.03.2024 №4872/15-32-07-06, №4873/15-32-07-06, №4874/15-32-07-06 та №4875/15-32-07-06 проведено фактичну перевірку магазину ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 39, в якому здійснює діяльність ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (код ЄДРПОУ 40720198), за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 27.03.2024 №11562/15/32/РРО/40720198 (28.03.2024 - дата реєстрації).

В ході проведення фактичної перевірки було встановлено порушення п.1, п.2, п.10 ст.3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями) (далі - Закон № 265), а саме:

1) встановлено надлишок готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків, згідно денних Х-звітів на загальну суму 998,30 грн., що свідчить про їх непроведення через програмний реєстратор розрахункових операцій (далі ПРРО) (п.1, п.2 ст. 3 Закону № 265);

2) встановлено, що за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 при проведенні розрахункових операцій через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі РРО) не забезпечено створення та надання особам, які отримували послугу (послуги) або відмовлялись від неї (них) розрахункових документів встановленої форми та змісту на загальну суму проведених операцій 1 566 588,47 грн., які не містять всіх обов`язкових реквізитів визначених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 «Про затвердження положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (із змінами внесеними наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 №329), а саме: при реалізації алкогольних напоїв, що маркуються відповідною маркою акцизного податку (далі - МАП) в окремих копіях фіскальних чеках РРО не забезпечено відображення цифрового значення штрихового коду МАП на алкогольні напої на загальну суму 1 566 588,47, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 (п.1, п.2 ст.3 Закону № 265);

3) не створення контрольних стрічок та не забезпечення їх зберігання з РРО (п.10 ст. 3 Закону № 265).

Не погодившись з висновками акту фактичної перевірки від 27.03.2024 №11562/15/32/ РРО/40720198 (28.03.2024 - дата реєстрації) ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» до ГУ ДПС у Одеській області подано заперечення від 10.04.2024 №УМ-08/01-4052 (вх. ГУ №34484/6 від 09.04.2024).

Розглянувши заперечення Позивача, ГУ ДПС у Одеській області вважає висновки, викладені в акті фактичної перевірки від 28.03.2024 №11562/15/32/РРО/40720198, правомірними.

Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, враховуючи висновки ГУ ДПС у Одеській області, щодо розгляду заперечення №УМ-08/01-4052 від 10.04.2024 (вх.№34484/6 від 09.04.2024), до ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.04.2024 №374/32-00-07-08-20 на суму 2351889,55 грн.

ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» не погодившись з вищенаведеним податковим повідомленням рішенням до ДПС України подано скаргу від 07.05.2024 №УМ-08/01-5022 (вх.№18032/6 від 07.05.2024), яку Рішенням ДПС про розгляд скарги від 05.07.2024 №20565/6/99-00 06-03-02-06 це податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Також, фактичну перевірку магазину, де здійснює діяльність ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» за адресою: м. Львів, вул. Івана Виговського, буд. 100 проведено на підставі рішення керівника ГУ ДПС у Львівській області, оформленого наказом від 15.03.2024 № 1370-п на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПКУ, тривалістю не більше 10 діб за період діяльності платника з 01.01.2022 по 29.03.2024.

За результатом аналізу копій фіскальних чеків із Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) за 01.01.2022 - 31.12.2022, встановлено, що платник податків, при здійсненні окремих розрахункових операцій створював/ друкував, з подальшою видачею, або без такої, невідповідні розрахункові документи, тобто відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання операції не видавався.

За результатами фактичної перевірки складено акт від 28.03.2024 №13247/13/03/РРО/40720198 (29.03.2024 - дата реєстрації) та встановлено порушення п.1, п.2 ст.3 Закону № 265, а саме:

- за період 01.01.2022 по 31.12.2022 у фіскальних чеках, де операції проводились в готівковій та безготівковій формах відображені старі марки акцизного податку (відсутні обов`язкові реквізити фіскального чеку, передбачені в п.2 розділ ІІ Положення №13 від 21.01.2016 «Про затвердження про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів»).

Не погодившись з висновками акту від 28.03.2024 №13247/13/03/РРО/40720198 (29.03.2024 - дата реєстрації) ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» до ГУ ДПС у Львівській області подано заперечення (вх.№27563/6 від 10.04.2024).

Розглянувши заперечення, ГУ ДПС у Львівській області вважає висновки, викладені в акті фактичної перевірки від 28.03.2024 №13247/13/03/РРО/40720198 (29.03.2024 дата реєстрації), правомірними.

Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, враховуючи висновки ГУ ДПС у Львівській області щодо розгляду заперечення (вх.№27563/6 від 10.04.2024), до ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.04.2024 №375/32-00-07-08-20 на суму 7552546,56 грн.

ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» не погодившись з вищенаведеним податковим повідомленням рішенням до ДПС України подано скаргу від 07.05.2024 №УМ-08/01-5019 (вх.№18025/6 від 07.05.2024), яку Рішенням про розгляд скарги від 05.07.2024 №20566/6/99-00-06 03-02-06 це податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПКУ, відповідно до наказу ГУ ДПС у м. Києві від 19.03.2024 №1609-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (код ЄДРПОУ 40720198)», направлень на перевірку від 20.03.2024 № 6676/26-15-07-07-01, № 6677/26-15-07-07-01 проведено з 20.03.2024 по 29.03.2024 фактичну перевірку магазину та кафе «СІЛЬПО» за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Малевича Казимира, 107, де здійснює господарську діяльність ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 29.03.2024 реєстраційний № 27018/26/15/07/40720198 від 01.04.2024 (бланк №009122).

Перевіркою встановлено порушення вимог п.2, п.11 ст.3 Закону № 265, а саме:

- у 2022 році встановлено системні факти проведення розрахунків із споживачами при роздрібній торгівлі алкогольними напоями без відображення у розрахункових документах цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) шляхом введення вручну або сканування таких даних на загальну суму (вартість) 2 789 500,58 гривень (згідно переліку, що додається до акта фактичної перевірки).

У розрахункових документах РРО, що використовувалися ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» для проведення розрахунків з покупцями товарів за адресою: м. Київ, вул. Малевича Казимира, буд. 107 у 2022 році замість відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) відображався напис «марка старого зразка».

За результатами розгляду заперечення ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» від 05.04.2024 № ЦР-07 3954 (вх. ГУ №34484/6 від 09.04.2024) до акту фактичної перевірки від 29.03.2024 реєстраційний №27018/26/15/07/40720198 від 01.04.2024, висновки акта залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, враховуючи висновки ГУ ДПС у м. Київ щодо розгляду заперечення №ЦР-07-3954 від 05.04.2024 (вх.№34484/6 від 09.04.2024), до ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.04.2024 № 376/32-00-07-08-20 на суму 4189097,37 грн.

ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» не погодившись з вищенаведеним податковим повідомленням рішенням до ДПС України подано скаргу від 07.05.2024 №УМ-08/01-5021 (вх.№18028/6 від 07.05.2024), яку Рішенням про розгляд скарги від 05.07.2024 №20566/6/99-00-06 03-02-06 це податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Працівниками ГУ ДПС у Київській області 10.04.2024 відповідно до наказу ГУ ДПС у Київській області від 10.04.2024 №974-п, та направлень від 10.04.2024 №№3163/10-36 07-08, 3164/10-36-07-08 проведено фактичну перевірку магазину-кафе, де здійснює діяльність ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» за адресою: Київська область, Бучанський райн, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 140-А за результатами якої складено акт від 10.04.2024 №23279/10/36/07/40720198 (10.04.2024 - дата реєстрації).

Фактичну перевірку ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» проведено на підставі п.п.80.2.2. п.80.2 ст.80 Кодексу (у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів).

Перевіркою встановлено порушення вимог п.2, п.11 ст.3 Закону № 265, а саме:

- у 2022 році встановлено системні факти проведення розрахунків із споживачами при роздрібній торгівлі алкогольними напоями без відображення у розрахункових документах цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) шляхом введення вручну або сканування таких даних.

У розрахункових документах РРО, що використовувалися ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» для проведення розрахунків з покупцями товарів за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 140-А у 2022 році не відображається цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

Не погодившись з висновками акту №23279/10/36/07/40720198 ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» до ГУ ДПС у Київській області подано заперечення (вх.№27953/6 від 18.04.2024).

За результатами розгляду заперечення ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» від 18.04.2024 № УМ-08/01-4507 (вх. ГУ № 27953/6 від 18.04.2024) до акту фактичної перевірки від 10.04.2024 №23279/10/36/07/40720198, висновки акта залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

Розглянувши заперечення, ГУ ДПС у Київській області висновки, викладені в акті фактичної перевірки від 10.04.2024 №23279/10/36/07/40720198 вважає правомірними.

Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, враховуючи Висновок ГУ ДПС у Київській області щодо розгляду заперечення (вх.№27953/6 від 18.04.2024), до ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.05.2024 №405/32-00-07-08-20 на суму 9813918,32 грн.

ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» не погодившись з вищенаведеним податковим повідомленням рішенням до ДПС України подано скаргу від 09.05.2024 №УМ-08/01-5075 (вх.№18508/6 від 09.05.2024), яку Рішенням про розгляд скарги від 05.07.2024 №20585/6/99-00-06 03-02-06 це податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

Також, суд зазначає, що позивачем надано до суду докази щодо порядку обліку алкогольних напоїв, їх закупівлі та перебування на момент реалізації у торговельному об`єкті алкогольних напоїв як старого, так і нового зразка, зокрема, наказ про внесення змін до наказу про облікову політику підприємства №482-17-Д від 27.12.2017, Договір поставки №193Р між ТОВ «БАЯДЕРА ЛОГІСТИК» та ТОВ «ФОЗЗІ КОММЕРЦ» від 01.01.2023; Договір поставки №193Р про заміну сторони у зобов`язанні від 25.11.2023 за договором поставки №193Р від 01.01.2023 (заміна на ТОВ «СІЛЬПО-ФУД»), додатково надається протокол узгодження розбіжностей до Договору про заміну сторони у зобов`язанні від 25.11.2023; Договір поставки №762 між ТОВ «БАЯДЕРА ЛОГІСТИК» та ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» від 01.01.2011 з додатковими угодами та додатками; Договір поставки №126 між ТОВ «ФОЗЗІ КОММЕРЦ» та ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» від 02.05.2022 з додатковою угодою; Договір поставки №183 між ТОВ «ПТК ШАБО» та ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» від 04.01.2010; Договір про заміну сторони у зобов`язанні від 14.11.2016 за договором поставки №183 від 04.01.2010 (заміна на ТОВ «СІЛЬПО-ФУД»); Договір поставки №6087Р між ТОВ «ПРЕСТИЖ-ГРУП» та ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» від 01.02.2018 з додатками; Договір поставки №3768 між ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» та ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» від 01.09.2014; Договір №3768Р про заміну сторони у зобов`язанні від 26.01.2024 за договором поставки №3768Р від 01.09.2014 (заміна на ТОВ «СІЛЬПО-ФУД») з протоколом узгодження розбіжностей; Договір поставки №7559Р між ТОВ «ГЛОБАЛ СПІРІТС ЄВРОПА» та ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» від 18.03.2020 з додатками та протоколом узгодження розбіжностей.

На підтвердження фактичного придбання, надходження та руху алкогольної продукції Позивач також надає суду відповідні видаткові накладні щодо магазинів, у яких проводилася фактична перевірка, а саме:

Київ (магазин розташований за адресою: вул. Малевича Казимира, 107):

Видаткова накладна №R0590Q8IOJ/18919693/106874193 від 07.06.2021; Видаткова накладна № Ш-00010536 від 03.06.2021; Видаткова накладна №R0590ZJ1Н7/28406837/402367624 від 18.02.2024; Видаткова накладна №2150010 від 15.02.2024; Видаткова накладна №R0590ZJAUB/28419763/402388059 від 19.02.2024; Видаткова накладна № 26332/24823 від 10.02.2024; Видаткова накладна №20476/19256 від 02.02.2024; Видаткова накладна №R0590ZKO02/28485871/402492604 від 22.02.2024;

Київська область (магазин розташований за адресою: с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 140-А):

Видаткова накладна №R1590YZDAJ/7740737/401849658 від 07.01.2024; Видаткова накладна №2150010 від 15.02.2024; Видаткова накладна №R0590ZIWLP/28400283/402357712 від 18.02.2024; Видаткова накладна №R0590ZGOTO/28257274/402139715 від 12.02.2024; Видаткова накладна №26332/24823 від 10.02.2024; Видаткова накладна №20476/19256 від 02.02.2024;

Львів (магазин розташований за адресою: вул. Виговського, 100):

Видаткова накладна №X0000RCO7O/45940884/ від 30.09.2023; Видаткова накладна №Ш-00012391 від 07.09.2023; Видаткова накладна №R0830QCBLH/17397863/402759352 від 20.02.2024; Видаткова накладна №R1830Q5ZMJ/3323474/401236407 від 27.01.2024; Видаткова накладна №12290001 від 29.12.2023; Видаткова накладна №R0830Q7WAD/10934628/402394416 від 03.02.2024; Видаткова накладна №8367 від 03.02.2024; Видаткова накладна №R0830Q97HX/17318180/402501162 від 08.02.2024;

Одеса (магазин розташований за адресою: Фонтанська дорога, 39):

Видаткова накладна №R0650Q86H9/6250775/402416903 від 04.02.2024; Видаткова накладна №R1650Q5ZNF/2108134/401236444 від 27.01.2024; Видаткова накладна №RО590ZІКНС/28384380/402332707 від 17.02.2024; Видаткова накладна №Ш-0000015 від 03.01.2024; Видаткова накладна №Ш-00000672 від 19.01.2024; Видаткова накладна №RО590ZІКНС/28384380/402332702 від 17.02.2024; Видаткова накладна №2150010 від 15.02.2024; Видаткова накладна №R0650QC0G0/7249850/402733340 від 19.02.2024; Видаткова накладна №7952/7774 від 17.02.2024; Видаткова накладна №R0650QA8B7/723000/402586138 від 12.02.2024; Видаткова накладна №408599/211285 від 24.11.2023; Видаткова накладна №Rl6S0POTN4/1943174/311805725 від 25.11.2023.

Також, позивачем надано листи основних постачальників алкогольної продукції, а саме Лист ТОВ «ПТК ШАБО» щодо постачання алкогольної продукції, Лист ТОВ «БАЯДЕРА ЛОГІСТИК» за вих. № 294 щодо постачання алкогольної продукції від 01.07.2026; Лист ТОВ «ФОЗЗІ КОММЕРЦ» за вих. № ФК - 255 щодо постачання алкогольної продукції від 01.07.2026.

Крім того, позивач надав службові записки керуючих магазинів, у яких проводилися фактичні перевірки ( копія службових записок додаються ), а саме: Службова записка Лункіної Н. В. (керуючої магазину по Фонтанській дорозі, 39, у м. Одеса) від 27.03.2024; Службова записка Соколовської Д. І. (керуючої магазину по вул. Виговського, 100 у м. Львові ) від 28.03.2024; Службова записка Каїка А. М. (керуючої магазину по вул. Малевича Казимира, 107 у м. Києві) від 29.03.2026; Службова записка Лійченко А. В. (керуючого магазину по вул. Соборна, 140-А, у с. Софіївська Борщагівка) від 10.04.2026.

Надання таких доказів має значення для підтвердження обставин, що алкогольні напої зі старими марками акцизного податку перебували в обігу та реалізовувалися Позивачем на законних підставах.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп.75.1.3. п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 ст.80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Із змісту п.81.1 ст.81 ПК України слідує, що в наказі про проведення перевірки повинні зазначатися, серед іншого, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем призначено фактичну перевірку на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України.

Відповідно до пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

В ході перевірки встановлено порушення п.1, п.2, п.10 ст.3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями)

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

В розумінні ст. 2 Закону № 265/95-ВР розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

За приписами ст. 8 Закону №265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням РРО або програмних РРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Суд зауважує, що предметом доказування у справах, пов`язаних із притягненням суб`єкта господарювання до відповідальності на підставі п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов`язує допущення порушення суб`єктом господарювання вимог п. 1 та/або 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР. У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого п. 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО. У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого п. 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

Відповідно до абз. 19 ст. 2 Закону №265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Форми і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі - Положення №13).

Відповідно до п. 2 розділу II Положення №13 фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Суд зауважує, що такий обов`язковий реквізит фіскального чеку як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9) запроваджений Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329, який набрав чинності з 01 липня 2021 року.

Згідно з п. 3 розділу II Положення №13 установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Постановами Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 74 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв» та № 97 «Про внесення змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» затверджено нові зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв вітчизняного та імпортного виробництва, запроваджено з 1 травня 2020 року марки акцизного податку нового зразка для алкогольних напоїв вітчизняного та імпортного виробництва та передбачено нанесення на кожну марку наносяться QR-код та штрих-код. Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки. QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки. QR-код також може містити інформацію про геш-послідовність.

Марки акцизного податку для алкогольних напоїв попереднього зразка, які були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року №296 та перебували в обігу з 01 липня 2015 року, не мали штрих-коду та QR-коду. Такі марки продовжували перебувати в обігу після 01 травня 2020 року відповідно до положень абзаців четвертого, шостого частини четвертої статті 11 Закону Закон №481/95-ВР, згідно з яким у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Як вже зазначалося вище обов`язковим реквізитом фіскального чеку є цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством). Такий реквізит у фіскальному касовому чеку може бути відображений лише при продажу алкогольних напоїв, маркованих акцизними марками нового зразка, які мають штрих-код. Акцизні марки старого зразку не мають штрих код та їх відображення у фіскальному чеку не передбачено вимогами чинного законодавства, що чітко закріплено у п 2 розділу І Положення № 13.

