Ухвала суду № 138916617, 12.08.2026, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/1745/25

Провадження № 2-з/483/11/2026

У Х В А Л А

Іменем України

07 серпня 2026 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Рак Л.М.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту батьківства, -

В С Т А Н О В И В:

26 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з заявою про встановлення факту батьківства.

21 липня 2026 року від заявниці ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшла заява про забезпечення доказів, в якій заявниця просить:

- призначити молекулярно-генетичну експертизу генотипоскопічного дослідження на спорідненість Аналіз ДНК на спорідненість між братами з єдиним батьком для встановлення факту родинних відносин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно свого брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та на вирішення експерта поставити запитання: Чи є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), братом зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від єдиного батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?;

- проведення вищезазначеної експертизи доручити експертам Державної спеціалізованої установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи», ЄДРПОУ 05480950, за адресою: 65082, м. Одеса, пров. Валіховський, 4;

- зобов`язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), надати свої біологічні зразки до Державної спеціалізованої установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи», ЄДРПОУ 05480950, за адресою: 65082, м. Одеса, пров. Валіховський, 4, в строк 10 днів з часу отримання ухвали про призначення експертизи;

- експертів попередити про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України;

- оплату за проведення експертизи покласти на заявницю ОСОБА_1 .

Вказане клопотання обґрунтоване, тим, що Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області розглядається справа за її заявою про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та померлим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, заявницею зазначено, що 04 червня 2026 року до суду надійшло заперечення заінтересованої особи ОСОБА_4 включно з проханням відмовити у в задоволенні клопотання про залучення до матеріалів справи доказів висновку експерта 1468 від 02 грудня 2025 року за результатами молекулярно-генетичної експертизи проведеної з метою встановлення факту біологічного батьківства загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нібито вказана експертиза проведена та надана суду з порушенням законодавства України. Також адвокатом Афанасьєвим С.О. в цьому запереченні вказано, що ОСОБА_4 вважає себе єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_5 та сумнів ОСОБА_4 щодо можливості ОСОБА_2 також бути сином та спадкоємцем ОСОБА_5 . Посилаючись на викладене, з метою виключення у суду сумнівів в результаті встановлення факту батьківства ОСОБА_5 відносно дитини ОСОБА_2 заявниця просила призначити генетичну експертизу з метою встановлення факту родинних відносин на спорідненість між братами ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

05 серпня 2026 року від представника заінтересованої особи ОСОБА_4 адвоката Афанасьєва С.О. через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву про забезпечення доказів у якій представник зазначив, що заінтересована особа ОСОБА_4 через свого представника заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом призначення молекулярно-генетичної експертизи та зобов`язання ОСОБА_4 надати біологічні зразки. Чинне законодавство України не покладає на ОСОБА_4 обов`язку надавати власні біологічні зразки для проведення молекулярно-генетичної експертизи за заявою іншої особи. Згідно зі ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Генетична інформація є складовою приватного життя особи, а тому її отримання та дослідження є істотним втручанням у гарантоване Конституцією право на повагу до приватного життя. Надання таких зразків є правом ОСОБА_4 , а не обов`язком, тому він не надає згоди на відбір біологічних зразків та реалізує своє конституційне право заперечувати проти такого втручання. Отже, відсутні підстави для покладення на нього обов`язку надати біологічні зразки в межах розгляду цієї справи. Крім того, заявником не наведено жодних належних підстав, передбачених ст. 116 ЦПК України, які б давали підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Фактично подана заява спрямована не на забезпечення вже існуючих доказів, а на отримання нового доказу шляхом зобов`язання іншої особи взяти участь у проведенні експертизи, що суперечить правовій природі інституту забезпечення доказів. Більше того, із самої заяви вбачається наявність спору про право. Заявник прямо посилається на те, що ОСОБА_4 вважає себе єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_5 , а також ставить під сумнів право інших осіб на спадкування, а заявник з цим не погоджується. Саме це свідчить про те, що даний розгляд справи в порядку окремого провадження неможливий. З огляду на викладене, заява про забезпечення доказів є необґрунтованою, а підстави для її задоволення відсутні. Посилаючись на викладене представник заінтересованої особи Хлистуна Р.Р. просив відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів повністю.

06 серпня 2026 року від заявниці ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на заперечення проти заяви про забезпечення доказів, у якій заявниця вказала, що у цивільному судочинстві нікого не можна змусити здати кров чи ДНК примусово, оскільки це порушує право на тілесну недоторканність. Проте закон передбачає жорсткі процесуальні наслідки за таку відмову. Якщо сторона процесу ухиляється від участі в експертизі (не з`являється для забору біоматеріалу), і без цього провести дослідження неможливо, суд має право визнати факт, для з`ясування якого призначалася експертиза. Стаття 109 ЦПК України встановлює правові наслідки ухилення від участі в експертизі та закріплює важливу спростовну процесуальну презумпцію (припущення) на користь тієї сторони, яка цю експертизу ініціювала. Суть цієї норми полягає в тому, що якщо одна зі сторін навмисно перешкоджає проведенню дослідження, суд має право визнати факт, для з`ясування якого призначалася експертиза, встановленим або спростованим (залежно від того, хто саме ухиляється). У постанові від 8 квітня 2026 року у справі № 537/3041/24 Верховного Суду стосовно питання належного процесуального забезпечення доказування у спорах про оспорювання батьківства, а саме, що суд може застосувати статтю 109 ЦПК лише у випадку, якщо буде доведено, що особа була належним чином повідомлена про дату, час і місце забору зразків експертною установою, але проігнорувала це без поважних причин. Щодо припущення адвоката Афанасьєва С.О. про нібито існування (наявності) спору про право то, в своєї заяві про встановлення факту родинних відносин ніколи вона не вказувала про права сина, як спадкоємця.

Заявниця та заінтересовані особи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

Дослідивши подану заяву та матеріли цивільної справи, суд дійшов наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» встановлено, що судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Виходячи з положень ст. 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Як роз`яснено у п.п. п. 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», звернути увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

З письмових матеріалів цивільної справи № 483/1745/25 (провадження № 2-о/483/13/2026) за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту батьківства, яка перебуває в провадженні Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області вбачається, що справа неодноразово призначалась до розгляду, але з різних підстав слухання відкладалось та розгляд по суті не відбувся.

Крім того, в матеріалах вищезазначеної справи міститься висновок експерта № 1468 від 02 грудня 2025 року судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, який судом не був досліджений та йому не надано правовий висновок.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів, шляхом призначення молекулярно-генетичної експертизи генотипоскопічного дослідження аналіз ДНК на спорідненість між братами з єдиним батьком для встановлення факту родинних відносин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно свого брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є передчасною та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 259, 353-354 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту батьківства, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали виготовлено 12 серпня 2026 року.

Суддя: