Рішення № 138920194, 24.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року Справа № 160/37036/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСерьогіної О.В. за участі секретаря судового засіданняКрасовської А.А. за участі: представника позивача представника відповідача Казанцева С.В. Циганок Е.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Повного товариства "Ломбард "Наше діло" Галатін і Компанія" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

29.12.2025 року представник Повного товариства "Ломбард "Наше діло" Галатін і Компанія" - адвокат Пихтін Клим Володимирович звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.08.2025 року №0491862409 форма ПС;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.08.2025 року №0489472409 форма Д;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.08.2025 року №0491852409 форма Д.

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Працівниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку за результатами якої складено акт від 22.08.2025 року №3649/04-36-24-09/20307730. Перевіркою достовірності та повноти включення доходів (в грошовій формі) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків в період з 30.09.2018 року по 31.03.2025 року встановлено наступне: ПТ «Ломбард «Наше Діло», як податковим агентом, не нараховано, не утримано та не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір від реалізації заставленого майна з невиконанням фізичними особами-позичальниками умов договору про надання фінансового кредиту та закладу. На підставі висновків акта перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.08.2025 року №0491862409, №0489472409, №0491852409. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області помилково вважає, що 34 294 449,15 грн. є доходом фізичних осіб від відчуження заставленого майна отриманими за реалізацію золота (золотих виробів) та іншого закладеного майна. Контролюючий орган, визначаючи грошові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору за результатами документальної перевірки, фактично визнав оподатковуваним сукупний «узагальнений» дохід невизначеного кола фізичних осіб. У спірних правовідносинах контролюючий орган не встановив, у кого саме з фізичних осіб виник оподатковуваний дохід, у якому розмірі та за який період. Також відповідач не розподілив загальну суму виручки від реалізації заставленого майна між конкретними позичальниками та не навів жодних розрахунків індивідуальної бази оподаткування по кожній фізичній особі. Зазначає, що сума доходу, отримана платником податку за проданий Національному банку України брухт дорогоцінних металів, не включається до його загального місячного (річного) оподаткованого доходу в силу підпункту 164.2.18 пункту 164.2. ст. 164 та підпункту 165.1.25 пункту 165.1 ст. 165 ПК України. Основна сума кредиту була погашена до закінчення строку дії договорів, тому також не включається до доходу. Також вважає, що у контролюючого органу були відсутні підстави для проведення позапланової перевірки. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.02.2026 року о 11:30 год.

19.01.2026 року від через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на адресу суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов. Відповідачем зазначено, що позивачем, як податковим агентом, не нараховано, не утримано та не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб від реалізації заставленого майна в зв`язку з невиконанням фізичними особами-позичальниками умов договору про надання фінансового кредиту та закладу. В ході проведення перевірки встановлено факти невиконання вимог договорів фінансового кредиту позичальниками. Кредитодавець в особі ПТ "Ломбард "Наше діло" Галатін і Компанія" вчиняв заходи по зверненню стягнення на таке майно. Фактично заставне майно не було повернуто позичальникам у зв`язку із неповернення ними грошових коштів у вигляді фінансового кредиту в термін, встановлений договором. Підтвердженням зазначеного є реалізація заставного майна та отримання коштів на розрахункові рахунки підприємства. Зазначає, що в ході проведення перевірки позивачу був наданий запит № 4 від 06.06.2025 року про надання пояснення та документального підтвердження, інформацію з облікової та реєструючої системи ломбарду по громадянам, які не виконали умови договору та не повернули грошові кошти отримані у вигляді позики (фінансового кредиту) під заставу золота (золотих виробів), яке в подальшу було реалізовано Державній скарбниці України. Проте позивач, в свою чергу, на письмовий запит від 06.06.2025 року № 4 надав документальне підтвердження щодо вищенаведеного питання не в повному обсязі. В ході проведення засідання Комісії розглянуто всі наведені аргументи в поданому позивачем запереченні від 21.07.2025 року №б/н та встановлено, що наведені обставини пов`язані із здійсненням фінансово-господарської діяльності позивача не були досліджені під час перевірки, а об`єктивний їх розгляд потребує проведення додаткової перевірки. Таким чином, саме Комісією та на основі досліджених обставин було прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПТ "Ломбард "Наше діло" Галатін і Компанія" на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (надалі ПК) з питань, що стали предметом оскарження. Таким чином, висновки, наведені в Акті перевірки та винесені податкові повідомлення - рішення є правомірними, такими, що винесені з урахуванням норм чинного законодавства, а поданий позивачем позов не підлягає задоволенню.

У зв`язку із оголошенням 04.02.2026 року у м. Дніпрі повітряної тривоги з 09:34, розгляд справи відкладено на 11:30 25.02.2026 року.

24.02.2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника ПТ "Ломбард "Наше діло" Галатін і Компанія" надійшло клопотання про долучення доказів: Висновок експерта №405 від 18.02.2026 року про результати проведення економічної експертизи; додатки №1-№7; лист №04 від 12.01.2026 року про надсилання первинних документів; лист №08/01 від 19.01.2026 року про надсилання первинних документів, договір про проведення економічної експертизи №405 від 07.01.2026 року; платіжна інструкція № 35 від 07.01.2026 року на суму 75 048; акт приймання-передачі наданих послуг до договору про проведення економічної експертизи №405 від 07.01.2026 року.