Також алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць мають тривалий або необмежений термін придатності, тому можуть перебувати в обігу протягом великого проміжку часу, зберігатися на складах оптових чи роздрібних торговців та стояти на полицях магазинів.

У період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та наразі в обігу позивача перебувають алкогольні напої марковані акцизними марками старого зразку (без штрихових кодів) та акцизними марками нового зразка (з штриховим кодом).

Оскільки марки акцизного податку старого зразка не містять штрихового коду, то Товариство для запобігання виникнення питань з боку контролюючого органу щодо не відображення обов`язкового реквізиту фіскального чеку - цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, у фіскальному чеку при продажі алкогольних напоїв з марками старого зразку зазначало словосполучення - «марка старого зразку».

Однак контролюючий орган наполягає на введення серії та номеру марки акцизного податку старого зразку вручну не зважаючи на те, що на марки старого зразку не мають штрихового код який потрібно сканувати та на те, що законодавством не передбачено вчинення таких дій платником податку по таким маркам акцизного податку.

Тобто вимоги контролюючого органу не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та є протиправними та порушують презумпцію правомірності рішень платника податків.

Відповідно до пп. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 ПК України презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Також, контролюючий орган не надав доказів того, яке акцизне маркування було на алкогольних напоях, що реалізував позивач, старого чи нового зразка. Інформація про здійснення порушень Позивачем отримана Відповідачем зі своїх інформаційних баз.

Контролюючим органом не встановлювались та не фіксувались належним чином жодного іншого конкретного факту чи фактів проведення Позивачем розрахункових операцій через РРО та не видачі при цьому особам, що отримували куплений товар розрахункових документів встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій.

Навпаки контролюючий орган підтверджує проведення розрахункових операцій через РРО.

Також з розрахункових операцій сплачено акцизний податок, податок на додану вартість та/або єдиний податок. З фіскальних чеків можливо ідентифікувати назву суб`єкта господарювання, дату покупки, номер чека, загальну суму, продавця товару, вид товару, найменування товару, кількість товару, що не заперечується контролюючим органом.

Відповідно не можна вважати приховуванням від належного обліку здійсненої розрахункової операції на повну суму з використанням реєстраторів розрахункових операцій. Таким чином, державі не завдано жодних збитків.

В такому випадку контролюючий орган порушує принцип справедливості в частині того, що юридична відповідальність спрямована на відновлення прав, свобод і законних інтересів, порушених винною особою. Санкція завжди повинна відповідати рівню соціальної небезпечності та тяжкості вчинку.

Також контролюючим органом порушено принцип доцільності який полягає у відповідності заходів покарання цілям юридичної відповідальності. Заходи покарання повинні відповідати тяжкості вчиненого правопорушення з урахуванням вимоги індивідуалізації відповідальності.

Суд звертає увагу, що ДПС України у ІПК від 06.09.2021 р. №2 3347/ІПК/99-00-07-05-01-06 (діюча консультація станом на зараз) зазначило: «Таким чином, продаж, з 01.10.2021 року, алкогольних напоїв (строк придатності яких не минув) маркованих марками старого зразка, без зазначення в розрахунковому документі РРО та/або ПРРО відомостей із штрих - коду марки акцизного податку (серії та номеру), як і продаж алкогольних коктейлів з їх використанням у такий же спосіб, не буде вважатись порушенням чинного законодавства.».

