Рішення № 138919263, 10.08.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

10.08.2026

Справа № 645/ 346 /26

н/п 2/644/ 3519 /26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 серпня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Сітало А.К.,

за участю секретаря Трач М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Харкова, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування та штрафні санкції,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвоката Войціховський А.В. звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ» суму сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 31000,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 1742,67 грн., пеню в розмірі 8133,89 грн та 3 % річних в розмірі 787,32 грн. та судові витрати пов`язані з розглядом справи.

Ціна позову визначена позивачем у розмірі 41663,88 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 24.02.2024 по вул. Василя Стуса біля будинку № 1-К в м. Харкові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ЗАЗ 110206, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водіяОСОБА_1 та транспортного засобу OPEL ZAFIRA, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.

Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу ЗАЗ 110206, державний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_3 ), яким керував ОСОБА_1 , станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP-216583124.

У відповідності до умов вказаного Договору обов`язкового страхування ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ» взяло на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь потерпілої особи страхове відшкодування.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 26.03.2024 по справі № 643/1998/24 та постановою Московського районного суду м. Харкова від 11.04.2024 по справі №643/2120/24, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, за що притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернулась потерпіла особа та надала всі необхідні документи, після чого було складено страховий акт та виплачене страхове відшкодування. На підставі даної заяви та наданих потерпілим доказів, шкода завдана його транспортному засобу за вирахуванням розміру франшизи склала 31000,00 грн.

За загальним правилом, згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно зі статтею 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції Закону № 1961-IV, який діяв на час настання страхового випадку) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції Закону № 1961-IV, який діяв на час настання страхового випадку) страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна

ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ» було здійснено врегулювання страхового випадку та обчисленого розмір страхового відшкодування відповідно до Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції Закону№ 1961-IV, який діяв на час настання страхового випадку), що підтверджується матеріалами страхової справи. Матеріали страхової справи містять документи щодо порядку обчислення страхового відшкодування, складових та кінцевого результату, ці документи наявні в додатках, які долучені як докази до позовної заяви.

Враховуючи встановлену судом вину відповідача у настанні ДТП, а також здійснення виплати страхового відшкодування, ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ» отримало право звернутися до відповідача за компенсацією сплаченого страхового відшкодування потерпілій особі.

Представник позивача посилаючись на постанову Московського районного суду м. Харкова від 26.03.2024 по справі № 643/1998/24 та постанову Московського районного суду м. Харкова від 11.04.2024 по справі №643/2120/24, якою водія забезпеченого в ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ» транспортного засобу ОСОБА_1 визнано винним у дорожньо транспортній пригоді та який на час ДТП перебував з ознаками алкогольного сп`яніння зазначає, що у позивача виникло право подати регресний позов до відповідача на фактично виплачену суму.

Ухвалою суду від 23.04.2026 відкрито провадження та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Копія даної ухвали разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами направлена відповідачу на відому адресу місця реєстрації, що підтверджується поштовими повідомленнями, які знаходяться в матеріалах справи.

Оскільки ухвала суду про відкриття провадження та судові повістки направлялись відповідачу на відому адресу місця реєстрації відповідача, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановленого судом строку для подання відзиву.

Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подавався. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки суду не повідомили.

Представник ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ» Войціховський А.В. просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача та задовольнити позовні вимоги повністю. Проти розгляду справи в заочному порядку представник позивача не заперечував.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

В силу частин 1-3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приписами статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Правилами ч. 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 24.02.2024 о 18-22 год. в м. Харкові по вул. Василя Стуса біля будинку № 1-А, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ЗАЗ 110206, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водіяОСОБА_1 та транспортного засобу OPEL ZAFIRA, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 26.03.2024 по справі № 643/1998/24, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Вказаною постановою встановлено, що 24.02.2024 о 18-22 год. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ЗАЗ 110206, державний номерний знак НОМЕР_4 по вул. Василя Стуса, 1-К у м. Харкові, не був уважним, щоб стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом Opel Zafira, державний номерний знак НОМЕР_5 , який рухався попереду. Обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальним збитком, чим порушив п. п. 2.3 (б), 12,1, 13.1 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 06.04.2024.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 11.04.2024 по справі №643/2120/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 24.02.2024 року о 18-22 год. в м. Харкові поблизу будинку 1-К по вул. Василя Стуса, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110206, д.н. НОМЕР_4 , із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки автомобіля за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 або в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18-а, ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постанова набрала законної сили 22.04.2024.

Матеріали справи не містять доказів оскарження ОСОБА_1 вказаних вище постанов, якими його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Таким чином, суд вважає встановленим факт, що дорожньо-транспортна пригода, яка відбулася 24 лютого 2024 року в м. Харкові поблизу будинку 1-К по вул. Василя Стуса, за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відбулася з вини відповідача.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу ЗАЗ 110206, державний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_3 ), яким керував відповідач, станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP-216583124.