24.02.2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника ПТ "Ломбард "Наше діло" Галатін і Компанія" надійшли додаткові пояснення у справі в яких представник зазначив, що Висновок судового експерта №405 від 18.02.2026 року документально підтверджує реалізацію брухту дорогоцінних металів до НБУ на суму 41 321 425,10 грн. за період жовтень 2018 року березень 2025 року та підтверджує, що ця сума не є базою оподаткування ПДФО та військовим збором.

У підготовчому судовому засіданні, відкритому 25.02.2026 року, оголошена перерва на 25.03.2026 року 15:30 для надання можливості представнику відповідача ознайомитися з додатковими поясненнями позивача.

Ухвалою від 25.02.2026 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

25.03.2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли пояснення у справі в яких представник зазначив, що питання поставлені на вирішення експерта позивачем є такими, що фактично не можуть бути предметом судової експертизи. Зазначені питання мають безпосередньо правовий характер, оскільки передбачають тлумачення та застосування норм податкового законодавства, оцінку правомірності висновків акту податкової перевірки (а в даному випадку акту перевірки) та встановлення податкових наслідків діяльності платника податків. Також за своїм змістом не стосуються виключно дослідження фактичних даних бухгалтерського чи податкового обліку, а фактично спрямовані на встановлення правильності та обґрунтованості (правомірності) висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки, щодо заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Відповідь на такі питання неминуче передбачає аналіз змісту та правову інтерпретацію норм податкового законодавства, а також оцінку правильності їх застосування контролюючим органом і платником податків у конкретних правовідносинах.

У зв`язку із перебування судді 25.03.2026 року у відпустці, розгляд справи відкладено на 15:00 15.04.2026 року.

14.04.2026 року від представника позивача надійшло клопотання про виклик в судове засідання судового експерта ОСОБА_1 для роз`яснення висновку експерта №405 від 18.02.2026 року.

15.04.2026 року усною ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.04.2026 року 15:00.

У зв`язку із перебування судді 29.04.2026 року на лікарняному, розгляд справи відкладено на 14:30 17.06.2026 року.

16.06.2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника ПТ "Ломбард "Наше діло" Галатін і Компанія" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи Акту про надання послуг №1-132 від 16.06.2026 року.

19.06.2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

У судове засідання сторони з`явились, надали свої пояснення та заперечення стосовно предмету спору.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю. Представник відповідача заперечила проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні 17.06.2026 року, представник позивача просив залишити без розгляду клопотання про виклик в судове засідання судового експерта.

Усною ухвалою суду від 17.06.2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, клопотання представника позивача про виклик в судове засідання судового експерта Давидової Ольги Василівни для роз`яснення висновку експерта №405 від 18.02.2026 року, залишено без розгляду.

17.06.2026 року після завершення судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення о 13:15 24.06.2026 року.

24.06.2026 року проголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, на підставі п. 191.1 ст. 191, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК, відповідно до наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05.08.2025 № 4911-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПТ "Ломбард "Наше Діло" Галатін і Компанія" (код ЄДРПОУ 20307730) у зв`язку з отриманням заперечень ПТ "Ломбард "Наше Діло" Галатін і Компанія" від 21.07.2025 року №б/н (вх. ГУ ДПС від 23.07.2025 року №89466/6) на акт від 26.06.2025 року №2829/04-36-24-09/20307730 «Про результати планової виїзної документальної перевірки ПТ "Ломбард "Наше Діло" Галатін і Компанія" була проведена документальна позапланова виїзна перевірка відносно позивача з питань здійснення контролю за повнотою нарахування та сплатою податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період діяльності з 30.09.2018 року по 31.03.2025 року.

Перевірка проводилась з 07.08.2025 року по 15.08.2025 року.

Термін проведення перевірки продовжувався на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14.08.2025 року № 5126-п «Про продовження строків проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПТ "Ломбард "Наше Діло" Галатін і Компанія" на 2 робочих дні.

За результатами перевірки контролюючим органом було складено 22.08.2025 року Акт перевірки №3649/04-36-24-09/20307730.

В акті перевірки зроблено висновок про наявність наступних порушень:

-абз. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК, р. ІІІ п.3 Порядку подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1 ДФ) (зі змінами та доповненнями) в розрізі не відображення сум виплачених доходів (грошових коштів) наданих фізичним особам у вигляді фінансового кредиту під заставу золота (золотих виробів) та іншого заставленого майна з ознакою доходу «108»;

-п.38.1 ст.38, п.57.1 ст.57, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, 168.1.1 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.171.2 ст.171, абз. «а» п.176.2 ст.176 ПК, що призвело до не нарахування, не утримання та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 6 173 000,85 грн., у т.ч. 01.10.2018р.-31.12.2018р. 76 864,16 грн., 2019р.- 566 575,82 грн. 2020р.- 1 049 231,10 грн., 2021р- 1 516 307,36 грн. 2022р. 940 860,89 грн. - 2023р.- 889 851,46 грн., 2024р.- 875 294,85 грн.,01.01.2025-31.03.2025 258 015,21 грн.;

-пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4, пп. 1.6 п.1.6-1 підрозд. 10 розд. ХХ та п. 38.1 ст.38, п. 57.1 ст. 57, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, 168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.«а» п. 171.2 ст.171, пп.«а» п.176.2 ст.176 ПК, що призвело до не нарахування, не утримання та не перерахування до бюджету військового збору в сумі 564 586,35 грн. у т.ч, 01.10.2018р.- 31.12.2018р.- 6 405,35 грн., 2019р,- 47 214,65 грн., 2020р.- 85 435,91 грн., 2021р.- 126 358,94 грн. 2022р. 78 409,08 грн., 2023р. - 74 154,29 грн., 2024р.- 72 941,24 грн., 01.01.2025- 31.03.2025 - 71 670,89 грн.

