Ухвала суду № 138917346, 12.08.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/13619/26

Провадження № 2-з/521/143/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі

головуючого судді Мурзенка М. В.

при секретарі Корнієнко Л. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні без повідомлення/виклику сторін заяву представника ОСОБА_1 адвоката Пятигорця Володимира Івановича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айфі», ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Таранської Аліни Миколаївни, про визнання договору оренди житла з викупом не дійсним, скасування державної реєстрації прав,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айфі» Пєтрухнової Поліни Петрівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Таранської Аліни Миколаївни, про визнання договору оренди житла з викупом не дійсним, скасування державної реєстрації прав.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка з 2005 року є орендарем кімнати № 42 площею 18,9 кв.м. в гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 , що складає 25/1000 часток вказаної будівлі, постійно проживає у вказаній кімнаті разом з своєю неповнолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка зазначає, що 18 червня 2026 року між ТОВ «АЙФІ» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди з викупом, предметом якого є кімната, яку займає позивачка, вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А. М. за реєстр. № 2526 та зареєстровано право власності на кімнату за ОСОБА_2 .

Вказаний договір позивачка просить визнати недійсним, посилаючись на те, що він є прихованим договором купівлі-продажу, порушує переважне право позивачки як наймача вказаного житлового приміщення на укладення з нею такого договору, безпідставність визначення вартості такого житлового приміщення.

Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Представник позивачки звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд:

-заборонити суб`єктам державної реєстрації (у тому числі державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо 25/1000 часток будівлі, гуртожитку, які складаються з кімнати № НОМЕР_1 , площею 18,9 кв.м та відповідної частки підсобних приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 992066351101;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «АЙФІ» та іншим особам вчиняти дії про передачу ОСОБА_2 кімнату №42, площею 18,9 кв.м, що становить 25/1000 часток будівлі, гуртожитку, та відповідні частки підсобних приміщень, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , до остаточного прийняття судом рішення за позовною заявою ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди житла з викупом та відміни державної реєстрації речових прав.;

-заборонити ОСОБА_2 та іншим особам вчиняти дії про звільнення ОСОБА_1 та її неповнолітньою донькою ОСОБА_3 кімнати №42, площею 18,9 кв.м, що становить 25/1000 часток будівлі, гуртожитку, та відповідної частки підсобних приміщень, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , до остаточного прийняття судом рішення за позовною заявою ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди житла з викупом та відміни державної реєстрації речових прав.

Обґрунтовуючи вказану заяву про забезпечення позову представник позивача посилається на те, що відповідачка ОСОБА_4 разом з головою ОСББ «Герань 2017» вимагають від позивачки займану нею кімнату, вказану кімнату може бути відчужено повторно, запропонований захід забезпечення позову спрямований на усунення перешкод для подальшого виконання рішення у справі, адже його незастосування може суттєво ускладнити чи взагалі унеможливити виконання такого рішення та ефективного захисту порушених інтересів Позивачки через виникнення потреби у повторному зверненні до суду з іншим позовом. При цьому, накладення заборони на вчинення реєстраційних та інших дій на спірну кімнату забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки унеможливить вчинення подальших незаконних дій стосовно неї, а отже надасть можливість реально виконати рішення у разі задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Сторони в судове засідання не викликались.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений в своїй власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вбачається, що право власності на 25/1000 часток будівлі гуртожитку загальною площею 1559,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за відповідачкою ОСОБА_2 на підставі оспорюваного договору.

Також в матеріалах справи наявна копія вимоги ОСББ «Герань 2017» № 8 від 16.07.2026 р. до ползивачки про звільнення займаної нею кімнати № НОМЕР_1 у зв`язку із переходом права власності на неї до іншої особи.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що предметом розгляду зазначеної справи є визнання недійсним договору, на підставі якого за відповідачкою ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на спірну кімнату, суд вважає за необхідне вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірного майна, оскільки вжиття зазначених заходів забезпечення позову унеможливить подальше відчуження спірного майна.

Також суд доходить висновку про задоволення заяви в частині заборони ОСОБА_2 та іншим особам вчиняти дії щодо звільнення ОСОБА_1 та її неповнолітньою доньккою ОСОБА_3 кімнати №42, площею 18,9 кв.м, що становить 25/1000 часток будівлі, гуртожитку, за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСББ «ГЕРАНЬ 2017» в інтересах відповідачки ОСОБА_2 вчиняються відповідні дії, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення стверджуваних прав позивачки та її неповнолітньої доньки щодо користування житлом.

Суд зауважує, що згідно ст. 47 Конституції України, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Водночас, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви в частині заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «АЙФІ» та іншим iсобам вчиняти дії щодо передачі спірної кімнати ОСОБА_2 з огляду на наступне.

Пунктом 2.1. оспорюваного договору, копія якого наявна в матеріалах справи, встановлено, що майно передається орендодавцем ТОВ «АЙФІ» орендарю ОСОБА_2 в день підписання договору.

Пунктом 2.2. вказаного договору визначено, що його підписанням сторони підтверджують факт передання житла орендодавцем орендарю.

Таким чином, передача майна ОСОБА_2 відбулась в день підписання оспорюваного договору, у зв`язку із чим вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснення такої передачі (після вчинення відповідної дії) не вбачається за можливе.

Враховуючи, що з наданих суду відомостей не вбачається, що вжиття заходів забезпечення позову в обраний судом спосіб може спричинити збитки відповідачам по справі, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

Керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Пятигорця Володимира Івановича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айфі» Пєтрухнової Поліни Петрівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Таранської Аліни Миколаївни, про визнання договору оренди житла з викупом не дійсним, скасування державної реєстрації прав, задовольнити частково.

Заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна: 25/1000 часток будівлі, гуртожитку, що складаються з кімнати № НОМЕР_1 , площею 18,9 кв.м та відповідної частки підсобних приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 992066351101.

Заборонити ОСОБА_2 та іншим особам вчиняти дії щодо звільнення ОСОБА_1 та її неповнолітньою донькою ОСОБА_3 кімнати №42, площею 18,9 кв.м, та відповідної частки підсобних приміщень, що становить 25/1000 часток будівлі, гуртожитку, за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

Зустрічне забезпечення не застосовувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складений 12 серпня 2026 року.

Головуючий: