Рішення № 138916892, 06.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026 Справа № 914/1455/25

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ,

до відповідача: Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», м. Львів,

про: стягнення заборгованості у розмірі 251 056 461,33 грн

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання І.К. Капітанчук

За участю представників сторін:

від позивача: Драчова М.С. представник;

від відповідача: Лозовицький М.С. представник.

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про стягнення заборгованості у розмірі 251 056 461,33 грн.

Ухвалою суду від 20.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 06.03.2026 провадження у справі зупинено до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №914/2625/23.

Ухвалою суду від 01.04.2026 провадження у справі №914/1455/25 поновлено та призначено розгляд справи на 30.04.2026.

Ухвалою від 07.05.2026 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.05.2025.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задоволити. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у спірний період належним чином надано відповідачу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що підтверджується актами надання послуг, рахунками, даними адміністратора комерційного обліку та іншими матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у заявленому до стягнення розмірі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві (вх.№ 15856/25, від 16.06.2026). Зазначив, що акти надання послуг не підтверджують належного виконання позивачем договірних зобов`язань, оскільки послуги, на його думку, фактично надані не в повному обсязі. Також відповідач посилався на неправильність визначення вартості послуг, неналежне формування прогнозного балансу електричної енергії, порушення порядку надання диспетчерських команд, наявність системних обмежень та інші обставини, які, на його переконання, виключають обов`язок щодо оплати заявленої до стягнення суми. Вказує, що заявлений об`єм електричної енергії був включений Позивачем до актів наданих послуг за відповідний місяць необґрунтовано, відповідно вартість не може бути стягнута судом. Відповідач вважає, що Позивач не довів факт надання послуги за спірний період та розмір заборгованості належними та допустимими доказами, а отже в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Позивач подав відповідь на відзив (вх.№ 21881/25 від 20.08.2026), у якій заперечив доводи відповідача та зазначив, що вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні умов договору, Кодексу системи передачі та Правил ринку. Послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління відповідно до законодавства є безперервною комплексною послугою, а їх обсяг та вартість визначаються виключно відповідно до даних адміністратора комерційного обліку. Крім того, позивач зазначив, що процедура оскарження актів надання послуг не звільняє користувача від обов`язку здійснити оплату у строки, визначені договором. Одночасно позивач заявив клопотання про долучення до матеріалів справи даних адміністратора комерційного обліку у вигляді роздруківок знімків екрана.

Позовні вимоги підтримав повністю.

В судовому засіданні 06.08.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши представників сторін, присутніх в судовому засіданні, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Пунктом 1.2 глави 1 розділу XI Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, передбачено, що послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів відповідно до порядку, визначеного цим Кодексом.

Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» подало заяву-приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Листом від 20.11.2023 Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» повідомило відповідача про приєднання до умов зазначеного договору з ідентифікатором № 0424-03013-ПД та датою акцептування 01.01.2024.

Таким чином, між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (оператор системи передачі) та Акціонерним товариством «ДТЕК Західенерго» (користувач) укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 № 0424-03013-ПД (далі Договір).

За умовами пункту 2.1 Договору оператор системи передачі безперервно надає користувачу послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, яка полягає в управлінні режимами роботи об`єднаної енергетичної системи України з виробництва, передачі, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення її надійного та безпечного функціонування.

Відповідно до пунктів 3.4 3.8 Договору вартість послуг визначається виходячи із встановленого Регулятором тарифу та фактичного обсягу наданої послуги. За результатами розрахункового періоду оператор системи передачі формує та направляє користувачу рахунки й акти надання послуг, а користувач зобов`язаний здійснити їх оплату у строки та порядку, визначені Договором.

Пунктом 3.4 Договору визначено, що планова та фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та відповідного планового або фактичного обсягу послуги у розрахунковому періоді. На визначену вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до вимог законодавства України.

Відповідно до пункту 3.7 Договору користувач здійснює розрахунок з оператором системи передачі за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі рахунків та актів надання послуг.

При цьому сторони погодили, що коригування фактичних обсягів та вартості послуги здійснюється після отримання відповідної версії даних комерційного обліку від адміністратора комерційного обліку.

Пунктом 3.8 Договору передбачено обов`язок користувача підписати акт надання послуги або акт коригування протягом трьох робочих днів з моменту його отримання.