На підставі акта перевірки №3649/04-36-24-09/20307730 від 22.08.2025 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області 29.08.2025 року прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0491862409 форма ПС, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020 грн.;

- №0489472409 форма Д, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб за податковими зобов`язаннями на суму 6005261,38 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 791668,15 грн. та на суму пені відповідно до п.п. 129.1.1, 129.1.3, 129.1 ст. 129 ПК на 2171527,28 грн.

- №0491852409 форма Д, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) за податковими зобов`язаннями на суму 550608,07 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 78514,75 грн. та на суму пені відповідно до п.п. 129.1.1, 129.1.3, 129.1 ст. 129 ПК на 186357,28 грн.

Податкові повідомлення-рішення отримано платником податків 19.09.2025 року.

Позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою, в якій просив, скасувати ППР від 29.08.2025 року №0491862409, №0489472409, №0491852409.

Рішенням про результати розгляду скарги від 27.11.2025 року №34145/6/99-00-06-010206, яке отримано позивачем по пошті 10.12.2025 року, ДПС України залишені без змін оскаржувані ППР від 29.08.2025 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК).

Відповідно до пп. 75.1.2. п.75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом (абз. п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК).

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений статтею 78 ПК.

Згідно п. 78.1. ст.78 ПК документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

- платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження (абз. 1 п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст.78 ПК).

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається, зокрема, у разі розгляду заперечення до акта перевірки, - контролюючим органом, який проводив перевірку (абз. 3 п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст.78 ПК).

На підставі зазначеного у цьому пункті наказу контролюючим органом, якому доручено здійснення перевірки, додатково видається наказ у порядку, передбаченому пунктом 81.1 статті 81 цього Кодексу (абз. 5 п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст.78 ПК).

Отже, з цієї норми випливає, що підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до підпункті 78.1.5. пункту 78.1. ст. 78 ПК України є наявність посилання у запереченнях платника податків на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та за умови, що їх об`єктивний розгляд неможливий без проведення перевірки.

В абз. 6,7 розділу ІІ Загальні положення Акта перевірки №3649/04-36-24-09/20307730 від 22.08.2025 року зазначено наступне:

«В наданих запереченнях ПТ «Ломбард «Наше Діло» Галатін і Компанія» не погоджується з встановленими порушеннями в акті перевірки, вважає висновки акта перевірки стосовно нарахування податкових зобов`язань неправомірними та такими, які не відповідають діючому законодавству.

ПТ «Ломбард «Наше Діло» Галатін і Компанія» додатково до заперечень надав копії документів, які не були надані під час проведення документальної планової виїзної перевірки, а саме: Реєстри коштів, отриманих від реалізації заставленого майна за період з 01.10.2018 по 31.03.2025».

Суд погоджується із доводами позивача про те, що дане твердження є помилковим з огляду на те, що наведені в запереченнях реєстри не можуть вважатися «новими документами». Це аналітичні таблиці, які дають змогу бачити розмір заборгованості позичальників перед ломбардом і суму грошових коштів, отриману після реалізації майна по кожному договору; вони не розширюють коло обставин, а лише полегшують їх розуміння.

Відповідачем не спростована інформація, що данні реєстри були складені позивачем на основі тих документів, які були надані інспекторам при плановій перевірці за їх запитом №1 (реєстри бухгалтерського обліку по рахунку 685), запитом №2 від 03.06.2025 року (оборотно-сальдові відомості по рахунку 361; договори укладені з фізичними особами період з 30.09.2018 року по 31.03.2025 року), запиту №5 (акти, договори на отримання грошових коштів по громадянам які не виконали умов договору) та запитом №6 (суми різниці при реалізації предмета застави вирученої грошової суми яка перевищує розмір вимог заставодержателя, яка неповернута заставодавцю, помісячно у вигляді реєстрів в розрізі договорів).

Також, згідно абзаців першого та другого пункту 82.2. ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Згідно пунктів 1.2.4. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, що додаються затвердженого Наказом Державної податкової служби України від 04.09.2020 року №470 продовження строків проведення документальних та фактичних перевірок здійснюється відповідно до статті 82 Кодексу за наказом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) органу ДПС, який здійснює (очолює) таку перевірку.

Статтею 82 Кодексу не обмежується кількість наказів про продовження строків перевірки за умови дотримання визначеної цією статтею тривалості перевірки та забезпечення надання платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам) копії зазначеного наказу та пред`явлення направлення з відміткою про продовження перевірки.

Продовження проведення перевірки розпочинається у перший робочий день за останнім робочим днем здійснення перевірки, зазначеним у направленні на перевірку.

Наказ про продовження перевірки видається у процесі проведення перевірки для недопущення перерви між датою закінчення перевірки згідно з першим направленням та датою продовження перевірки, зазначеною у відповідному наказі, на підставі доповідної записки керівника підрозділу територіального органу ДПС / апарату ДПС, який здійснював (очолював) таку перевірку, з викладенням підстав та причин необхідності такого продовження.

Як було зазначено вище, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області був прийнятий наказ від 05.08.2025 року №4911-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПТ «Ломбард «Наше Діло Галатін і Компанія» відповідно до якого призначено документальну позапланову виїзну перевірку ПТ «Ломбард «Наше Діло» Галатін і Компанія» з 07.08.2025 року з питань, що стали предметом розгляду заперечень, тривалістю 5 робочих днів.

Тобто, останнім днем цієї документальної позапланової виїзної перевірки було 13.08.2025 року.

Наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.08.2025 року №5126-п продовжено строк проведення перевірки ПТ «Ломбард «Наше діло» Галатін і компанія» на 2 робочих дні з 14.08.2025 року.

Отже, наказ про продовження перевірки видано не у процесі проведення перевірки, а після її завершення, що є порушенням вимог Наказу Державної податкової служби України від 04.09.2020 року №470 .

В ході проведення перевірки та відповідно до наданих документів за період з 30.09.2018 року по 31.03.2025 року, а саме платіжних доручень та актів про остаточне приймання цінностей, рекламацій від Державної скарбниці України (структурна одиниця Національного банку України), оборотно-сальдових відомостей по рахунках №№ 361, 311, реєстрів коштів, отриманих від реалізації заставного майна за період з 01.10.2018 по 31.03.2025 року встановлено отримання грошових коштів (дохід від відчуження заставного майна) за реалізацію золота (золотих виробів) та інших предметів, закладів на зальну суму 34 294 449,15 грн., у т.ч. 01.10.2018 - 31.12.2018 - 427 023,10 грн., 2019 - 3 147 643,43 грн., 2020 - 5 829 061,68 грн., 2021 - 8 423 929,78 грн., 2022 - 5 227 004,94 грн., 2023 - 4 943 619,22 грн., 2024 - 4 862 749,19 грн., 01.01.2025-31.03.2025 1 433 417,81 грн., які не повернуті заставодавцям. Перевіркою достовірності та повноти включення доходів (в грошовій формі) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків в період з 30.09.2018 року по 31.03.2025 року встановлено наступне: ПТ "Ломбард "Наше Діло" Галатін і Компанія", як податковим агентом, не нараховано, не утримано та не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб від реалізації заставленого майна в зв`язку з невиконанням фізичними особами-позичальниками умов договору про надання фінансового кредиту та закладу. Так, основним видом діяльності ПТ "Ломбард "Наше Діло" Галатін і Компанія"є іншi види кредитування. В період з 30.09.2018 року по 31.03.2025 року ПТ "Ломбард "Наше Діло" Галатін і Компанія", як кредитодавцем (заставодержателем), надавались фінансові кредити фізичним особам, як позичальникам (заставодавцям), згідно умов укладеного з останніми Договорів про надання фінансового кредиту та закладу. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проаналізовано договори, що надавалися позивачем в ході здійснення перевірки. В ході проведення перевірки встановлено факти невиконання вимог договорів фінансового кредиту позичальниками. Кредитодавець в особі ПТ "Ломбард "Наше Діло" Галатін і Компанія" вчиняв заходи по зверненню стягнення на таке майно. Фактично заставне майно не було повернуто позичальникам у зв`язку із неповернення ними грошових коштів у вигляді фінансового кредиту в термін, встановлений договором. Підтвердженням зазначеного є реалізація заставного майна та отримання коштів на розрахункові рахунки підприємства. При дослідженні первинних (бухгалтерських) документів та даних бухгалтерських регістрів встановлено, що фінансові кредити надавалися готівкою через касу відділень ПТ "Ломбард "Наше Діло" Галатін і Компанія", операції щодо надання (погашення) фінансових кредитів обліковуються на рахунку 3771 бухгалтерського обліку ПТ "Ломбард "Наше Діло" Галатін і Компанія". Повернення (погашення) фінансових кредитів проводиться готівкою через касу відділень ПТ "Ломбард "Наше Діло" Галатін і Компанія". У періоді з 30.09.2018 року по 31.03.2025 року та відповідно платіжних доручень, банківських виписок, актів про остаточне приймання цінностей, рекламацій від Державної скарбниці України (структурна одиниця Національного банку України), оборотно-сальдових відомостей по рахунках №№ 361, 311 встановлено отримання грошових коштів (дохід від відчуження заставного майна) за реалізацію золота (золотих виробів) та іншого закладного майна на зальну суму 34 294 449,15 грн.

Перевіркою встановлено неповернення грошових коштів у вигляді фінансового кредиту у термін, встановлений договором про що свідчить отримання доходу від відчуження заставного майна.

На підставі наведеного, контролюючий орган дійшов висновку про те, що доходи оподатковуються згідно пп.164.2.20 п.164.2 статті 164 Податкового кодексу. При цьому ПТ «Ломбард Наше Діло» виступає податковим агентом та зобов`язаний нарахувати, утримати та сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб та зобов`язаний нарахувати, утримати та сплатити до бюджету військовий збір за рахунок коштів платників податків.

Пунктом 1 Розділу ІІ "Основні вимоги до оформлення документальних перевірок" Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року №727 (надалі - Порядок №727) передбачено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а в разі відсутності порушень довідка документальної перевірки.

Пунктами 3-5 Розділу ІІ "Основні вимоги до оформлення документальних перевірок" Порядку №727 встановлено:

"3. Акт документальної перевірки має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного законодавства, законодавства з єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податкове, валютне та інше законодавство, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи).

4. В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

5. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів".

Приписами Розділу ІІІ "Зміст акта (довідки) документальної перевірки" Порядку №727 також встановлено детальні вимоги до змісту Акту перевірки.

Отже акт документальної перевірки має бути результатом аналізу податковим органом діяльності платника податку в напрямках та за періоди, що визначається наказом уповноваженої особи на перевірку та направлення на перевірку, та містити чіткі та зрозумілі висновки про встановлення/відсутність порушень законодавства в сфері нарахування та сплати податків, дотримання податкового обліку, подання звітності тощо. Крім того, висновки Акту перевірки мають бути підкріплені доказами, що були предметом аналізу під час податкової перевірки, а сам акт перевірки повинен мати посилання на кожен з проаналізованих контролюючим органом доказів.

