Рішення № 138918958, 11.08.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3375/26

Провадження № 2/953/2673/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря Бірукової Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

за участю

представника позивача - Синиченко Д.В.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 0973014164/1 від 28.10.2020 у розмірі 63 219, 98 грн, з яких 3 999,98 грн заборгованість за тілом кредиту, 59 220,00 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги, а також просив стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 16 000, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 28.10.2020 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено Договір № 0973014164/1. ОСОБА_1 здійснила дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заяви-анкети № 3315819 на сайті позивача. Відповідно до умов викладених в Оферті, Пропозиція (Оферта), Акцепт оферти, Правила та Заявка-анкета становлять єдиний документ Договір. Договір позики укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом Відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України), в якості аналога власноручного підпису Позичальника. Відповідно до умов Договору позики Позичальнику надано кредит в розмірі 4000.00 грн., строк користування кредитом 18 днів, строк дії договору 3 роки, відсоткова ставка 1.75 % за один день користування кредитом. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається Сторонами відповідно до умов Договору.

11.02.2022 було укладено договір № 11-02/22 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФІНАНС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0973014164/1.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0973014164/1. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 0973014164/1.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №0973014164/1 від 28.10.2020 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 150579.53 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 3999.98 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 105839.76 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 40739.79 грн.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 63219.98 , з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 3999.98 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 59220.00 грн.

У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 0973014164/1 від 28.10.2020.

Ухвалою суду від 24 квітня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Синиченко Д.В. у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги просила задовольнити та зазначила про необхідність у наданні додаткових письмових пояснень щодо порядку та підстав пролонгації строку кредитування та нарахування відсотків.

28.10.2020 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФІНАНС" та ОСОБА_1 (далі позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 0973014164/1 (далі Договір). Основні умови надання кредиту (1 траншу): Розмір кредиту 4 000 грн.; Строк користування кредитом 18 днів; Строк дії Договору 3 роки. Відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом, застосовується за умови належного виконання умов Договору та відсутності Продонгації; Річна відсоткова ставка 638,75% застосовується за умови належного виконання умов Договору та відсутності Пролонгації: Номінальна відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом, застосовується у випадках передбаченими Правилами, Максимальна відсоткова ставка 3,5% за один день користування кредитом, застосовується за умови неналежного виконания умов Договору: Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається Сторонами відповідно до умов Договору. Всі інші умови які визначають порядок і умови надання ТОВ «ІНФІНАНС» грошових коштів у позику на умовах фінансового кредиту, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов Договору та Електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між Товариством і Позичальником викладені у правилах, з якими ознайомився Позичальник до укладення Договору, та які є невід`ємною частиною Договору (Оферти(Пропозиції) та Акцепту Оферти).

Відповідно до Пропозиції укласти Договір надання позики, в тому числі і на умовавах фінансового кредиту №0973014164/1 від 28 жовтня 2020 (оферта) та надання кредиту згідно Заявки анкети №3315819 від 28 жовтня 2020 року (аналогічні умови відображені і у Акцепті оферти від від 28 жовтня 2020 р. на укладення Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0973014164/1 від 28 жовтня 2020 та отримання кредиту згідно та Заявки анкети № 3315819 від 28 жовтня 2020 року) інші умови викладені у ПРАВИЛАХ, з якими позичальник ознайомився до укладення Договору, та які є невід`ємною частиною Договору (Оферти та Акценту Оферти), зокрема, порядок застосування та нарахування процентів, за користування кредитом (п. 7 Правил).