Також в постанові Верховного Суду від 23.04.2026 у справі №520/2504/23 колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначила, що: «оскільки алкогольні напої, що марковані марками попереднього зразка (без штрихового коду), реалізуються в межах придатності такого напою до споживання, то при продажу алкогольних напоїв з марками акцизного податку старого зразка рядок 9 «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої» не відображається (через відсутність штрихового коду).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в ході судового розгляду справи не було надано жодних належних, допустимих та достатніх доказів проведення перевірки первинних документів щодо придбання позивачем алкогольних напоїв, маркованих марками попереднього зразка (без штрихового коду). Крім того, суд апеляційної інстанції вказував, що зі змісту акту перевірки та додатків до нього не вбачається, що у ході перевірки контролюючим органом досліджувалось питання щодо наявності марок акцизного податку нового чи старого зразка на підакцизних товарах, при реалізації яких позивачем видано розрахункові документи невстановленої форми, відповідні відомості у акті перевірки не відображені. Натомість всі обставини, якими відповідач доводить вчинення позивачем порушень, були досліджені на підставі документів, що складені податковим органом за інформацією, яка міститься у базі даних СОД РРО, без дослідження будь-яких інших документів. Колегія суддів уважає, що суд апеляційної інстанції правильно спростовував твердження відповідача про те, що при продажу алкогольних напоїв за період, що перевірявся, позивач проводив розрахункові операції при продажі алкогольних напоїв без зазначення в касових чеках цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, тобто створення касового чеку (касових чеків), що не відповідає встановленим вимогам щодо форми та змісту розрахункових документів, чим порушено положення пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону №265/95-ВР. Указані висновки вже були викладені в постанові Верховного Суду від 16.05.2024 у справі №520/4564/23, алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць мають тривалий або необмежений термін придатності, тому можуть перебувати в обігу протягом великого проміжку часу, зберігатися на складах оптових чи роздрібних торговців та стояти на полицях магазинів. Таким чином, на дату початку дії змін до Положення №13 у частині обов`язкового відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку для алкогольних напоїв (01.10.2021) в обігу перебували алкогольні напої, марковані акцизними марками, введеними в обіг з 01.07.2015 (без штрихових кодів), та акцизними марками нового зразка, введеними в обіг 01.05.2020 (з нанесеним штриховим кодом). Обов`язковим реквізитом фіскального касового чека є саме цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, тобто такий реквізит у фіскальному касовому чеку може бути відображений лише при продажу алкогольних напоїв, маркованих акцизними марками нового зразка, які мають штрих-код. Вказаний факт обов`язково необхідно враховувати при притягнені особи до відповідальності за невидачу відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції».

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку сама по собі не свідчить про наявність порушення вимог законодавства, якщо реалізована алкогольна продукція була маркована марками акцизного податку попереднього зразка, введеними в обіг з 01.07.2015, які не містять відповідного штрихового коду. Оскільки такі марки можуть законно перебувати в обігу після 01.10.2021, відображення у фіскальному чеку реквізиту, який фактично відсутній на марці акцизного податку, є об`єктивно неможливим.

Відтак визначальним для правильного вирішення спору є не сам факт відсутності відповідного реквізиту у фіскальному чеку, а встановлення того, якими саме марками акцизного податку був маркований реалізований товар та чи існував у платника податків обов`язок щодо відображення такого реквізиту.

Крім того, висновок Верховного Суду зроблений у постанові від 23.04.2026 у справі № 520/2504/23 про те, що саме контролюючий орган під час перевірки повинен довести, що реалізований платником податків товар був маркований марками акцизного податку нового зразка, які містять відповідний штриховий код та передбачають його відображення у фіскальному чеку.

При цьому використання виключно даних інформаційних систем контролюючого органу без дослідження первинних документів щодо придбання, зберігання та реалізації товару не може вважатися достатньою доказовою базою для підтвердження наявності порушення.

Наведені висновки узгоджуються з положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до яких саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок доведення правомірності прийнятого рішення.

Аналогічні підходи простежуються і в актуальній практиці судів апеляційної інстанції (П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №400/7903/25 від 12 березня 2026 року, Третього апеляційного адміністративного суду у справі №280/10528/24 від 17 липня 2025 року, Другого апеляційного адміністративного суду у справі №440/4851/25 від 20 січня 2026 року, Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №460/19670/23 від 26 січня 2026 року, Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №600/3955/24-а від 30 вересня 2025 року), які виходять із необхідності дослідження не лише інформації з баз даних контролюючого органу, а всієї сукупності доказів щодо походження товару, часу його придбання, перебування в обігу та виду марок акцизного податку, якими він був маркований.

Таким чином, аналіз наведеної судової практики свідчить про те, що під час вирішення спорів цієї категорії істотне значення мають, зокрема:

-наявність або відсутність у контролюючого органу належних та достатніх доказів того, що реалізований товар був маркований саме марками акцизного податку нового зразка;

-дослідження під час проведення перевірки первинних документів щодо придбання, зберігання та реалізації відповідної алкогольної продукції;

-достатність відомостей інформаційних систем контролюючого органу для підтвердження факту порушення без дослідження первинних документів платника податків.