Таким чином, наявність неточностей, необґрунтованості, неоднозначності, відсутність посилання на конкретні документи, що аналізувались під час перевірки, а також відсутність логічної послідовності висновків акту перевірки призводять до розумного сумніву щодо законності складання спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з п.п. 11 п. 3 Розділу ІІІ "Зміст акта (довідки) документальної перевірки" Порядку №727 загальні положення акту (довідки) документальної планової перевірки (відповідні додатки до загальних положень) мають містити такі дані, зокрема: інформацію про запити, які у разі потреби надані (надіслані) платнику податків або посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) щодо надання для проведення перевірки документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо. Такі запити підписуються посадовими особами, що проводять перевірку, та вручаються платнику податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) під підпис. У разі неможливості вручити запит безпосередньо платнику податків або посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій(им) ним особі(ам)) такі запити можуть бути підписані керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та надіслані платнику податків у порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу.

Обов`язок платника податків зберігати первинні документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з обов`язком контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів.

Так судом встановлено, що висновки контролюючого органу були зроблені з порушенням вимог вимоги Порядку №727 оскільки в акті перевірки:

1) відсутні посилання на первинні документи, конкретні регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, або інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків;

2) не зазначено конкретний період та конкретну господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; не зазначено первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та/або бухгалтерському обліку, не наведені регістри бухгалтерського обліку, кореспонденція рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб та військового збору, докази, що підтверджують наявність факту порушення;

3) відсутні відомості або таблиці, що мають містити повний перелік однотипних порушень податкового законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони належать (назва, дата і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції);

4) відсутні дані щодо об`єктів оподаткування, ставок податку в розрізі податкових періодів.

Таким чином суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не було в повному обсязі дотримано процедуру проведення перевірки, оскільки відсутність аналізу первинних документів та посилання на них в акті перевірки призвело до необґрунтованості висновків контролюючого органу, водночас акт перевірки не відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством.

Згідно з типовою формою договору про надання фінансового кредиту та закладу встановлено, що Кредитодавець (Заставодержатель) надає Позичальнику грошові кошти (кредит), у відповідності до умов Договору, забезпечені закладом, на визначений строк та під відсоток, у сумі, зазначеній у п.1 Специфікації для задоволення власних потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та суму процентів за кожний день користування кредитом у строк, передбачений у п. 2 Специфікації.

4.2. вид фінансової послуги: надання коштів та банківських металів у кредит у вигляді ломбардного кредиту.

4.4. Кредит надається Позичальнику на власні потреби під заклад майна, зазначеного у п. 4 Специфікації.

Розділ 6 Права та обов`язки сторін.

п. 6.1.1. Позичальник має право достроково повернути суму наданого кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом, при цьому відсотки за користуванням кредитом нараховуються відповідно до строку фактичного користування кредитом.

п. 6.1.2. у разі прострочення виконання грошового зобов`язання Позичальник має право на повернення предметів закладу, якщо на майно не звернуто стягнення, за умови сплати пені (у разі наявності) за кожен день порушення грошового зобов`язання, відсотків за користування кредитом та повернення отриманої суми кредиту зазначену у Специфікації.

6.2. За цим Договором Позичальник зобов`язаний:

6.2.1. сплатити Кредитодавцю відсотки за кредитом та пеню (у разі наявності) за весть фактичний строк користування Кредитом.

6.2.2. Повернути отриманий Кредит у строк зазначений у Специфікації.

6.3. За цим Договором Кредитодавець має право:

6.3.1. Кредитодавець (Заставодержатель) набуває право звернення стягнення на предмет застави у відповідності до чинного законодавства України, в разі якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого закладом, воно не було виконано.

Розділ 7. Порядок внесення змін, підстави для припинення дії, пролонгації та розірвання Договору.

7.1. Дія Договору припиняється у випадку:

7.1.1. Повного виконання сторонами взаємних прав та обов`язків за цім Договором.

7.1.2. Звернення стягнення на предмет закладу Кредитодавцем, у розмірі суми заборгованості по кредиту та відсоткам, стягнення пені (за наявності) і понесених Кредитодавцем додаткових витрат пов`язаних зі зберіганням, підготовкою та реалізаціїє предмета закладу, у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1-2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Згідно з ст. 104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення (ч. 1).

Порядок проведення експертних досліджень та складення висновків експерта за результатами проведеного позасудового експертного дослідження визначається відповідно до законодавства (ч. 2).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення економічної експертизи №405 від 18.02.2026, яка проведена експертом ОСОБА_1 за результатами проведення економічної експертизи документально підтверджується реалізація (отримання доходу) у період жовтень 2018 року березень 2025 року до НБУ (Державної скарбниці України) брухту дорогоцінних металів на загальну суму 41 321 425,10 грн; сума доходу від реалізації брухту дорогоцінних металів НБУ на суму 41 321 425,10 грн. не є базою оподаткування ПДФО та військовим збором (стор. 24-25 Висновку); не можливо визначити, які саме суми із отриманих доходів (за складом) були включені інспекторами до суми 34 294 449,15 грн., у зв`язку із тим, що в Акті перевірки не зазначено назву контрагента, що придбав рухоме майно, на яке було звернуто стягнення та який сплатив зазначені грошові кошти.

Згідно з пп. 14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема, доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів.

Згідно з п.171.2 ст.171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:

а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;

б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Згідно підпункту 164.2.18. пункту 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку за зданий (проданий) ним брухт дорогоцінних металів, крім доходу, отриманого за брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України.

Під час виплати доходів за зданий (проданий) платником податку брухт дорогоцінних металів особа, яка його закуповує, вважається податковим агентом та зобов`язана утримати податок із суми такої виплати за ставкою, встановленою цим розділом.

До загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку не включається сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних металів (товарна позиція 7204 згідно з УКТ ЗЕД), брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8549 11 10 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (коди 8549 11 90 00, 8549 12 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України (підпункт 165.1.25 пункту 165.1 ст. 165 ПК України).

Отже, підпункт 164.2.18 пункту 164.2 ст. 164 ПК України відносить до оподатковуваних доходів суму, отриману платником податку за зданий брухт дорогоцінних металів, крім доходу від брухту дорогоцінних металів, проданого НБУ.

Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу визначені у ст. 165 ПК України.

Відповідно до пп. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна.

Згідно підпункту 165.1.29. пункту 165.1. ст. 165 ПК України до загального місячного

(річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається йому, сума, яка отримується платником податку внаслідок продажу права вимоги на депозит, а також основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти. До загального річного оподатковуваного доходу платника податку, який придбав право вимоги на такий депозит (вклад), включається позитивна різниця між сумою коштів, отриманих у результаті реалізації права вимоги, та вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого депозиту (вкладу). У разі нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу права вимоги на депозит нотаріус повідомляє контролюючий орган про такий договір у порядку, встановленому цим розділом.

Ломбардна операція - це операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу (п. п. 14.1.100 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Поняття застава визначено у ст. 572 ЦК України та ст. 1 Закону України Про заставу, яке включає в себе те, що кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі, зокрема, договору (ч. 1 ст. 574 ЦК України).

Статтею 575 ЦК України визначено окремі види застав, зокрема, заклад майна, що передбачає перехід предмета застави у володіння заставодержателя.

Правові наслідки невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, визначені ст. 589 ЦК України.

У відповідності до ч.ч. 1 та 2 ст. 589 ЦК України, заставодержатель у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, набуває право звернення стягнення на предмет застави, за рахунок якого має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 19 Закону України "Про заставу" визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України Про заставу, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Таким чином, заставодавець набуває права на звернення стягнення на предмет застави за сукупності наступних умов:

1) настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою;

2) невиконання боржником такого зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18 листопада 1997 року №637/97-ВР дорогоцінні метали - золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо); операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням - дії, зокрема, пов`язані з виникненням та припиненням права власності та інших прав на дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння, в тому числі прийманням під заставу ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів.

Згідно з ст. 8 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" золотий запас України створюється Національним банком України і є державною власністю. Управління золотим запасом України здійснюється Національним банком України у межах повноважень, визначених законодавством. Золотий запас формується шляхом закупівлі афінованого золота в зливках у фізичних та юридичних осіб, резидентів та нерезидентів за рахунок коштів Національного банку України. Золотий запас України зберігається у Державній скарбниці Національного банку України та на металевих рахунках, відкритих Національним банком України в центральних банках інших країн та комерційних банках, в тому числі в іноземних. Національний банк України організовує діяльність Державної скарбниці України.

Згідно з п. 1.2 Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами, затвердженого 26 квітня 2005 року розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №3981 (втратило чинність 01 січня 2022 року) (далі - Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами), у цьому Положенні поняття вживаються у такому значенні: ломбард - ломбард - фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду; супутні послуги ломбарду - послуги, які є передумовою надання фінансового кредиту або випливають з його надання.

У п. 3.2 Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами зазначено, що до супутніх послуг ломбарду, якщо інше не встановлено законом, належать: оцінка заставленого майна відповідно до чинного законодавства та/або умов договору; надання посередницьких послуг зі страхування предмета застави на підставі агентського договору зі страховою компанією; реалізація заставленого майна відповідно до чинного законодавства та/або умов договору.

Наслідки перевищення суми, вирученої від реалізації предмета застави, над сумою боргу визначені ст. 25 Закону України Про заставу, частиною 1 встановлено, що якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю.

В такому випадку сума, що перевищує розмір забезпечених заставою вимог заставодержателя, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інші доходи і є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Відповідно до частини 11 статті 30 Закону України Про фінансові послуги та фінансові компанії ломбарду забороняється користуватися та розпоряджатися предметом застави (закладу), крім випадків, визначених законом. Згідно з ч.12 вказаної статті порядок звернення стягнення на предмет застави (закладу) визначається законом та умовами договору застави (закладу).

З наведеного вбачається, що ломбардна операція це операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу (пп. 14.1.100 ПК України ). Тому до продажу застави обов`язок податкового агента не виникає.

Так, у межах спірних правовідносин відповідачем не доведено обставин того, що реалізоване майно було придбано за рахунок кредиту. При цьому, за нормою пп. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПК України до доходів, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, віднесено дві групи доходів:

1) доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна;

2) доходи, отримані від реалізації майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв`язку з невиконанням платником податку своїх зобов`язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).

Доходи від реалізації заставного майна є самостійною групою доходів, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків. При цьому не мають правового значення джерела придбання такого майна.

Тому, застосування контролюючим органом норми пп. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПК України не є правомірним.

Наявність договорів застави та відсутність перевищення суми реалізації майна над сумою боргу, відповідачем не заперечується.