Таким чином шляхом підписання Акцепту оферти електронним підписом у вигляді одноразового ідентифікатора «1j8j3g» відповідач підтвердив своє ознайомлення із Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM Loyal», затверджених Наказом №14/1 від 18.08.2020 року (долі Правила) (долучені до позову). Зокрема, відповідно до п.6.1 Правил Проценти за користування поточною сумою Фінансового кредиту нараховуються на суму Фінансового кредиту з дня отримання включно та по день фактичного повернення включно. Сторони окремо погодили, що у випадку прострочення виконання Позичальником взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту у строк користування кредитом, обумовлений у Договорі, проценти за користування кредитом нараховуються по дату фактичного повернення кредиту у повному обсязі виходячи з Максимальної відсоткової ставки з урахуванням положень п. 7.3. Правил. Отже, п.6.1 Правил сторонами було погоджено нарахування відсотків саме за користування кредитом по дату фактичного повернення кредиту в повному обсязі. Згідно із п.6.2. Правил Розмір процентів за користування поточним Фінансовим кредитом залежить від суми та строку отриманого Фінансового кредиту, а також від здійснення Позичальником Пролонгації, а також у випадку неналежного виконання умов Договору та нараховується за один календарний день від залишку суми Основного боргу в день такого нарахування згідно загальних умов надання першого та наступного кредиту, вказаних в Договорі. Згідно із п.7.3.4 Правил У випадку належного виконання Позичальником умов Договору та здійснення Позичальником Пролонгації в строк (дату повернення кредиту) повернення кредиту, якшо Відсоткова ставка дорівнює 1,75 % за один день користування кредитом - на період до дня здійснення Пролонгації в розмірі Відсоткової ставки встановленої Договором, на період Пролонгації застосовується Номінальна відсоткова ставка. Умови пролонгації передбачені у п. 7.2 Правил Пролонгація кредиту здійснюється в разі дотримання наступних передумов, а саме: 1) на момент подовження строку поточного кредиту строк дії Договору фінансового кредиту не закічився. 2) Позичальником повністю сплачено нараховані проценти (у разі відповідної вимоги Товариства - неустойка та штрафні санкці) за Основним боргом до дня здійснення дродовження строку ді поточного кредиту. 3) Пролонгація кредиту здійснюється виключно за умови попередньої оплати нарахованих процентів за користування кредитом (у разі наявності, сплати неустойки та штрафних санкцій на вимогу Товариства) за фактичну кількість, днів користування кредитом. Відповідно до п.7.3.6 Договору У випадку неналежного виконання Позичальником умов Договору, якщо Відсоткова ставка дорівнює 1,75 % за один день користування кредитом - на період строку користування Кредитом в розмірі Відсоткової ставки встановленої Договором, на період прострочення Позичальником строків сплати поточного кредиту та процентів за користування кредитом застосовується максимальна відсоткова ставка. Згідно із п. 6.7 Правил сторони окремо погодили, що у випадку користування кредитом Позичальником понад строк, встанановлений у Договорі фінансового кредиту або додатковими угодами між сторонами, зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом. Таким чином, в період з 29.10.2020 року по 13.11.2020 рік ТОВ «ІНФІНАНС» було нараховано відсотки за відсотковою ставкою 1.75 %, (відповідно до розрахунку первісного кредитора ТОВ «ІНФІНАНС»). Надалі, відповідачем було здійснено пролонгацію Договору шляхом сплати нарахованих відсотків за попередній період, а саме 13.11.2020 року відповідачем було внесено платіж на суму 1 190,01 грн (1 190,00 на погашення заборгованості за нарахованими відсотками та 0,01 грн на погашення заборгованості за тілом кредиту). В зв`язку із чим відповідачем була здіснена пролонгація Договору відповідно до п.п.7.2 Правил (відповідно до розрахунку первісного кредитора ТОВ «ІНФІНАНС»). У зв`язку із викладеним, в період з 14.11.2020 року по 01.12.2020 рік відсотки нараховувались за відсотковою ставкою 1,75 % на умовах пролонгації договору, передбачених п.п.7.2 Правил (відповідно до розрахунку первісного кредитора ТОВ «ІНФІНАНС»). Надалі відповідач не виконала належним чином свої зобов`язання, не внесла платіж, задля пролонгації строку кредитування та продовжила користування кредитними коштами, з зв`язку із чим первісним кредитором ТОВ «ІНФІНАНС» в період з 02.12.2020 року по 06.12.2020 рік було здійснено нарахування відсотків за користування кредитом відповідно до п.7.3.6 Правил, за максимальною відсотковою ставкою 3,5% за один день користування кредитом (відповідно до розрахунку первісного кредитора ТОВ «ІНФІНАНС»). Згодом, відповідачем повторно було здійснено пролонгацію Договору шляхом сплати нарахованих відсотків за попередній період, а саме 06.12.2020 року відповідачем було внесено платіж на суму 1 960,01 грн (1 960,00 на погашення заборгованості за нарахованими відсотками та 0,01 грн на погашення заборгованості за тілом кредиту). В зв`язку із чим відповідачем була здіснена пролонгація Договору відповідно до п.п.7.2 Правил (відповідно до розрахунку первісного кредитора ТОВ «ІНФІНАНС». У зв`язку із викладеним, в період з 07.12.2020 року по 24.12.2020 рік відсотки нараховувались за відсотковою ставкою 1,75 % на умовах пролонгації договору, передбачених п.п.7.2 Правил (відповідно до розрахунку первісного кредитора ТОВ «ІНФІНАНС»). Надалі відповідач припинила вносити платежі на погашення суми заборгованості за Договором та продовжила користування кредитними коштами. В зв`язку із чим первісним кредитором ТОВ «ІНФІНАНС» в період з 25.12.2020 року по 11.02.2022 рік було здійснено нарахування відсотків за користування кредитом відповідно до п.7.3.6 Правил, за максимальною відсотковою ставкою 3,5% за один день користування кредитом (відповідно до розрахунку первісного кредитора ТОВ «ІНФІНАНС»). Отже, станом на 11.02.2022 рік загальна сума нарахованих на непогашених відсотків за користування кредитом становила 59 220,00 грн. 11.02.2022 було укладено договір № 11-02/22 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФІНАНС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0973014164/1. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0973014164/1.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової кореспонденції за місцем реєстрації, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка була повернута оператором поштового зв`язку у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Від представника відповідача ОСОБА_2 30 березня 2026 року до суду подано відзив за змістом якого просила відмовити у задоволенні позовних вимог через пропуск строку позовної давності, який сплинув у 2023 році, через недоведеність переходу права вимоги, через неспівмірність та необґрунтованість розміру заборгованості. При сумі основного боргу 3 999 грн позивачем заявлено до стягнення 63 219,98 грн, з яких переважна частина є нарахованими відсотками. Такий розмір нарахувань у багато разів перевищує суму кредиту та не відповідає принципам розумності, справедливості та добросовісності.