Зі змісту акту перевірки та додатків до нього не вбачається, що у ході перевірки контролюючим органом досліджувалось питання щодо наявності марок акцизного податку нового чи старого зразка на підакцизних товарах, при реалізації яких позивачем видано розрахункові документи невстановленої форми, відповідні відомості у акті перевірки не відображені.

Також відповідач проігнорував те, що оскільки марки акцизного податку старого зразка не містять штрихового коду, то позивач для запобігання виникнення питань з боку відповідача щодо не відображення обов`язкового реквізиту фіскального чеку - цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, у фіскальному чеку при продажі алкогольних напоїв з марками старого зразку зазначав словосполучення «марка старого зразку».

Суд зазначає, що відображення у фіскальному чеку інформації щодо марки акцизного податку старого зразку не обов`язкове. Реквізити марки акцизного податку старого зразку до фіскального чеку не вносяться. Така вимога не передбачена п. 2 розділу І Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів від 21.06.2016 № 13.

Однак позивач, хоч і не повинен зазначати реквізити марки акцизного податку старого зразку, проте відображав інформацію про неї. Рядок 9 заповнював. Він не відсутній та не пустий. Тобто розрахунковий документ є таким, що відповідає вимогам Положення № 13.

Таким чином, контролюючий орган не довів склад правопорушення, за яке платника податків притягнуто до відповідальності. Саме по собі не зазначення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку не є порушенням за умови відсутності доведення контролюючим органом, що відбулась реалізація товару, маркованого акцизною маркою нового зразка.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати останню правову позицію Верховного Суду.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.05.2026 у справі № 922/3067/25, у справі № 910/11796/25 від 09.06.2026, у справі № 903/486/22 від 11.07.2023.

Таким чином, під час вирішення даного спору суду слід враховувати саме висновок Верховного Суду зроблений у постанові від 23.04.2026 у справі № 520/2504/23.

Крім того, при дослідженні наданих позивачем документів, суд зазначає, що наказ є організаційно-розпорядчим документом підприємства, який визначає виключно внутрішній порядок ведення бухгалтерського обліку підприємства та складського обліку товарно-матеріальних цінностей, способи відображення господарських операцій, порядок документального оформлення руху товарів та інші питання організації бухгалтерського обліку.

Так, пунктом 16 зазначеного Наказу передбачено організацію аналітичного обліку руху товарно-матеріальних цінностей у бухгалтерії - у кількісно сумовому та/або сумовому вимірі та на складах- у кількісно-сумовому вимірі.

Пунктом 17 Наказу визначено, що оцінка убутку запасів здійснюється за методом середньозваженої собівартості.

Таким чином, система бухгалтерського обліку побудована на обліку вибуття товарних запасів за методом середньозваженої собівартості, а не на веденні ідентифікованого обліку алкогольної продукції залежно від виду або зразка марки акцизного податку, і відповідно не фіксує яка конкретна одиниця запасів вибула з обліку.

При цьому чинне законодавство України також не покладає на суб`єктів господарювання обов`язку вести окремий бухгалтерський чи складський облік алкогольної продукції залежно від того, чи маркована вона марками акцизного податку попереднього чи нового зразка, а також не вимагає відображення таких відомостей у первинних документах бухгалтерського обліку.

Договори поставки алкогольної продукції, підтверджують джерело походження алкогольної продукції, порядок її постачання, тривалі господарські відносини Позивача із виробниками та офіційними дистриб`юторами алкогольних напоїв, а також підтверджують законність походження товару, який у подальшому реалізовувався Позивачем.

Водночас аналіз змісту зазначених договорів свідчить, що вони не містять і не можуть містити інформації щодо серій, номерів або виду марок акцизного податку, якими маркована конкретна алкогольна продукція, оскільки такі відомості не є предметом договірного регулювання та не належать до істотних чи інших умов договорів поставки.

Більше того, зазначені договори укладаються на тривалий строк та регулюють загальний порядок співпраці між постачальником і покупцем, тоді як конкретні партії товару поставляються протягом дії договору окремими поставками.

Відтак договір поставки за своєю правовою природою не призначений для фіксації індивідуальних характеристик кожної окремої одиниці товару, у тому числі виду марки акцизного податку, якою вона маркована.

Надані видаткові накладні підтверджують фактичне придбання, надходження та руху алкогольної продукції Позивач, однак за своєю природою не призначені для ідентифікації виду марки акцизного податку, якою була маркована конкретна одиниця реалізованого товару.

Видаткові накладні є первинними документами бухгалтерського обліку, які підтверджують факт передачі конкретної партії товару від постачальника покупцю, її найменування, асортимент, кількість, дату поставки, постачальника, одержувача та інші господарські реквізити, необхідні для належного оформлення відповідної господарської операції.