Верховний Суд у постанові від 24 жовтня 2018 року у справі № 826/4367/15 виклав правовий висновок, відповідно до якого до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у той чи іншій формі.

Верховний Суд зазначив, що зміст п.п. 165.1.29 ст. 165 ПК України свідчить про те, що протягом дії кредитного договору отримані платником податку від банку кошти не можуть бути включені до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.

Водночас, відповідно до пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, або ж бази оподаткування, включаються, зокрема, сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.

Тому, сума кредиту, що отримується платником податку протягом строку дії договору, у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, відноситься до доходів, які згідно з пп. 165.1.29. п. 165.1. ст. 165 ПК України, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Що стосується збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору, суд зазначає наступне.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, 1,5 % від об`єкта оподаткування (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з п. 1.7 підрозд. 16- 1 розд. XX ПК України, військовим збором не обкладаються доходи, які відповідно до розд. IV ПК України не включаються до загального оподатковуваного доходу.

Враховуючи, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в тому самому порядку, що і податок на доходи фізичних осіб, то військовий збір також не нараховується.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 29.08.2025 року №0491862409, яким встановлено порушення абз. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України, р. ІІІ п.3 Порядку подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 гривень, суд зазначає наступне.

Підпунктом 162.1.3. пункту 162.1. ст. 162 ПК України передбачено, що платників податку належить податковий агент.

Згідно пункту 51.1. ст. 51 ПК України платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Відповідно до підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Згідно Довідника ознак доходів фізичних осіб, що є Додатком 2 до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (підпункт 2 пункту 4 розділу IV) затвердженого Наказом Міністерством фінансів України від 13.01.2015 № 4 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 за №111/26556, ознака доходу 108 застосовується до Доходів, отриманих внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв`язку з невиконанням платником податку своїх зобов`язань за договором кредиту (позики) (підпункт 165.1.16 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу).

В свою чергу підпункт 165.1.16. пункт 165.1 статті 165 ПК України встановлює, що кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (нематеріальних активів), примусово відчуженого державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у негрошовій формі;

доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв`язку з невиконанням платником податку своїх зобов`язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).

Однак, так як заставлене майно не було придбано за рахунок кредитних коштів, то ознака доходу 108 при поданні податкового розрахунку застосовуватись не може.

Враховуючи що, фізичним особам-платникам податків, які є позичальниками, не нараховувався та не сплачувався дохід від реалізації заставного ними майна, то відповідно позивач не виконував функцію податкового агента, а отже не зобов`язаний був подавати податковий розрахунок доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з ознакою доходу «108».

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотання представника позивача про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу у сумі 50000 грн. суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно із частиною першою та другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Відповідно до частини п`ятої статті 134 цього Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частини дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачено відшкодування витрат на професійну правничу допомогу виключно адвокатам; заявлена до стягнення сума витрат має бути співмірною з наданими послугами, обґрунтованою та пропорційною до предмета спору, ці витрати мають бути пов`язаними з розглядом справи та підтверджені відповідними доказами.

Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.09.2018 року у справі № 816/416/18.

Приписами пункту 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону № 5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до пунктів 6, 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та витрачений час.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у цій справі позивачем було надано наступні документи:

- договір про надання правової допомоги № 1736 від 03.07.2025 року;

- специфікацію №2 від 30.09.2025 року до договору про надання правової допомоги № 1736 від 03.07.2025 року;

- рахунок на оплату №229 від 30.09.2025 року;

- платіжну інструкцію №2401 від 01.10.2025 року

- ордер серії АЕ №1458222 від 25.12.2025 року;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №5966/10 від 24.03.2017 року;

- копію посвідчення адвоката України №5966/10 від 24.03.2017 року на ім`я ОСОБА_2 .

Так, між Повним товариством "Ломбард "Наше діло" Галатін і Компанія"в особі керівника Галатіна Віталія Вікторовичата Адвокатським бюро Станіслава Казанцева «ДЖАСТІС», далі за текстом - «Адвокатське бюро», в особі керуючого бюро Казанцева Станіслава Вячеславовича, було укладено договір про надання правової допомоги № 1736 від 03.07.2025 року, згідно п. 1 якого «Клієнт доручає, а Адвокатське бюро, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю Сторін, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги.».

Крім того згідно з умовами п. 3.1-3.3договору розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої цим договору, встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю сторін. Розмір гонорару адвокатського бюро визначаються сторонами у специфікації, яка є невід`ємним додатком цього договору. На вимогуклієнта адвокатським бюро складається детальний розрахунок (калькуляція) вартості послуг за кожною специфікацією.Розмір витрат на правову допомогу підтверджуються актами про надання правової допомоги, які формуються ним в міру необхідності та вручаються безпосередньо Клієнту (уповноваженій особі Клієнта) або направляються засобами поштового чи комунікаційного зв`язку за його місцезнаходженням.

Також Повне товариство "Ломбард "Наше діло" Галатін і Компанія"в особі керівника Галатіна Віталія Вікторовичата Адвокатське бюро Станіслава Казанцева «ДЖАСТІС» в особі керуючого бюро Казанцева Станіслава Вячеславовича уклали специфікацію №2 від 30.09.2025 року до договору про надання правової допомоги № 1736 від 03.07.2025 року про те, що на виконання пунктів 1.1., 3.1. договору сторони погодили наступний перелік послуг з надання правової допомоги, їх вартість та порядок розрахунків: Представництво у суді першої інстанції про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення від 29.08.2025 року №0491852409, податкового повідомлення-рішення від 29.08.2025 року №0491862409, податкового повідомлення-рішення від 29.08.2025 року №0489472409.

