Ухвала суду № 138921497, 07.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про повернення заяви без розгляду

07 серпня 2026 року Київ № 640/4926/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деремезна - Агро» до Міністерства юстиції України, державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація плюс» Товкало Уляни Василівни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЗА-Л» про визнання протиправним та скасування наказу, скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Деремезна - Агро» до Міністерства юстиції України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЗА-Л» про визнання протиправним та скасування наказу, скасування рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЗА-Л».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2019 прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2019 клопотання про забезпечення позову задоволено, вжито заходи забезпечення адміністративного позову. Заборонено Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб`єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо нерухомого майна, перелік якого наведено в поданій заяві та в описовій і резолютивній частинах оскаржуваної ухвали (119 земельних ділянок).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗА-Л» залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2019 без змін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2019 залучено до участі у справі в якості співвідповідача державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація плюс» Товкало Уляну Василівну.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 зупинено провадження у справі до прийняття Великою Палатою Верховного Суду рішення в адміністративній справі №826/6166/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 поновлено провадження у справі № 640/4926/19.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 заяву позивача про залишення позову без розгляду задоволено. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРЕМЕЗНА-АГРО» до Міністерства юстиції України, державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація плюс» Товкало Уляну Василівну, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЗА-Л» про визнання протиправними та скасування рішень залишено без розгляду.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

05.08.2026 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі №640/4926/19. Заява мотивована тим, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2019 клопотання про забезпечення позову задоволено, вжито заходи забезпечення адміністративного позову. Заборонено Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб`єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо нерухомого майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 3 223183 000:02:007:0001, площею 2,0000 га, яка належала на праві власності ОСОБА_2 та земельної ділянки з кадастровим номером 3223183000:02:003:0016, площею 2,0385 га, яка належала на праві власності ОСОБА_2 .

При цьому, ОСОБА_2 , як власник майна, на який накладено арешт, не залучалася до розгляду справи та не була повідомлена про розгляд судом питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на її майно. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. ОСОБА_1 (далі - Заявник) є дочкою померлої ОСОБА_2 та спадкоємцем її майна за законом.

Заявнику належить право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223183000:02:007:0001, площею 2,0000 га - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.05.2026 року, виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Донченко В.Ю., реєстровий №647.

Також Заявнику належить право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223183000:02:003:0016, площею 2,0385 га - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.05.2026 року, виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Донченко В.Ю., реєстровий №646.

На даний час заявник не може зареєструвати право власності на вказані вище земельні ділянки через арешт, накладений ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/4926/19.

Так, заходи забезпечення позову, застосовані в рамках справи №640/4926/19 продовжують існувати по даний час, чим порушується право заявника на майно.

05.08.2026 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 05.08.2026 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.

Вирішуючи заяву про скасування заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ч.ч.5, 8 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно ч.ч.1, 3 статті 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Згідно ч. 6 ст. 157 КАС України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Із аналізу процесуальних норм, які регулюють інститут забезпечення адміністративного позову, слідує, що скасування заходів забезпечення позову можливе, коли відпаде потреба в цьому в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.

Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів.

Суд зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України не наводить підстав для скасування заходів забезпечення, однак, зважаючи на наведені норми в сукупності, такими слід вважати наявність обставин, котрі засвідчують відсутність тих підстав для забезпечення позову, які визначені у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів.

Тобто, суд вправі скасувати вжиті ним заходи забезпечення позову, у разі коли відпаде потреба в такому заході.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 заяву позивача про залишення позову без розгляду задоволено. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРЕМЕЗНА-АГРО» до Міністерства юстиції України, державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація плюс» Товкало Уляну Василівну, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЗА-Л» про визнання протиправними та скасування рішень залишено без розгляду. Ухвала набрала законної сили 23.12.2019.

Обґрунтовуючи заяву, заявник зазначає, що після смерті власника земельних ділянок набув право на спадкування відповідного майна, однак існування заходів забезпечення позову унеможливлює державну реєстрацію права власності. Крім того, заявник посилається на тривалий строк дії заходів забезпечення позову та відсутність у Єдиному державному реєстрі судових рішень судового рішення, ухваленого за результатами розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали заяви та перевіривши наведені доводи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати заходи забезпечення позову лише у разі встановлення обставин, які свідчать про відсутність подальшої потреби у їх застосуванні, зміну обставин, що стали підставою для їх вжиття, або якщо такі заходи перешкоджають належному виконанню судового рішення чи не відповідають критеріям співмірності.

Скасування заходів забезпечення позову не є наслідком лише спливу часу з моменту їх застосування або виникнення нових майнових інтересів у третіх осіб. Особа, яка звертається із відповідною заявою, повинна довести, що обставини, які були покладені судом в основу ухвали про забезпечення позову, припинили існування або істотно змінилися настільки, що подальше застосування таких заходів втратило процесуальну мету.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статте 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Натомість доводи заявника фактично зводяться до посилань на виникнення у нього спадкових прав щодо земельних ділянок, існування перешкод у державній реєстрації права власності та тривалий строк дії заходів забезпечення позову.

Суд звертає увагу на те, що в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року, якою адміністартивний позов залишено без розгляду, зазначено посилання на частину шосту статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якої у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Вказана ухвала набрала законої сили 23 грудня 2019 року. За таких обставин суд дійшов висновку, що наведені у заяві доводи є необґрунтованими та не містять передбачених статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування заходів забезпечення позову, оскільки такі заходи діяли до набрання законної сили ухвали.

Відповідно до частини першої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, зміст питання, яке має бути вирішено судом, та підстави заяви (клопотання, заперечення), а також інші відомості, передбачені цією нормою.

За змістом частини другої статті 167 КАС України, якщо заяву, клопотання чи заперечення подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості його розглянути, або якщо воно є очевидно безпідставним та необґрунтованим, суд повертає таку заяву, клопотання чи заперечення заявнику без розгляду.

Тобто законодавець пов`язує можливість повернення клопотання без розгляду не лише з формальним недодержанням вимог до його змісту, а й з очевидною відсутністю фактичних та правових підстав для його задоволення.

Зазначений підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду. Так, в ухвалі Верховного Суду від 03 березня 2025 року у справі № 260/5758/24 зазначено, що за відсутності посилань на конкретні обставини, які підтверджують заявлену процесуальну підставу, заява є очевидно безпідставною та необґрунтованою, а тому підлягає поверненню заявнику без розгляду відповідно до частини другої статті 167 КАС України.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом і в інших справах, у яких суд виходив із того, що за відсутності належного обґрунтування заявленого процесуального питання та фактичних даних, які б підтверджували наведені заявником доводи, відповідне клопотання не може бути предметом розгляду суду по суті.

У цьому випадку заявником не наведено належних та достатніх обставин, які б свідчили про наявність передбачених законом підстав для задоволення заяви. Заява не містить належного нормативного та фактичного обґрунтування.

Отже, заява не містить належного обґрунтування необхідності вчинення судом заявленої процесуальної дії, а наведені заявником доводи не дають підстав для його задоволення.

За таких обставин заява ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову є очевидно безпідставною та необґрунтованою у розумінні частини другої статті 167 КАС України, що є самостійною підставою для її повернення заявнику без розгляду.

Керуючись ст.ст. 157, 167 КАС України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деремезна - Агро» до Міністерства юстиції України, державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація плюс» Товкало Уляни Василівни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЗА-Л» про визнання протиправним та скасування наказу, скасування рішень - повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Я.В. Горобцова