У відповідності до умов вказаного Договору обов`язкового страхування ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ» взяло на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь потерпілої особи страхове відшкодування.

Згідно ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Із заявою про виплату страхового відшкодування, внаслідок настання страхового випадку в результаті пошкодження транспортного засобу Opel Zafira, державний номерний знак НОМЕР_5 , звернувся ОСОБА_2 та надав всі необхідні документи.

Після чого, ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ» здійснило обчислення суми належної до виплати в якості відшкодування шкоди третій особі за полісом страхування № EP-216583124 у зв`язку з пошкодженнями внаслідок ДТП транспортного засобу Opel Zafira, державний номерний знак НОМЕР_5 (VIN код НОМЕР_6 ).

За полісом страхування № EP-216583124 було передбачено суму франшизи (за ризиком нанесенню шкоди майну третіх осіб в розмірі 1500,00 грн.), яку було утримано з кінцевого розміру страхового відшкодування до виплати.

Згідно платіжної інструкції № 8944 від 24.04.2024, ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ» здійснило виплату страхового відшкодування потерпілій особі ОСОБА_2 в розмірі 31000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі статтею 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції Закону № 1961-IV, який діяв на час настання страхового випадку) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції Закону № 3720-IX, який діє на час розгляду даної справи) у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи.

Частинами 2 та 3 ст. 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової (регламентної) виплати у разі заподіяння шкоди майну потерпілої особи зменшується на суму отриманого потерпілою особою (особою, яка має право на отримання відшкодування) від особи, відповідальної за шкоду, чи від іншої особи відшкодування (компенсації), здійсненого (здійсненої) у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою. Компенсація витрат особи, відповідальність якої застрахована, або іншої особи, яка здійснила таке відшкодування (компенсацію), здійснюється на умовах та в порядку, визначених статтею 35 цього Закону. Загальний розмір усіх здійснених страхових (регламентних) виплат у разі заподіяння шкоди майну потерпілої особи не може перевищувати розмір страхової суми за таку шкоду, встановленої цим Законом.

Таким чином, відповідно до положень ст. ст. 979, 993 Цивільного кодексу України та ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції Закону № 1961-IV, який діяв на час настання страхового випадку) до ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ» перейшло право вимоги до водія забезпеченого транспортного засобу ОСОБА_1 , який спричинив дорожньо-транспортну пригоду перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

3 огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Враховуючи, що постановою Московського районного суду м. Харкова від 26.03.2024 по справі № 643/1998/24 та постановою Московського районного суду м. Харкова від 11.04.2024 по справі №643/2120/24, які набрали законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24.02.2024 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто за вчинення дорожньо-транспортної пригоди та керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ» звернулося до суду про стягнення страхового відшкодування до водія забезпеченого транспортного засобу в межах суми страхового відшкодування виплаченого потерпілій особі.

Відповідно до положень ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Доказів того, що відповідачем в добровільному порядку відшкодовано завдані збитки потерпілій особі або страховику ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ» матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ» про стягнення з ОСОБА_1 суми сплаченої потерпілій особі в якості страхового відшкодування в розмірі 31000,00 грн., завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягає задоволенню.

Представник позивача також просить стягнути з відповідача на користь ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ» штрафні санкції, які складаються з інфляційних втрат в сумі 1742,67 грн., пені в сумі 8133,89 грн та 3 % річних в сумі 787,32 грн. за несвоєчасне виконання зобов`язань за період з 06.03.2025 по 08.01.2026.

Щодо вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року №4, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Положення статті 625 ЦК України не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов`язанням, яке виникає з договірних зобов`язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК України).

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідача не можна вважати боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання, а тому він не повинен нести відповідальність у вигляді сплати позивачу інфляційних втрат, пені та 3% річних, у зв`язку з чим вимоги ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ» про стягнення штрафних санкції не підлягають задоволенню.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Серявін та інші проти України" (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Розподіл судових витрат, суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».

За подання позовної заяви ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ» сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн.

В позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 8022,50 грн.

Згідно п. 8 ч. 2 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Суд, дослідивши позовну заяву з доданими до неї матеріалами, докази надані на підтвердження понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу, вважає, що судові витрати в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню.

Провадження по цивільній справі відкрито в спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд звертає увагу на те, що представник позивача - адвокат Войціховський А.В.не приймав безпосередню участь в судовому засіданні, вказана цивільна справа не є складною, а заявлені витрати на правову допомогу на загальну суму 8022,50 грн. є очевидно не співмірними із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг та сам розмір є явно завищеним.

З урахуванням наведеного вище, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу понесених позивачем в розмірі 3000,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 1970,00 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог, який склав 74 %, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 12, 19, 76, 81, 82, 95, 141, 206, 247, 258-259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39433769, місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 14) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 31000,00 грн.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39433769, місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 14) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1970,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ст.354 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення до Харківського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено 12.08.2026.

Суддя: А. К. Сітало