Вартість послуг, зазначених в п. 1 цієї специфікації, складає 50000,00 грн.

Порядок оплати: 50000,00 грн. сплачується клієнтом в момент підписання специфікації.

Вартість послуг, зазначених в п. 2 цієї специфікації, визначена із розрахунку, що судова справа, в якій надаються послуги за цим договором, складається з 3 (трьох) судових засідань. Кожне наступне судове засідання сплачуються клієнтом окремо із розрахунку 2 000,00 грн. за одне судове засідання.

До переліку послуг, що надаються за цією специфікацією, не включені послуги з супроводу судового процесу в апеляційній та/або касаційній інстанціях, вартість яких погоджується сторонами окремо.

30.09.2025 року Адвокатським бюро Станіслава Казанцева «Джастіс» виписано рахунок на оплату №229 за договором про надання правової допомоги № 1736 від 03.07.2025 року на суму 50000 грн.

01.10.2025 року ПТ "Ломбард "Наше діло" Галатін і Компанія" сплачено адвокатські послуги на суму 50000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2401 від 01.10.2025 року.

Актом надання послуг №132 від 16.06.2026 року підтверджується факт надання адвокатом та факт прийняття позивачем наданих послуг з професійної правничої (правової) допомоги на суму 50000 грн.

У частині шостій статті 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що відповідач 19.06.2026 року подав до суду письмові заперечення проти стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 50000 грн., виходячи з неспівмірності та нереальності понесених витрат.

Судом враховуються викладені у відзивах проти позову заперечення відповідача щодо відшкодування заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у даній адміністративній справі, судом враховано, що заявлена представником позивача сума витрат на правничу допомогу у розмірі 50000,00 грн. є явно завищеною, не відповідає характеру та складності цієї справи, а також, як зазначалося вище, не співмірною з фактичним обсягом робіт, які були виконані представником позивача.

Сама по собі наявність акту надання послуг № 132 від 16 червня 2026 року не є безумовною підставою для відшкодування заявленої суми. Поданий представником позивача документ у вигляді акту надання послуг не доводить ані суттєвої та фактичної важливості наданих останнім послуг, ані реального обсягу інтелектуальних зусиль, які було витрачено саме у цій справі.

Так, відповідно до вимог ст.ст. 132, 134 КАС України, відшкодуванню підлягають лише фактично понесені, необхідні та документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу, а їх розмір, як вже зазначалося, має бути співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг, витраченим адвокатом часом та зазначенням справ для сторони.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, акт надання послуг № 132 від 16 червня 2026 року не містить відомостей щодо конкретного переліку виконаних адвокатом робіт, кількості підготовлених процесуальних документів, часу, витраченого на надання правничої допомоги, кількості судових засідань, участі адвоката в таких засіданнях та інших даних, які б давали можливість як контролюючому органу так і суду встановити фактичний обсяг наданих послуг та перевірити обґрунтованість заявленої до відшкодування суми.

Також суд враховує те, що у разі задоволення заяви про стягнення витрат їх відшкодування здійснюватиметься за рахунок бюджетних асигнувань державного органу, тобто фактично за рахунок коштів державного бюджету України.

За таких обставин суд повинен забезпечити дотримання принципів розумності, співмірності та належного підтвердження кожної заявленої компенсації витрати, оскільки безпідставне стягнення коштів призводить до необґрунтованого витрачення бюджетних ресурсів.

У наданому позивачем акті надання послуг №132 від 16.06.2026 року відсутній детальний розрахунок витраченого часу із зазначенням кількості годин, витрачених на кожну окрему дію, та обґрунтування вартості години правничої допомоги, оскільки представником позивача лише зазначено формальне твердження «адвокатські послуги з надання правової допомоги» у кількості 1 шт. та вартість у сумі 50000 грн.

Таким чином, суд вважає, що послуги адвоката не відповідають критеріям розумності та реальності адвокатських витрат.

Отже, суд вважає, що судові витрати у розмірі 50000,00 грн. є неспівмірними зі урахуванням складності справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 справі №520/6658/21).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, а саме 50000 грн., підлягає зменшенню на підставі заперечень відповідача та у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Відтак, з огляду на складність справи та обсяг наданих послуг, а також враховуючи предмет позову, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 20000 грн.

Таким чином, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне клопотання представника позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу задовольнити частково у розмірі 20000,00 грн.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні адміністративного позову позивачем було сплачений судовий збір у розмірі 24224 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1092 від 23.12.2025 року.

Також в ході розгляду даної справи позивачем було понесено витрати, пов`язані із проведенням експертизи у розмірі 75048 грн., що підтверджується копією договору на проведення економічної експертизи №405 від 07.01.2026 року та платіжною інструкцією №35 від 07.01.2026 року.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 24224 грн., витрати на правову допомогу у сумі 20000 грн. та витрати, пов`язані із проведенням експертизи у розмірі 75048 грн., що складає 119272 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 29.08.2025 року №0491862409.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 29.08.2025 року №0489472409.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 29.08.2025 року №0491852409.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Симферопольська, буд. 17а, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок ії бюджетних асигнувань на користь Повного товариства "Ломбард "Наше діло" Галатін і Компанія" (51900, Дніпропетровська обл., м. Камянське, пр-т Аношкіна, буд. 31, вбудоване приміщення 03, код ЄДРПОУ 20307730) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 24224 грн., витрати повязані із проведення експертизи у розмірі 75048 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 20000 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно.

Повний текст рішення суду складений 06 липня 2026 року.

Суддя О.В. Серьогіна