У разі наявності розбіжностей щодо обсягу чи вартості послуги користувач має право надати оператору системи передачі відповідні мотивовані заперечення із зазначенням причин таких розбіжностей.

На виконання умов Договору, протягом січня-березеня 2025 року, Позивач надав, а Відповідач отримав Послугу на загальну суму 247 535 681,12 грн, що підтверджується рахунками-фактурами та актами надання Послуги за період січень-березень 2025 року.

Позивачем, відповідно до умов Договору, за допомогою сервісу електронного документообігу (АСКОД) було відправлено Відповідачу акти надання Послуги:

- 11.02.2025 року за січень 2025 року (доставлено Відповідачу 12.02.2025 року);

- 11.03.2025 року за лютий 2025 року (доставлено Відповідачу 11.03.2025 року);

- 11.04.2025 року за березень 2025 року (доставлено Відповідачу 11.04.2025 року).

Відправлення Позивачем та доставлення Відповідачу зазначених актів надання Послуги підтверджується витягом з сервісу АСКОД Онлайн щодо надсилання актів надання Послуги

Позивач зазначає, що Відповідач свої зобов`язання із оплати прострочив, Послугу за період з січня по березень 2025 року (включно) не оплатив в повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на суму 247 535 681,12 грн.

Враховуючи відсутні оплати заборгованості позивач звернувся до Господарського суду Львівської області із матеріально-правовою вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 247 535 681,12 грн за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 № 0424-03013-ПД, що складається з 247 535 681,12 грн основного боргу, три проценти річних у розмірі 1 201 998,73 грн та інфляційні втрати в розмірі 2 318 781,48 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління це оперативно-технологічне управління об`єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки (п. 38 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про ринок електричної енергії»).

Оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі (ч. 4 ст. 33 ЗУ «Про ринок електричної енергії»).

Оплата послуг з передачі електричної енергії та послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління здійснюється за тарифами, які визначаються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з передачі електричної енергії та на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління оприлюднюються оператором системи передачі у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. (ч. 5 ст. 33 ЗУ «Про ринок електричної енергії», п. 6.5. гл. 6 розд. XI КСП).

Пунктами 1.2., 1.3. гл. 1 розд. XI КСП встановлено, що послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом. Доступ до системи передачі надається Користувачу лише на підставі укладеного договору про надання послуг з передачі електричної енергії.

Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління в ОЕС України. Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі оперативного та перспективного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією (п. 6.1. гл. 6 розд. XI КСП).

Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління є публічним договором приєднання та укладається на підставі типової форми договору, який затверджується Регулятором та є додатком 5 до цього Кодексу (п. 6.4. гл. 6 розд. XI КСП).

Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління укладається шляхом приєднання користувача до умов договору згідно з наданою ним заявою-приєднання із зазначенням реквізитів користувача, енергетичного ідентифікаційного коду (EIC-коду типу Х), ECRB коду (унікального ідентифікатору учасника оптового енергетичного ринку, за наявності) та даних обраного ним ППКО (п. 6.7. гл. 6 розд. XI КСП).

Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління вважається укладеним з дати акцепту, зазначеної у повідомленні ОСП. ОСП протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви-приєднання та необхідної для укладення договору інформації направляє користувачу повідомлення, в якому вказує дату акцептування заяви-приєднання. Разом з листом-повідомленням про приєднання до договору ОСП направляє користувачу оформлений перелік об`єктів електроенергетики (додаток 10 до договору (виробникам/ОУЗЕ/Споживачам)), а також повертає підписаний зі свого боку примірник акта розмежування балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін (для ОСР, виробників та споживачів, приєднаних до системи передачі) (додаток 3 до Договору) (п. 6.8. гл. 6 розд. XI КСП).

Як встановлено судом, правовідносини сторін щодо надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період січень-травень 2025 року врегульовані договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 №0525-03041-ПД, в редакції, затвердженій наказом НЕК «Укренерго» від 07.06.2024 №344, який є публічним договором приєднання.