29 липня 2026 року представником відповідача подано исьмові пояснення за змістом яких, позивач обґрунтовує механізм розрахунку заборгованості, посилаючись на внутрішні Правила надання коштів у позику та ототожнення поняття «строк дії договору» зі «строком кредитування», оскільки строк дії Договору встановлено у 3 роки (36 місяців), то і нарахування відсотків здійснювалося правомірно протягом цього періоду до дати відступлення права вимоги (до 11.02.2022 року первісним кредитором та надалі наступним кредитором). Позивач посилається на п. 6.1 та п. 6.7 Правил, зазначаючи, що зобов`язання продовжуються на весь період фактичного користування кредитом, однак зазначена позиція Позивача ґрунтується на неправильному тлумаченні норм цивільного права та суперечить імперативним висновкам найвищої судової інстанції. З матеріалів справи (Оферта та Акцепт оферти від 28.10.2020 р.) чітко вбачається, що істотні умови договору були визначені наступним чином: сума кредиту - 4 000,00 грн, строк користування кредитом - 18 днів, строк дії Договору - 3 роки. Ключовим у цій справі є юридичне розмежування понять «строк дії договору» та «строк кредитування» (строк користування кредитом). Строк дії договору це загальний період часу, протягом якого існують правовідносини сторін. Строк кредитування це конкретно визначений період, на який кредитор погоджується передати кошти у правомірне користування позичальнику, і за який встановлюється плата у вигляді відсотків. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) сформувала правовий висновок щодо застосування ст. 1048 та ст. 1050 ЦК України, який є обов`язковим для всіх судів загальної юрисдикції: «Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання». Крім того, Велика Палата вказала, що припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований виключно у межах погодженого сторонами строку кредитування. У даній справі погоджений сторонами строк кредитування становив 18 днів. Відповідно, після закінчення цього строку (з урахуванням можливих оплат та застосування механізму пролонгації, які Відповідач здійснювала у листопаді-грудні 2020 року), правомірне користування коштами припинилося. Зобов`язання Відповідача з повернення кредиту перейшло у стадію прострочення. З моменту виникнення прострочення договірні відносини щодо правомірного користування коштами трансформуються в охоронні правовідносини. Це означає, що кредитор втрачає право нараховувати відсотки, передбачені договором (як за ставкою 1,75%, так і за ставкою 3,5% в день), і набуває право застосовувати виключно заходи цивільно-правової відповідальності. Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наданий Позивачем Детальний розрахунок заборгованості свідчить про те, що первісний кредитор ТОВ «ІНФІНАНС», а згодом ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» і сам Позивач, продовжували щоденно нараховувати відсотки за ставкою 3,5% протягом 2021, 2022 та початку 2023 років, тобто далеко поза межами строку кредитування. Це є прямим порушенням норм ЦК України у їх тлумаченні Великою Палатою Верховного Суду. Нарахування суми у понад 59 000,00 грн під виглядом «відсотків за користування» за періоди, коли користування вже було простроченим, є незаконним та не підлягає судовому захисту.

За умовами, на які посилається відповідно до п. 7.3.6 Правил: «У випадку неналежного виконання Позичальником умов Договору... на період прострочення Позичальником строків сплати... застосовується Максимальна відсоткова ставка» (яка становить 3,5% в день або 1277,5% річних). Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо ставка 3,5% на день застосовується виключно як наслідок порушення зобов`язання (прострочення повернення кредиту), то за своєю правовою та економічною природою вона має ознаки міри цивільно-правової відповідальності та фактично виконує функцію неустойки (пені). Оскільки договір № 0973014164/1 було укладено на суму 4 000,00 грн (що станом на жовтень 2020 року було менше однієї мінімальної заробітної плати, яка становила 5 000,00 грн), до даних правовідносин застосовуються спеціальні норми Закону України «Про споживчий кредит» щодо договорів, загальний розмір кредиту за якими не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати. Відповідно до частини 3 статті 21 Закону України «Про споживчий кредит» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних нарахувань після закінчення строку кредиту): «Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін». Законодавець чітко зазначив: обмеження стосується не лише класичної неустойки, а й «інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань». Оскільки так звана «максимальна відсоткова ставка» 3,5% в день застосовується саме за факт порушення зобов`язання (прострочення), вона повністю підпадає під дію цієї імперативної норми. Отже, максимальний абсолютний ліміт будь-яких нарахувань, санкцій, підвищених відсотків чи інших платежів за прострочення за цим договором не може перевищувати 8 000,00 грн. Вимога Позивача про стягнення понад 59 000,00 грн є порушенням вимог ст. 21 Закону України «Про споживчий кредит».