Саме на підставі видаткових накладних здійснюється оприбуткування алкогольної продукції, її подальший складський облік та переміщення між структурними підрозділами Позивача, що підтверджує законність походження товару та безперервність його руху від постачальника до місця реалізації.

Із змісту наданих листів вбачається, що після запровадження в обіг марок акцизного податку нового зразка алкогольні напої, марковані марками попереднього зразка без штрихового коду, продовжували законно перебувати в обігу до їх повної реалізації в межах строку придатності продукції. У зв`язку з тривалим строком придатності алкогольних напоїв у господарському обігу одночасно перебували алкогольні напої, марковані як марками акцизного податку попереднього, так і нового зразка.

Постачальники також підтвердили, що чинним законодавством не передбачено відображення відомостей про марку акцизного податку у видаткових накладних чи інших первинних документах поставки, а окремий облік алкогольної продукції за ознакою виду марки акцизного податку ними не ведеться.

Таким чином, наведені листи підтверджують, що інформація про те, якою саме маркою акцизного податку (старого чи нового зразка) була маркована конкретна одиниця поставленої продукції, не формується у первинних документах постачальників та об`єктивно не може бути встановлена на їх підставі.

Отже, наведені обставини узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду щодо можливості одночасного перебування в обігу алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку попереднього та нового зразків, а також підтверджують відсутність у Позивача об`єктивної можливості документально встановити вид марки акцизного податку щодо кожної окремої одиниці реалізованої продукції.

Крім того, судом досліджені надані позивачем службові записки з яких вбачається, що під час проведення фактичних перевірок контролюючим органом не досліджувалося питання щодо того, чи реалізовувалася алкогольна продукція, маркована марками акцизного податку попереднього чи нового зразка.

Відповідні обставини не фіксувалися посадовими особами контролюючого органу та не були предметом з`ясування під час проведення перевірки.

Водночас керуючі магазинів підтвердили, що станом на дату проведення перевірок у торговельних залах та складських приміщеннях одночасно перебувала алкогольна продукція, маркована як марками акцизного податку попереднього зразка, так і марками акцизного податку нового зразка.

Також у службових записках зазначено, що окремий кількісний чи серійний облік алкогольної продукції залежно від виду марки акцизного податку у магазинах не ведеться, а реалізація товару здійснюється у загальному порядку без будь-якого розмежування продукції залежно від того, чи маркована вона марками акцизного податку попереднього чи нового зразка. Черговість реалізації визначається виключно господарськими потребами магазину та не залежить від виду марки акцизного податку.

Крім того, службові записки підтверджують, що вся алкогольна продукція, яка перебувала у реалізації, мала супровідні документи, що підтверджують її легальне походження та законність перебування в обігу.

Таким чином, наведені службові записки підтверджують не лише одночасне перебування у реалізації алкогольної продукції, маркованої різними видами марок акцизного податку, але й те, що контролюючий орган під час проведення перевірки фактично не встановлював і не досліджував зазначені обставини.

Отже, надані Позивачем докази у своїй сукупності підтверджують, що у господарському обігу Позивача одночасно перебувала алкогольна продукція, маркована як марками акцизного податку попереднього зразка, так і марками акцизного податку нового зразка.

Разом з тим, Відповідач не встановив, якими саме марками акцизного податку була маркована реалізована продукція, не зафіксував зазначені обставини під час проведення перевірки, а свої висновки побудував виключно на підставі відомостей своїх інформаційних систем.

Таким чином, Відповідач не довів належними, допустимими та достатніми доказами, що реалізована Позивачем алкогольна продукція була маркована саме тими марками акцизного податку, які передбачали обов`язок відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що висновки про порушення позивачем вимог законодавства щодо реалізації алкогольної продукції з порушенням ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зроблені відповідачем в Акті фактичної перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, а спірні рішення контролюючого органу, прийняті відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

У силу вимог частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.04.2024 №376/32-00-07-08-20 на суму 4189097,37 грн, податкове повідомлення-рішення від 03.05.2024 №405/32-00-07-08-20 на суму 9813918,32 грн, податкове повідомлення-рішення від 25.04.2024 №375/32-00-07-08-20 на суму 7552546,56 грн, податкове повідомлення-рішення від 25.04.2024 №374/32-00-07-08-20 на суму 2351889,55 грн прийняті Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" судовий збір у розмірі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.