Рішення № 138915844, 11.08.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1798/26

№2/930/1330/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.08.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Загребельного О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позовній заяві позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № CL-129470 від 21 серпня 2018 року в загальному розмірі 53 719,95 грн, з яких 30 353,46 грн заборгованість за кредитом та 23 366,49 грн заборгованість за відсотками, а також понесені судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 серпня 2018 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-129470, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 33 310,00 грн зі строком кредитування до 18 серпня 2023 року та сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 50,39 % річних.

Кредитні кошти були надані відповідачці, що підтверджується меморіальним ордером та виписками за рахунком. Відповідно до умов договору відповідачка зобов`язалася своєчасно повертати кредит, сплачувати проценти та здійснювати передбачені договором платежі.

Позивач зазначає, що відповідачка належним чином свої зобов`язання не виконала, кредит у встановлені договором строки не повернула, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

25 червня 2021 року між АТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» укладено договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами № 250621/1, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № CL-129470 від 21 серпня 2018 року.

Згідно з додатком № 1 до договору факторингу заборгованість ОСОБА_1 за зазначеним кредитним договором становила 53 719,95 грн.

Позивач зазначає, що ним направлялася відповідачці вимога про погашення заборгованості, однак заборгованість добровільно погашена не була.

Згідно з розрахунком позивача загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 53 719,95 грн, з яких 30 353,46 грн заборгованість за кредитом та 23 366,49 грн заборгованість за відсотками.

На підставі наведеного позивач просить суд стягнути з відповідачки зазначену заборгованість та понесені судові витрати.

Ухвалою від 10.07.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, проте через канцелярію суду подала заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі, проти їх задоволення не заперечує, просить розгляд справи здійснювати за її відсутності, а рішення у справі ухвалити відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник позивача в надісланій до суду заяві просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, а також враховуючи визнання відповідачкою позовних вимог, приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що 21 серпня 2018 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-129470, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 33 310,00 грн зі строком кредитування до 18 серпня 2023 року та процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 50,39 % річних.

Факт отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальним ордером та виписками за рахунком.

Умовами кредитного договору передбачено обов`язок позичальника своєчасно та в повному обсязі повертати кредит, сплачувати проценти за користування кредитними коштами та виконувати інші передбачені договором зобов`язання.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачка належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала, кредит у встановлені договором строки не повернула та не сплатила належні проценти, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

25 червня 2021 року між АТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» укладено договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами № 250621/1.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданого позивачем договору факторингу та додатку № 1 до нього вбачається, що до ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № CL-129470 від 21 серпня 2018 року.

Таким чином, позивач є належним кредитором у спірному зобов`язанні та має право вимагати від відповідачки виконання невиконаних нею грошових зобов`язань.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 53 719,95 грн, з яких 30 353,46 грн заборгованість за кредитом та 23 366,49 грн заборгованість за процентами.

Відповідно до статті 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом із тим суд враховує, що умовами кредитного договору строк кредитування визначено до 18 серпня 2023 року. Проценти, передбачені статтею 1048 ЦК України, є платою за користування кредитними коштами та нараховуються протягом строку такого користування, якщо інше не передбачено законом або договором.

Після спливу встановленого договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати договірні проценти за користування кредитом припиняється, якщо інше прямо не передбачено законом або договором. Натомість наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання визначаються, зокрема, статтями 625, 1048 ЦК України з урахуванням правової природи відповідних платежів.

Разом із тим у цій справі відповідачка подала заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. У разі визнання відповідачем позову суд постановляє ухвалу про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону або не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Визнання позову відповідачкою є добровільним, однозначним та стосується всього обсягу заявлених позовних вимог. Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що таке визнання суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

З огляду на наведене, враховуючи встановлений судом факт укладення кредитного договору, отримання відповідачкою кредитних коштів, неналежне виконання нею договірних зобов`язань, перехід права вимоги до позивача, а також визнання відповідачкою позову в повному обсязі, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується відповідним платіжним документом, наявним у матеріалах справи. Оскільки позов підлягає задоволенню, зазначені витрати підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Для надання професійної правничої допомоги ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» звернулося до Адвокатського об`єднання «СмартЛекс», з яким 07 жовтня 2021 року укладено договір № 07/10/2021 про надання правової допомоги.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом цієї цивільної справи, становлять 8 050,00 грн, що підтверджується поданими до суду доказами.

Відповідачка подала заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі, клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявляла, доказів неспівмірності заявлених витрат із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, та ціною позову суду не надала.

Відповідно до частин четвертої шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та значенням справи для сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання про зменшення витрат.

З огляду на положення статей 137, 141 ЦПК України, враховуючи відсутність з боку відповідачки заперечень щодо розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та доказів їх неспівмірності, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі 8 050,00 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.509,526,527,530,1048,1049, 1050,1054 ЦК України, керуючись ст. ст.12,77,81,82, 206,141,259,263-268,265,354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (код ЄДРПОУ 37356981) заборгованість за кредитним договором № CL-129470 від 21 серпня 2018 року в загальному розмірі 53 719 (п`ятдесят три тисячі сімсот дев`ятнадцять) гривень 95 копійок, з яких: 30 353 (тридцять тисяч триста п`ятдесят три) гривні 46 копійок заборгованість за кредитом; 23 366 (двадцять три тисячі триста шістдесят шість) гривень 49 копійок заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» 8 050 (вісім тисяч п`ятдесят) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: В.М. Алєксєєнко