Представником позивача 04 серпня 2026 року долучено додаткові пояснення за змістом яких вона зазначила, що відповідно до умов Оферти строк користування першим траншем становив 18 днів. Однак представник відповідача свідомо не враховує, що одночасно сторонами було погоджено строк дії самого Договору 3 роки , а також окремий порядок нарахування процентів у разі продовження користування кредитними коштами після спливу первісного строку кредитування. Так, відповідно до пункту 6.1 Правил, які є невід`ємною частиною укладеного між сторонами Договору, проценти за користування кредитом нараховуються з дня отримання кредиту включно та по день його фактичного повернення включно. Цим же пунктом сторони окремо погодили, що у разі прострочення виконання позичальником обов`язку щодо повернення кредиту проценти за користування кредитом продовжують нараховуватися до дня фактичного повернення кредиту у повному обсязі, виходячи з Максимальної процентної ставки, з урахуванням положень пункту 7.3 Правил.

Крім того, пунктом 6.7 Правил сторони прямо передбачили, що у випадку користування кредитом понад строк, встановлений договором фінансового кредиту або додатковими угодами, зобов`язання позичальника продовжуються на весь період фактичного користування кредитом. Отже, сторони ще на момент укладення Договору досягли згоди щодо правових наслідків невиконання відповідачем обов`язку з повернення кредиту у встановлений строк. Така умова не була нав`язана відповідачу після виникнення прострочення, а існувала з моменту укладення Договору, була доведена до його відома до підписання Акцепту оферти та безумовно прийнята відповідачем шляхом підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Більше того, саме поведінка відповідача ОСОБА_1 підтверджує, що остання правильно розуміла зміст зазначених умов. Як убачається з матеріалів справи, 13.11.2020 року відповідач сплатив 1 190,00 грн нарахованих процентів, чим відповідно до пункту 7.2 Правил здійснив пролонгацію кредиту. Аналогічно 06.12.2020 року відповідач повторно сплатив 1 960,00 грн нарахованих процентів, унаслідок чого строк користування кредитом був пролонгований повторно. Отже, відповідач не лише був обізнаний із механізмом пролонгації та подальшого нарахування процентів, а й двічі добровільно скористався ним, виконавши всі передбачені договором умови. Лише після припинення внесення будь яких платежів відповідач почав заперечувати законність тих самих умов договору, які до цього фактично виконував. Тому твердження представника відповідача про те, що після спливу первісного строку користування кредитом кредитор втратив право нараховувати проценти, не узгоджується ні зі змістом пунктів 6.1, 6.7, 7.2, 7.3.6 Правил, ні з фактичною поведінкою самого відповідача під час виконання договору.

Щодо доводів представника відповідача про те, що максимальна відсоткова ставка 3,5 % за один день користування кредитом є штрафною санкцією (неустойкою) Насамперед слід звернути увагу на те, що представник відповідача фактично підміняє поняття процентів за користування кредитом поняттям неустойки, хоча такі правові категорії є різними як за своєю правовою природою, так і за підставами їх виникнення. Так, відповідно до статті 1054 ЦК України проценти є істотною умовою кредитного договору та становлять плату за користування кредитними коштами. Водночас відповідно до статей 549551 ЦК України неустойка є способом забезпечення виконання зобов`язання та видом цивільно-правової відповідальності, яка підлягає сплаті саме у зв`язку з порушенням боржником свого обов`язку. У даному ж випадку жодним положенням укладеного сторонами Договору або Правил максимальна відсоткова ставка не визначена як штраф, пеня чи інший вид неустойки. Навпаки, з аналізу умов Договору вбачається, що сторони ще під час його укладення погодили існування трьох різних видів процентної ставки, а саме відсоткової ставки 1,75 % за один день користування кредитом, номінальної відсоткової ставки, яка застосовується у випадку пролонгації та максимальної відсоткової ставки 3,5 % за один день користування кредитом. Усі зазначені ставки прямо визначені сторонами саме як відсоткові ставки, а не як штрафні санкції. Так, відповідно до пункту 7.3.6 Правил, у випадку неналежного виконання позичальником умов Договору на період прострочення застосовується максимальна відсоткова ставка. При цьому зазначений пункт не встановлює жодної пені, штрафу чи іншого виду неустойки, а лише визначає розмір процентної ставки, яка застосовується до кредиту залежно від поведінки позичальника. Аналогічно, пункт 6.2 Правил передбачає, що розмір процентів за користування кредитом залежить від строку кредитування, здійснення пролонгації та належного або неналежного виконання позичальником своїх обов`язків. Отже, сторони погодили не застосування додаткової санкції, а лише різні розміри договірної плати за користування кредитними коштами залежно від конкретних умов виконання договору. Більше того, положення пункту 6.1 Правил прямо встановлюють, що проценти нараховуються до дня фактичного повернення кредиту, а у випадку прострочення саме виходячи з максимальної відсоткової ставки. Таким чином, механізм зміни процентної ставки був погоджений сторонами ще на момент укладення договору та становить одну із його істотних умов. При цьому представник відповідача фактично пропонує суду перекваліфікувати договірні проценти у неустойку лише з тієї підстави, що вони нараховувалися після настання прострочення. Однак така позиція суперечить змісту самого договору. Ні Оферта, ні Акцепт Оферти, ні Правила не містять положень про те, що після настання прострочення кредитодавець припиняє нарахування процентів та починає нараховувати пеню. Навпаки, сторонами прямо погоджено продовження нарахування саме процентів, але вже за іншою процентною ставкою. Крім того, представник відповідача безпідставно посилається на положення статті 21 Закону України «Про споживчк кредитування», не враховуючи, що предметом позовних вимог у даній справі є стягнення заборгованості за процентами, передбаченими умовами Договору, а не штрафних санкцій, пені чи інших платежів, що нараховані як відповідальність за порушення зобов`язання. Позивачем не заявлено до стягнення жодної пені, штрафу чи неустойки, а виключно договірні проценти, порядок нарахування яких був чітко визначений умовами Договору та Правил і був добровільно прийнятий відповідачем під час укладення кредитного договору. За таких обставин твердження представника відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин обмежень, встановлених статтею 21 Закону України «Про споживчий кредит», є необґрунтованими, оскільки фактично ґрунтуються на довільній перекваліфікації погоджених сторонами договірних процентів у вид цивільно-правової відповідальності, що не відповідає ні умовам укладеного Договору, ні матеріалам справи.

Суд, зааслухавши сторони, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 28.10.2020 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено Договір № 0973014164/1.

ОСОБА_1 здійснила дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заяви-анкети № 3315819 на сайті позивача. Відповідно до умов викладених в Оферті, Пропозиція (Оферта), Акцепт оферти, Правила та Заявка-анкета становлять єдиний документ Договір. Договір позики укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом Відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України), в якості аналога власноручного підпису Позичальника.

Відповідно до умов Договору позики Позичальнику надано кредит в розмірі 4000.00 грн., строк користування кредитом 18 днів, строк дії договору 3 роки, відсоткова ставка 1.75 % за один день користування кредитом.

Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається Сторонами відповідно до умов Договору.

На підтвердження факту перерахування грошових коштів відповідачу позивачем надано квитанцію довідку Вих. №15340_25709112745 від 09072025 про зарахування 28.10.2020 15:29 суми 4000 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 70597629, призначення платежу: Зачисление 4000 грн на карту НОМЕР_1

11.02.2022 було укладено договір № 11-02/22 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФІНАНС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0973014164/1.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0973014164/1. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 0973014164/1.

ТОВ «Вердикт Капітал» відповідно до договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 186 462,50 грн, з яких: 7 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 179 462,50 грн - заборгованість нарахованими процентами.

Актом від 28.02.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями по договорам відступлення прав вимоги, в тому числі № 10-01/2023 від 10.01.2023.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №0973014164/1 від 28.10.2020 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 150579.53 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 3999.98 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 105839.76 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 40739.79 грн.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 63219.98 , з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 3999.98 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 59220.00 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями частин 1, 3 статті 509 Цивільного кодексуУкраїни (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч.1 ст.633 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

За змістом статей 525, 526ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.530ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).

Згідно ст.13 Закону України «Про споживчекредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Правовий висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19) та від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).

Щодо тіла кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1-3 ст.1056-1ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з частиною першою статті 631ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Досліджений судом розрахунок заборгованості ТОВ "Коллект центр" свідчить про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по відсоткам в сумі 59220.00 грн грн включає період до 11.02.2022, який виходить за межі 18-денного строку кредитування з урахуванням пролонгації дії договору ще на 18 днів.

Заявка-Анкета на отримання кредиту № 3315819 та акцепт оферти від 28 жовтня 2020 р. на укладення Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0973014164/1 від 28 жовтня 2020 та отримання кредиту згідно та Заявки анкети № 3315819 від 28 жовтня 2020 р. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається Сторонами відповідно до умов Договору 28 жовтня 2020 року підписано електронни підписом одноразовим ідентифікатором 1j8j3g.

Всі інші умови які визначають порядок і умови надання ТОВ «ІНФІНАНС» грошових коштів у позику на умовах фінансового кредиту, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов Договору та Електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між Товариством і Позичальником викладені у правилах, з якими ознайомився Позичальник до укладення Договору, та які є невід`ємною частиною Договору (Оферти(Пропозиції) та Акцепту Оферти).

Розділу 7 Правил визначає порядок зміни/продовження строку дії Фінансового кредиту. Порядок зміни та припинення дії договору.

П. 7.1. передбачено, що первинний строк користування кредитом в рамках Фінансового кредиту, встановлений Сторонами у відповідному Договорі фінансового кредиту може бути Пролонгований на строк, що відповідає кількості днів, на яку було первинно видано кредит та який вказаний при оформленні відносин між Сторонами в Договорі.

П. 7.2 визначено, що пролонгація кредиту здійснюється в разі дотримання наступних передумов: 7.2.1. На момент подовження строку поточного кредиту строк дії Договору фінансового кредиту не закінчився. 7.2.2. Позичальником повністю сплачено нараховані проценти (у разі відповідної вимоги Товариства неустойка та штрафні санкції) за Основним боргом до дня здійснення продовження строку дії поточного кредиту. 7.3. Пролонгація кредиту здійснюється виключно за умови попередньої оплати нарахованих процентів за користування кредитом (у разі наявності, сплати неустойки та штрафних санкцій на вимогу Товариства) за фактичну кількість днів користування кредитом.

7.4. Пролонгація кредиту починається з дня погашення нарахованих за фактичне користування процентів за поточним кредитом, в тому числі і прострочених, та сплати, на вимогу Товариства, неустойки та штрафник санкцій (в разі наявної простроченої заборгованості).

7.5. Кількість Пролонгацій кредиту не обмежена за умови дотримання вимог п. 8.3. Правил. 7.6. Підтвердженням волевиявлення Позичальника щодо застосування Пролонгації Кредиту на умовах Договору фінансового кредиту є факт погашення нарахованих процентів за користування кредитом, в т.ч. прострочених, на момент платежу, та сплати, на вимогу Товариства, неустойки та штрафних санкцій (в разі їх наявності) за фактичне користування Фінансовим кредитом у повному обсязі. Сплата нарахованих процентів та неустойки та штрафних санкцій (в разі їх наявності вимоги Товариства про її сплату) сплачується одночасно одним платежем. 7.7. Протягом періоду Пролонгації застосовується Номінальна відсоткова ставка, за користування грошовими коштами. 7.8. У разі якщо Позичальник прострочив повернення всіх належних до сплати платежів у строк з урахування Пролонгації, то Товариство має право анулювати строк Пролонгації та вважати Заборгованість простроченою у повному обсязі з дня (дати), наступного за днем, коли така заборгованість мала бути сплачена без урахування терміну Пролонгації Кредиту.

7.9. Внесення змін та доповнень до Договору фінансового кредиту оформлюється шляхом укладення між Сторонами додаткових угод до Договору, окрім випадків передбачених Правилами. Всі зміни, доповнення, додаткові угоди та додатки до цього Договору є невід`ємною його частиною.

7.10. Договір набирає чинності з дати підписання його Сторонами та діє 3 роки з дня його підписання, а в частині виконання сторонами зобов`язань за даним Договором до повного їх виконання. 7.11. Договір може бути розірваний тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до Договору, крім випадків встановлених Правилами. 7.12. Надходження на поточний рахунок Товариства грошових коштів від Позичальника в достатньому обсязі для сплати заборгованості є належним виконанням зобов`язання Позичальника за даним Договором. Дострокове надходження на рахунок Товариства грошових коштів від Позичальника в достатньому обсязі для сплати зобов`язання є належним виконанням зобов`язання Позичальника за Договором. У таких випадках Договір припиняє свою дію з дати зарахування грошових коштів на рахунок Товариства.

Згідно із п.7.3.4 Правил У випадку належного виконання Позичальником умов Договору та здійснення Позичальником Пролонгації в строк (дату повернення кредиту) повернення кредиту, якшо Відсоткова ставка дорівнює 1,75 % за один день користування кредитом - на період до дня здійснення Пролонгації в розмірі Відсоткової ставки встановленої Договором, на період Пролонгації застосовується Номінальна відсоткова ставка.

Умови пролонгації передбачені у п. 7.2 Правил Пролонгація кредиту здійснюється в разі дотримання наступних передумов, а саме: 1) на момент подовження строку поточного кредиту строк дії Договору фінансового кредиту не закічився. 2) Позичальником повністю сплачено нараховані проценти (у разі відповідної вимоги Товариства - неустойка та штрафні санкці) за Основним боргом до дня здійснення дродовження строку ді поточного кредиту. 3) Пролонгація кредиту здійснюється виключно за умови попередньої оплати нарахованих процентів за користування кредитом (у разі наявності, сплати неустойки та штрафних санкцій на вимогу Товариства) за фактичну кількість, днів користування кредитом.

Відповідно до п.7.3.6 Договору У випадку неналежного виконання Позичальником умов Договору, якщо Відсоткова ставка дорівнює 1,75 % за один день користування кредитом - на період строку користування Кредитом в розмірі Відсоткової ставки встановленої Договором, на період прострочення Позичальником строків сплати поточного кредиту та процентів за користування кредитом застосовується максимальна відсоткова ставка.