Також судом встановлено, що на виконання цього договору у період січень-травень 2025 року позивачем надано відповідачу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на загальну суму 247 535 681,12 грн, що підтверджується рахунками та актами надання Послуг. Зокрема:

1. За січень 2025 року:

- Рахунок - фактура №ДУ-0049670/0424-03013-ПД від 15.01.2025 на суму 20 825 790,55 грн з ПДВ;

- Рахунок - фактура №ДУ-0050401/0424-03013-ПД від 25.01.2025 на суму 24 433 260,71 грн з ПДВ;

- Рахунок - фактура №ДУ-0051132/0424-03013-ПД від 05.02.2025 на суму 29 150 619,53 грн з ПДВ;

- Акт надання Послуги № ДУА-0013298 за січень 2025 року від січня 2025 на суму 74 409 670,79 грн з ПДВ.

2. За лютий 2025 року:

- Рахунок - фактура №ДУ-0052608/0424-03013-ПД від 14.02.2025 на суму 27 174 780,38 грн з ПДВ;

- Рахунок - фактура №ДУ-0053343/0424-03013-ПД від 25.02.2025 на суму 31 054 597,42 грн з ПДВ;

- Рахунок - фактура №ДУ-0054074/0424-03013-ПД від 05.03.2025 на суму 21 946 383,65 грн з ПДВ;

- Акт надання Послуги № ДУА-0014076 за лютий 2025 року від 28 лютого 2025 на суму 80 175 761,45 грн з ПДВ.

3. За березень 2025 року:

- Рахунок - фактура №ДУ-0055556/0424-03013-ПДвід 14.03.2025 на суму 24 569 660,57 грн з ПДВ;

- Рахунок - фактура №ДУ-0056292/0424-03013-ПД від 25.03.2025 на суму 31 205 502,17 грн з ПДВ;

- Рахунок - фактура №ДУ-0057029/0424-03013-ПД від 04.04.2025 на суму 37 175 086,14 грн з ПДВ;

- Акт надання Послуги № ДУА-0014871 за березень 2025 року від 31 березня 2025 на суму 92 950 248,88 грн.

Позивачем, відповідно до умов Договору, за допомогою сервісу електронного документообігу (АСКОД) було відправлено Відповідачу акти надання Послуги:

- 11.02.2025 року за січень 2025 року (доставлено Відповідачу 12.02.2025 року);

- 11.03.2025 року за лютий 2025 року (доставлено Відповідачу 11.03.2025 року);

- 11.04.2025 року за березень 2025 року (доставлено Відповідачу 11.04.2025 року).

Відправлення Позивачем та доставлення Відповідачу зазначених актів надання Послуги підтверджується витягом з сервісу АСКОД Онлайн щодо надсилання актів надання Послуги

Будь яких заперечень щодо отриманих актів, контррозрахунків суми наданих послуг відповідачем до матеріалів справи не долучалось. Докази оплати за надані послуги у матеріалах справи відсутні. Відтак всі заперечення відповідача щодо неправильності проведених розрахунків є голослівними, не підтверджені належними і допустимими доказами.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд ураховує, що розгляд справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки в процесі розгляду справи відповідач не спростував наведені обставини та не надав суду доказів сплати заборгованості за договором, суд дійшов до висновку про задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача 247 535 681,12 грн заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 № 0424-03013-ПД за період січень-березень 2025 року.

Щодо стягнення 1 201 998,73 грн 3% річних та 2 318 781,48 грн інфляційних втрат суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати та три проценти річних є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання та входять до складу грошового зобов`язання, виступаючи способом захисту майнового права кредитора.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що при його здійсненні позивачем не повною мірою враховано умови пункту 5.3 Договору щодо строку виконання відповідачем грошового зобов`язання, у зв`язку із чим заявлений до стягнення розмір інфляційних втрат підлягає коригуванню.

Здійснивши розрахунок інфляційних втрат із застосуванням офіційних індексів інфляції, оприлюднених Державною службою статистики України, та розрахунок 3% річних, виходячи із встановленого судом періоду прострочення виконання грошового зобов`язання, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості стягнення 1 201 998,73 грн 3% річних та 2 318 781,48 грн інфляційних втрат за заявлений позивачем період, а відтак позов в цій частині підлягає до задоволення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 847 840,00 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15; ідентифікаційний код юридичної особи: 23269555) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код юридичної особи: 00100227) 247 535 681,12 грн основного боргу, 1 201 998,73 грн 3% річних та 2 318 781,48 та 847 840,00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.08.2026.

Суддя Березяк Н.Є.