Згідно із п. 6.7 Правил сторони окремо погодили, що у випадку користування кредитом Позичальником понад строк, встанановлений у Договорі фінансового кредиту або додатковими угодами між сторонами, зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом.

Таким чином, в період з 29.10.2020 року по 13.11.2020 рік ТОВ «ІНФІНАНС» було нараховано відсотки за відсотковою ставкою 1.75 %, що дорівнює 1190 грн (відповідно до розрахунку первісного кредитора ТОВ «ІНФІНАНС»).

Надалі, 13.11.2020 року відповідачем було внесено платіж на суму 1 190,01 грн та зараховано (1 190,00 на погашення заборгованості за нарахованими відсотками та 0,01 грн на погашення заборгованості за тілом кредиту).

В перший період було нараховано відсотки за 15 днів строку користування кредитом та відповідно після їх сплати строк дії договору було пролонговано та розпочато новий відлік 18 денного строку користування кредитом, який було продовжено до 02 грудня 2020 року, відповідно до п.п.7.2 Правил (відповідно до розрахунку первісного кредитора ТОВ «ІНФІНАНС»).

У зв`язку із викладеним, в період з 14.11.2020 року по 01.12.2020 рік відсотки нараховувались за відсотковою ставкою 1,75 % на умовах пролонгації договору, передбачених п.п.7.2 Правил (відповідно до розрахунку первісного кредитора ТОВ «ІНФІНАНС»).

Надалі відповідач не виконала належним чином свої зобов`язання, не внесла платіж, задля пролонгації строку кредитування та продовжила користування кредитними коштами, з зв`язку із чим первісним кредитором ТОВ «ІНФІНАНС» в період з 02.12.2020 року по 06.12.2020 рік було здійснено нарахування відсотків за користування кредитом відповідно до п.7.3.6 Правил, за максимальною відсотковою ставкою 3,5% за один день користування кредитом (відповідно до розрахунку первісного кредитора ТОВ «ІНФІНАНС»).

Згодом, відповідачем повторно було здійснено пролонгацію Договору шляхом сплати нарахованих відсотків за попередній період, а саме 06.12.2020 року відповідачем було внесено платіж на суму 1 960,01 грн (1 960,00 на погашення заборгованості за нарахованими відсотками та 0,01 грн на погашення заборгованості за тілом кредиту).

В зв`язку із чим позивачем була здіснена пролонгація Договору відповідно до п.п.7.2 Правил (відповідно до розрахунку первісного кредитора ТОВ «ІНФІНАНС».

У зв`язку із викладеним, в період з 07.12.2020 року по 24.12.2020 рік відсотки нараховувались за відсотковою ставкою 1,75 % на умовах пролонгації договору, передбачених п.п.7.2 Правил (відповідно до розрахунку первісного кредитора ТОВ «ІНФІНАНС»).

Проте, в період з 29.10.2020 року по 13.11.2020 рік ТОВ «ІНФІНАНС» було нараховано відсотки за відсотковою ставкою 1.75 %, що дорівнює 1190 грн, які були сплачені відповідачем у межах строку кредитування.

Після пролонгації договору строк дії кредитного договору становив 18 днів з 14.11.2020 до 01.12.2020 включно та закінчувався 02.12.2020, у відповідний проміжок часу відповідачем не було здійснено жодних платежів.

Погашення відповідачем та зарахування на рахунок позивача відсотків відбулось 06.12.2020 року.

Однак виходячи з строку кредитування 18 днів за період з 14.11.2020 до 01.12.2020 зі сплатою процентів у розмірі 3,5 % від суми позики щоденно у разі неналежного виконання договору, то заборгованість за процентами за користування позикою після пролонгації договору повинна становити 2 520,00 грн.

За наданими позивачем відомостями, розрахунком заборгованості, відповідачем було сплачено 1 960,01 грн - 06.12.2020 року.

Оскільки після закінчення пролонгованого строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, тому заявлена позивачем вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам за користування позикою в сумі 59220.00 грн є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що заявкою-анкетою на отримання кредиту та офертою передбачено строк кредитування 18 днів зі сплатою процентів у розмірі 3,5 % від суми позики щоденно у разі неналежного виконання договору, то заборгованість за процентами за користування позикою після пролонгації договору становить (2 520,00 - 1 960,01 = 559,99 грн).

Виходячи з викладеного, з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Коллект центр" підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 4 559,97 грн, з яких 3999,98 грн сума позики (підтверджена сума надання кредиту квитанцією) та 559,99 грн проценти за користування позикою, за період з 14.11.2020 до 01.12.2020.

Доказів про подальшу пролонгацію матеріали цивільної справи не містять, а посилання позивача на те що після спливу строку дії договору пролонгація відбулась з 06.12.2020 року суд не приймає до уваги з огляду на положення п. 7.2 Правил, за змістом яких, Пролонгація кредиту здійснюється в разі дотримання наступних передумов, а саме: 1) на момент подовження строку поточного кредиту строк дії Договору фінансового кредиту не закічився. 2) Позичальником повністю сплачено нараховані проценти (у разі відповідної вимоги Товариства - неустойка та штрафні санкці) за Основним боргом до дня здійснення дродовження строку ді поточного кредиту. 3) Пролонгація кредиту здійснюється виключно за умови попередньої оплати нарахованих процентів за користування кредитом (у разі наявності, сплати неустойки та штрафних санкцій на вимогу Товариства) за фактичну кількість, днів користування кредитом.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, припис абзацу другого частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У зазначеній постанові Верховний Суд сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання».

Окрім того, в п. 54 постанови Верховний Суд вказав, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Тобто, згідно з позицією Верховного Суду, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Вказаний висновок підтримано у постановах Верховного Суду у справах №296/10217/15-ц від 07 липня 2020 року, №912/1120/16 від 04 лютого 2020 року, №910/18943/20 від 27 липня 2021 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Враховуючи наведене, оскільки заявкою-анкетою, пропозицією та акцептом оферти на отримання кредиту визначено конкретні умови надання кредиту, його розмір; процентну ставку, строк користуванняпорядок пролонгації, то нарахування і стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним договором строком кредитування суперечить вимогам ЦК України та вищевикладеним висновкам Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення з боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Звертаючись до суду із цим позовом, ТОВ «Kоллект Центр» не заявляло вимоги про застосування судом ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Посилання товариства на те, що умовами договору передбачено, що право користування кредитом становить 36 місяців, а також передбачено сплату відсотків протягом усього строку користування кредитними коштами, суд відхиляє з огляду на таке.

Умови договору мають бути чіткими і зрозумілими. При стягненні заявленої позивачем заборгованості за нарахованими процентами необхідно ґрунтуватися на чітко обумовлених між контрагентами умовах договору, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 18 днів відповідно, а не двозначними умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму вартості кредиту. Такий механізм не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Як вбачається зі змісту кредитного договору та відповідно порядку пролонгації, автоматичної пролонгації договору не передбачено, це можливо виключно за умови попередньої сплати відсотків за фактичну кількість днів користування поточним кредитом, в тому числі і простроченим.

Відповідач не виконала зобов`язання з повернення кредиту, що нараховані протягом визначеного строку користування (18 днів). З огляду на те, що сплата відбулась за межами строку дії договору 18 днів, то відповідно з 02 грудня заборгованість вважається простроченою, і кредитодавець втратив право нараховувати зазначені відсотки за користування кредитом.

36 календарних місяців- це загальний строк дії договору надання позики, який є окремим від загального строку договору.

При цьому, заявляючи вимогу про стягнення відсотків у сумі 59220,00 грн ТОВ «Коллект Центр» вказало, що ця сума є заборгованістю на дату відступлення прав вимоги від ТОВ «Інфінанс».

Проте, зі складеного ТОВ «Інфінанс» розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 10 лютого 2022 року (дата продажу права вимоги) заборгованість відповідача за процентами складала 62 370,00 грн.

Наступним кредитором ТОВ «Вердикт Капітал» нараховано ще відсотки у розмірі 46619,76 грн. Однак суми в розмірі 59220,00 грн, заявленої позивачем, у розрахунках, що містяться у матеріалах справи, немає.

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками.

Відтак, надані позивачем докази (розрахунки заборгованості та витяги з реєстру боржників до договорів) не можуть вважатися належними доказами на підтвердження наявності заборгованості у вищевказаній сумі.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Коллект центр" підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 4 559,97 грн, з яких 3999,98 грн сума позики (підтверджена сума надання кредиту квитанцією) та 559,99 грн проценти за користування позикою, за період з 14.11.2020 до 01.12.2020 .

Доказів того, що в подальшому, після 02 грудня 2020 року сторонами було пролонговано вказаний договір матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.Частинами 1, 2 статті 141ЦПК України передбачено, що судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову ТОВ «Коллект Центр» сплачено судовий збір в розмірі 2662,40.

За надання послуг з правничої допомоги, а саме усної консультації та складання позовної заяви, ТОВ «Коллект Центр» сплачено Адвокатському об`єднанню «Лігал Ассістанс» 16000,00 грн на підставі договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01 липя 2024 року та акту № 18 про надання юридичної допомоги від 30 січня 2026 року.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» задоволено частково, тому судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 192,04 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 1154,06 грн підлягають стягненню зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр».

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, відповідно на 87,5%, тому судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 3974,25 грн (4542,00*87,5%) підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8,11-13,76, 81,141, 509, 525, 526, 625, 628, 1050 ЦК України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором про споживчий кредит № 0973014164/1 від 28.10.2020 у розмірі 4559 (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 97 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати по сплаті судового збору у розмірі 192 (сто дев`яносто дві) грн. 03 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на професійну правничу допомогу частково в сумі 1156 (одна тисяча сто п`ятдесят шість) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ: Т.В. Юрлагіна